Справа №2-3081/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 грудня 2010 року

Овруцький районний суд Житомирської області в складі :

головуючого судді Кулініча Я.В.

при секретарі Грищенко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-

в с т а н о в и в:

Позивач просить визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на його користь невиплачені кошти, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Законом), ст.39 Закону за період з 01.09.1996р. по 31.12.2009 р. в розмірі 74966 грн. 15 коп. та ст.37 Закону за період з 01.07.2007 р. по 31.07.2009 р. в розмірі 5311 грн. 50 коп., мотивуючи тим, що він працює Овруцькому щебзаводі і проживає в с. Бондарі, Овруцького району, Житомирської області. За період роботи йому виплачувались компенсація та доплати, що встановлені вказаним Законом, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. N 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що призвело до порушення його прав.

Позивач в судове засідання не зявився, але просить справу розглянути без його участі.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить розписка.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Згідно довідки про доходи, позивач працює в Овруцькому щебзаводі і проживає в с. Бондарі Овруцького району Житомирської області, що підтверджується копією паспорту. З копії чорнобильського посвідчення серії НОМЕР_1, він являється потерпілим від Чорнобильської катастрофи 3 категорії.

Переліком населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.91 р.№ 106 м. Овруч та с. Бондарі, Овруцького району, Житомирської обл. віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Відповідно до ст. ст.37, 39 Закону позивач має право на відповідні компенсації, доплати та допомоги в конкретних розмірах, зокрема, за ст.37 в сумі 02 грн. 10 коп., а за ст.39 в сумі 10 грн. 50 коп. (в залежності від відпрацьованого часу).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Вказаним Законом передбачені слідуючи виплати :

- ст.37 громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у звязку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення 40 % від мінімальної заробітної плати ;

- ст.39 громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення 2 мінімальні заробітні плати.

Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, встановлено конкретні розміри таких компенсацій, зокрема :

- для щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у звязку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення 210 тис. крб. (02 грн.10 коп. за гр. реф.) ;

- для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення 1050 тис. крб. (10,5 грн. за гр. реф.).

Законом визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні, а ст. ст. 62 та 67 Кабінету Міністрів України надано право проводити лише розяснення порядку застосування цього Закону, якою є постанова Кабінету Міністрів України від 20.09.05 р. №936, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

Частиною 4 статті 8 ЦПК України передбачено, що у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить вказаному Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.

Позивачем ставиться питання про стягнення коштів за ст.39 Закону за період з 01.09.1996 р. по 31.12.2009 р. та ст.37 Закону за період з 01.07.2007 р. по 31.07.2009 р., що вбачається з позовної заяви.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 01.08.2007 року 440 грн. 00 коп., з 01.10.2007 року 460 грн. 00 коп., з01.01.2008 р. - 515 грн. 00 коп., з 01.04.2008 р. - 525 грн. 00 коп., з01.10.2008 р. -545 грн. 00 коп., з 01.12.2008 р.- 605 грн. 00 коп., з 01.04.2009 р. 625 грн. 00 коп., з 01.07.2009 р. 630 грн. 00 коп., з 01.10.2009 р. 650 грн. 00 коп., з 01.11.2009 року 744 грн. 00 коп., з 01.01.2010 р. 869 грн. 00 коп.

На підставі викладеного розмір недосплачених коштів становить :

за ст.39 Закону :

- 01.09.1996 року по 31.12.1996 року: 58 грн. 28 коп. (89 грн. 66 коп. 31 грн. 38 коп.)

- 01.02.1997 року по 31.12.1997 року: 189 грн. 89 коп. (292 грн. 14 коп. 102 грн. 25 коп.)

- 01.01.1998 року по 31.12.1998 року: 957 грн. 90 коп. (1070 грн. 83 коп. 112 грн. 93 коп.)

- 01.01.1999 року по 31.12.1999 року: 1253 грн. 35 коп. (1349 грн. 06 коп. 95 грн. 71 коп.)

- 01.01.2000 року по 31.12.2000 року: 1702 грн. 14 коп. (1793 грн. 14 коп. 91 грн. 00 коп.)

- 01.01.2001 року по 31.12.2001 року: 2426 грн. 17 коп. (2539 грн. 14 коп. 112 грн. 97 коп.)

- 01.01.2002 року по 31.12.2002 року: 3513 грн. 72 коп. (3638 грн. 93 коп. 125 грн. 21 коп.)

- 01.01.2003 року по 31.12.2003 року: 4064 грн. 69 коп. (4182 грн. 24 коп. 117 грн. 55 коп.)

- 01.01.2004 року по 31.12.2004 року: 4993 грн. 31 коп. (5117 грн. 82 коп. 124 грн. 51 коп.)

- 01.01.2005 року по 31.12.2005 року: 7055 грн. 13 коп. (7180 грн. 59 коп. 125 грн. 46 коп.).

- 09.07.2007 року по 31.12.2007 року: 5245 грн. 08 коп. (5306 грн. 97 коп. 61 грн. 89 коп.).

- 22.05.2008 року по 31.12.2008 року: 8498 грн. 88 коп. (8582 грн. 38 коп. 83 грн. 50 коп.).

- 01.01.2009 року по 31.12.2009 року: 14647 грн. 42 коп. (14767 грн. 67 коп. 120 грн. 25 коп.)

Всього за мінусом отриманих коштів становить сума в розмірі 54605 грн. 96 коп..

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебігом позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки .

Статтею 268 ЦК України визначено вимоги, на які строки позовної давності не поширюються.

Частиною другою ст. 268 ЦК України визначено, що законом можуть встановлюватися також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.

Зазначена виплата за ст. 39 Закону є доплатою до заробітної плати і входить в її структуру, оскільки є додатковою заробітною платою за особливі умови праці, що виплачуються Державою за наслідками аварії на ЧАЕС, а саме за роботу в умовах підвищеного ризику для здоровя (ст. 100 КЗпП України, ч. 2 ст. 2 Закону України ?ро оплату праці”: додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством ; премії, повязані з виконанням виробничих завдань і функцій), а відповідно до ст. 233 КЗпП України по позовах щодо стягнення заробітної плати строк позовної давності не обмежений.

Вказана думка суду ґрунтується також і на аналізі ч. 2 вказаної статті, яка передбачає підвищення оплати праці і пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, тобто ст. 39 Закону регулює питання додаткової оплати праці.

На підставі викладеного, застосування строку звернення до суду за ст. 39 Закону в даному випадку неможливе.

за ст.37 Закону:

з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року: (440х40%х3+460х40%х3)-2,10х6= 1067 грн. 40 коп.

з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року: (525х40%х5+545х40%х2+605х40%)-2,10х8= 1711 грн. 20 коп.

з 01.01.2009 року по 31.07.2009 року: (605х40%х3+625х40%х3+630х40%)-2,10х7= 1713 грн. 30 коп.

Всього за мінусом отриманих коштів становить 4491 грн. 90 коп.

Відповідно до Законів України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в частині, що стосується виплат в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, була зупинена, однак 9.07.2007 року Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп (справа про соціальні гарантії громадян) п. 30 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано таким, що не відповідає Конституції України.

Відповідно до ст.73 Закону України "Про Конституційний Суд України" та п.3 резолютивної частини даного Рішення Суду вищевказаний п. 30 ст.71 Закону, що стосується неможливості застосування мінімальної заробітної плати, втратив чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про його неконституційність.

Крім того, Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" було внесено зміни до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якими було виключено привязку до мінімальної заробітної плати, і які були визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року, вказане рішення зворотної дії в часі не має.

На підставі викладеного вимоги позивача не підлягають задоволенню за безпідставністю за період з 01.01.2006 року по 08.07.2007 року, з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року.

Статтею 62 Закону визначено, що розяснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обовязковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма субєктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до п. 2, 4, 5 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, повязаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. №936, розпорядниками коштів є управління праці та соціального захист у населення, а тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

Від сплати судового збору позивач звільнений на підставі п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, а відповідач - рішенням Овруцької міської ради Житомирської області №13 від 11.02.2010 року.

Позивачем сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн..

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст.8, 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області по застосуванню постанови КМ України № 836 від 26.07.1996 року в частині визначення розміру ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у звязку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.07.2009 року та доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення за період з 01.09.1996 р. по 31.12.1996 р., з 01.02.1997 р. по 31.12.2005 р., 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2009 року неправомірними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 щомісячну грошову допомогу у звязку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.07.2009 року в розмірі 4491 грн. 90 коп. та доплату громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення (ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») за період з 01.09.1996 р. по 31.12.1996 р., з 01.02.1997 р. по 31.12.2005 р., 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2009 р. в розмірі 54605 грн. 96 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп..

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

На рішення суду до Київського апеляційного адміністративного суду через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: