Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
17 червня 2025 року
м. Київ
справа №420/23131/23
адміністративне провадження №К/990/22866/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Одеської міської ради на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі №420/23131/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕН РЕНТ» до Одеської міської ради, за участю третьої особи - Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, про визнання протиправними та скасування рішень, скасування державної реєстрації,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕН РЕНТ» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської міської ради, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської міської ради №4438-V від 07.07.2009 "Про скасування рішень Одеської міської ради від 04.07.2007 №1430-V "Про надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій скверів у м. Одесі" та №1431-V "Про надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій парків у м. Одесі", затвердження переліку парків та скверів у м. Одесі, розробки проектів з їх організації (створення, благоустрою) та надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій рекреаційного призначення - парків та скверів у м. Одесі" в частині визначення територією рекреаційного призначення - сквером, території розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Скворцова, між будинком вул. Скворцова, 2 та вул. Шота Руставелі, 5, частина якої знаходиться у користуванні ТОВ "Голден Рент" та скасувати пункт 56 додатку №1 до рішення Одеської міської ради №4438-V від 07.07.2009;
- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської міської ради № 917-VII від 30.06.2016 "Про проведення інвентаризації земель комунальної власності рекреаційного призначення - парків та скверів" в частині визначення територією рекреаційного призначення - сквером, території розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Скворцова, між будинком вул. Скворцова, 2 та вул. Шота Руставелі, 5, частина якої знаходиться у користуванні ТОВ "Голден Рент" та скасувати пункт 56 додатку №1 до рішення Одеської міської ради №917-VII від 30.06.2016;
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію земельної ділянки, яка розташована за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Скворцова, між будинками вул. Скворцова, 2 та вул. Шота Руставелі, 5, кадастровий номер: 5110137300:49:009:0003 з одночасним закриттям Поземельної книги відносно даної земельної ділянки.
Як вбачається з відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 скасовано та ухвалено постанову про часткове задоволення позовних вимог.
Визнано протиправними та скасовано рішення Одеської міської ради:
- № 6434-VII від 16.09.2020 року «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 07.07.2009 року № 4438-V «Про скасування рішень Одеської міської ради від 04.07.2007 року №1430-V «Про надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій скверів у м. Одесі» та №1431-V «Про надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій парків у м. Одесі», затвердження переліку парків та скверів у м. Одесі, розробки проектів з їх організації (створення, благоустрою) та надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій рекреаційного призначення - парків та скверів у м. Одесі»;
- № 454-VIII від 28.07.2021 «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 30.06.2016 р. №917-VІІ «Про проведення інвентаризації земель комунальної власності рекреаційного призначення - парків та скверів».
Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію земельної ділянки, яка розташована за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Скворцова, між будинками вул. Скворцова, 2 та вул. Шота Руставелі, 5, кадастровий номер: 5110137300:49:009:0003 з одночасним закриттям Поземельної книги відносно даної земельної ділянки.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Додатковою постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2025 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕН РЕНТ» судові витрати з сплати судового збору у розмірі 20 130 (двадцять тисяч сто тридцять) грн та за надану правову допомогу у розмірі 4 200 (чотири тисячі двісті) грн.
28.05.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Одеської міської ради, в якій заявник просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 залишити в силі.
Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.
Право на касаційне оскарження регламентоване приписами статті 328 КАС України. Так, в частині першій вказаної норми зазначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Статтею 330 КАС України встановлені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються, та вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що заявник виражає свою незгоду також із додатковою постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2025 та зазначає, що додаткове судове рішення є невід`ємною частиною основного судового рішення та у разі скасування основного судового рішення у справі, ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Отже, у разі скасування постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025 у цій справі, ухвалена додаткова постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2025 також втрачає силу.
Варто зазначити, що додаткова постанова може бути самостійним предметом касаційного перегляду, незалежно від результату перегляду основного судового рішення.
Учасник справи може оскаржити додаткове рішення за правилами, визначеними для оскарження основного судового рішення.
Однак, заявник у касаційній скарзі, не зазначає підстави оскарження додаткової постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2025 та переглянути її не просить.
Відсутність коректного зазначення судових рішень, які є предметом касаційного оскарження, та вимог до суду касаційної інстанції унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження та подальший розгляд касаційної скарги.
Щодо підстав касаційного оскарження слід зазначити наступне.
Відповідно до частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), якою визначені вимоги до форми і змісту касаційної скарги, у касаційній скарзі зазначається, зокрема: підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У випадку посилання скаржником на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження, скаржнику необхідно зіслатися на конкретний пункт частин другої або третьої статті 353 КАС України з належним обґрунтуванням, яке могло б давати підстави для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Так, заявник просить здійснити касаційний перегляд з підстав, визначених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
При цьому, заявник зазначає, що з урахуванням предмету спору, який не відноситься до жодної з категорій справ, які відповідно до частини шостої статті 12 КАС України є справами незначної складності, оскаржувана постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі №420/23131/23 не є судовим рішенням у справі незначної складності, а тому приписи, зазначені у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не поширюються на касаційне оскарження даної постанови у цій справі.
Як вже зазначалося, судом першої інстанції справу було розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням пункту 10 частини шостої статті 12, частини п`ятої, шостої статті 262, частини другої статті 257 КАС України.
Судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, перелік яких передбачений підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв`язку передбачає, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Отже, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланнями на відповідну норму права, яку було застосовано неправильно, посиланням на конкретний пункт частини 4 статті 328 та, в окремих випадках, пункт та частину статті 353 КАС України, із належним обґрунтуванням наявності виняткових обставин справи, вичерпний перелік яких містить пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України для справ, що були розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Таким чином, заявнику касаційної скарги необхідно усунути її недоліки шляхом уточнення судових рішень, що оскаржуються у цій справі, вимог до суду касаційної інстанції та підстав касаційного оскарження з урахуванням мотивів, викладених у цій ухвалі.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.
Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
На підставі викладеного, керуючись статтями 18, 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Одеської міської ради на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі №420/23131/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕН РЕНТ» до Одеської міської ради, за участю третьої особи - Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, про визнання протиправними та скасування рішень, скасування державної реєстрації - залишити без руху.
Копію цієї ухвали надіслати заявнику в порядку, встановленому статтею 251 КАС України. Встановити заявнику цієї касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя А.І. Рибачук
Суддя С.Г. Стеценко
