УХВАЛА
24 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 205/5860/21
провадження № 61-11755св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Каширнікова Світлана Олександрівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Каширнікова Світлана Олександрівна, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, за заявою ОСОБА_3 про перегляд рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2022 року за нововиявленими обставинами
за касаційною скаргою адвоката Заніздри Андрія Петровича як представника ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 травня 2024 року у складі судді Басової Н. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2024 року у складі колегії суддів: Ткаченка І. Ю., Деркач Н. М., Пищиди М. М.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст вимог
У грудні 2023 року представник ОСОБА_3 - адвокат Заніздра А. П. звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2022 року за нововиявленими обставинами.
Як на обґрунтування заявлених вимог представник ОСОБА_3 посилався на те, що улипні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому уточнивши позовні вимоги, просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 28 вересня 2022 року позов задовольнив. Визнав за ОСОБА_1 право власності на цю квартиру в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 . Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 як особа, яка не брала участі у справі, в інтересах якої діє адвокат Заніздра А. П., звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 08 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Заніздра А. П., залишив без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2022 року - без змін.
Верховний Суд ухвалою від 07 вересня 2023 року закрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року, оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом із тим, Верховний Суд постановою від 11 жовтня 2023 року у справі № 205/2053/22 рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 22 лютого 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 червня 2023 року скасував й ухвалив нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Каширнікова С. О. та Другий правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання відмови від прийняття спадщини недійсною задовольнив. Визнав недійсною відмову ОСОБА_2 від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 .
Вважає вказані обставини нововиявленими, а тому звернулась про перегляд ухваленого судом рішення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська ухвалою від 01 травня 2024 року відмовив у прийнятті заяви ОСОБА_3 про перегляд рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2022 року за нововиявленими обставинами.
Ухвала суду мотивована тим, що ОСОБА_3 не є учасником цієї справи, а тому з урахуванням статті 424 ЦПК України вона не є особою, яка має право на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухваленого у цій справі рішення.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Дніпровський апеляційний суд постановою від 18 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишив без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 травня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована законністю й обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, адвокат Заніздра А. П. як представник ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2024 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_3 як особа, яка не брала участі у справі, зверталась із апеляційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2022 року. За результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд залишив її без задоволення, тобто розглянув по суті. За таких обставин ОСОБА_3 набула статусу учасника справи та користується їх процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки відповідно до статті 352 ЦПК України.
У травні 2025 року до Верховного Суду надійшла заява від адвоката Биструшкіна О. С. як представника ОСОБА_1 про закриття провадження у справі.
Заява мотивована тим, що предметом позову у цій справі є визнання права власності на квартиру, ціна позову становить 303 320,00 грн та не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ОСОБА_3 не була залучена до участі у справі судом першої інстанції, тому не є особою, якій належить право звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Наявність рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2022 року у цій справі не впливає на можливість ОСОБА_3 задовольнити свої вимоги у виконавчому провадженні шляхом звернення стягнення на 1/2 частини квартири, право власності на яку не зареєстроване за боржником.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі й витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
20 вересня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 28 вересня 2022 року у справі № 205/5860/21 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Каширнікова С. О., про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом - задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру на АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 28 вересня 2022 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2023 року закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 28 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про необхідність передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з огляду на таке.
Мотиви передання справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Звертаючись до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, ОСОБА_3 вказувала на те, що за результатами розгляду її апеляційної скарги рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2022 року залишено без змін. Оскільки апеляційний суд відкрив провадження за її апеляційною скаргою та розглянув її, то вона користується правами учасника справи.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути поданоз підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.
Відповідно до частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Системний аналіз процесуального законодавства дає можливість виснувати, що особа, яка не брала участі у справі, але за її апеляційною скаргою було відкрито апеляційне провадження і скарга розглянута по суті, користується процесуальними правами учасника справи, у тому числі і правом подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Разом з тим, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 2018/2-3638/11, погоджуючись з рішенням судів про відмову у відкритті провадження за заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, дійшов висновку, що заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами можуть бути подані учасниками справи, тобто сторонами та третіми особами, які були залучені до участі у справі в суді першої інстанції до ухвалення рішення. Особа, яка не брала участі у справі і яка внаслідок відкриття за її апеляційною скаргою апеляційного провадження користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи, однак у розумінні статті 42 ЦПК України не є учасником справи, оскільки не є стороною чи третьою особою у цій справі.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15 липня 2020 року у справі №617/1194/16-ц.
Не можемо погодитись з такими висновками, оскільки процесуальний закон не визначає особу, яка не брала участі у справіта подала апеляційну скаргу, учасником справи, а лише наділяє таку особу правами, які має учасник справи і лише після відкриття апеляційного провадження. До таких прав крім визначених частиною першою статті 43 ЦПК України віднесено і право на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (пункт 1 частини першої статті 424 ЦПК України).
Крім того, такий висновок судів призводить до обмеження прав та позбавлення можливості ефективного судового захисту, адже, маючи право на захист своїх інтересів лише на стадії апеляційного перегляду, така особа позбавляється цього права на подальших (інших) стадіях процесу. Такий підхід є дискримінаційним щодо заявника порівняно з іншими учасниками справи, є несправедливим та порушує принцип рівності учасників справи, який закріплений у статті 12 ЦПК України, статті 129 Конституції України, та суперечить принципу доступу до правосуддя, гарантований статтею 55 Конституції України та захищений статтею 6 Європейської конвенції з прав людини.
Більше того, Цивільний процесуальний кодекс України не обмежує у правах учасника справи в залежності від залучення його до участі у справі в суді першої інстанції чи ні. Тлумачення процесуального закону в бік обмеження чи позбавлення процесуальних правах, які ним передбачені, суперечитиме принципу правової визначеності і є неприпустимим.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Ukrkava, TOV v. Ukraine» від 06 лютого 2025 року, вказав що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, серед іншого, гарантує певну стабільність у правових ситуаціях і сприяє довірі суспільства до судів. З іншого боку, існування суперечливих судових рішень може створити стан правової невизначеності, що може знизити довіру громадськості до судової системи, тоді як така довіра, безумовно, є одним з найважливіших компонентів правової держави (див. рішення від 20 жовтня 2011 року у справі «Nejdet Sahin and Perihan Sahin v. Turkey», № 13279/05, п. 57, з подальшими посиланнями). Крім того, це суперечило б принципу правової визначеності, закріпленому в Конвенції, якби національні суди могли приймати рішення всупереч закону і таким чином непередбачувано тлумачити положення національного законодавства, ґрунтуючись на абстрактному твердженні поза будь-яким розумним суддівським розсудом (див., mutatis mutandis, рішення від 09 квітня 2013 року у справах «Andelkovic v. Serbia», № 1401/08, п. 27, та від 19 листопада 2020 року «Pantalon v. Croatia», № 2953/14, п. 52).
Колегії суддів Першої судової Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 2018/2-3638/11 викладаючи правовий висновок про відсутність права на звернення із заявоюпро перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, посилалась на висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 06 вересня 2018 року у справі № 215/6648/15.
Однак вказані висновки Верховний Суд сформував, аналізуючи норми Цивільного процесуального кодексу України у попередній редакції, оскільки ухвала суду першої інстанції була постановлена у вересні 2017 року.
Стаття 362 ЦПК України ( в редакції до 15 грудня 2017 року) передбачала, що заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Отже, положеннями процесуального закону (в редакції до 15 грудня 2017 року) правом ініціювати перегляд рішення за нововиявленими обставинами були наділені сторони та інші особи, які брали участь у справі.
Оскільки у справі (№ 215/6648/15) особа, яка зверталась із заявою про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами, не була стороною у справі і не залучалась судом до участі в ній, Верховний Суд дійшов висновку, що така особа не є особою, яка має право на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами відповідно до статті 362 ЦПК України (в редакції до 15 грудня 2017 року) у зв`язку із чим залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову у відкритті провадження за заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Разом з тим постанови Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 2018/2-3638/11 і від 15 липня 2020 року у справі №617/1194/16-ц ухвалені за чинної редакції ЦПК України, яка наділяє особу, яка не брала участі у справі та подала апеляційну скаргу, правами учасника справи, серед яких є і право подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду 22 листопада 2023 року ухвалила постанову у справі № 2610/7240/2012 за заявою про перегляд за виключними обставинами ухвали суду, поданою особою, яка не була учасником справи, однак зверталась із апеляційною скаргою, за результатами розгляду якої рішення суду першої інстанції було скасовано.
Тобто Велика Палата Верховного Суду розглянула заяву по суті про перегляд за виключними обставинами за ініціативою особи, яка не була учасником справи, але подала апеляційну скаргу. При цьому визначення осіб, які мають право на звернення із заявою про перегляд за нововиявленими і виключними обставинами, регулюється однією статтею - 424 ЦПК України.
За таких обставин Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від раніше викладених висновків, сформульованих у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 2018/2-3638/11 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15 липня 2020 року у справі №617/1194/16-ц, про те, що особа, яка не брала участі у справі, але за її апеляційною скаргою було відкрито апеляційне провадження і скарга розглянута по суті, не має права звертатись із заявою про перегляд рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Однакове застосування закону забезпечуватиме реалізацію верховенства права, рівність перед законом та правову визначеність у правовідносинах. Єдність у практиці застосування одних й тих самих норм права поліпшуватиме громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також сприятиме утвердженню довіри до судової влади в цілому.
Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
Згідно з частиною другою статті 403 ЦПК України та з урахуванням наведеного наявні підстави для передання справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Керуючись статтями 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу № 205/5860/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Каширнікова Світлана Олександрівна, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, за заявою ОСОБА_3 про перегляд рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2022 року за нововиявленими обставинами, за касаційною скаргою адвоката Заніздри Андрія Петровича як представника ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2024 року передати на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов
