УХВАЛА
02 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 761/37904/15
провадження № 61-12881ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, третя особа - Міністерство внутрішніх справ України, про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, зобов`язання внести записи до трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористані основні та додаткові відпустки, відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
18 вересня 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва
від 10 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду
від 19 червня 2024 року в справі № 761/37904/15.
За змістом частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Щодо сплати судового збору
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги до касаційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом та з урахуванням уточнення позовних вимог 20 лютого 2023 року просила суд:
1) визнати незаконним та скасувати наказ ГУ МВС України в м. Києві
від 05 листопада 2015 року за № 993 о/с у частині звільнення завідувача канцелярії Полку міліції громадської безпеки особливого призначення ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1 з 06 листопада 2015 року;
2) поновити ОСОБА_1 , звільнену з посади завідувача канцелярії Полку міліції громадської безпеки особливого призначення ГУ МВС України в м. Києві, на рівнозначній посаді з 06 листопада 2015 року;
3) зобов`язати ГУ МВС України в м. Києві внести записи до трудової книжки ОСОБА_1 щодо: періоду проходження курсів стенографії та машинопису за період з 01 вересня 1986 року по 22 червня 1987 року; відомостей про заохочення до розділу «Відомості про заохочення» за весь період трудового стажу включно по жовтень 2015 року;
4) стягнути з ГУ МВС України в м. Києві на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі
454 451, 63 грн;
5) стягнути з ГУ МВС України в м. Києві на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20 000 грн;
6) стягнути з ГУ МВС України в м. Києві на користь ОСОБА_1 суму компенсації за невикористані основні та додаткові відпустки за
2013-2015 роки;
7) стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 3 300 грн.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 червня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.
Заявниця просить оскаржені судові рішення скасувати, провадження у цивільній справі закрити та передати справу для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
На підставі положень пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за вимоги про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористані основні та додаткові відпуски (входить до структури заробітної плати), однак не звільнена від сплати судового збору за вимоги про зобов`язання внести запис до трудової книжки та відшкодування моральної шкоди.
Розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 4 294,40 грн (1 073,60 х 2 х 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Разом із касаційною скаргою подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивовано тим, що ОСОБА_1 перебуває у скрутному матеріальному становищі, оскільки є безробітною та не отримує доходу.
Згідно із частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні від 19 червня
2011 року в справі «Kreuz v. Poland» вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. При цьому положення пункту 1 частини шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
У разі подання клопотань про відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору заявник повинен одночасно надати докази на підтвердження обставин, які свідчать про наявність передбачених законом підстав для таких дій.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 81 ЦПК України повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На підтвердження доводів щодо скрутного майнового стану
ОСОБА_1 надала відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу за період
з 2 кварталу 2023 року по 1 квартал 2024 року.
Також заявником було надано індивідуальні відомості про застраховану особу з Пенсійного фонду України за період з 1998 року по 2016 рік.
Згідно довідки Управління соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 07 серпня 2024 року
№ 628 вбачається, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Голосіївської РДА м. Києва та їй відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» ніяких видів державної допомоги та компенсацій станом на 07 серпня 2024 року надано не було.
Верховний Суд звертає увагу, що заявниці необхідно надати відомості (довідку) із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми нарахованих та/або отриманих доходів за 2023 рік яку можливо отримати зокрема і безкоштовно онлайн за посиланнями: https://cabinet.tax.gov.ua/login чи https://diia.gov.ua/services/dovidka-pro-dohodi
Питання про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору буде вирішено судом після надання заявницею відомостей про її доходи за
2023 рік.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 червня 2024 року у справі № 761/37904/15 залишити без руху.
Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович