Справа № 420/12553/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, оформлене листом № 11-22/576 від 09.11.2023, зобов`язання поновити нарахування та виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, адміністративний позов задовольнити частково.

І. Суть спору:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача, Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області, в якій просив суд:

(1). Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області, що було оформлено листом № 11-22/576 від 09.11.2023 року, про відмову у здійсненні виплат грошової допомоги на проживання внутрішньо-переміщеної особи з 16.06.2023 року;

(2) Зобов`язати Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 332 від 20.03.2022 року «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», починаючи з липня 2023 року.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивач

В обґрунтування позовних вимог вказав, що оскільки позивач з моменту призначення йому допомоги двічі змінив в установленому діючим законодавством порядку місце фактичного проживання, та відносно нього не було прийнято рішення про припинення надання допомоги на проживання, надання вказаної допомоги має бути відновлено. Враховуючи, що останнім місцем обліку позивача є управління соціального захисту населення Одеського району Одеської області, саме відповідач мав здійснити позивачу нарахування та виплату допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб, в розмірі 2000 грн. за липень 2023 року, та подальші місяці згідно його заяви від 20.10.2023 року. З огляду на викладене прийняте в подальшому відповідачем рішення від 09.11.2023 року про відмову у виплаті допомоги на проживання позивачу є протиправним та підлягає скасуванню.

(б) Позиція Відповідача

Відповідач не скористався своїм правом для подання відзиву на позовну заяву, належним чином та своєчасно повідомлений про розгляд вказаної справи.

ІІІ Процедура та рух справи

02.05.2024 року ухвалою суд позовну заяву залишив без руху.

27.05.2024 року ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/202 введено в Україні воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб. Указами Президента строк дії воєнного стану в Україні, введений з 24.02.2022, неодноразово безперервно продовжувався та на момент виникнення спірних правовідносин і розгляду цієї справи є надалі продовженим.

Позивач зареєстрований та станом на 2022 рік проживав за адресою: АДРЕСА_1

Після початку повномасштабного збройного конфлікту та окупації російською федерацією міста Гола Пристань позивач був вимушений покинути свій дім та переїхав до міста Дніпро.

10.05.2023 року позивача взято на облік внутрішньо переміщених осіб в Центральному управлінні соціального захисту населення Дніпровської міської ради, включено інформацію про внутрішньо переміщену особу до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та видано довідку внутрішньо переміщеної особи від 10.05.2023 року № 1202-7501624362.

Одночасно з цим 10.05.2023 року позивач звернувся із заявою до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про надання йому допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

На підставі заяви від 10.05.2023 року позивачу призначено допомогу внутрішньо переміщеним особам на проживання з 01.05.2023 року у розмірі 2000,00 грн. щомісячно.

В подальшому на початку червня 2023 року позивач переїхав з міста Дніпра до селища Орлівщина Дніпропетровської області, де проживав за адресою АДРЕСА_2 .

16.06.2023 року позивач звернувся до Піщанської сільської ради та був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа за новим місцем проживання, що підтверджується довідкою Піщанської сільської ради Дніпропетровської області від 16.06.2023 року № 1226-7001812273.

Починаючи з липня 2023 року позивач перестав отримувати від Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради та від будь-яких інших уповноважених органів державної влади допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам.

З 01.08.2023 року по теперішній час позивач перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб в управлінні соціального захисту населення Одеського району Одеської області, що підтверджується що підтверджується довідкою від 01.08.2023 року № 5125-7001851871.

20.10.2023 року позивач звернувся із заявою до відповідача, в якій просив здійснити належні йому виплати грошової допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи з 16.06.2023 року по сьогоднішній день.

Листом від 09.11.2023 року № 11-22/576 Управління соціального захисту населення Одеської районної військової адміністрації на звернення позивача від 20.10.2023 року, повідомило, зокрема:

- позивач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа в Овідіолольському відділі Управління соціального захисту населення Одеської районної військової адміністрації Одеської області (далі - Овідіопольський відділ) з 01.08.2023 року по теперішній час;

- під час опрацювання заяви позивача на призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам від 01.08.2023 було виявлено, що позивач перебував на обліку в Управлінні соціального захисту населення Центрального району м. Дніпро, де отримував допомогу на проживання у період з 01.05.2023 року по 30.06.2023 року, та Управлінні соціального захисту населення Новомосковського району Дніропетровської області, куди був зроблений запит щодо отримання чи неотримання допомоги на проживання;

- після надходження відповіді від зазначеного Управління було виявлено, що допомогу на проживання у період з 01.07.2023 року по 31.07.2023 року позивач не отримував, оскільки не звертався за призначенням зазначеної допомоги;

- відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України 11.07.2023 року № 709), з 1 серпня 2023 р. допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулась за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі. Оскільки позивач вже звертався за призначенням допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам і станом на 1 серпня вже не був отримувачем, то на зазначену допомогу позивач не має права.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

IV. Джерела права та висновки суду

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

У силу абзацу першого частини першої статті 1 Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Частиною першою статті 4 Закону № 1706-VII визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно з частинами другою, третьою статті 7 Закону № 1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

До 20.03.2022 механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" (далі - Постанова № 505).

У зв`язку із набранням чинності 22.03.2022 постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам", якою був затверджений Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок № 332), Постанова № 505 втратила чинність.

Пунктами 2, 3 Порядку № 332 (в первісній редакції) передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка", затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.

Облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312).

Допомога надається щомісячно з місяця звернення на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах:

для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням та дати припинення чи скасування воєнного стану.

Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.

Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.04.2022 № 457 "Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України" пункт 3 Порядку №332 було доповнено абзацами такого змісту:

"Починаючи з травня 2022 р. допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій".

01.08.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31.07.2023 № 789 "Про внесення змін до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам", відповідно до якої:

абзац перший викладено в такій редакції:

"2. З 1 серпня 2023 р. допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:";

абзац четвертий викласти в такій редакції:

"Допомога призначається на кожну внутрішньо переміщену особу (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб".

"2. Пункт 3 викладено в редакції:

"З 1 листопада 2023 р. допомога призначається на шість місяців на сім`ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім`ї (далі - уповноважена особа) у такому розмірі: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень. Допомога призначається на кожного члена сім`ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

До складу сім`ї уповноваженої особи включаються (незалежно від наявності відомостей щодо включення їх до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) чоловік, дружина, діти, прийомні діти, діти, які виховуються батьками-вихователями в дитячих будинках сімейного типу, усиновлені діти, діти, над якими встановлено опіку або піклування, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (зокрема у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; діти з інвалідністю після досягнення ними 18-річного віку до визнання їх особами з інвалідністю з дитинства I та II групи; не перебувають в шлюбі повнолітні діти; визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв`язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім`єю і мають спільних дітей, та/або особи, які встановили у судовому порядку факт проживання однією сім`єю. Членом сім`ї може вважатися одинока особа, а також неповнолітня дитина, якщо така особа не входить до складу сім`ї.

Склад сім`ї уповноваженої особи визначається на дату звернення за призначенням допомоги.

До складу сім`ї уповноваженої особи не включаються:

особа, яка перебуває на повному державному утриманні;

особа, яка представляє інтереси дитини (переміщеної без супроводження законного представника) та перебуває з дитиною у сімейних, родинних відносинах (баба, дід, прабаба, прадід, повнолітні брат, сестра, тітка, дядько, вітчим, мачуха), але не є внутрішньо переміщеною особою, за наявності виданого службою у справах дітей за місцем звернення документа, що підтверджує такі відносини з дитиною;

особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;

особа, у сім`ю якої влаштовано дитину, яка залишилася без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування);

особа, яка разом не проживає із отримувачем та не пов`язана з ним спільним побутом, що підтверджено документально, або перебуває за кордоном/зникла безвісти/депортована за межі України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2023 № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб" внесено зміни до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам". Зокрема, абзацом п`ятим пункту 1 установлено, що з 1 серпня 2023 року виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам не продовжується особам, які повернулися до покинутого місця проживання на територіях, включених до переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.

Абзацом 8 пункту 3 Порядку № 332 (в редакції на дату звернення за призначенням допомоги) встановлено, що починаючи з травня 2022 року допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали до 20 травня 2022 року заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

На підставі вищезазначеного, позивачу призначено допомогу внутрішньо переміщеним особам на проживання з 01.05.2023 року у розмірі 2000,00 грн. щомісячно.

Абзацом 1 пункту 9 Порядку № 509 (в редакції на дату зняття позивача з обліку в Центральному управлінні соціального захисту населення Дніпровської міської ради) встановлено, що у разі зміни фактичного місця проживання/перебування заявник звертається за видачею довідки до уповноваженого органу за місцем фактичного проживання/перебування, а раніше видана йому довідка вилучається, про що вносяться відповідні зміни до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Згідно пункту 9-1 Порядку № 509 (в редакції на дату зняття позивача з обліку в Центральному управлінні соціального захисту населення Дніпровської міської ради) заявник має право подати до уповноваженого органу повідомлення про зміну фактичного місця проживання/перебування або про добровільне повернення до покинутого постійного місця проживання (далі - повідомлення) через Портал Дія.

Сформоване повідомлення передається засобами Порталу Дія через інформаційні системи Мінсоцполітики до уповноважених органів за попереднім і новим фактичним місцем проживання/перебування заявника.

Уповноважений орган за новим фактичним місцем проживання/перебування заявника розглядає отримане повідомлення відповідно до положень цього Порядку та протягом одного робочого дня вносить відповідні зміни до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Інформація про зміну фактичного місця проживання/перебування відображається з використанням інформаційних систем Мінсоцполітики в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та передається через інформаційні системи Мінсоцполітики до Порталу Дія.

Судом встановлено, що позивач з 16.06.2023 року знятий з обліку в Центральному управлінні соціального захисту населення Дніпровської міської ради у зв`язку з вибуттям в інший район, а саме до управління соціального захисту населення в Новомосковському районі Дніпропетровської області.

Відповідно до пункту 8.1 Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.09.2006 року № 345, у разі переїзду отримувача соціальної допомоги в іншу місцевість виплата допомоги за старим місцем проживання (реєстрації) припиняється.

Пунктом 9 Порядку № 332 (в редакції на дату зняття позивача з обліку в Центральному управлінні соціального захисту населення Дніпровської міської ради) встановлено, що список внутрішньо переміщених осіб, які звернулися щодо виплати допомоги на проживання, формується органами соціального захисту населення на підставі поданих заяв після проведення перевірки інформації та подається державному підприємству Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики.

За технічної можливості централізоване нарахування допомоги внутрішньо переміщеним особам здійснюється на підставі сформованого Мінцифри переліку, сформованого органами соціального захисту населення списку внутрішньо переміщених осіб, які звернулися щодо виплати допомоги на проживання, та заяв, поданих засобами Порталу Дія.

Згідно пункту 10 Порядку № 332 (в редакції на дату зняття позивача з обліку в Центральному управлінні соціального захисту населення Дніпровської міської ради), державне підприємство Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики на підставі списків, отриманих від органів соціального захисту населення або централізованого нарахування допомоги внутрішньо переміщеним особам, щомісяця до 2, 12 і 22 числа формує Реєстри внутрішньо переміщених осіб, які звернулися щодо виплати допомоги на проживання, через АТ Ощадбанк на банківський рахунок (за стандартом ІВАN) у банку, в якому відкрито рахунок одержувача.

Так, судом встановлено, що позивач з 10.05.2023 року по 16.06.2023 року перебував на обліку внутрішньо переміщених осіб в Центральному управлінні соціального захисту населення Дніпровської міської ради; з 16.06.2023 року по 01.08.2023 року перебував на обліку внутрішньо переміщених осіб в управлінні соціального захисту населення в Новомосковському районі Дніпропетровської області; з 01.08.2023 року по теперішній час перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб в управлінні соціального захисту населення Одеського району Одеської області

З огляду на матеріали справи позивач звернувся до відповідача із заявою від 20.10.2023 року під час дії Порядку № 332, чинного в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31.07.2023 № 789 "Про внесення змін до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам".

Так, абц. 1 п. 2 Порядку № 332 передбачено, що з 1 серпня 2023 р. допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги.

Відповідно до абц. 12 п. 5 Порядку № 332 особа вважається такою, що звертається вперше, якщо їй не призначалася і не виплачувалася допомога відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1418) до дня звернення.

Судом встановлено, що позивач вперше звернувся за наданням допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам 10.05.2023 року до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради.

Згідно зі змістом позовної заяви, позивач визнає, що отримав допомогу за травень-червень 2023 року та за липень 2023 року зазначену виплату не отримав.

Крім того, в оскаржуваному листі відповідачем зазначено, що допомогу на проживання у період з 01.07.2023 року по 31.07.023 позивач не отримував, оскільки не звертався за призначенням зазначеної допомоги.

Разом з тим, як судом встановлено вище, позивачу вже призначено допомогу внутрішньо переміщеним особам на проживання з 01.05.2023 року.

Згідно з абц. абц. 12, 13 пункту 28 Порядку № 332 (в редакції станом на 01.08.2023 року) про тимчасове припинення надання допомоги та про необхідність проходження ідентифікації для продовження отримання допомоги орган соціального захисту населення повідомляє уповноваженій особі та отримувачу з використанням засобів поштового/електронного зв`язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості) / засобами мобільного зв`язку.

Якщо отримувач протягом 30 календарних днів після проведення перевірки не прибув до органу соціального захисту населення, орган соціального захисту населення приймає рішення про тимчасове припинення надання допомоги з наступного місяця.

Судом встановлено, що рішення про тимчасове припинення надання допомоги щодо позивача не приймалось.

Відповідно до абзацу 2 пункту 21 Порядку № 332 (в редакції, чинній на момент звернення до відповідача) якщо отримувач змінював місце обліку та не отримав допомогу, на яку він мав право, або змінив місце обліку засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), допомога нараховується (з урахуванням коштів, отриманих за відповідний період) за останнім місцем обліку.

Отже, з урахування того, що позивачу вже була призначена допомога внутрішньо переміщеним особам на проживання, рішення про надання допомоги щодо позивача не приймалось, суд приходить до висновку, що позивач, у зв`язку зі зміною місця обліку, має право на отримання спірної допомоги.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що оскаржуваний лист - не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

- індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Разом з тим, виходячи зі змісту позовних вимог, предметом спору є правомірність/протиправність дій щодо відмови у виплаті спірної допомоги.

Отже, в даному випадку має місце явна процесуально-правова помилка позивача щодо обрання способу захисту прав позивача у спірних правовідносинах, що з урахуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, не є самостійною підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог.

Суд, із застосуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, дійшов висновків, що дії щодо відмови у здійсненні виплат грошової допомоги на проживання внутрішньо-переміщеної особи з 16.06.2023 року, вчинені відповідачем: не на підставі чинного законодавства України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці дії, тому вони є протиправними.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, суд робить висновок, що позовні вимоги належать до задоволення частково, а саме у спосіб, з урахуванням встановлених судом обставин щодо вчинення відповідачем саме протиправних дій (відмова оформлена листом, тобто вчинено дії, а не прийнято рішення, як помилково зазначено позивачем).

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до квитанції від 21.04.2024 року позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн., який належить до розподілу на користь позивача на підставі ч. 3 ст. 139 КАС України.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області щодо про відмови у здійсненні виплат грошової допомоги на проживання внутрішньо-переміщеної особи з 16.06.2023 року;

3.Зобов`язати Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області (65032, м. Одеса, просп. Шевченка, 4; ЄДРПОУ: 44358689) поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 332 від 20.03.2022 року «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», починаючи з липня 2023 року;

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4.Стягнути з Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області (65032, м. Одеса, просп. Шевченка, 4; ЄДРПОУ: 44358689) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розміру 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн., 20 коп.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Оксана БОЙКО