Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.10.2010 № 2/431-11/74
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів: Рєпіної Л.О.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об"єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рада профспілок"
на рішення Господарського суду м.Києва від 02.07.2010
у справі № 2/431-11/74 ( .....)
за позовом Київська міська рада професійних спілок
до Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
Заклад дитячо-юнацька учбово-спортивна база "Зеніт"
Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна"
третя особа позивача
третя особа відповідача Міська благодійна організація "Дитячий оздоровчо-спортивний клуб "Мала флотилія"
Державне підприємство "Завод "Арсенал"
Профспілка працівників ВАТ "Квазар"
Київська міська рада
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду від 02.07.2010 у справі № 2/431-11/74 відмовлено у задоволенні позову ОП „Київська міська рада профспілок” до ГУ комунальної власності м. Києва (КМДА), ЗДЮУСБ „Зеніт”, КП „Київське БТІ” про визнання права власності.
Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Представник відповідача 2 підтримав позицію позивача, вважає рішення господарського суду таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.
Треті особи 2 та 3, відповідач 3 в судове засідання не з’явилися, на адресу суду надійшли клопотання про розгляд справи у їх відсутність.
Представник третьої особи 1 проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду – без змін.
Представник відповідача 1 та третьої особи - Київської ради також заперечували проти апеляційних вимог, вважає рішення господарського суду обґрунтованим.
Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено матеріалами справи, позивач - Міськпрофрада створена на підставі постанови Президії Української республіканської ради профспілок від 30.06.1975 ( протокол №8) „Про створення Київської міської ради та місцевих комітетів профспілок” (а.с. 145-151 т.1) та є її правонаступником.
Відповідно до Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” Київська міська рада профспілок зареєстрована як об’єднання профспілок в управлінні юстиції м. Києва 01.12.1999, свідоцтво № 0256-99П.С.( Угода про створення а.с.82-85 т.2)
08.12.2004 позивач звернувся до БТІ щодо проведення інвентаризації будівель та споруд Київської міськради профспілок з встановленням їх вартості, які знаходяться у користуванні спортивних закладів, зокрема бази „Зеніт” на Трухановому острові.
Після поетапного проведення БТІ робіт був виготовлений технічний паспорт (реєстраційний номер замовлення 10435), до якого ввійшли житлові будинки, елінги, підсобні приміщення, майстерня, адмінбудівля, тощо.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання права власності на майно, що розташоване на Трухановому острові та перебуває у користуванні бази „Зеніт”.
Рішенням господарського суду м. Києва №2/431 від 24.11.2005 позов задоволений частково, визнано право власності на нерухоме майно, розташоване на Трухановому острові та перебуває у користуванні бази „Зеніт” за адресою: м. Київ, Труханів острів: житловий будинок (літера “1”) площа 27,2кв.м., житловий будинок (літера “2”) площа 27кв.м., житловий будинок (літера “3”) площа 27,7кв.м., житловий будинок (літера “4”) площа 26,3кв.м., житловий будинок (літера “5”) площа 26,6кв.м., житловий будинок (літера “6”) площа 26,8кв.м., житловий будинок (літера “7”) площа 26,6кв.м., житловий будинок (літера “8”) площа 26,9кв.м., житловий будинок (літера “9”) площа 27кв.м., житловий будинок (літера “10”) площа 27,4кв.м., житловий будинок (літера “11”) площа 26,6кв.м., житловий будинок (літера “12”) площа 27,0кв.м., житловий будинок (літера “13”) площа 27,1кв.м., житловий будинок (літера “14”) площа 26,2кв.м., житловий будинок (літера “15”) площа 26,7кв.м., житловий будинок (літера “16”) площа 27,0кв.м., житловий будинок (літера “17”) площа 26,8кв.м., житловий будинок (літера “18”) площа 27,0кв.м., житловий будинок (літера “19”) площа 27,1кв.м., житловий будинок (літера “20”) площа 27,4кв.м., житловий будинок (літера “21”) площа 26,9кв.м., медпункт (літера “22”) площа 65,2кв.м., судейська (літера “23”) площа 93,2кв.м., елінг (літера “24”) площа 368,9кв.м., елінг (літера “25”) площа 237,7кв. м. житловий будинок (літера “26”) площа 28,3кв.м., житловий будинок (літера “27”) площа 28,1кв.м., житловий будинок (літера “28”) площа 28,6кв.м., житловий будинок (літера “29”) площа 28,9кв.м., підсобні приміщення (літера “30”) площа 99,3кв.м., основне приміщення (літера “31”) площа 96,3кв.м., склад (літера “32”) площа 98,7кв.м., житловий тамбур (літера “34”) площа 72,6кв.м., житловий будинок (літера “35”) площа 286,1кв.м., майстерня. (літера “А”) площа 300,8кв.м., зал (літера “Б”), площа 348,6кв.м., адм. (літера “В”) площа 89,7кв.м., замощення (бетонні плити по пісч. основі), площа 1567,7кв.м., замощення (асфальто-бетонні) площа 783,0кв.м.
Однак в БТІ, позивач, з незалежних від нього обставинам, право власності не мав можливості оформити, оскільки рішення господарського суду не містило площу об’єктів, адресу їх знаходження, оскільки Дніпровською РДА розпорядження № 1058 щодо надання поштових адрес прийнято тільки 26.09.2007( а.с.8 т.3).
Постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2010 рішення Господарського суду м. Києва від 24.11.2005р. у справі № 2/431 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.
Підставою перегляду рішення господарського суду у касаційному порядку стало подання прокурора, яке мотивовано тим, що за зверненням МБО „Мала Флотилія” проведено перевірку законності рішення господарського суду від 24.11.05 ( а.с.5 т.4). Перевіркою встановлено, що третя особа 1 у 1998р. отримала у володіння спірне майно, проте відповідач 2 чинить перешкоди у його користуванні. Крім того, відсутні документі про надання відповідачу 2 земельної ділянки, оскільки Київською міськрадою таке рішення не приймалося.
Переглядаючи справу та відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд виходив з того, що надані позивачем в обґрунтування позову документі не містять перелік майна, що за ним закріплено, площа та розмір майна, його місцезнаходження, не має доказів що свідчать про його придбання позивачем та/або об’єкти збудовані за кошти позивача; не має документів на право власності або користування земельною ділянкою, на якій розташовано спірне майно, а також те, що з огляду на рішення ради від 1974 року про надання земельної ділянки СТ „Зеніт” в тимчасове користування без права здійснення будівництва капітальних споруд. Таким чином, у позивача не має підстав стверджувати про порушення його права на майно та усунення перешкод в користуванні майном.
Заперечуючи проти рішення, позивач наполягає на тому, що суду першої інстанції наданий повний перелік правовстановлюючих документів, та документів про правонаступництво позивача на майно, що знаходиться на балансі в управлінні ДЮСШ „Зеніт”, таким чином відсутні підстави для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред’явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" профспілки, їх об'єднання можуть мати у власності кошти та інше майно, джерела виникнення яких визначено цією статтею. Одним з таких джерел є, зокрема, господарська діяльність створених профспілками чи їх об'єднаннями на підставі ст.35 цього Закону підприємств і організацій. Позбавлення профспілок права власності або права володіння та користування майном, переданим їм у господарське відання, може мати місце лише за рішенням суду з підстав, визначених законами України. Тобто, в законі іде мова про майно профспілок, до якого земельні ділянки не відносяться.
Зі змісту ст. 34 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" право власності профспілок, їх об'єднань виникає на підставі: придбання майна за рахунок членських внесків, інших власних коштів, пожертвувань громадян, підприємств, установ та організацій або на інших підставах, не заборонених законодавством; передачі їм у власність коштів та іншого майна засновниками, членами профспілки, органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Профспілки, їх об'єднання мають право власності також на майно та кошти, придбані в результаті господарської діяльності створених ними підприємств та організацій.
Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Виникає право власності у набувача майна за договором з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України).
Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.
Одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Постановою Президії Ради Загальної Конфедерації професійних союзів СССР № 2-1а від 18.11.1990 „Про затвердження Договору про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядження профспілковим майном” визначена доля в переданому майні в розмірі 10%. ДЮУСБ „Зеніт” передана у власність Федерації профспілок України.
Власник має право вимагати повернення свого майна з чужого незаконного володіння (віндикація) або від добросовісного набувача (ст. 50 Закону України "Про власність" та ст. 145 Цивільного кодексу України). Слід мати на увазі, що позивачем за таким позовом може бути як власник державного майна, так і юридична особа, яка володіє майном на праві повного господарського відання або оперативного управління (п. 5 ст. 48 Закону України "Про власність").
Господарським судом не прийнято до уваги постанови № К-1-11 від 29.01.1993 та № П-3-5 Президії Федерації професійних спілок України від 24.03.93 р., відповідно яких об'єктами права власності професійних спілок та їх об'єднань є майно санаторно-курортних, туристсько-екскурсійних, фізкультурно-спортивних, будівельних організацій, культурно-освітніх і навчальних закладів, грошові кошти, акції, інші цінні папери, жилі будинки, споруди виробничого і невиробничого призначення, обладнання, устаткування, транспортні засоби та інше майно, необхідне для забезпечення діяльності, передбаченої їхніми статутами (положеннями), і набуте від членських внесків або передане їм державою, підприємствами й організаціями, а також придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом. Майно профспілок України є загальною колективною власністю профспілкових організацій України та їх об'єднань і розподілу не підлягає та використовується для забезпечення виконання статутних завдань професійних спілок України.
На підставі постанови № п-3-5 від 24.03.93 затверджений перелік майна профспілок України( а.с.75-79 т.2). Постановою Президії Федерації професійних спілок України № П-22-26 від 17.11.2005 внесено зміни та доповнення до постанови № П-3-5, відповідно до якої додаток № 3 викладений в уточненої редакції, в тому числі стосовно водної станції „Зеніт” на Трухановому острові (а.с.80-81 т.2).
Згідно статуту ( а.с.29-32 т.1) ДЮУСБ „Зеніт є закладом фізичної культури та спорту, який заснований на власності Київської міської ради профспілок. Джерелами формування майна та коштів Закладу є грошові та матеріальні внески Засновника, тобто позивача. Вищим органом управління закладу є позивач.
Висновки господарського суду про відсутність доказів що свідчать про придбання позивачем майна та/або об’єкти збудовані за кошти позивача не відповідають матеріалам справи, оскільки як вбачається зазначене нерухоме майно створено за рахунок профспілкових коштів для забезпечення членів профспілок умовами для зайняття фізкультурно-спортивною діяльністю, та належить позивачу, що підтверджується, в тому числі постановою Київської міськради профспілок № 2 від 27.03.87 (а.с.111-113 т.2), кошторисом щодо фінансування ( а.с.118т.2), технічні паспорти, довідка про фінансування № 475/01 від 04.11.05, підтвердження Київського міського фізкультурного товариства „Україна” № 106/1 від 01.11.02.
В якості заперечень третя особа1 стверджує, що з 1993 року на підставі договору про співробітництво, укладеного з базою „Зеніт” від 03.09.1993р виконувала роботи з покращення благоустрою бази, в тому числі по ремонту та реконструкції приміщень, тобто внесла певний вклад та створила спільне майно, що позивачем не надано належних доказів що свідчать про право на спірні об’єкти. Колегія суддів не приймає їх до уваги з огляду на наступне.
З договору про співпрацю від 03.09.1993 вбачається, що база „Зеніт” забезпечує елінг для зберігання човнів, чотири будинки під роздягальні та тренерського составу, споруди клубу, в свою чергу третя особа надає допомогу з благоустрою території бази.
Відповідно до договору про співробітництво від 30.12.2004 база „Зеніт” надає спортивні споруди та інвентар для забезпечення учбової, оздоровчо - спортивної і виховної роботи шість будиночків для роздягалень і тренерів –викладачів, два складських приміщення, методкабінет, тренажерний зал, два елінги для зберігання спортивних човнів, а „Мала флотилія” допомогу з благоустрою та проведення оздоровчо - спортивну і виховну роботу. Таки саме зобов’язання містить договір про співробітництво від 02.01.1995 та 14.06.08 ( а.с.7-11 т.4, а.с. 86-88 т.5).
Посилання на лист ВАТ „Квазар” №243/П від 19.02.09 щодо нібито належності майна „Мала флотилія” та акт прийому-передачі № 1 від 06.05.1998 є недоречним, оскільки лист не є належним доказом правомірності користування майном.
Крім того, викладені у листі (а.с.35 т.4) відомості не знаходять свого підтвердження стосовно того, що на баланс третьої особи передавалося нерухоме майно у вигляди елінгу, чотирьох дерев’яних будинків, будинок з методкабінетом та медпунктом. Так, на вимогу апеляційної інстанції щодо надання документів, що підтверджують набуття ним права на майно та підстав передання майна МБО „Мала флотилія” , ВАТ „Квазар” надав пояснення, що на балансі профспілки ВАТ „Квазар” нерухоме майно не обліковувалося, на баланс МБО „Мала флотилія” передавався лише спортивний інвентар, відповідно до договору про співробітництво від 17.08.1992, укладеного між профкомом заводу „Квазар” та СК „Мала флотилія”. Згідно додатків до договору вбачається що на баланс третьої особи 1 переданий спортінвентар, а саме: човни, байдарки та каное. Акти передачі будинків або споруд відсутні. Даний факт також підтверджується листом профспілки ВАТ „Квазар” від 29.03.09 та наказами № 31 від 15.04.92 та № 52 від 30.10.92( а.с.62 -64т.4). Вказані документи свідчать про те, що переданий спортінвентар передавався, з балансу на баланс, в зв’язку з ліквідацією ДЮСШ.
Матеріали справи містять лист № 5 від 02.02.09 ГУ фізичної культури та спорту виконкому Київської міськради, відповідно до якого з 01.01.08 ДЮСШ „Мала флотилія” з усім майном переведено з ДЮСШ „Зеніт” на спорт базу СКА, на відповідальному зберіганні у відповідача 2 перебуває майно третьої особи –п’ять спортивних човнів.
Щодо акту прийому-передачі №1 від 06.05.98р., відповідно до якого ДОСК “Мала флотилія”, в зв'язку з ліквідацією, безкоштовно передає основне майно зі свого балансу МБО ДОСК “Мала флотилія” під її відповідальність для подальшого використання за призначенням, то даний Акт не є правовстановлюючим документом щодо переходу права власності від ДОСК “Мала флотилія” до МБО ДОСК “Мала флотилія”, оскільки в саму акті не зазначено, що майно передавалося у власність, а “передача основного майна зі свого балансу під відповідальність для подальшого використання за призначенням”, як про це зазначено в акті, не є переходом саме права власності не майно.
Разом з тим, викладені у акті дані спростовуються договором оренди спортивних споруд, актом приймання-передачі до нього, договором про забезпечення діяльності БЮСШ „Мала флотилія” ( а.с.78-88т.4). Крім того, згідно наданих третьою особою документів ( а.с. 69-77 т.4) нерухоме майно в якості благодійної допомоги або благодійних внесків не передавалося, інше майно „Мала флотилія” на території бази „Зеніт” знаходилося за погодженням позивача, що відображено у акті (а.с.75-76 т.4).
Спростовуються доводи про належність третій особі частки майна ще договором про співробітництво від 03.01.1999, укладеного між СТП „Україна” та ДЮСШ „Мала флотилія” (а.с.82-83 т.5), з якого вбачається що спортивні споруди надаються лише для роботи.
Таким чином, договори про співробітництво, укладені між відповідачем 2 та третьою особою 1 також підтверджують, що спірне майно постійно знаходилося у користуванні бази „Зеніт” та належить його засновнику-позивачу. В той же час, інші сторони у справі не спростували та не надали доказів, що спірне майно належать повністю або частково їм.
Згідно протоколу №1 загальних зборів засновників Благодійного закладу “Дитячий оздоровчо-спортивний клуб “Мала флотилія” від 17.12.1997 року та Статуту МБО “Дитячий оздоровчо-спортивний клуб “Мала флотилія”, Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 05.05.1998 року, що були надані Міськпрофраді в лютому місяці 2008 року, цю організацію заснували три фізичні особи та одна юридична особа, за місцезнаходженням - 03170 м. Київ, Труханів острів, водноспортивна база “Зеніт”.
З вищенаведених установчих документів юридичної особи ( а.с. 92-96 т.5)не вбачається, що МБО “Дитячий оздоровчо-спортивний клуб “Мала Флотилія” є правонаступником ДЮСШ з веслування на байдарках і каное “Мала флотилія” Головного управління.
Таким чином, колегія суддів вважає вимоги позивача( з урахуванням уточнень до позовної заяви відповідно до листа БТІ щодо оформлення права на нерухоме майно) про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна за адресою: м. Київ, Труханів острів, Паркова дорога 28: веранда житлова (літ „1”) площею 20,3кв.м., веранда житлова (літ „2”) площею20,1 кв.м., веранда житлова (літ „3”) площею 20,6кв.м., веранда житлова (літ „4”) площею20,0 кв.м., веранда житлова (літ „5”) площею 20,1кв.м., веранда житлова (літ „6”) площею20,3 кв.м., веранда житлова (літ „7”) площею20,3 кв.м., веранда житлова (літ „8”) площею20,3 кв.м., веранда житлова (літ „9”) площею 20,3кв.м., веранда житлова (літ „10”) площею 20,4кв.м., веранда житлова (літ „11”) площею 20,3кв.м., веранда житлова (літ „12”) площею 20,4кв.м., веранда житлова (літ „13”) площею20,3 кв.м., веранда житлова (літ „14”) площею 20,3кв.м., веранда житлова (літ „15”) площею 20,3кв.м., веранда житлова (літ „16”) площею20,3 кв.м., веранда житлова (літ „17”) площею 20,4кв.м., веранда житлова (літ „18”) площею 20,3кв.м., веранда житлова (літ „19”) площею 20,3кв.м., веранда житлова (літ „20”) площею 20,4кв.м., веранда житлова (літ „21”) площею20,4 кв.м., медпункт (літ „22) площею 49,5кв.м., судейська (літ „23”) площею 72,9 кв.м., елінг (літ „24”) площею 341,0кв.м., елінг (літ „25”) площею 217,8кв.м., веранда житлова (літ „26”) площею 20,4кв.м., веранда житлова (літ „27”) площею 20,5кв.м., веранда житлова (літ „28”) площею 21,0кв.м., веранда житлова (літ „29”) площею 21,2кв.м., підсобні приміщення (літ „30”) площею 81,9кв.м., основні приміщення (літ „31”) площею 80,2кв.м., склад (літ „32”) площею 81,6кв.м., тамбур житловий (літ „33”) площею 10,7кв.м., вбиральня (літ „34”) площею 55,5кв.м., допоміжні приміщення (літ „35”) площею 238,3кв.м., допоміжні приміщення (літ „А”) площею 262,8кв.м., допоміжні приміщення (літ „Б”) площею 279,8кв.м., основне приміщення(літ „В”) площею 100,5 кв.м. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо відсутності документів про надання відповідачу 2 земельної ділянки у користування, то колегія суддів дійшла наступного висновку.
Рішенням Виконкому Київської міської ради № 67 від 21.01.1974 року ВСБ „Зеніт” дозволено тимчасово користуватися земельною ділянкою площею 1,0га в районі Матвіівської затоки на Трухановому острові без права використання капітальних споруд.
Згідно технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування від 25.07.1994 загальна площа земельної ділянки, відведеної базі „Зеніт” становить 59878,97кв.м.
Згідно листа ГУ культури, мистецтв та охорони культурної спадщини від 29.10.04 не заперечується надання земельної ділянки у користування на умовах оренди базою „Зеніт” площею 59878,97кв.м., технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування, схема розташування земельної ділянки, тощо розглянуті Управлінням охорони навколишнього природного середовища, погодження отримано й в СЕС м. Києва. ( а.с. 27-32 т.4)
Стаття 51 ЗК України визначає, що до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.
Посилання прокуратури на те, що рішення про надання земельної ділянки базі „Зеніт” Київською міськрадою не приймалося, судова колегія приймає до уваги.
Позивач просить визнати право власності на нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці площею 1,0га. Рішення Виконкому Київської міської ради № 67 від 21.01.1974 року про дозвіл тимчасового користування земельною ділянкою ВСБ „Зеніт” площею 1,0га є чинним. За повідомленням ГУ земельних ресурсів земельна ділянка зареєстрована за відповідачем 2. Крім того, рішенням № 280 виконкому Київ міськради депутатів трудящих від 10.03.1964 за спортивним товариствам були відведені земельні ділянки.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним; плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель; власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (стаття 13 цього Закону). Юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом за формою, встановленою Державною податковою адміністрацією України, щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідному органу державної податкової служби (стаття 14 цього Закону). Грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України; грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України (стаття 23 цього Закону).
Згідно ч. 2 ст. 120 ЗК України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Позивачем надані докази справляння земельного податку.
Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 Кодексу).
Таким чином, позивач не позбавлений права звернення до відповідної ради з заявою про надання у користування земельної ділянки, більшою площею, на умовах оренди.
Згідно ст. 182 Цивільного кодексу України, державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Частиною 5 Розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" N 1952-IV від 01.07.2004 р. із змінами та доповненнями передбачено, що реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Однак, колегія суддів вважає, що в цієї частині, позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки не надано доказів того, що БТІ відмовляється або чинить перешкоди в оформленні права власності.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судове рішення” рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Рішення господарського суду м. Києва у даній справі вказаним вимогам не відповідає, що є підставою для його скасування та прийняття нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОП „„Київська міська рада профспілок” задовольнити частково, рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2010 року у справі № 2/431-11/74 скасувати.
Прийняти нове рішення. Визнати за Об’єднанням профспілок, організацій профспілок у м. Києві „Київська міська рада профспілок” право власності на об'єкти нерухомого майна за адресою: м. Київ, Труханів острів, Паркова дорога 28: веранда житлова (літ „1”) площею 20,3кв.м., веранда житлова (літ „2”) площею20,1 кв.м., веранда житлова (літ „3”) площею 20,6кв.м., веранда житлова (літ „4”) площею20,0 кв.м., веранда житлова (літ „5”) площею 20,1кв.м., веранда житлова (літ „6”) площею20,3 кв.м., веранда житлова (літ „7”) площею20,3 кв.м., веранда житлова (літ „8”) площею20,3 кв.м., веранда житлова (літ „9”) площею 20,3кв.м., веранда житлова (літ „10”) площею 20,4кв.м., веранда житлова (літ „11”) площею 20,3кв.м., веранда житлова (літ „12”) площею 20,4кв.м., веранда житлова (літ „13”) площею20,3 кв.м., веранда житлова (літ „14”) площею 20,3кв.м., веранда житлова (літ „15”) площею 20,3кв.м., веранда житлова (літ „16”) площею20,3 кв.м., веранда житлова (літ „17”) площею 20,4кв.м., веранда житлова (літ „18”) площею 20,3кв.м., веранда житлова (літ „19”) площею 20,3кв.м., веранда житлова (літ „20”) площею 20,4кв.м., веранда житлова (літ „21”) площею20,4 кв.м., медпункт (літ „22) площею 49,5кв.м., судейська (літ „23”) площею 72,9 кв.м., елінг (літ „24”) площею 341,0кв.м., елінг (літ „25”) площею 217,8кв.м., веранда житлова (літ „26”) площею 20,4кв.м., веранда житлова (літ „27”) площею 20,5кв.м., веранда житлова (літ „28”) площею 21,0кв.м., веранда житлова (літ „29”) площею 21,2кв.м., підсобні приміщення (літ „30”) площею 81,9кв.м., основні приміщення (літ „31”) площею 80,2кв.м., склад (літ „32”) площею 81,6кв.м., тамбур житловий (літ „33”) площею 10,7кв.м., вбиральня (літ „34”) площею 55,5кв.м., допоміжні приміщення (літ „35”) площею 238,3кв.м., допоміжні приміщення (літ „А”) площею 262,8кв.м., допоміжні приміщення (літ „Б”) площею 279,8кв.м., основне приміщення(літ „В”) площею 100,5 кв.м.
В інший частині позовних вимог відмовити.
2. Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді Рєпіна Л.О.
13.10.10 (відправлено)
