УХВАЛА
05 січня 2026 року
м. Київ
справа № 359/10024/21
провадження № 61-14279ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Крата В. І. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - служба у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради Київської області, про визначення місця проживання дитини, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради Київської області, про визначення місця проживання дитини,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з матір`ю.
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з батьком.
Бориспільський міськрайонний суд Київської області рішенням від 19 квітня 2023 року у справі № 359/10024/21, яке залишив без змін Київський апеляційний суд постановою від 28 листопада 2023 року та Верховний Суд постановою від 26 червня 2024 року, задовольнив позов ОСОБА_2 та визначив місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_2 . У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовив.
23 липня 2025 року не погоджуючись із рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2023 року ОСОБА_3 , як особа, яка не брала участі у справі, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Київський апеляційний суд ухвалою від 03 листопада 2025 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_3 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2023 року.
14 листопада 2025 року неповнолітній ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 листопада 2025 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу призначено судді-доповідачеві Крату В. І. Судді, які входять до складу колегії: Краснощоков Є. В., Дундар І. О.
Верховний Суд ухвалою від 09 грудня 2025 року відкрив касаційне провадження в справі та витребував справу із суду першої інстанції. У задоволенні заяви ОСОБА_3 про зупинення виконання та дії ухвали Київського апеляційного суду від 03 листопада 2025 року відмовив.
16 грудня 2025 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду заяву про приєднання до касаційної скарги неповнолітнього ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 листопада 2025 року.
Верховний Суд ухвалою від 09 грудня 2025 року заяву ОСОБА_1 про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 листопада 2025 року повернув, оскільки статтею 397 ЦПК України не передбачено такої конструкції як приєднання учасника справи до касаційної скарги особи, яка не брала участі, оскільки таке право є лише для приєднання до скарги учасника справи, на стороні якого він виступав в суді першої інстанції.
24 грудня 2025 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду заяву про відвід судді Крата В. І. Заява про відвід обґрунтована тим, що суддя Крат В. І. вже брав участь у розгляді цивільної справи № 359/12255/21 (провадження № 61-12861св24), що дає підстави сумніватись в об`єктивності та неупередженості при розгляді цієї справи. Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) дає змогу виокремити різні підстави, наявність яких може ставити під сумнів функціональну неупередженість суду. Одним із таких випадків є попередня участь судді у розгляді справи між тими самими сторонами, що визнається в тій чи іншій інтерпретації підставою для відводу судді в цивільному процесуальному праві у всіх правопорядках. Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Враховуючи вище викладене та керуючись статтями 36, 39, 41 ЦПК України, приймаючи до уваги наявні умови для дискримінації при розгляді справи, ОСОБА_1 заявляє відвід судді Крату В. І., а також висловлює йому недовіру.
Верховний Суд ухвалою від 02 січня 2026 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Крата В. І. передав судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 січня 2026 року вказану заяву передано для вирішення судді Верховного Суду Грушицькому А. І.
Заява ОСОБА_1 про відвід судді Крата В. І. задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до частин другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді (частина восьма статті 40 ЦПК України).
Необхідності вирішувати питання про відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи не встановлено.
Обґрунтовуючи заяву про відвід судді Верховного Суду Крата В. І., ОСОБА_1 вказував про те, що він не довіряє цьому судді, оскільки він вже брав участь у розгляді цивільної справи № 359/12255/21 (провадження № 61-12861св24), що дає підстави сумніватись в об`єктивності та неупередженості при розгляді цієї справи.
Зазначені обставини викликали в нього сумніви в неупередженості судді.
Підстави для відводу судді передбачені, зокрема частиною першою статті 36 ЦПК України, згідно із якою суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 ЦПК України).
Крім того, статтею 37 ЦПК України передбачені випадки недопустимості повторної участі судді в розгляді справи, зокрема суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.
ЄСПЛ в своїй практиці також звертав увагу, що той факт, що суддя не відмовився від розгляду цивільного позову в апеляційному порядку після його попередньої участі в іншому пов`язаному цивільному провадженні, не є необхідним доказом упередженості судді (див. рішення у справі Golubovic v. Croatia, § 52).
На час вирішення заяви ОСОБА_1 про відвід відсутні підстави вважати, що суддя Верховного Суду Крат В. І. виявив особисту упередженість та/або має пряму чи побічну заінтересованість у результаті розгляду справи № 359/10024/21.
Участь судді Крата В. І. у розгляді справи № 359/12255/21 (провадження № 61-12861св24) не є підставою для відводу (самовідводу) судді, оскільки у справі № 359/12255/21 касаційний суд вирішував питання про стягнення аліментів за касаційною скаргою ОСОБА_1 . Натомість касаційна скарга на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 листопада 2025 року в справі № 359/10024/21 подана неповнолітнім ОСОБА_3 , який звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою як особа, яка не брала участі у справі.
Оцінивши доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Крата В. І. вважаю, що передбачені процесуальним законом підстави для задоволення заяви відсутні, оскільки доводи заявника не свідчать про існування обставин, які б виключали участь судді Верховного Суду Крата В. І. у розгляді касаційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 листопада 2025 року в справі № 359/10024/21, зокрема таких обставин, які б викликали сумнів в його неупередженості або об`єктивності або свідчили б про порушення принципу недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.
Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді справи є порушенням права на справедливий суд.
Отже, оскільки під час розгляду заяви ОСОБА_1 передбачені законом підстави для відводу судді Верховного Суду Крата В. І. не встановлені, у задоволенні заяви необхідно відмовити.
Керуючись статтями 33, 36, 37, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Крата В. І. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - служба у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради Київської області, про визначення місця проживання дитини, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради Київської області, про визначення місця проживання дитини - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя А. І. Грушицький
