-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа № 1-82
2010 рік
В И Р О К
імям України
« 27 » вересня 2010 року. смт.Баришівка.
Баришівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Єременка В.М.
при секретарі Лунгул Т.А., Котенко Л.О.
з участю прокурора Мердрина А.О., Бабюка С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Баришівського районного суду Київської області кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта базова загальна середня, не одружений, пільгами не користується, військовозобов,язаний, працює робітником ВУ ЖКГ АДРЕСА_1, проживає по АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 06.09.2007 року Баришівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі,
- 03.07.2009 року по постанові Ізяславського районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 замінено не відбуту частину покарання більш м,яким виправними роботами строком на один рік і один місяць з відрахуванням 20% заробітку в доход держави,
у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.389 КК України,-
в с т а н о в и в :
Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він будучи засудженим 06.09.2007 року Баришівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 185, ст.. 71 п.1 КК України до 3 років позбавлення волі, 03.07.2009 року постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області на підставі ст. 82 КК України, невідбуту частину покарання, замінено виправними роботами терміном на 1 рік 1 місяць з відрахуванням 20 % заробітку в дохід держави, але належних висновків для себе не зробив на шлях виправлення не став і знову скоїв злочин. 13.08.2009 року, після звільнення з місць позбавлення волі, згідно ст.162 ч.2 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджений ОСОБА_1 взятий на облік Баришівським підрозділом Бориспільського МВ КВІ для проведення індивідуально-профілактичної роботи.
31.08.2009 року ОСОБА_1 ознайомлений з порядком та умовами відбуття покарання у вигляді виправних робіт. В той же день, згідно ст. 13 ч. 3 КВК України йому винесено постанову про встановлення днів явки для реєстрації, а саме другий вівторок кожного місяця та заведений реєстраційний лист. Також, 31.08.2009 року у ОСОБА_1 відібрана підписка в якій він був попереджений, що в разі ухилення від відбуття покарання він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 389 ч. 2 КК України йому будуть замінені на більш суворе покарання.
Під час відбуття покарання у вигляді виправних робіт при виконавчому управлінні ЖКГ с. Садового Баришівського району Київської області, ОСОБА_1 умисно з метою невиконання постанови суду, допустив ряд порушень:
08.12.2009 року засуджений ОСОБА_1 на реєстрацію до органу, який здійснює за ним контроль не прибув.
08.12.2009 року ОСОБА_1 був притягнутий Баришівським РВ до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП і згідно постанови Баришівського районного суду Київської області від 08.12.2009 року підданий адміністративному арешту терміном на 5 діб.
В період з 07.12.2009 р. по 12.12.2009 р. включно, а також 29,30,31 грудня 2009 року ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці і відповідно допустив вісім прогулів протягом місяця.
06.01.2010 року ОСОБА_1 по факту вчинення ним адміністративного правопорушення, винесено письмове попередження та черговий раз роз,яснено зміст ст. 389 ч. 2 КК України.
Такі дії ОСОБА_1 органом досудового слідства кваліфіковані за ч.2 ст.389 КК України.
Підсудний ОСОБА_1 як під час досудового слідства так і при розгляді справи в суді вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав та пояснив суду, що 06.09.2007 року він був засуджений Баришівським районним судом Київської області за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі і відбував покарання в Ізяславській виправній колонії № 31.
03.07.2009 року постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області, йому було замінено невідбуту частину покарання більш м,яким, а саме виправними роботами строком на 1 рік 1 місяць з відрахуванням 20 % заробітної плати в дохід держави.
Після звільнення в липні 2009 року з ВТК він прибув до постійного місця проживання в АДРЕСА_1 і 13.07.2009 року став на облік в Баришівське відділення КВІ. В кінці липня 2009 року, інспектор кримінально-виконавчої служби ознайомив його з порядком відбування виправних робіт і в той же день йому був встановлений графік явки на реєстрацію, а саме кожний другий вівторок місяця. Він був письмово попереджений, що за порушення умов відбування виправних робіт, відносно його може бути порушена кримінальна справа за ч. 2 ст. 389 КК України. На початку вересня 2009 року ОСОБА_1 влаштувався різноробочим в житлово-кумунальне господарство с. Садове Баришівського району Київської області. Ходив на роботу, але потім пішла темна полоса. На даний час ходить на роботу і своєчасно з,являється на відмітки до КВІ. У тому що сталося щиро розкаюється.
Дослідивши докази по справі, представлені органом досудового слідства, та докази здобуті під час судового слідства, вислухавши покази підсудного та свідків, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтується на всебічному, повному та об,єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що пред,явлене ОСОБА_1 обвинувачення знайшло своє підтвердження.
Так, свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що він працює начальником ВУ ЖКГ с. Садового Баришівського району Київської області. На початку вересня 2009 року до них в господарство поступив на роботу на посаду різноробочого ОСОБА_1 та надав документи згідно яких, він відбуває виправні роботи і стоїть на обліку в Баришівському відділенні КВІ. Перші місяці ОСОБА_1 справно ходив на роботу, виконував всі розпорядження і питань по роботі до нього не було, однак потім ухилявся від відбування виправних робіт. Як працівник , він хороший, виконує любу роботу і в ЖКГ він потрібний.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що ОСОБА_1 являється його сином і він відмовляється давати покази в суді відносного нього.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, свідка, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, суд вважає, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, має складу злочину, передбачений ч.2 ст.389 КК України.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину також стверджується:
-постановою Баришівського районного суду Київської області від 08.12.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності,
-письмовими попередженнями, винесеними КВІ в зв,язку з допущеними ОСОБА_1 порушень порядку та умов відбування покарання у вигляді виправних побіт,
-реєстраційним листком згідно якого ОСОБА_1 двічі не з,являвся на реєстрацію до КВІ,
-протоколом загальних зборів ВУ ЖКГ с.Садове від 14.12.2009 року,
-наказом №35 від 14.12.2009 року.
Суд вважає, що за змістом ст.50 КК України покарання є заходом примусу і застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженої особи, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим та іншими особами.
З цією метою законом передбачено зокрема, зміна невідбутої частини покарання більш м,яким покаранням за умови, якщо засуджений став на шлях виправлення. Заміна покарання на більш м,яке може застосовуватися тільки судом, що передбачено ст..74 КК України. Заміна покарання більш м,яким похідним від засудження особи за вчинення злочину і визначення їй покарання.
У відповідності до вимог Кримінального та Кримінально-виконавчого законодавства України, правовий статус засуджених до покарання у виді виправних робіт і засуджених, яким у встановленому законом порядку замінено невідбуту частину покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі покарання у виді виправних робіт, є однаковими.
Згідно з вимогами ст.. 4 Кримінально-виконавчого кодексу України, підставою виконання і відбування покарання є вирок суду, який набрав законної сили, інші рішення суду, а також закони України про амністію та помилування. Тобто, незалежно від того, яким судовим рішенням призначено особі виправні роботи вироком суду чи постановою суду в порядку заміни невідбутої частини покарання у виді обмеження волі чи позбавлення волі виправні роботи, ці судові рішення є обов,язковими для виконання.
Принципи невідворотності виконання і відбування покарань та рівності засуджених перед законом закріплено у ст..5 зазначеного Кодексу.
За однаковими правилами, передбаченими ст..81 КК України до цих двох категорій засуджених може бути застосоване умовно-дострокове звільнення відбування покарання у виді виправних робіт, що передбачено чю.5 ст.82 КК України.
Однаковими є і наслідки вчинення цими категоріями засуджених нового злочину під час відбування ними покарання у виді виправних робіт. Однаково обчислюються і строки погашення судимості з дня відбування у виді виправних робіт (ч.4 ст.90 КК України).
Таким чином, і наслідки ухилення від відбування випраних робіт цими особами також однакові. Зазначені особи, як ті, яким виправні роботи призначені вироком суду, так і ті, яким покарання замінено на виправні роботи постановою суду в порядку ст.82 КК України, є особами, засудженими до виправних робіт.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 до виправних робіт засудженим не був, однак за постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 03 липня 2009 року у порядку ст. 407 КПК України на підставі ст.82 КК України йому замінено не відбуту частину покарання більш м,яким виправними роботами строком на один рік один місяць з відрахуванням 20 % відсотків заробітку в доход держави.
З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що аналіз приведених доказів підтверджує наявність в діях підсудного ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, а саме ухилення від відбування виправних робіт особою, засудженою до цього покарання і його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.389 КК України.
За таких обставин ОСОБА_1 підлягає покаранню в пред,явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст.389 КК України.
За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно, по місцю роботи ОСОБА_1 характеризується задовільно.
Підстав для задоволення клопотання ВУ ЖКГ с.Садове про передачу на поруки трудовому колективу ОСОБА_1 суд не вбачає.
Суд вважає, що міра покаранні ОСОБА_1 повинна бути застосована в межах санкції ч.2 ст.389 КК України, а саме обмеження волі.
Обговорюючи питання про міру покарання підсудному, суд виходить з того, що ОСОБА_1 не відбув виправні роботи строком 9 місяців 24 дні, що відповідно до ст.72 КК України рівняється трьом місяцям 8 дням обмеження волі і призначення покарання повинно відбуватися у відповідності до ст.71 КК України.
Суд також вважає та враховуючи думку прокурора, застосувати до ОСОБА_1 ст.75 та 76 КК України.
Судові витрати по справі відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та призначити покарання у виді одного року обмеження волі.
Відповідно до ст.71, 72 КК України частково приєднати засудженому ОСОБА_1 не відбуту частину покарання згідно з Постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 03.07.2009 року і остаточно засудити ОСОБА_1 до одного року двох місяців обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком на один рік.
На підставі ст..76 КК України зобов,язати ОСОБА_1 періодично з,являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід до підсудного ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд і до вступу вироку в законну силу.
Судові витрати по справі відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення засудженим.
Суддя: Єременко В.М.
скопійовано
-
скопійовано
-
