УХВАЛА
01 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 759/10841/24
провадження № 61-12031ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі органу державної влади Міністерства фінансів України про захист прав споживача та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Держави Україна в особі органу державної влади (Міністерства фінансів України) про захист прав споживачів.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05 червня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі органу державної влади про захист прав споживача та зобов`язання вчинити певні дії визнано неподаною та повернуто позивачу.
Роз`яснено позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 05 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України про захист прав споживача та зобов`язання вчинити певні дії визнано неподаною та повернуто скаржнику.
Постановою Верховного Суду від 17 вересня 2024 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 13 серпня 2024 року скасовано та передано справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Постановою Київського апеляційного суду від 02 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 05 червня 2024 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 21 липня 2025 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі органу державної влади про захист прав споживача та зобов`язання вчинити певні ді.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 вересня 2025 року відмовлено
у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 21 липня 2025 року за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі органу державної влади про захист прав споживача та зобов`язання вчинити певні дії.
25 вересня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду
від 23 вересня 2025 року (надійшла до суду 25 вересня 2025 року), в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення, направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Заявником порушено вимоги пункту першого частини другої статті 392 ЦПК України, а саме: невірно вказана назва суду, до якого подається касаційна скарга.
Відповідно до частини першої статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції
у цивільних справах є Верховний Суд.
У касаційній скарзі заявником вказано, що касаційна скарга подається до Верховного Суду України.
Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
У касаційній скарзі відсутня прохальна частина.
Згідно з частиною першою статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;
6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження
у справі у відповідній частині;
7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Відповідно, заявнику необхідно надати уточнену касаційну скаргу з уточненою прохальною частиною з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, визначених змістом статті 409 ЦПК України та надати суду уточнену редакцію касаційної скарги разом з її копіями та доданими матеріалами відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 вересня 2025 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць