донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.02.2008 р. справа №40/248пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

В С Т А Н О В И В:

1.Стислий виклад суті рішення суду

03.09.2007 року Контрольно-ревізійне управління в Донецькій області звернулось з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 1169/03 від 20.11.03р., укладеного між Закритим акціонерним товариством "Енергобуд" та Відкритим акціонерним товариством "Макіївський металургійний комбінат", та стягнення з останнього на користь держави у дохід державного бюджету незаконно отримані кошти у розмірі 2 509 200 грн. та повернення майна в дохід держави.

Справа порушена ухвалою від 03.09.2007р.

Ухвалою від 18.10.2007р. за клопотанням третьої особи - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача було залучено Фонд державного майна України, оскільки саме він є органом, уповноваженим управляти державною часткою у статутному фонді відкритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний комбінат”, та ним здійснювалось погодження плану санації.

Ухвалою заступника голови суду від 02.11.2007р. продовжений строк розгляду справи на один місяць до 02.12.2007р.

Заявою від 22.11.2007р. (т.2,а.с.31-32) позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати недійсним договір купівлі-продажу № 1169/03 від 20.11.03р., стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний комбінат" на користь держави у дохід державного бюджету незаконно отримані кошти у розмірі 2 509 200 грн. та зобов’язати Закрите акціонерне товариство "Енергобуд" повернути в дохід держави незавершене будівництво комплексу будівель та споруд з обладнанням та іншим майном Старомихайлівського цеглового заводу, розташованого за адресою: Донецька область, Мар’їнський район, с. Старомихайлівка, вул. Артема, буд. 27, вартістю 2 509 200 грн.

Рішенням господарського суду від 03.12.2007р. (підписане 10.12.2007р.) у справі № 40/248пд (суддя Підченко Ю.О.) позов задоволений.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 1169/03 від 20.11.03р., укладений між Відкритим акціонерним товариством "Макіївський металургійний комбінат" та Закритим акціонерним товариством "Енергобуд".

Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний комбінат" на користь державного бюджету України незаконно отримані кошти у розмірі 2 509 200 грн. та держмито в сумі 12 792 грн. 50 коп.

Зобов’язано Закрите акціонерне товариство "Енергобуд", м. Донецьк повернути в дохід держави незавершене будівництво комплексу будівель та споруд з обладнанням та іншим майном Старомихайлівського цеглового заводу, розташованого за адресою: Донецька область, Мар’їнський район, с. Старомихайлівка, вул. Артема, буд. 27, вартістю 2 509 200 грн.

Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Енергобуд" на користь Державного бюджету України держмито в сумі 12 792 грн. 50 коп. та збір на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн. 00 коп.

Строк розгляду справи склав 3 місяці.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення

Відповідач 2, Закрите акціонерне товариство "Енергобуд" м. Донецьк, з прийнятим рішенням суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та у позові відмовити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду є необґрунтованим і незаконним, тому що висновки суду не ґрунтуються на фактичних обставинах справи і суперечать нормам діючого матеріального права, а саме п.п. 8 і 10 ст. 10 Закону України "Про державну контрольно - ревізійну службу в Україні " № 2939 від 26.10.1993 р.; ст.ст. 257, 267 Цивільного Кодексу України; ст.ст. 207, 208 Господарського Кодексу України; ст.ст. 1, 12, 84 Господарського процесуального Кодексу України; ст.ст. 74, 75, 212, 213 Цивільного процесуального Кодексу України.

Зазначає, що відповідно до положень ст. 1 ГПК України, правом звернення в господарський суд наділені підприємства, установи й організації, і інші юридичні особи, громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність і у встановленому порядку одержали статус суб'єкта підприємницької діяльності.

Державні чи інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, мають право на звернення в господарський суд у випадках, передбачених законодавчими актами України.

Зазначає, що в даному випадку позивачем - стороною в процесі, виступив орган державної виконавчої влади - Контрольно-ревізійне управління в Донецькій області, отже, повноваження органа державної виконавчої влади на звернення в господарський суд повинні бути закріплені спеціальним законодавчим актом. Для територіальних органів державної Контрольно-ревізійної служби України таким законодавчим актом є Закон України "Про державну контрольно-ревізійній службі в Україні " № 2939 від 26.10.1993 р.,згідно п.8,10ст. 10 зазначеного Закону України, КРУ має право у судовому порядку стягувати в доход держави кошти , отримані підконтрольними установами, по незаконних угодах, без наявності законних підстав і з порушеннями діючого законодавства; звертатися в суди в інтересах держави, у випадках, якщо підконтрольною установою не забезпечене виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Скаржник вважає, що при поданні позову позивачем - Контрольно-ревізійним управлінням у Донецькій області були перевищені повноваження, надані йому ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" № 2939 від 26.10.1993 р., а судом не встановлені правоздатність і повноваження сторони в справі, у зв’язку з чим в судовому засіданні розглядалися вимоги, право на пред'явлення яких, позивач не мав.

Посилається на те, що судом у рішенні не зазначено,які дії сторін по угоді свідчать про наявність наміру суперечного інтересам держави, в чому конкретно складається матеріальний збиток заподіяний державі в результаті продажу державного майна на публічних торгах.

Вважає, що ЗАТ "Енергобуд" є добросовісним набувачем, права й інтереси якого порушуються даним рішенням суду, що винесено без його участі в процесі.

Також вважає, що справа № 40/248пд за позовом Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області, як органу державної влади та суб'єкта владних повноважень, є підсудною окружним адміністративним судам, тому справа розглянута судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права щодо визначення підсудності розгляду справи.

3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу

Відповідач 1, ВАТ "Макіївський металургійний комбінат", надав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначає, що рішення господарського суду від 03.12.2007 р. по справі № 40/248пд підлягає скасуванню повністю як незаконне у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Вважає, що в порушення вимог ст. 43 ГПК України господарським судом не прийнято заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Посилається на те, що під час створення та реєстрації ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" його засновниками були: Фонд державного майна України та Організація орендаторів ВАТ "Макіївський металургійний комбінат", якими внесені внески до статутного фонду ВАТ "ММК". Згідно Закону України "Про господарські товариства" майно, що передано учасниками товариства до його статутного фонду є майном, яке належить товариству на праві власності, що відповідає вимогам ст. 115 Цивільного кодексу України.

Фонд державного майна України є органом, уповноваженим управляти державною часткою пакету акцій у статутному фонді ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" (управління корпоративними правами), а не майном, яке є власністю ВАТ "ММК".

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.01.2002р. по справі про банкрутство ВАТ "ММК" № 35/1-16 відкрита процедура санації боржника.

У відповідності зі ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" керуючий санацією ВАТ "ММК" є єдиним розпорядником майна боржника.

Посилається на те, що жодних рішень стосовно обмежень, саме керуючого санацією, на здійснення дій щодо розпорядження майном боржника господарським судом не приймалося, в тому числі і за ухвалою господарського суду Донецької області від 11.02.2002 р. по справі № 35/1-16, за якою керуючому санацією не заборонено вчиняти дії щодо майнових активів боржника -ВАТ «ММК»

Зазначає, що у відповідності з Прикінцевими положеннями Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями

Судовим рішенням не встановлено, якою саме була мета укладення зобов'язання та у чому саме є вина відповідачів у формі наміру, які виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеної угоди, мета якої протирічить інтересам держави та суспільства та свідомо припускали настання протиправних наслідків.

Посилається на те, що поза межами розгляду суду залишені докази ВАТ "ММК" щодо надання Відповідачем 1 до суду Постанови слідчого по особливо важким справам прокуратури м. Макіївки від 10.07.2007 р. про припинення в частині кримінальної справи, у відповідності з якою кримінальна справа в частині перевищення службових повноважень службових осіб ВАТ «ММК», в тому числі керуючого санацією Бринько А.В., при реалізації майна ВАТ «ММК»- Старомихайлівського цеглового заводу припинена за відсутністю складу злочину.

Відповідно до ст. 12 ГПК України (у чинній редакції) справи у спорах, що віднесені до компетенції адміністративних судів, не входять до складу справ, підвідомчих господарським судам.

Вважає, що справа № 40/248пд за позовом Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області, як органу державної влади та суб'єкта владних повноважень, є підсудною окружним адміністративним судам, тобто справа розглянута судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права щодо визначення підсудності розгляду справи.

Просить апеляційну скаргу ЗАТ "Енергобуд" задовольнити, а рішення господарського суду від 03.12.2007 р. по справі № 40/248 пд скасувати та прийняти рішення яким позивачу відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Третя особа, Спеціалізоване державне підприємство "Укрспецюст" м.Київ, вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано застосовані норми Цивільного кодексу України та Господарський кодекс України, які набрали чинність з 01.01.2004р. до правовідносин, які виникли до 01.01.2004 року.

Посилається на те, що господарським судом у рішенні не вказано у чому саме складалася мета укладення договору купівлі-продажу від 20.11.2003 р. № 1169/03, яка свідомо протирічила інтересам держави та суспільства.

Просить апеляційну скаргу ЗАТ "Енергобуд" задовольнити, а рішення господарського суду від 03.12.2007 р. по справі № 40/248пд скасувати та прийняти рішення яким позивачу відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач, Контрольно-ревізійне управління в Донецькій області, надало відзив на апеляційну скаргу та вважає її такою, що не підлягає задоволенню.

Органи Державної контрольно-ревізійної служби є органами державної влади які у відповідності до ст. 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначає, що ст.2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" передбачено,що державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування. Відповідно до ч.4 ст.2 Закону, інспектування здійснюється у формі ревізії, тобто органи державної контрольно-ревізійної служби реалізують надані законом права та інтереси виключно тільки за результатами проведених ревізій.

Посилається на те, що Контрольно-ревізійним відділом у м. Макіївці було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" за результатами якої складено акт від 28.12.2006р. №220-03-003, тому суд першої інстанції порахувавши початок перебігу позовної давності з дня складання акту ревізії вірно застосував норми матеріального права які визначають питання позовної давності.

Скаржник помилково вважає, що при подачі адміністративного позову позивач перевищив повноваження так як статтею 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" не передбачено право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним. Однак, на думку позивача, даний висновок скаржника є невірним з тих підстав, що відповідно до п. 8 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», органам служби надано право у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами, за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.

Однак, стягнення коштів у дохід держави за договірними відносинами неможливе не інакше як через визнання угоди недійсною, оскільки згідно із ст.208 Господарського кодексу України саме визнання господарського зобов'язання недійсним має наслідком стягнення в дохід держави все одержане за договором.

Вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо повноважень органів державної контрольно-ревізійної служби відносно звернення до суду з позовними заявами про визнання угод недійсними з подальшим стягненням коштів в дохід держави в порядку п.8 ст.10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні".

Враховуючи те, що ВАТ «ММК»в процесі підготовки документів необхідних для укладення договору купівлі-продажу державного майна недотримувався та порушував норми права які встановлюють спеціальний порядок та вимоги щодо відчуження державного майна, тому такі дії ВАТ «ММК»явно підтверджують мету, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільству.

Тому суд першої інстанції прийняв законне та обгрунтоване рішення, що спірне господарське зобов'язання (договір купівлі-продажу №1169 від 20.11.2003) не відповідає вимогам закону та вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

4.Апеляційною інстанцією встановлено:

Контрольно-ревізійним відділом в м. Макіївка було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Відкритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний комбінат" за період з 01.01.98р. по 01.08.06р., за результатами якої складено акт ревізії № 220-03-003 від 28.12.2006р. (т.1, а.с.10-37)

Актом ревізії встановлено ,що на протязі 2003р. без наявності плану санації, затвердженого господарським судом, схваленого комітетом кредиторів та погодженого Фондом Державного майна України, ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" в особі керуючого санацією Бринько А.В. було реалізовано нерухоме майно та інші основні засоби залишковою вартістю 1 028 067,52 грн. та об’єкт незавершеного будівництва Старомихайлівський цегловий завод балансовою вартістю 23 048, 0 тис. грн. (т.1,а.с.24-27),яке є власністю ВАТ «ММК»;

- реалізація майна відбувалась через спеціалізоване державне підприємство „Укрспецюст”, з яким ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" в особі керуючого санацією Бринько А.В. уклало договір доручення № 050043-1/992/03 від 29.08.03р.;

- на виконання зазначеного договору були проведені відкриті торги (аукціон), за результатами яких між ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" в особі керуючого санацією Бринько А.В. та ЗАТ „Енергобуд” в особі директора Півторака Р.В. було укладено договір купівлі-продажу № 1169/03 від 21.11.03р., за яким відчужено незавершене будівництво комплексу будівель та споруд з обладнанням та іншим майном Старомихайлівського цеглового заводу, розташованого за адресою: Донецька область, Мар’їнський район, с. Старомихайлівка, вул. Артема, буд. 27, вартістю 2 509 200 грн.

Майно передано згідно акту приймання передачі майна 2.12.2003р.,кошти за майно надійшли за платіжним дорученням від 28.112003р. № 13047 у сумі 2509,2 тис. грн..

Позивач вважає, що договір купівлі-продажу № 1169/03 від 21.11.03р. не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки :

першим відповідачем при відсутності плану санації затвердженого господарським судом, погодженого з комітетом кредиторів та Фондом державного майна України, було проведено відчуження майна, що є порушенням ст.ст. 17, 18, 20 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвалою господарського суду Донецької області ві.д 11.02.2002р. на майно ВАТ «ММК»було накладено арешт

Продаж активів ВАТ «ММК»проведено у порушення вимог «Порядку продажу активів у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкрутства.

Крім того, внаслідок незаконної реалізації майна, яке належало ВАТ "Макіївський металургійний комбінат", державі було завдано матеріальну шкоду (збитки) на суму 2 509 200 грн.

ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" з 1997 року знаходиться у процедурі банкрутства (т.1,а.с.41-53):

- ухвалою арбітражного суду Донецької області від 21.04.97р. за заявою Донецької регіональної компанії по постачанню металопродукції була порушена справа № 35/1-1-б про банкрутство ВАТ "Макіївський металургійний комбінат";

- ухвалою господарського суду Донецької області від 17.01.02р. по справі № 35/1-1-б відкрита процедура санації боржника ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" та призначено керуючим санацією Бринько А.В., якого зобов’язано протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника;

- ухвалою господарського суду Донецької області від 11.02.02р. на майно ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" накладено арешт;

- листом № 01-14/1552 від 29.12.02р. Вищий господарський суд України направив за підсудністю справу господарського суду Донецької області № 01-14/1552 до Господарського суду м. Києва;

- ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.07.03р. за клопотанням керуючого санацією Бринько А.В. було продовжено процедуру санації ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" до отримання відповіді щодо погодження плану санації, схваленого комітетом кредиторів;

- за клопотанням керуючого санацією ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" ухвалою від 08.09.03р. Господарський суд м. Києва зупинив провадження у справі № 35/1-1б до отримання відповіді щодо погодження плану санації, схваленого комітетом кредиторів;

- ухвалою від 15.01.04р. Господарський суд м. Києва припинив повноваження керуючого санацією ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" Бринька А.В. та призначив керуючим санацією Ладарія П.А.;

- план санації ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" схвалений комітетом кредиторів та погоджений Фондом державного майна України 29.07.04р. було затверджено ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.09.04р. по справі № 35/1-1-б.

5.Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови:

Суд першої інстанції задовольняючи позов Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 1169/03 від 20.11.03р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Макіївський металургійний комбінат" та Закритим акціонерним товариством "Енергобуд" на підставі ст.ст. 203,215 Цивільного кодексу України, ст.ст.207, 208 Господарського кодексу України не дослідив всіх наявних у справі доказів та не з’ясував усі обставини, які мають значення для справи та вирішення справи по суті, а також невірно застосував норми матеріального права.

В порушення вимог ст. 43 ГПК України господарським судом не прийнято заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Предметом позову є звернення Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області до господарюючих суб’єктів про визнання недійсним господарського зобов’язання та про стягнення в доход держави одержаного сторонами на підставі статей 207, 208 Господарського кодексу України та статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

У обґрунтування того, що було реалізоване незаконно саме державне майно позивач у позові послався на ч.2,10 ст.22,ч.1ст.74,ч.2ст.75,ч.1 ст.141 Господарського кодексу України та те, що підприємство першого відповідача відноситься до державного сектору економіки,державне комерційне підприємство не має права відчужувати майнові об’єкти,що належать до основних фондів,без згоди органу управління до сфери якого відноситься це підприємство.

Тобто обґрунтовуючи недійсність укладеної відповідачами угоди позивач послався на норми Господарського та Цивільного кодексів, які набрали чинності з 1.01.2004р. При чому у позові не наведені обставини, які свідчать про наявність умислу у відповідачів суперечного інтересам держави

Як вбачається з матеріалів справи договір купівлі-продажу № 1169/03 укладено за результатами поведеного аукціону 21.11.03р., за яким відчужено незавершене будівництво комплексу будівель та споруд з обладнанням та іншим майном Старомихайлівського цеглового заводу, розташованого за адресою: Донецька область, Мар’їнський район, с. Старомихайлівка, вул. Артема, буд. 27, вартістю 2 509 200 грн. Майно на виконання договору передано згідно акту приймання передачі майна 02.12.2003р., кошти за майно надійшли за платіжним дорученням від 28.112003р. № 13047 у сумі 2509,2 тис. грн.

Таким чином, зобов’язання за договором купівлі-продажу майна виникли та припинені належним виконанням у 2003 році відповідно до умов договору, що не заперечується та визнається сторонами по справі.

Відповідно до Прикінцевих положень Господарського (п.4) та Цивільного (п.4) кодексів, ці кодекси застосовуються до цивільних та господарських відносин, що виникли після набрання ними чинності.

Вирішуючи спір по суті суд першої інстанції не надав належної правової оцінки моменту виникнення та припинення зобов’язань за договором, що призвело до невірного застосування до спірних правовідносин норм Цивільного та Господарського кодексів, які діють з 1 січня 2004р., що є підставою для скасування рішення.

Суд першої інстанції встановлюючи наявність умислу в діях відповідачів суперечного інтересам держави, не навів підстав для такого висновку у відношенні кожного з відповідачів, зазначивши у рішенні, що у зв’язку з тим, що майно за договором купівлі-продажу № 1169\03 від 20.1103р. було передано ЗАТ «Енергобуд», а останнє в свою чергу перерахувало грошові кошти за договором на користь ВАТ «ММК», це свідчить про наявність наміру у сторін на виконання зобов’язання.

Але намір сторін виконувати зобов’язання відповідно до умов укладеного договору не суперечить інтересам держави,оскільки нормами ,як цивільного так господарського законодавства такі дії вважаються правомірними і не порушують встановлений державою порядок здійснення господарської діяльності.

Судом першої інстанції не дана оцінка Постанові слідчого по ОВД прокуратури м. Макіївки Васильєва М.Ф. від 10.07.2007р., копія якої наявна у матеріалах справи (т.1,а.с.105-111), про припинення в частині кримінальної справи ,яка була порушена за фактом перевищення службовими особами ВАТ «ММК»повноважень, при реалізації ЗАТ «Енергобуд»відповідно договору 1169\03 від 21.11.2003р., незавершеного будівництва комплексу Старомихайлівського цеглового заводу.

Згідно з постановою у ході досудового слідства не добуто доказів умисних дій керуючого санацією Бринько А.В., направлених на невиконання рішень господарського суду про розроблення та затвердження плану санації ВАТ «ММК». В частині реалізації майна боржника Старомихайлівського цеглового заводу без затвердженого плану санації,у діях керуючого санацією Бринько А.В. у ході досудового слідства не встановлено умисел на зловживання своїм службовим становищем в супереч інтересам ВАТ "ММК", оскільки рішення на реалізацію заводу було прийнято комітетом кредиторів на підставі розпорядження КМУ від 20.03.98р. № 188-р. У зв’язку з чим кримінальна справа в частині перевищення службових повноважень службових осіб ВАТ "Макіївський металургійний комбінат", в тому числі керуючого санацією Бринько А.В., при реалізації майна ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" - Старомихайлівського цеглового заводу припинена за відсутністю складу злочину.

Відповідно до ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини,які мають значення для правильного вирішення спору. Зі змісту постанови вбачається,що предметом досудового слідства було саме виявлення умисних дій керуючого санацією та службових осіб при реалізації майна здійсненого за угодою,яка оспорюється у цій справі. У порушення ст.. 43 ГПК України судом не було досліджено ці письмові докази.

Відповідно до статей 1, 4 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", позивач, який є органом контрольно-ревізійної служби, та належить до органів державної виконавчої влади, на який покладено контрольні функції, звертаючись до суду з позовом про визнання недійним договору, виступав як суб’єкт владних повноважень.

Виходячи з положень пунктів 1, 7, 9 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб’єкт владних повноважень –орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, є справою адміністративної юрисдикції.

За визначенням понять, наведеним у ст.3 КАС України, спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою).

На підставі п.п.4 п.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом належать до компетенції адміністративних судів.

Згідно п.8 ст.10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" органам контрольно-ревізійної служби надано право у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.

Судова колегія вважає що спір в даній справі виник у зв’язку з адміністративними, а не господарськими відносинами, і тому відповідно до ст.12 ГПК України не підвідомчий господарським судам, і повинен розглядатися адміністративним судом за Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Господарський суд приймаючи до провадження позов не звернув уваги, що позов заявлений суб'єктом владних повноважень та невірно визначив підвідомчість спору, що є підставою для скасування рішення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п.1 ст.80, ст. 99, 101, 102, п.3 ст.103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Енергобуд” м. Донецьк задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 03.12.2007р. (підписане 10.12.07р.) у справі № 40/248пд скасувати.

Провадження у справі припинити за п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Закритому акціонерному товариству "Енергобуд" м. Донецьк повернути з Державного бюджету витрати по сплаті державного мита у сумі 12 546грн. при поданні апеляційної скарги.

Господарському суду Донецької області доручити видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Головуючий

Судді:

Постанова підписана 07.02.2008р.

Надруковано 9 примірників:

6 –сторонам по справі

1 - у справу

1 –господарському суду 1-апеляц.. господ. суду