Справа № 127/19705/24
Провадження № 33/801/798/2024
Категорія: 289
Головуючий у суді 1-ї інстанції Сичук М. М.
Доповідач: Оніщук В. В.
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2024 року м. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Оніщук В. В., з участю секретаря судового засідання Литвина С. С., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Семенчук Оксани Антонівни на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 02 вересня 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
в с т а н овив:
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 вересня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, а також стягнуто вдохід держави судовий збіру розмірі 605,60 грн.
У постанові суду зазначено, що ОСОБА_1 , будучи депутатом 8 скликання Вінницької міської ради, будучи згідно підпункту «б» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч.1 ст. 45, п.2-7 Розділу ХІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин, лише 11 квітня 2024 року подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
При ухваленні оскаржуваної постанови суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення доведена належними та допустимими доказами.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду, адвокат Семенчук О. А. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність постанови суду першої інстанції та винесення її за неповного дослідження обставин справи, просила постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції безпідставно не врахував, що ОСОБА_1 вчасно не подав декларацію із поважних причин, а саме у зв`язку із лікуванням у ТОВ «Дентал Люкс» з 30 березня 2024 року по 09 квітня 2024 року.
Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області не довело, що вказана у довідці хвороба ОСОБА_1 дійсно свідчить про такий стан пацієнта, який би дозволив йому подати декларацію. Суд першої інстанції поклав тягар доказування власної невинуватості на ОСОБА_1 .
Від Вінницької обласної прокуратури на подану апеляційну скаргу надійшли заперечення, у яких зазначено, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, підстав для визнання поважними причин несвоєчасного подання декларації у зв`язку із лікуванням ОСОБА_1 у ТОВ «Дентал Люкс» немає, зокрема і через те, що такий доказ викликає сумніви у його достовірності, адже ОСОБА_1 є керівником ТОВ «Дентал Люкс».
В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з посиланням на викладені у ній підстави.
Прокурор в судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечував.
Заслухавши пояснення учасників справи, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимогстатті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.
Положеннями частини сьомоїстатті 294 КУпАПпередбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
У результаті дослідження матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено такі обставини.
Згідно витягу із протоколу 1-ої сесії Вінницької міської ради 8 скликання вбачається, що на підставі протоколів Вінницької міської територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області «Про результати виборів депутатів Вінницької міської ради в єдиному багатомандатному окрузі» та Про результати голосування з виборів Вінницького міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі, оголошено список зареєстрованих депутатів Вінницької міської ради 8 скликання, серед яких є ОСОБА_1 (а. с. 16-20).
Згідно із витягом з офіційного веб-сайту Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, датою подання ОСОБА_1 щорічної декларації за 2023 рік є 11 квітня 2024 року о 15:32 год.
Відповідно до протоколу № 359 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 10 червня 2024 року, ОСОБА_1 , будучи депутатом 8 скликання Вінницької міської ради, являючись згідно підпункту «б» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч.1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП (а. с. 1-7).
Відповідно до положень статті 1 Закону № 1700-VII правопорушення, пов`язане з корупцією це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Диспозицією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб`єктами правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Частинами 1, 3 ст. 8 3акону України «Про статус депутатів місцевих рад» визначено, що депутат місцевої ради є представником інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та член ради, здійснюючи депутатські повноваження повинен дотримуватися таких правил депутатської етики, а саме: не використовувати депутатський мандат в особистих інтересах, керуватися у своїй діяльності загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності. На депутатів місцевих рад поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що суб`єкти декларування особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини 1 статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону. До таких осіб належать депутати місцевих рад (пп. б п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону).
Отже, ОСОБА_1 як депутатВінницької міськоїради єсуб`єктом,на якогопоширюється діязакону України«Про запобіганнякорупції»,суб`єктом відповідальностіза вчиненняправопорушень,пов`язаних зкорупцією тасуб`єктом декларування.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п. 1, п.п. «а», «в-г» п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Підпунктом 1 пункту 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції № 449/21 від 23 липня 2021 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 2021 року за № 987/36609 (далі - Порядок), щорічна декларація декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня, та охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Згідно п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції надає рекомендаційні роз`яснення, методичну та консультаційну допомогу, зокрема щодо застосування положень Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів.
З метою реалізації цього повноваження та на виконання п. 3 розділу ІІ Закону України від 20 вересня 2023 року № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в умовах воєнного стану» Національне агентство підготувало Роз`яснення від 13 листопада 2023 року № 4 щодо типів існування декларацій, коли їх слід подавати та який звітний період вони охоплюють.
Згідно Роз`яснення щорічна декларація подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону, абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону в період з 00 год. 00 хв. 01 січня до 00 год. 00 хв. 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Отже, з урахуванням того, що щорічна декларація за 2023 рік була подана ОСОБА_1 11 квітня 2024 року о 15 год. 32 хв., висновок суду першої інстанції про доведеність його вини, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги щодо поважності причин несвоєчасного подання декларації є невмотивованими.
Так, конструктивною ознакою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин.
Тобто за наявності останніх відповідальність за даною статтею виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою.
Сторона захисту як на поважну причину невчасного подання декларації посилається на лікування ОСОБА_1 у ТОВ «Дентал Люкс» гострого гнійного періоститу 26 зуба у період з 30 березня 2024 року по 09 квітня 2024 року.
Твердження у апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції переклав тягар доказування власної невинуватості на ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки саме на нього покладається обов`язок доведення поважності причин невчасного виконання обов`язку із подання щорічної декларації.
Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що із наданих місцевому суду доказів неможливо встановити, що ОСОБА_1 внаслідок захворювання не міг здійснити дії зі своєчасного подання декларації.
Окрім того апеляційний суд зауважує, що відповідно до наданих ОСОБА_1 довідок, лікування здійснювалося по 09 квітня 2024 року, проте декларація подана ним 11 квітня 2024 року о 15 год. 32 хв., тобто через два дні після закінчення лікування.
Таким чином поважних причин несвоєчасного подання ОСОБА_1 щорічної декларації за 2023 рік судом не встановлено.
Апеляційний суд також звертає увагу, що листом секретаря Вінницької міської ради від 15 січня 2024 року депутатів Вінницької міської ради 8-го скликання було додатково проінформовано про необхідність своєчасного подання щорічних декларацій до 31 березня 2024 року включно (а. с. 38).
Ураховуючи викладене, апеляційний суд виснує, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди із ними, та факту несвоєчасного без поважних причин подання ОСОБА_1 щорічної декларації за 2023 рік не спростовують.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП кваліфіковані правильно, тому твердження скаржника про відсутність в діях складу адміністративного правопорушення є надуманими та безпідставними.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.
Строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч. 4 ст. 38 КУпАП, не пропущені.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст.245,280,294 КУпАП, ЗУ «Про запобігання корупції», суд апеляційної інстанції,
п о с т а н овив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Семенчук Оксани Антонівни залишити без задоволення.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 02 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду В. В. Оніщук
