Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №705/1773/25
2-а/705/51/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 травня 2025 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 , який подано адвокатом Білоусом Віталієм Олеговичем, до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Білоус В.О., який діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 1793083.
В обґрунтування позову посилається на те, що згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст. 126 КУпАП, зокрема, в тому, що 31.03.2024 о 22.09 год. на 203 км а/д М-05 Київ-Одеса він керував транспортним засобом з причепом, при цьому не мав права на керування таким транспортним засобом, а саме категорії «В», чим порушив п.2.1.а ПДР, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. Позивач не погоджується із вказаною постановою посилаючись на те, що при складанні вказаної постанови відповідачем не було надано доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, тобто не доведено факту вчинення ним правопорушення. Також позивач посилається на те, що в цей же день та час працівниками поліції по відношенню до нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Проте, як вбачається зі змісту постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.07.2024, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Зокрема, із вказаної постанови вбачається, що до протоколу про адміністративне правопорушення було додано відеозапис з нагрудної боді-камери поліцейського, з перегляду якого не вбачається зафіксованого належним чином факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинки працівниками поліції.
В даному позові, поданому адвокатом Білоус В.О. зазначено, що ОСОБА_1 не пам?ятає, щоб йому вручали постанову, складену відносно нього за ч. 2 ст. 126 КУпАП та стверджує, що йому не було роз?яснено права та строки оскарження вказаного рішення. Починаючи з 25.02.2025 та по даний час він перебуває на військовій службі, тому не мав об?єктивної можливості захистити свої права та оскаржити постанову за ч. 2 ст. 126 КУпАП, яка до даного часу йому не надана, не дивлячись на адвокатський запит від 20.03.2025. Тому вчасно не мав змоги її оскаржити, у зв?язку з чим просить поновити строк на оскарження постанови від 13.03.2024 серії ЕНА № 1793083 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки його пропущено із поважних причин, в тому числі через невручення постанови ОСОБА_1 та ігнорування адвокатського запиту, що унеможливило оскарження постанови у встановлений строк.
Також, позивачем зазначено, що із ОСОБА_1 не підлягає стягненню судовий збір, як із учасника бойових дій, оскільки у момент інкримінованого правопорушення він перебував на військовій службі.
Ухвалою судді від 03.04.2025 у справі відкрито провадження та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
За вх. № 8699 від 03.04.2025 від представника позивача адвоката Білоуса В.О. надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, що вручений клієнту документ від 31.03.2024 не відповідає встановленому зразку. У ньому наявна відмітка, що ОСОБА_1 відмовився від підпису, чим фактично підтверджено, що даний документ йому не вручався. Також представником долучено довідку форми 6 щодо ОСОБА_1 , згідно якої він 31.03.2024 брав участь у заходах по захисту Батьківщини та у відповідності до наказу командира в/ч виконував завдання , яке є обов?язковим до виконання. Зазначає, що даний факт надає підстави судді закрити справу про адміністративне правопорушення, в т.ч. через наявність обставин непереборної сили.
За вх. № 10425 від 18.04.2025 від представника відповідача Федюніної К.С. надійшло клопотання про залишення заяви без розгляду, в якій зазначено, що відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Водночас, відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Твердження позивача, що про існування постанови серії ЕНА № 1793083 від 31.03.2024 він не знав, оскільки на місці події постанова працівниками поліції не вручалася не відповідають дійсності, адже на місці винесення оскаржуваної постанови він відмовився від підпису та отримання копії, тому її було направлено за адресою його проживання 02.04.2024 за вих. № 3421/41/24/04. В подальшому рекомендоване відправлення з трекінг-номером 0600905199150 було отримано позивачем за вказаною ним адресою проживання, яка, також збігається з тією, що міститься у позовній заяві. Крім того, позивач сплатив штраф в розмірі 3400 грн, винесений за оскаржуваною постановою 11.04.2024, отже він володів інформацією про постанову. Тобто, позивачем безпідставно пропущено строк оскарження, адже з позовом до суду він звернувся майже через рік.
Крім того, встановлено, що відносно позивача цієї ж дати 31.03.2024 було складено протокол ААД №099419 за ч.1 ст.130 КУпАП, який розглядався Уманським міськрайонним судом Черкаської області від 29.07.2024 справа №705/2312/24 та у вказаних матеріалах справи міститься рапорт працівників патрульної поліції, в якому також наявна інформація, щодо оскаржуваної постанови, який сам позивач додає до адміністративного позову. У справі №705/2312/24, яка розглядалася Уманським міськрайонним судом від 29.07.2024 року брав участь представник позивача адвокат Цівоха Р.Р., який був ознайомлений з матеріалами справи та мав би повідомити ОСОБА_2 про оскаржувану постанову.
Позивач пропустив строк звернення до суду з позовною заявою без поважних причин та не надав ані заяви, передбаченої ч.6 ст.161 КАС України, ані допустимих і належних доказів поважності причин такого пропуску, які є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій. Тому, на підставі ч.3 ст.123 КАС України відповідач просить залишити позовну заяву без розгляду.
За вх. № 10464 від 21.04.2025 від представника відповідача Федюніної К.С. надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 31.03.2024, близько 22 год. 09 хв. поліцейський роти №6 батальйону 1 УПП в Черкаській області ДПП сержант поліції Пшеничний Артур Володимирович ніс службу по забезпеченню публічної безпеки і порядку шляхом патрулювання на службовому автомобілі та виконував службові обов`язки відповідно повноважень передбачених Законом України «Про Національну поліцію» та виявив, що позивач, керуючи транспортним засобом OPEL OMEGA з д.н.з НОМЕР_1 по автодорозі М05 Київ-Одеса 203 км, разом з причепом, не мав права керування таким транспортним засобом, а саме категорії В, чим порушив п. 2.1 а) Правил дорожнього руху України. З дотриманням вимог ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» пояснив водію підстави перевірки документів та повідомив про вчинене ним правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП. Поліцейський, у відповідності до вимог ст. 279 КУпАП, з врахуванням положень ст. 280 КУпАП, здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення, при цьому роз`яснив позивачеві його права, передбачені ст. 63 Конституції України, а також права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП. Розглянувши справу, поліцейський у відповідності до положень ст. 258 КУпАП, з дотриманням вимог ст. 283 КУпАП та врахуванням ч. 2 ст. 33, ч.2 ст. 36, ст. 251, ст. 252 КУпАП виніс постанову серії ЕНА № 1793083 від 31.03.2024 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП відносно позивача, якою наклав стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. Також, позивачеві було роз`яснено зміст ст. ст. 307, 308 КУпАП, щодо порядку виконання постанови про накладення штрафу та ст. 289 КУпАП, щодо порядку оскарження постанови. Позивач відмовився від підпису та від отримання постанови, тому постанова була направлена засобами поштового зв`язку 02.04.2024 з вих. № 3421/41/24/04, про що міститься відмітка в п.9 оскаржуваної постанови. Крім того, позивач сплатив штраф у розмірі визначеному оскаржуваною постановою 11.04.2024. Вказане спростовує позицію позивача про його необізнаність із існуванням постанови.
Стосовно посилання позивача на відсутність доказів вчинення ним правопорушення, у відзиві зазначено, що відповідно п. 1 ч. 3 розділу VIII Наказу МВС України від 18.12.2018 №1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», строк зберігання відеозаписів з портативних відеореєстраторів становить 30 діб. Додати відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейського не можливо з тієї причини, що правопорушення за участю позивача, сталося 31.03.2024, копію оскаржуваної постанови позивачу було направлено 02.04.2024, після чого штраф був сплачений 11.04.2024. Майже рік до відповідача не надходило жодних підтверджуючих документів, що позивач оскаржує чи має намір оскаржувати винесену поліцейським постанову в суді, тому строк зберігання відеозаписів з портативного відеореєстратора №475918, відповідно до Наказу МВС №1026, не було продовжено та через 30 днів такі відеозаписи були видалені із серверів зберігання. Тобто, не з вини відповідача дані відеозаписи надати до суду не представляється можливим.
За вх. № 10467 від 21.04.2025 від представника позивача адвоката Білоуса В.О. надійшла відповідь на відзив, з якої вбачається, що позивач не погоджується із позицією відповідача, викладеною у відзиві, адже до відзиву не долучено платіжний документ, що свідчить про оплату ОСОБА_1 будь-якого штрафу. При цьому, ОСОБА_1 визнано невинним за ст. 130 КУпАП, оскільки не доведено що на момент події він керував транспортним засобом. Вказаний факт встановлено суддею при перегляді відеозапису у справі № 705/2312/24. Тобто, в даній справі також не доведено факту керування транспортним засобом. Всі інші доводи відзиву не обгрунтовані та не підтверджуються жодними доказами, ні відео, ні поясненнями свідків, ні навіть наявності підпису ОСОБА_1 у сформованій постанові, що дає підстави вважати, що йому не тільки не роз?яснювали його права та обов?язки, не залучено адвоката, а навіть немає підтвердження, що оскаржуваний документ формувався у його присутності. Також відповідачем не долучено підтвердження відсутності у ОСОБА_1 певної категорії у водійському посвідченні, тому наполягає на задоволенні позовних вимог.
За вх. № 10918 від 25.04.2025 від представника відповідача Федюніної К.С. надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначено, що відповідач не погоджується із позицією представника позивача, зазначеною у відповіді на відзив, зазначивши, що відповідачем не було порушено строк на подання відзиву, адже з урахуванням вихідних днів строк на подання відзиву припадав на 21.04.2025, тому відзив був поданий вчасно. Також, відповідач не погоджується з позицією позивача про необізнаність існування оскаржуваної постанови, адже штраф визначений у ній ним був сплачений 11.04.2024, що підтверджується витягом з Інформаційного порталу Національної поліції, який додавався до відзиву.
Також відповідач не погоджується з тим, що позивач зазначає, що відсутнє підтвердження відсутності у нього категорії В у посвідченні водія. Відповідач для підтвердження правопорушення вчиненого додає витяг з Інформаційного порталу Національної поліції з якого вбачається, що позивач має лише одну категорію, а саме категорію «С». Даний доказ підтверджує факт відсутності у позивача права керування транспортним засобом, а саме категорії «В». Отже, позивача правомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, у зв?язку з чим винесена постанова є правомірною та законною.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з п. 3 ч. 1ст. 288 КУпАП, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеномуКАС Україниз особливостями, встановленими цим Кодексом.
Приписами частини другоїстатті 286 КАС Українивизначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно дост. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбаченихКодексом адміністративного судочинства Українипевних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з`ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.
Судом встановлено, що підставою для звернення до суду із даним позовом є незгода позивача ОСОБА_1 із діями поліцейського Управління патрульної поліції в Черкаській області сержанта поліції Пшеничного А.В. щодоскладання 31.03.2024 постанови, серії ЕНА № 1793083, про притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення та накладеннястягнення.
Враховуючи зміст заявлених позивачем вимог, суд дійшов висновку, що для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду із даним позовом необхідно встановити факт, коли позивачу стало відомо про існування оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення відносно нього.
Статтею 120 КАС Українивизначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
З матеріалів справи встановлено, що позивачу ОСОБА_1 було відомо про існування оскаржуваної постанови ще в квітні 2024 року, про що свідчить сплата ним штрафу в розмірі 3400 грн визначеному цією постановою, що підтверджується витягом з Інформаційного порталу Національної поліції, який долучений відповідачем до матеріалів справи. Також, необхідно звернути увагу, що оскаржувана постанова містить відмітку про те, що ОСОБА_1 відмовився від її отримання, тобто вказане свідчить, що йому також було відомо про її існування станом на момент її винесення 31.03.2024.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивачу було відомо, що відносно нього цієї ж дати 31.03.2024 було складено протокол ААД №099419 за ч.1 ст.130 КУпАП, який розглядався Уманським міськрайонним судом Черкаської області 29.07.2024 (справа №705/2312/24), що підтверджується відповідною постановою. Матеріали справи містять рапорт працівників патрульної поліції, в якому наявна інформація, щодо оскаржуваної постанови за ч. 2 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 , копію якого позивачем долучено до поданого адміністративного позову.
Також заслуговує на увагу те, що у справі №705/2312/24, яка розглядалася Уманським міськрайонним судом від 29.07.2024 брав участь представник позивача адвокат Цімоха Р.Р., який був ознайомлений з матеріалами справи та міг повідомити ОСОБА_2 про оскаржувану постанову.
Судом встановлено, що позовна заява надійшла до Уманського міськрайонного суду Черкаської області 25.03.2025. Тобто, позивачем було пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення з даним позовом до суду позивачем зазначено лише те, що ОСОБА_1 не пам?ятає, щоб йому вручали постанову, складену відносно нього за ч. 2 ст. 126 КУпАП та стверджує, що йому не було роз?яснено права та строки оскарження вказаного рішення. Починаючи з 25.02.2025 та по даний час він перебуває на військовій службі, тому не мав об?єктивної можливості захистити свої права та оскаржити постанову за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
На підтвердженнязазначеного представникомпозивача наданодовідку форми 6 щодо ОСОБА_1 , згідно якої в період часу з 04.11.2023 по 06.01.2025 він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення борони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій та Херсонській області.
Проте, заслуговує на увагу той факт, що позивач ОСОБА_1 мав змогу скористатися послугами адвоката Цімохи Р.Р. при розгляді справи №705/2312/24, яка розглядалася Уманським міськрайонним судом 29.07.2024 стосовно вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому позивачем не зазначено, що перешкоджало йому скористатися аналогічним правом з метою оскарження постанови серії НЕА № 1793083 у цей же період, враховуючи, що 11.04.2025 ним вже був сплачений штраф за цією постановою.
Відповідно до ч.1ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Позивачем не доведено, що строк звернення до суду пропущено ним з поважних причин.
Таким чином, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 його представником подано поза межами строку звернення до суду за захистом свого порушеного права і при цьому будь-яких доказів щодо поважності причин пропуску цього строку, які об`єктивно та істотно перешкоджали зверненню до суду, і не залежали від волевиявлення позивача, матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 3ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, з огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем ОСОБА_1 пропущено встановлений законом строк звернення до суду з даним позовом, позивачем не доведено, що причини для поновлення строку звернення до суду з даним позовом є поважними, суд дійшов висновку про неможливість розгляду даної справи по суті та вважає за необхідне залишити даний адміністративний позов без розгляду.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем при зверненні з даним позовом до суду не було сплачено судовий збір з посиланням на те, що він є учасником бойових дій та у момент інкримінованого правопорушення він перебував на військовій службі, тому на підставі ЗУ «Про судовий збір» він звільнений від його сплати.
Відповідно до п.п.12,13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків; учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано підтвердження того, що 31.03.2024 о 22.09 год. на 203 км а/д М-05 Київ-Одеса, керуючи транспортним засобом «Opel Omega», д.н.з НОМЕР_1 , з причепом, він виконував військовий службовий обов?язок чи завдання, тобто не надано відповідного розпорядження командира, відрядження, шляхового листа, тощо. Із наданої позивачем довідки № 1/96/1201, виданої в/ч НОМЕР_2 вбачається, що в період часу з 04.11.2023 по 06.01.2025 ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення борони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій та Херсонській області, при цьому конкретного завдання у конкретний час у цій довідці не відображено.
Також предметом даного позову не є порушення прав позивача, як учасника бойових дій, тому він не звільнений від сплати судового збору, у зв?язку з чим, з нього підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст.2,5,9,72-76,122,123,194,229,240,243,248,294 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
В задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Білоуса Віталія Олеговича про поновлення строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 1793083 - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 ,який поданоадвокатом БілоусомВіталієм Олеговичем,до Департаментупатрульної поліціїНаціональної поліціїУкраїни провизнання протиправноюта скасуванняпостанови про адміністративнеправопорушення- залишити без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Леся Сергіївна Годік
