Справа № 729/1678/24

1-кп/729/167/24 р.

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

17 жовтня 2024 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця кримінальне провадження № 12024270400000123 від 10.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кобижча, Бобровицького району, Чернігівської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-1Х, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. 24 лютого 2022 року Указами Президента України від №№ 64/2022 та 69/2022 оголошено призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб ЗСУ, НГУ, СБУ, ДПСУ та інших військових формувань.

09 липня 2024 близько 22 год. ОСОБА_5 , будучи старшим офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому присвоєно військове звання, будучи військовослужбовцем, якому видано військовий квиток, будучи наділеним службовими повноваженнями з метою виконання мобілізаційних завдань та призову на військову службу по мобілізації за особливий період, здійснив виїзд для проведення оповіщення та вручення повісток та перебував у АДРЕСА_2 . У подальшому, у цей час, гр. ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, достовірно знаючи, що перед ним знаходиться військовослужбовець ОСОБА_5 , який надав для ознайомлення посвідчення офіцера НОМЕР_1 , усвідомлюючи, що останній перебуває при виконанні службових обов`язків, вчинив сварку, під час якої вів себе агресивно та нецензурно висловлювався на адресу потерпілого, після чого діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно- небезпечний характер своїх дій, з метою припинення законної діяльності працівника ІНФОРМАЦІЯ_2 , передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, продовжуючи нецензурно висловлюватися, та продовжуючи свої протиправні дії, кілька разів наніс удар кулаком в область обличчя ОСОБА_5 , чим спричинив тілесні ушкодження у виді забою нижньої щелепи зліва, забійно-рваної рани нижньої губи зліва по внутрішній поверхні, що відноситься до категорії легкого ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, що не спричинили короткотривалий розлад здоров`я чи незначну стійку втрату працездатності.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 350 КК України, як умисне заподіянні легкого тілесного ушкодження службовій особі, у зв`язку з її службовою діяльністю.

17.10.2024 року між потерпілим ОСОБА_5 з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_3 з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, укладено угоду про примирення, яку сторони просять розглянути та затвердити.

Враховуючи те, що потерпілий та обвинувачений досягли угоди про примирення, підписали її, причому обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин та між сторонами досягнута домовленість про призначення обвинуваченому покарання, суд розглядає клопотання про затвердження угоди про примирення, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Згідно з ч. 1 ст. 469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора, судді).

Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Згідно з ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до умов наданої угоди, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 350 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, з покладенням, передбачених ст. 76 КК України обов`язків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.

Потерпілий ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 суду заявили, що вони цілком розуміють наслідки укладення угоди про примирення.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 цього Кодексу; характер кожного обвинувачення; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом (ч. 5 ст. 474 КПК України).

Потерпілий цілком розуміє наслідки затвердження даної мирової угоди, що визначені у п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України, а саме, що наслідком укладення та затвердження угоди про примирення для нього, як потерпілого, є: обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди про примирення, тобто, що укладена угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дій будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.

Узгоджені сторонами (обвинуваченим, потерпілим) вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, та заявлені в межах санкції ч. 2 ст. 350 КК України, тобто, умови даної угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим відповідають вимогам діючого кримінально-процесуального та матеріального законодавства.

Відповідно до ст. 350 КПК України, клопотання учасників судового провадження розглядається судом після того, як буде заслухана думка щодо нього інших учасників судового провадження.

У ході судового розгляду клопотання про затвердження угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим, сторони підтримали, прокурор вважає, що зміст угоди про примирення відповідає положенням діючого законодавства та підлягає до затвердження, а заявлене клопотання щодо постановлення вироку на підставі угоди до задоволення.

Суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу обвинуваченого , зокрема те, що обвинувачений раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, його характеризуючі дані, свою вину в скоєнні злочину визнав повністю, щиро розкаявся, засудив свій вчинок, попросив вибачення у потерпілого, відсутність притензій з боку потерпілого.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого є щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про примирення вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним Кодексом України.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим належить затвердити, а ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України, з призначенням останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Запобіжний захід не застосовувався, цивільний позов не заявлено, процесуальні витрати відсутні.

Речові докази необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Окрім цього,суд вважає,що заходизабезпечення кримінальногопровадження увиді арештутранспортного засобу,а самеавтомобіля марки"ГАЗ"моделі "3110"сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 та мобільного телефону марки "Redmi"моделі "10С",чорного кольору,на які був накладений відповідно до ухвали слідчого судді Бобровицького районного суду Чернігівської області від 12.07.2024 року, підлягають скасуванню, оскільки відпала підстава для арешту зазначеного майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 350, 394, 468, 469, 473 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення від 17.10.2024 року, укладену між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024270400000123 від 10.07.2024 року.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання за ч. 2 ст. 350 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Згідно зі ст. 76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_3 обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Скасувати арештз автомобілямарки "ГАЗ"моделі "3110"сірогокольору,д.н.з. НОМЕР_2 та мобільного телефону марки "Redmi"моделі "10С",чорного кольору,на які був накладений відповідно до ухвали слідчого судді Бобровицького районного суду Чернігівської області від 12.07.2024 року.

Речові докази: 4 пластикові уламки червоного кольору ззовні схожих на уламки стоп-сигналу автомобіля, предмет схожий на манікюрні ножиці- знищити; автомобіль марки "ГАЗ"моделі "3110"сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , мобільний телефон марки "Redmi" моделі "10С", чорного кольору - повернути ОСОБА_3 .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених частиною 3 статті 394 КПК України до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після проголошення вручити негайно обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження можуть отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1