ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/578

10.12.10

За позовом

До

«Дельта Капітал СА Швейцарія»(Delta Capital SA Switzerland)

Публічного акціонерного товариства «Аграрний комерційний банк»

Третя особа-1

акціонерне товариство «Унікредит Банк»

Третя особа-2

_1

про

недійсним договору

Суддя Хрипун О.О.

Від Позивача Іваницька Н.А..–предст.

Від Відповідача Різник О.О. –предст.

Від Третьої особи-1 Охріменко С.С. –предст.

Від Третьої особи-2 ОСОБА_2., ОСОБА_3. –предст.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Компанія «Дельта Капітал СА Швейцарія»(Delta Capital SA Switzerland), (далі –Позивач), звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства «Аграрний комерційний банк»(повне найменування товариства, чинне на момент прийняття даного рішення, –публічне акціонерне товариство «Аграрний комерційний банк»; далі –Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача –відкрите акціонерне товариство «Унікредит Банк»(далі –Третя особа), в якому просить суд визнати недійсним договір про відкриття рахунку в цінних паперах, укладений між Позивачем в особі повіреного ОСОБА_1. та Відповідачем; зобов’язати Відповідача перерахувати акції закритого акціонерного товариства «Житомирські ласощі», що належать Позивачу та обліковуються на рахунку № 003413, відкритому у Відповідача, на рахунок у цінних паперах № 005317, відкритий у Третьої особи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір про відкриття рахунку в цінних паперах від імені Позивача був укладений ОСОБА_1., що діяв на підставі довіреності від 02.04.2010, однак в зазначеній довіреності визначено, що повірений не має права передавати акції ВАТ «Житомирські ласощі»іншим особам. Відтак, за твердженням Позивача, ОСОБА_1. не мав права укладати спірний договір, що є підставою для визнання останнього недійсним.

Відповідач у поданому до суду відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що при укладенні спірного договору Відповідач переконався у наявності в представника Позивача належного обсягу повноважень, до того ж, Позивач вчинив дії, що свідчать про фактичне схвалення ним укладення спірного договору, надіславши Відповідачу розпорядження про зміну реквізитів анкети рахунку в цінних паперах від.

Третя особа -1 надала до суду письмові пояснення, в яких зазначила, що здійснюючи за розпорядженням ОСОБА_1. операцію з переміщення акцій ВАТ «Житомирські ласощі»з рахунку в цінних паперах, відкритого в Третьої особи-1, на рахунок в цінних паперах, відкритий у Відповідача, вона керувалася виданою Позивачем довіреністю від 04.02.2010, якою не обмежувалося право повіреного на вчинення розпоряджень для переміщення цінних паперів.

Представник ОСОБА_1. надав до суду письмові пояснення, в яких заперечив проти задоволення позову, зазначивши, що довіреністю від 04.02.2010 не передбачене обмеження ОСОБА_1. відкривати рахунки в цінних паперах та вчиняти дії, направлені на переміщення цінних паперів з одного рахунку Позивача на інший.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників осіб, що беруть участь у справі, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.05.2010 між Позивачем та Відповідачем був укладений договір № 953-Д/2010 про відкриття рахунку в цінних паперах (далі –Договір), пунктом 1.1. якого передбачено, що депонент (Позивач) доручає, а зберігач (Відповідач) зобов’язується надавати депоненту послуги з відкриття та ведення рахунку в цінних паперах, зберігання належних депоненту цінних паперів, обслуговування операцій за цим рахунком, отримання доходів за цінними паперами на викладених умовах відповідно до чинного законодавства України на підставі розпоряджень депонента.

Зі сторони Позивача Договір підписаний представником Позивача ОСОБА_1, який, як зазначено в преамбулі Договору, діє на підставі довіреності від 02.04.2010, та скріплений печаткою Позивача.

03.06.2010 на підставі розпорядження на безоплатну поставку цінних паперів № 1 від 03.06.2010 12 745 428 акцій закритого акціонерного товариства «Житомирські ласощі»(код ІSIN UA 0600031001), що належать Позивачу, були списані з рахунку Позивача в цінних паперах № 005317, відкритого в Третьої особи-1, та зараховані на рахунок Позивача в цінних паперах № 003413, відкритий у Відповідача.

Вказане розпорядження на поставку цінних паперів скріплене підписом ОСОБА_1. та печаткою Позивача.

В матеріалах справи знаходиться нотаріально посвідчена фотокопія апостильованої довіреності, що видана Позивачем в особі Марка Жієрона 02.04.2010 в місті Женева (Швейцарія), справжність підпису якого як особи, що має право одноосібного підпису від імені Позивача, засвідчений нотаріусом міста Женева 26.04.2010. Довіреність складена англійською мовою.

Позивачем був наданий переклад зазначеної довіреності на українську мову, виконаний перекладачем ОСОБА_2., справжність підпису якої нотаріально засвідчена нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майоровою А.В.

З вказаного перекладу довіреності слідує, що Позивач призначає Бойка Ігоря особою, уповноваженою представляти на території України інтереси Позивача та надає йому право на підставі даної довіреності вживати всі або будь-які заходи від імені Позивача на території України та у відповідності з діючим законодавством України, а саме: представляти Позивача в усіх державних та недержавних органах, установах, організаціях та підприємствах, у тому числі юридичних, адміністративних, митних органах, судах та нотаріальних конторах (п. 1); брати участь в усіх зборах, у тому числі зборах засновників, на яких йтиме мова про інтереси Позивача, і в яких Позивач володіє часткою участі (п. 2); підписувати від імені Позивача установчі договори та документи, вносити зміни до установчих договорів та документів новостворених та вже існуючих товариств, в яких Позивач має намір стати акціонером (учасником) на території України (п. 3); складати, виконувати та підписувати від імені Позивача будь-які договори, контракти та всі інші пов’язані з ними документи стосовно господарської діяльності Позивача, в яких Позивач зацікавлений тепер або буде зацікавлений в майбутньому як акціонер (учасник) або генеральний дистриб’ютор в Україні, включаючи всі документи, пов’язані з продажем та/або відчуженням таких пакетів акцій та прав, здійснювати перереєстрацію документів, що стосуються змін в пакетах акцій (п. 4); отримувати від імені Позивача інформаційні повідомлення, документи або запити від третіх сторін (п. 5); оформлювати від імені Позивача такі заявки, кореспонденцію, документи, бланки та здійснювати подання, які можуть вимагатися якою-небудь організацією, судом, нотаріальною контрою, митними та податковими органами та/або іншими державними органами влади та установами України з питань реєстрації, які стосуються майна Позивача або інших питань (п. 6); реєструвати та очолювати представництво Позивача в Україні та виконувати будь-які дії, пов’язані з функціонуванням представництва (п. 7).

Крім перерахованих вище повноважень, в довіреності міститься застереження про те, що незважаючи на будь-що, про що йдеться вище, ця довіреність не надає довіреній особі будь-якого права продавати, передавати, обтяжувати (шляхом позики, іпотеки або іншим способом) чи будь-яким способом відчужувати акції в товаристві «Житомирські ласощі»(м. Житомир, Україна); представляти Позивача на загальних зборах акціонерів, а також голосувати від імені Позивача.

За твердженням Позивача, вказане застереження в довіреності повинне розумітися так, що представник Позивача не має права будь-яким чином передавати акції ВАТ «Житомирські ласощі», у тому числі й передавати їх зберігачу для ведення рахунку в цінних паперах.

Суд звертає увагу на те, що в оригінальному тексті довіреності використовується словосполучення “transfer of shares”, яке в наданому до суду перекладі довіреності перекладене на українську мову як «передавати акції».

В англійській мові дієслово “transfer” у словосполученні з іменниками, що означають як майно в цілому, так і його окремі види, як-то акції, речі тощо, перекладається як передача права на майно, уступка права на майно, його добровільне відчуження. Мюллер В.К. Англо-русский и русско-английский словарь: 150 000 слов и выражений./В.К. Мюллер. –М.: Эксмо, 2010, С. 671.

Відтак, визначене в довіреності застереження про те, що повірений не має права передавати акції компанії «Житомирські ласощі»означає, що останній не має права вчиняти будь-які дії, направлені на передачу права власності або будь-якого іншого речового права на зазначені акції іншій особі.

Відповідачем була надана до суду копія зробленого Позивачем розпорядження Відповідачу від 26.10.2010 про внесення змін до реквізитів рахунку в цінних паперах № 003413, в якому Позивач просить Відповідача змінити реквізити анкети рахунку в цінних паперах щодо розпорядника рахунком, замінивши ОСОБА_1. на ОСОБА_3.

З викладених обставин вбачається, що причиною спору в даній справі є заперечення Позивачем наявності повноважень у його представника ОСОБА_1. на укладення з Відповідачем договору про ведення рахунку в цінних паперах.

Дослідивши встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

У преамбулі Закону України «Про міжнародне приватне право»визначено, що цей Закон встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов’язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право»приватноправові відносини –це відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб’єктами яких є фізичні та юридичні особи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право»іноземний елемент –це ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою.

Оскільки Позивач є іноземною юридичною особою, що створена та діє відповідно до правопорядку Швейцарської Конфедерації, а Відповідач –юридична особа, що створена та діє згідно з українським правопорядком, правовідносини між сторонами є приватно-правовими відносинами з іноземним елементом в розумінні ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право».

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України та міжнародних звичаїв, що визнаються в Україні.

Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про міжнародне приватне право»визначено, що зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.

Укладеним між Позивачем та Відповідачем Договором не врегульоване питання щодо права, яке має застосовуватися до правовідносин сторін, які виникли на підставі цього Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про міжнародне приватне право»у разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв’язок із правочином.

Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов’язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження (ч. 3 ст. 32 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону України «Про міжнародне приватне право»у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин 2 та 3 ст. 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, за договорами про надання послуг є виконавець.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»договір про відкриття рахунку в цінних паперах –договір між власником цінних паперів та обраним ним зберігачем про передачу власником належних йому цінних паперів зберігачу для здійснення депозитарної діяльності.

Депозитарна діяльність визначена в ст. 1 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»як надання послуг щодо зберігання цінних паперів незалежно від форми їх випуску, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на рахунках (включаючи кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів) та обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.

З викладених норм Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»вбачається, що договір про відкриття рахунку в цінних паперах за своєю юридичною природою є договором про надання послуг, відтак, з огляду на викладені вище положення Закону України «Про міжнародне приватне право»правом, що підлягає застосуванню до укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору є право України.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про міжнародне приватне право»право, що застосовується до договору згідно з положеннями цього розділу, охоплює, зокрема дійсність договору, тлумачення договору та наслідки недійсності договору.

Таким чином, питання щодо дійсності укладеного між сторонами Договору має вирішуватися відповідно до законодавства України.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з чч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України правочин є чинним за умови дотримання його сторонами наступних вимог: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).

За твердженням Позивача, спірний Договір має бути визнаний недійсним у зв’язку з порушенням сторонами при його укладенні вимог частин 1 та 2 ст. 203 ЦК України, що проявилося в тому, що представник Позивача ОСОБА_1. не мав необхідних повноважень на укладення такого договору.

В ч. 2 ст. 7 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»встановлено, що договори про відкриття рахунку в цінних паперах повинні відповідати вимогам типових договорів, затверджених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Типовий договір про відкриття рахунку в цінних паперах затверджений рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 87 від 14.07.1998 в редакції від 22.05.2009 (далі –Типовий договір).

Дослідивши зміст спірного Договору, суд встановив його відповідність вимогам Типового договору.

Вирішуючи питання про наявність у представника Позивача ОСОБА_1., що діяв на підставі довіреності від 02.04.2010, повноважень на укладення з Відповідачем Договору, суд звертає увагу на наступне.

Статтею 34 Закону України «Про міжнародне приватне право»визначено, що порядок видачі, строк дії, припинення та правові наслідки припинення довіреності визначаються правом держави, у якій видана довіреність.

Оскільки довіреність від 02.04.2010 видана Позивачем на ім’я ОСОБА_1. в Швейцарській Конфедерації, питання щодо порядку видачі та припинення цієї довіреності регулюється законодавством Швейцарії.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про міжнародне приватне право»підприємницька та інша діяльність іноземних юридичних осіб в Україні регулюється законодавством України щодо юридичних осіб України, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, в довіреності від 02.04.2010 зазначено, що повірений зобов’язаний здійснювати від імені Позивача надані йому довіреністю повноваження в межах території України та згідно з законодавством України.

Відтак, до питань, які не пов’язані з порядком видачі та припинення довіреності від 02.04.2010 і стосуються здійснення повіреним повноважень за даною довіреністю, має застосовуватися законодавство України.

Згідно з ч. 1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦК України представництво, що ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

При дослідженні змісту довіреності від 02.04.2010, що була видана Позивачем ОСОБА_1., судом встановлено, що повіреному, зокрема надане право складати, виконувати та підписувати від імені Позивача будь-які договори, контракти та всі інші пов’язані з ними документи стосовно господарської діяльності Позивача, в яких Позивач зацікавлений тепер або буде зацікавлений в майбутньому як акціонер (учасник) або генеральний дистриб’ютор в Україні, включаючи всі документи, пов’язані з продажем та/або відчуженням таких пакетів акцій та прав, здійснювати перереєстрацію документів, що стосуються змін в пакетах акцій (п. 4 довіреності).

Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до змісту довіреності від 02.04.2010 повіреному було заборонено передавати акції компанії «Житомирські ласощі», тобто вчиняти будь-які дії, направлені на передачу права власності або будь-якого іншого речового права на зазначені акції іншій особі.

Як вбачається з досліджених судом вище положень спірного Договору та норм Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», укладення договору про відкриття рахунку в цінних паперах не передбачає передачу зберігачу власником акцій будь-яких речових прав на ці акції.

Так, за спірним Договором на Відповідача лише покладається ряд повноважень щодо відкриття рахунку в цінних паперах, ведення такого рахунку, зберігання належних депоненту цінних паперів, обслуговування операцій за цим рахунком тощо. При цьому, перелічені дії зберігач може здійснювати виключно на підставі розпоряджень депонента або у встановлених законодавством випадках –органів державної влади.

Відповідно до п. 1 розділу V Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 № 999 (далі –Положення), депозитарні установи зобов’язані ідентифікувати осіб, які відкривають рахунки в цінних паперах, а також осіб, що мають повноваження діяти від їх імені, у порядку, встановленому законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Судом встановлено, що при укладенні спірного Договору представник Позивача ОСОБА_1. надав Відповідачу довіреність від 02.04.2010, якою не обмежується право повіреного на переведення належних Позивачу цінних паперів з одного рахунку в цінних паперах на інший шляхом укладення відповідного договору.

Відтак, твердження Позивача про те, що представник Позивача ОСОБА_1. не мав достатніх повноважень на укладення з Відповідачем спірного Договору є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме виданою Позивачем ОСОБА_1. довіреністю від 02.04.2010.

Крім того, частиною 1 ст. 241 ЦК України передбачено, що правочин вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Судом встановлено, що після укладення спірного Договору Позивач надав Відповідачу розпорядження від 26.10.2010 про внесення змін до реквізитів рахунку в цінних паперах № 003413, в якому просив Відповідача змінити реквізити анкети рахунку в цінних паперах щодо розпорядника рахунком, замінивши ОСОБА_1. на ОСОБА_3.

Такі дії Позивача є реалізацією ним передбаченого пунктом 2.4.2 спірного Договору права на призначення розпорядника рахунком і свідчать про визнання та виконання ним цього Договору.

З огляду на викладене, доводи Позивача про перевищення його представником повноважень при укладенні Договору, а також про невідповідність змісту Договору вимогам законодавства не знайшли свого підтвердження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 23.12.2010