АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2010 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Кварталової А.М.,

суддів Плавич Н.Д. , Галушко Л.А.,

при секретарі Чебан Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ПАТ "Райффазен банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції ПАТ "Райффазен банк Аваль" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ "Райффазен банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції ПАТ "Райффазен банк Аваль", третя особа: ОСОБА_3 про визнання договору недійсним, за апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 червня 2010 року,-

встановила:

У березні 2010 року ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступник - ПАТ Райффайзен банк Аваль") звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за договором кредиту(а.с.38-44).

Уточнивши позовні вимоги позивач посилався на те, що відповідно до умов Кредитного договору № 014/80054/85/77457 від 26 червня 2007 року, укладеного між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та відповідачем по справі ОСОБА_2, позивач надав відповідачу кредитні кошти по не відновлювальній кредитній лінії з лімітом 77 140 доларів США строком до 26 лютого 2026 року(а.с.77-78).

У якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань по вищеназваному кредитному договору між позивачем та співвідповідачкою ОСОБА_3 26 червня 2007р. укладено Договір поруки, згідно умов якого ОСОБА_3 виступила поручителем щодо зобов'язань відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором від 26 червня 2007 року.

Відповідач ОСОБА_2 за умовами кредитного договору від 26 червня 2007 року, прийняв на себе зобов'язання по поверненню наданих кредитних коштів та виплати відсотків по кредиту згідно умов договору.

Однак прийняті на себе зобов'язання за зазначеним кредитним договором не виконує, чим порушує умови договору.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------

Головуючий в 1 інстанції Мунтян О.О. Справа № 22ц-17092/2010р Суддя - доповідач- Кварталова А.М. Категорія ЦП-27

Співвідповідачка ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання за Договором поруки від 26.06.07р. не виконувала за умовами договору, а тому позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом до відповідачів та просив стягнути з них солідарно по кредитному договору та договору поруки суму заборгованості за кредитом у сумі 804996 грн. 19 коп. та судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1700 грн. та витрат на інформаційне технічне - забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічними позовними вимогами до позивача про визнання договору кредиту недійсним (а.с. 70-73).

На обґрунтування своїх зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 посилався на те, що кредитний Договір від 26 червня 2007 року укладений між ним та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" щодо виконання грошових зобов'язань в іноземній валюті, суперечить вимогам законодавства відносно порядку та умов використання іноземної валюти, а тому на підставі ст.ст.203,215,227,524,533 ЦК України він просив визнати його недійсним.

Представник позивача по первісному позову вимоги підтримала, а зустрічний позов не визнала та просила в ньому відмовити. В обгрунтування своїх вимог посилалась на те, що кредитні кошти в іноземній валюті, згідно договору видавались ОСОБА_2 за його згодою, ним самостійно було визначено валюту, що підтверджено його письмовою заявою про видачу кредиту у дол.США.

ОСОБА_2, ОСОБА_3 позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не визнали, посилаючись на недійсність договору.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 10.06.2010 року позовні вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено.

Судом стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь позивача солідарно суму кредитної заборгованості у розмірі 804 996 грн. 19 коп. та судові витрати в сумі 1820 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання договору кредиту недійсним - відмовлено.

З рішенням суду не погодився ОСОБА_2, який просить його скасувати, справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. При цьому посилається на незаконність видачі банком кредиту в іноземній валюті.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, яка доповіла колегії суддів зміст оскаржуваного рішення , мотиви і доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог і доводів апеляційної скарги, вислухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ "Райффазен банк Аваль" суд першої інстанції виходив з того, що відповідач дійсно неналежним чином виконував свої зобовязання за кредитним договором, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання договору кредиту недійсним необхідно відмовити.

Вирішуючи спір по суті, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не спростовується сторонами, що позивачем ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», - правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»( а.с. 38-44) та відповідачем по справі ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 014/80054/85/77457 від 26 червня 2007р. (далі Договір) строком до 26 лютого 2026 року. Відповідач прийняв на себе зобовязання своєчасного повернення позивачу всієї суми кредиту, відсотків у розмірах, строки і на умовах визначених Кредитним договором (а. с. 16-21).

26 червня 2007 року між позивачем ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем по справі ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду до Договору (а.с 26, 38-44).

З метою належного забезпечення ОСОБА_2 своїх зобовязань за кредитним договором, 26 червня 2007 року, укладено Договір поруки, згідно умов якого ОСОБА_3 виступила перед кредитором, позивачем по справі, поручителем за належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань, що виникають з кредитного договору від 26 червня 2007 року та повинна виконати зобов'язання в тому ж порядку, який встановлено для позичальника (а.с.28).

Одночасно, як встановлено судом, основний боржник ОСОБА_2 та поручитель ОСОБА_3 попереджувались Банком про невиконання умов Договору кредиту та Договору поруки, шляхом направлення претензій (а.с.34-35).

Згідно до розрахунку заборгованості станом на 29.03.2010р. у зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 своїх зобов'язань та порушенням умов Договору виникла заборгованість, яка складається з: основного боргу за кредитом - у розмірі 595 332 грн. 62 коп., заборгованності за відсотками - 100 730 грн. 35 коп., заборгованості по простроченим відсоткам - 105 246 грн. 72 коп., заборгованності за прострочення тіла кредиту - 3 686 грн. 50 коп., а всього заборгованість за кредитом склала суму у розмірі - 804 996 грн. 19 коп. (а.с. 79-84).

Частина 1 ст. 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України.

Відповідач суму кредиту позивачу не повернув, що не заперечував його представник у судовому засіданні суду першої інстанції та в апеляційному суді.

За правилами ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Згідно до положень ст. 554 ЦК України, передбачено, що у разі порушення боржником зобовязання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не було встановлено договором поруки.

Відповідно до положень 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

В силу ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 6.5. Договором передбачено право Кредитора вимагати дострокового погашення Позичальником заборгованості за кредитом, не нарахованих процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків у випадках невиконання Позичальником умов цього Договору(а.с.19).

З вищевикладеного випливає, що позивач та відповідачі, підписавши договір кредиту та договір поруки встановили факт досягнення згоди між собою, щодо істотних умов договору.

Крім того, колегією суддів встановлено, що банком на адресу Поручителя співдоповідачки по справі ОСОБА_3 направлялась претензія вимога про порушення забезпеченого порукою зобовязання, яка залишена без належного реагування (а.с.34).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про те, що ОСОБА_2 порушив умови кредитного договору від 26 червня 2007 року та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», стягнувши суму боргу за кредитом солідарно з відповідачів на користь позивача.

Викладені у апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті, оскільки додані до апеляційної скарги докази не спростовують висновку суду першої інстанції.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Доводи ОСОБА_2 щодо незаконності здійснення банками кредитування у іноземній валюті, в звязку з чим договір кредиту є незаконним, тому його необхідно визнати недійсним, є необгрунтовані з наступних підстав.

Частина 3 ст. 533 ЦК України визначає, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України по зобов'язанням допускається в випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання та контролю" резиденти та нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Отже здійснення валютних операцій на території України дозволяється, однак за умови дотримання певних вимог.

Так згідно ст. 4 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" діяльність щодо надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту, відноситься до фінансових послуг.

Стаття 5 вказаного Закону визначає, що надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа.

Згідно ст. 1 цього ж Закону під поняттям фінансового кредиту розуміють кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.

Як вбачається з положень вказаної статті, банки є фінансовими установами.

Таким чином, банки мають право здійснювати кредитування, у тому числі фізичних осіб на підставі отриманої ліцензії.

Стаття 5 Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання та контролю" вказує на те, що Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Зазначене також узгоджується з положеннями ст.ст. 19, 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", згідно яких банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії, без отримання банківської ліцензії не дозволяється здійснювати одночасно діяльність по залученню вкладів та інших коштів, що підлягають поверненню і наданню кредитів, а також вести рахунки.

На підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати, крім інших операцій, зокрема розміщення залучених коштів (тобто операції з надання кредитів), а також операції з валютними цінностями.

Таким чином, наведені вище положення законодавства визначають, що банки мають право без будь-яких обмежень здійснювати операції з кредитування, у тому числі фізичних осіб, як в національній, так і в іноземній валюті за умови отримання банківської ліцензії, яка видається Національним банком України.

ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» отримало вказану ліцензію, на підставі якої має право здійснювати діяльність на ринку банківських послуг, у тому числі здійснювати операції з кредитування фізичних та юридичних осіб як в національній, так і в іноземній валютах (а.с.127-129).

Отже, умови кредитного договору, укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2, так саме як і сама банківська операція з кредитування, повністю відповідають вимогам чинного законодавства України.

При укладанні кредитного договору відповідач ОСОБА_2 не був обмежений у можливості отримати кредит як в іноземній так і в національній валюті. Валюту кредитування у вигляді долара США відповідач ОСОБА_2 обрав на власний розсуд, що підтверджено його заявою (а.с.14). Укладаючи кредитний договір, він гарантував, що умови кредитного договору, у тому числі видача кредиту в доларах США, для нього зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими (а.с.19).

Таким чином, при укладанні кредитного договору в іноземній валюті (доларах США) та беручи на себе певні обовязки щодо погашення кредиту на строк до 26 лютого 2026 р., а саме в доларах США, відповідач ОСОБА_2 усвідомлював що курс національної валюти до долара США не є незмінним протягом цих років(цей курс встановлюється щоденно), та повинний був усвідомлювати, що зміна цього курсу можливо настане, а тому повинен був передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цим кредитним договором.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Доводи апелянта про направлення на новий розгляд є безпідставні, оскільки не передбачено законом.

Керуючись ст.ст.209,307 ч.1 п.1, 308,314 ч.1п.1,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області ,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області А.М.Кварталова

Л.А.Галушко

Н.Д.Плавич