Головуючий І інстанції: О.А. Прилипчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2024 р. Справа № 480/1293/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.07.2024, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602 по справі № 480/1293/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Сумській області

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - відповідач), в якій просив:

-визнати протиправним і скасувати наказ начальника ГУНП в Сумській області Петра Токаря № 135 від 05.02.2024 Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських БПОП ГУНП в Сумській області в частині застосування до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0099445) поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Сумській області дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

-визнати протиправним і скасувати наказ Начальника ГУНП в Сумській області від 05.02.2024 № 44 о/с По особовому складу в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 .

-поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Сумській області з 06.02.2024.

-стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу із розрахунку 730 грн. 32 коп. за кожен день вимушеного прогулу з 06.02.2024 по день ухвалення рішення;

-стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, які складаються з витрат на правову допомогу у розмірі 12000,00 грн.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що судом першої інстанції не повно з`ясовано обставини щодо законності підстав проведення службового розслідування; порушення процедури та порядку проведення службового розслідування; порядку накладення дисциплінарного стягнення; судом не ідентифіковано позивача на наданому відповідачем відеозаписі і не встановлено його дій; судом не встановлено, що саме говорив позивач на відеозаписі і чи взагалі говорив що-небудь; судом взято до уваги відеозапис, який незаконним шляхом потрапив до дисциплінарної комісії, а матеріали службового розслідування не містять жодних письмових доказів на підтвердження перегляду відеозапису (актів перегляду тощо), та не містять відомостей про те, на який технічний пристрій проведено відеозйомку, серію та номер приладу, ким саме проведено зйомку тощо. Зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях позивача складу дисциплінарного проступку не відповідають фактичним обставинам справи, та засновані на неналежних і недопустимих доказах, а об`єктивна сторона дисциплінарного проступку, встановлена судом, суперечить відомостям за якими розпочалось службове розслідування. Стверджує, що об`єктивною стороною дисциплінарного проступку, виходячи з матеріалів службового розслідування та оскаржуваних наказів, є саме невиконання п. 2 наказу № 221 дск. Зокрема, вказує, що факт невиконання п. 2 наказу № 221 дск (об`єктивна сторона дисциплінарного правопорушення) міг бути встановлений лише після закінчення строку його виконання. У своєму рапорті від 05.02.2024 командир БПОП ОСОБА_3 доповідає про «відмову у виконанні наказу о 10-26 год. 05.02.2024», проте дисциплінарна комісія у висновку встановлює факт «невиконання» наказу, що мав бути виконаний протягом 05.02.2024, на підставі чого і звільнено позивача цього ж дня. Відповідачем не складено жодного акту чи рапорту про те, що позивач не прибув на навчання, чи не прибув на місце відрядження, що додатково підтверджує те, що позивача звільнили передчасно. Вважає, що відповідачем не встановлено факту невиконання наказу, а звільнено позивача до закінчення строку виконання наказу. Також в апеляційній скарзі зазначає, що позивачу інкриміновано невиконання наказу ще до закінчення строку виконання такого наказу, зокрема наказ мав бути виконаний 05.02.2024, але позивача після приступання до виконання наказу, викликано для відібрання пояснень, та звільнено цього ж дня, фактично до завершення строку виконання наказу. При відібранні письмових пояснень, з яких убачається, що позивач погоджується виконувати наказ і не відмовлявся його виконувати, позивачу не надано можливості виконати наказ ГУНП від 02.02.2024 № 221 дек. Крім того, вказує, що виходячи із системного аналізу положень Дисциплінарного статуту, а також Порядку проведення службового розслідування у Національній поліції України вбачається, що реалізація наданих прав поліцейським можлива лише за умови його обізнаності з самим фактом призначення та з підставами проведення розслідування. Зазначає, що з наказом «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», а також із підставами проведення службового розслідування позивач ознайомлений не був, просив надати вказані документи для ознайомлення, із матеріалами службового розслідування, клопотання про що виконано не було.

Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідач просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

У відповідності до п. 3 ч. 1ст. 311 КАС Українисуд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, учасниками справи не оспорюється та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з грудня 2023 року проходив службу на посаді старшого сержанта поліції поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення ГУ НП в Сумській області (а.с.14).

02.02.2024 начальником ГУ НП в Сумській області полковником поліції ОСОБА_4 прийнято наказ № 221дск про відрядження поліцейських батальйону особливого призначення, яким затверджено список поліцейських, та зобов`язано останніх з 05.02.2024 до особливого розпорядження пройти навчання для подальшого відрядження до Управління поліції особливого призначення № 2 штурмовий полк (Цунамі) Департаменту поліції особливого призначення Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України Лють (а.с. 65).

05.02.2024 командиром БПОП ГУНП в Сумській області підполковником поліції ОСОБА_5 доведено до відома присутніх поліцейських (зокрема і ОСОБА_1 ) наказ ГУ НП в Сумській області від 02.02.2024 № 221дск.

05.02.2024 командиром БПОП ГУНП в Сумській області підполковником поліції ОСОБА_5 подано на ім`я начальника ГУ НП в Сумській області рапорт, яким повідомлено, що 05.02.2024 о 10.26 особовому складу БПОП ГУНП в Сумській області доведено наказ начальника ГУ НП в Сумській області від 02.02.2024 №212 ДСК, яким затверджено список поліцейських БПОП ГУНП в Сумській області для проведення навчань на полігоні та для подальшого відрядження до Управління поліції особливого призначення №2 штурмовий полк (Цунамі) Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», проте окремі поліцейські серед яких і позивач почали обговорювати, висловлювати незгоду з включенням їх до наказу, тобто фактично відмовилися його виконувати (а.с.85).

05.02.2024 ГУ НП в Сумській області з метою своєчасного повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин можливого вчинення поліцейськими дисциплінарних проступків прийнято наказ про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії (а.с.84).

За результатами службового розслідування, 05.02.2024 складено висновок, згідно з яким дисциплінарна комісія, окрім іншого, встановила вчинення позивачем порушення підпункту 2.1 пункту 2 наказу ГУНП в Сумській області № 500 від 15.06.2023, пунктів 1, 4 частини 3 статті 1, частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги поліцейського, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, пункту 24 частини 1 статті 23, частини 2 статті 24 Закону України Про Національну поліцію, у зв`язку з обговоренням, критикою та невиконанням пункту 2 наказу № 221дск від 02.02.2024. (а.с. 103-118а).

05.02.2024 відповідачем прийнято наказ № 135, п.12 якого визначено, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у обговоренні, критиці та невиконанні пункту 2 наказу начальника ГУНП в Сумській області від 02.02.2024 №221 ДСк «Про відрядження поліцейських БПОП ГУНП в Сумській області"" відданого в межах повноважень та відповідно до закону, та призвело до порушення вимог підпункту 2.1. пункту 2 наказу ГУНП в Сумській області від 15.06.2023 №500, пунктів 1,4 частини 3 статті 1, частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, пунктів 1,2 частини 1 статті 18, Присяги поліцейського, текст якої закріплено ст.64 Закону України «Про Національну поліцію», застосувати до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Сумській області дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (а.с. 119-124).

05.02.2024 ГУ НП в Сумській області прийнято наказ № 44 о/с, яким старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Сумській області звільнено зі служби в поліції (а.с. 127).

Позивач вважає, що накази начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області від 05.02.2024 № 135 та № 44 о/с є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті з порушенням норм чинного законодавства, у зв`язку з чим звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що поведінка позивача (ненадання безумовної згоди на виконання наказу та участь у його обговоренні) містить ознаки істотного дисциплінарного проступку, оскільки невиконання наказу командира поліцейським підрозділу поліції особливого призначення під час дії воєнного стану, створює серйозну загрозу розлагодженості дій підрозділу поліції особливого призначення у надзвичайних ситуаціях, загрозу національній безпеці та суверенітету України в цілому.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні правовідносини щодо проходження публічної служби в поліції врегульовані положеннями Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Статут).

Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною 4 статті 8 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Положення ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" зобов`язують поліцейського неухильно дотримуватися положень Конституції України, Законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Отже, інститут Присяги поліцейського вже сам по собі забезпечує дотримання публічним службовцем закону як у повсякденній службовій, так і позаслужбовій діяльності.

Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в України" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05:30, 24.02.2022, строком на 30 діб (із змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023).

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 23 Закону №580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

За приписами частин 2, 4 статті 24 Закону №580-VIII у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України" шляхом безпосереднього ведення бойових дій.

Згідно з частиною 1 ст. 1 Статуту службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Статуту до змісту службової дисципліни також віднесено такі обов`язки поліцейського як: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, у розумінні ч. 1 ст. 12 Статуту визнається дисциплінарним проступком.

З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків ч. 2 ст. 14 Статуту передбачено проведення службового розслідування, під яким відповідно до ч. 1 ст. 14 цього ж статуту розуміється діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (ч. 15 ст. 15, ст. 19 Дисциплінарного статуту).

Пунктом 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Судовим розглядом встановлено, що підставою звільнення слугувало встановлене на підставі висновку службового розслідування порушення ОСОБА_1 підпункту 2.1 пункту 2 наказу ГУНП в Сумській області № 500 від 15.06.2023, пунктів 1, 4 частини 3 статті 1, частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги поліцейського, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, пункту 24 частини 1 статті 23, частини 2 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», у зв`язку з обговоренням, критикою та невиконанням пункту 2 наказу № 221дск від 02.02.2024.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, яким визначена процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування (надалі - Порядок № 893).

Відповідно до п. 1, 2 розд. ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до вимог п. 4 розд. V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: - наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; - наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; - ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; - обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; - відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; - вид і розмір заподіяної шкоди; - причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно п. 2 розд. VІ Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

05.02.2024 наказом Головного управління Національної поліції в Сумській області № 92 призначено службове розслідування у зв`язку з надходженням інформації про можливі порушення службової дисципліни з боку окремих поліцейських БПОП ГУНП, з метою з`ясування обставин зазначеного, відповідно до вимог статей 14, 15, та 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, п. 1 р. ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, та створено дисциплінарну комісію.

Підставою для призначення службового розслідування слугував рапорт командира БПОП ГУ НП в Сумській області, у якому вказувалось про обговорення та висловлення окремими поліцейськими незгоди з наказом № 221дск від 02.02.2024.

Тобто, фактично, вказаний рапорт є повідомленням у якому містилась інформація про вчинення поліцейськими порушення, яке має ознаки дисциплінарного проступку, що відповідно до приписів абзацу 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку № 893, є підставою для призначення службового розслідування.

За таких обставин, колегія суддів відхиляє доводи заявника в апеляційній скарзі про відсутність підстав для призначення службового розслідування та вважає, що рапорт командира БПОП ГУ НП в Сумській області про можливі порушення службової дисципліни є достатньою підставою для призначення службового розслідування з огляду на приписи абзацу 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку 893.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" ОСОБА_1 виконує функції офіційного представника органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, тобто він службова особа правоохоронного органу, на яку відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" покладено обов`язки: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Вищевказаний поліцейський БПОП склав Присягу на вірність Українському народові, згідно з якою присягав вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки, та відповідно до специфіки діяльності якого, відповідно до Положення входить, зокрема, участь в обороні України, виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час дії воєнного стану.

Тобто, ОСОБА_1 будучи працівником правоохоронного органу та представником влади, нехтуючи Присягою на вірність Українському народові, ігноруючи вимоги нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, допустив вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у обговоренні, критиці та невиконанні пункту 2 наказу ГУНП від 02.02.2024 №221 дск "Про відрядження поліцейських БПОП ГУНП в Сумській області".

Проаналізувавши обставини вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим, дисциплінарна комісія дійшла переконання про те, що його наслідки слід віднести до тяжких, так як дисциплінарний проступок скоєний в умовах дії воєнного стану із свідомою відмовою поліцейського від виконання наказу.

Отже, своїми діями, що виразилися у обговоренні, критиці та невиконанні пункту 2 наказу ГУНП від 02.02.2024 №221 дск "Про відрядження поліцейських БПОП ГУНП в Сумській області" старший сержант поліції ОСОБА_1 вчинив проступок несумісний з подальшим проходженням служби в Національній поліції України.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування, а саме призначення службового розслідування 05.02.2024, тобто до закінчення строку виконання наказу № 221дск, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Сумській області № 92 про призначення службового розслідування підставою для його проведення була відмова працівників підпорядкованого підрозділу виконувати наказ начальника ГУНП від 02.02.2024 №221 дск, а також його обговорення та критика, що підтверджується відеозаписом від 05.02.2024, згідно з яким 05.02.2024 вказаний наказ № 221дск був доведений до відома присутніх поліцейських підрозділу, у тому числі й до відома присутнього старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , який прямо не відмовившись від виконання наказу, піддав такий наказ критиці та обговоренню.

Факт не надання позивачем згоди на виконання наказу № 221дск від 02.02.2024, участь у обговоренні цього наказу, запитання щодо причини відсутності командирів, підтверджується належними й достатніми доказами, зокрема, відеозаписом оголошення наказу та поясненнями командира БПОП ГУ НП в Сумській області, які також досліджувались під час здійснення дисциплінарного провадження.

З наведеного вбачається, що сам факт критики та обговорення наказу утворюють окремий склад порушення службової дисципліни, яке в поєднанні з ігноруванням в подальшому вимог наказу, в тому числі під час надання пояснень в ході службового розслідування свідчить про те, що позивач свідомо ухилявся від виконання такого наказу.

Від так в даному слід розрізняти такі випадки порушення службової дисципліни як невиконання наказу, так і його критика та обговорювання.

Колегія суддів зважає на ту обставину, що позивач вдався до критики та обговорення наказу, тим самим порушивши встановлену законом заборону вчинення таких дій. Не виявивши бажання виконати вимоги наказу № 221 дск, позивач фактично відмовився від його виконання. При цьому у поясненнях під час службового розслідування позивач виявив бажання відбути у відрядження для навчання, але такі його дії не спростовують факту попереднього порушення службової дисципліни. При цьому посилання позивача на те, що він в подальшому висловив згоду на відрядження колегія суддів сприймає критично, оскільки постфактум такі дії свідчать лише про спробу уникнути від притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Отже, проведення службового розслідування в межах однієї доби, але з дотриманням порядку та наданням особам, щодо яких проводиться службове розслідування, можливості висловити свої пояснення, не суперечить приписам Порядку №893, у зв`язку з цим колегія суддів відхиляє доводи заявника апеляційної скарги про неповноту та необ`єктивність проведення службового розслідування.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що відповідно до розділу ІІ Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС № 987 від 04.12.2017, до завдань підрозділів поліції особливого призначення відноситься участь в обороні України, виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану. За рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції, підрозділи поліції особливого призначення, можуть брати участь в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій у ході відсічі збройної агресії російської федерації та/або інших держав проти України під час дії воєнного стану.

У зв`язку з цим, вказана поведінка позивача (ненадання безумовної згоди на виконання наказу та участь у його обговоренні) містить ознаки істотного дисциплінарного проступку, оскільки невиконання наказу командира поліцейським підрозділу поліції особливого призначення під час дії воєнного стану, створює серйозну загрозу розлагодженості дій підрозділу поліції особливого призначення у надзвичайних ситуаціях, загрозу національній безпеці та суверенітету України в цілому.

Відсутність чіткого волевиявлення виконати наказ командира поліцейським підрозділу поліції особливого призначення під час дії воєнного стану, з`ясування критеріїв включення у затверджений наказом список поліцейських, встановлення власних умов виконання наказу, є несумісним із загальноприйнятими вимогами та підриває авторитет поліції.

Суд першої інстанції правильно акцентував увагу на тому, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейських підрозділу поліції особливого призначення в умовах воєнного стану, що пов`язано з їх особливою підготовкою та статусом, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов`язків, зобов`язаний не допускати вчинків, які можуть зганьбити звання працівника поліції або підірвати авторитет поліції, не допускати виникнення ситуацій, коли у суспільства може виникнути уявлення про протиправний характер діяльності конкретного поліцейського та поліції в цілому.

З огляду на характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, доведеність його вчинення, наявність та ступінь вини позивача, негативні наслідки, які настали та ще можуть настати через вчинений проступок, а також встановлену Дисциплінарним статутом Національної поліції України дискрецію керівника у виборі виду дисциплінарного стягнення, колегія суддів уважає, що такий вид стягнення, як звільнення зі служби в поліції є пропорційним і не надто суворим покаранням.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що наказ начальника ГУНП від 02.02.2024 №221 дск є незаконним, колегія суддів також відхиляє, адже означений наказ не є предметом оскарження в межах розгляду цієї справи та до суду апеляційної інстанції не надано доказів того, що такий наказ був визнаний протиправним в судовому порядку або скасований вищим за підпорядкування органом.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність прийняття спірних наказів, оскільки матеріалами службового розслідування встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни, а також правильно встановив, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування спірних наказів.

Колегія суддів також відхиляє посилання позивача в апеляційній скарзі на статтю 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, оскільки приписи щодо застосування дисциплінарного стягнення в порядку зростання, не позбавляють уповноважену особу права застосувати до поліцейського найсуворіший вид стягнення за вчинення істотного дисциплінарного проступку.

Крім того, приписи статті 71 Закону України «Про Національну поліцію» щодо відрядження поліцейських за їхньою згодою до органів державної влади, установ та організацій, не звільняють поліцейських підрозділу поліції особливого призначення від обов`язку безумовного виконання наказів командира у воєнний час.

З огляду на викладене, колегія суддів за наслідком розгляду апеляційної скарги, погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 по справі № 480/1293/24 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий