ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 25/522
25.01.11
За позовом
Приватногоакціонерного товариства «Магістральполіс»
до
Відкритогоакціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»
про
стягнення6 053,89 грн.
Суддя Морозов С.М.Секретар судового засідання Грузький Ю.О.
Представники:
від позивача: Даниленко О.В. (довіреність від 19.03.2010р.);
від відповідача: не з’явились.
В судовому засіданні 25 січня 2011 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи:
Приватне акціонерне товариство «Магістральполіс»(позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»(відповідач), про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 6 053,89 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо –транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № ВС/3307999.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справі був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.
У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Ухвалою від 27.12.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 25.01.2011р.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 N 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об’єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
16 жовтня 2008 року між позивачем (надалі - Страховик) та ТОВ «Охоронне об’єднання «Спрут»(далі по тексту - Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 0004/11/211/10 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту –Договір добровільного страхування або Договір).
Об’єктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «ВАЗ-21099», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Транспортний засіб «ВАЗ-21099», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належить Страхувальнику на праві власності, що підтверджується виданою органами МВС України довідкою № 8490025 (копія довідки в матеріалах справи).
Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема –пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо–транспортної пригоди.
Відповідний страховий випадок настав 09.10.2009р. по проспекту Воз’єднання в м. Києві, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «ВАЗ-21099», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням ОСОБА_1 і автомобіля «Чері», реєстраційний номер НОМЕР_2, що знаходився під керуванням ОСОБА_2.
В результаті ДТП автомобіль «ВАЗ-21099», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою органами МВС України на ім’я ОСОБА_1 (копія довідки в справі).
Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що гр. ОСОБА_1 мав законне право на керування автомобілем «ВАЗ-21099», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується виданим Страхувальником на його ім’я подорожнім листом на автомобіль (копія листа в справі).
За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 6563,89 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 238 від 08.04.2010р. (копія платіжки в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 0004/11/211/10 від 27.01.2010р. (належним чином засвідчена копія страхового акту міститься в матеріалах справи).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 19.11.2009р. (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 п. п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Як свідчать матеріали справи ОСОБА_2 застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Чері», реєстраційний номер НОМЕР_2, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, шляхом укладення з відповідачем поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/3307999 (тип договору –1, належним чином засвідчена копія полісу містяться в матеріалах справи).
У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв’язку з укладенням відповідачем з ОСОБА_2 полісу № ВС/3307999 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обов’язок відшкодовувати завдану ОСОБА_2 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «Чері», реєстраційний номер НОМЕР_2.
У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_2, транспортного засобу «Чері», реєстраційний номер НОМЕР_2.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Як визначено зі звіту № 18М/10 від 22.10.2009р. (копія звіту в справі) вартість матеріального збитку, що був заподіяний власнику автомобіля «ВАЗ-21099», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що відбулося 09.10.2009р., становить: 6563,89 грн.
Позивачем в порядку досудового врегулювання спору 21.09.2010р. відповідачу була направлена заява на виплату страхового відшкодування в порядку регресу № 145/10 на суму 6053,89 грн. (6563,89 грн. –510,00 грн. –франшизи за полісом № ВС/2536239). Факт надсилання вимоги позивачем та отримання її відповідачем 23.09.2010р. підтверджується відміткою про вручення на поштовому повідомленні (копія повідомлення в матеріалах справи). Позивач зазначає, що відповідач на відповідну претензію ніяким чином не відреагував, суму страхового відшкодування в порядку регресу на його рахунок не провів.
Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Враховуючи викладене, враховуючи ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, а також зважаючи на те, що полісом № ВС/3307999 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 25500,00 грн., а також франшизу в розмірі 510,00 грн., яка вже була відмінусована позивачем, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_2, транспортного засобу «Чері», реєстраційний номер НОМЕР_2, складає: 6053,89 грн. = 6563,89 грн. (оцінена шкода) –510,00 грн. (франшизи за полісом № ВС/3307999) (розрахунок суми відшкодування в порядку регресу вбачається зі змісту позовної заяви).
На час розгляду справи сума страхового відшкодування в порядку регресу відповідачем на рахунок позивача не проведена, а відповідно до Закону України «Про страхування» відшкодуванню підлягає оцінена шкода, відтак, у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі –6053,89 грн.
Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача в сумі 338,00 грн. (102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»(ідентифікаційний код: 31241449, адреса: 02660, м. Київ, Дніпровський район, вул. Марини Раскової, будинок, 11, п/р № 26507001306565 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528) на користь Приватного акціонерного товариства «Магістральполіс» (ідентифікаційний код: 13550765, адреса: 01024, м. Київ, провулок І.Козловського, 4, офіс, 11) грошові кошти: основного боргу –6 053,89 грн. (шість тисяч п’ятдесят три гривні 89 копійок) та судові витрати: державного мита –102,00 грн. (сто дві гривні 00 копійок) і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок). Видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
С.М. Морозов
Дата підписання повного тексту рішення - 28.01.2011р.
