Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
24 вересня 2024 р. Справа № 120/6501/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Гайсинської окружної прокуратури до Ободівської сільської ради в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся Керівник Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Ободівської сільської ради, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Ободівської сільської ради щодо незабезпечення встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Миска» в натурі (на місцевості) та внесення відомостей земельну ділянку ландшафтного заказника місцевого значення «Миска» до Державного земельного кадастру;
- зобов?язати Ободівську сільську раду забезпечити встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Миска» в натурі (на місцевості) та внесення відомостей про земельну ділянку ландшафтного заказника місцевого значення «Миска» до Державного земельного кадастру.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправною бездіяльністю селищної ради щодо незабезпечення встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Миска» в натурі (на місцевості) та внесення відомостей земельну ділянку ландшафтного заказника місцевого значення «Миска» до Державного земельного кадастру. При цьому, керівник прокуратури вказує на те, що невжиття заходів щодо виконання вимог закону щодо винесення меж заказника в натурі (на місцевості) унеможливлює якісне забезпечення режиму заповідного об`єкту, його належну охорону та збереження, оскільки земельна ділянка до Державного земельного кадастру не внесена та межі Заповідника чітко не визначені.
Ухвалою суду від 23.05.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, у якому акцентує увагу на тому, що станом на дату надання даного відзиву відділом земельних ресурсів, житлово-комунального господарства, комунальної власності, архітектури, будівництва та благоустрою Ободівської сільської ради підготовлений проект рішення «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо вставлення (відновлення) меж ландшафтного заказника місцевого значення «Миска» в натурі (на місцевості) за межами с. Ободівка».
Відповідно до даного рішення в найближчий час планується розробка технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж ландшафтного заказника місцевого значення «Миска» в натурі (на місцевості) за межами с. Ободівка орієнтовною площею 88,0 га для збереження та використання заказників (код КВЦПЗ 04.08) на території Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, проведення робіт із винесення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Миска», закріплення їх в натурі (на місцевості) за межами с. Ободівка та внесення відомостей про земельні ділянки вказаного заказника до Державного земельного кадастру. Вказаний проект рішення розміщений на офіційному веб-сайті Ободівської сільської ради (ознайомлення за посиланням https://obodivska-gromada.gov.ua/proekti-rishen-54-sesii-8-sklikannya-12-44-58-08-10-2023/).
Станом на даний час вищевказаний проект рішення не розглянутий на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин, навколишнього середовища, екології та благоустрою Ободівської сільської ради, висновків та рекомендацій по вказаному проекту рішення комісією не складено, оскільки члени зазначеної постійної депутатської комісії звернення сільського голови ОСОБА_1 щодо необхідності проведення засідання комісії ігнорують, в наслідок чого засідання комісії не проводяться вже протягом тривалого часу.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступне.
Відповідно до рішення 25 сесії Вінницької обласної ради від 23.12.2005 №1014 створено нові об`єкти природно-заповідного фонду, до списку яких внесено заказник "Миска".
Відповідно до п. 1.2. Положення про ландшафтний заказник місцевого значення "Миска", заказник загальною площею 87,7 га, до якого входить дві ділянки площею 29.1 га та 58,6 га, розташований на території Ободівської сільської ради (далі - Користувач) Гайсинського (колишнього Тростянецького) району Вінницької області.
У п.п. 1.4, 1.5 Положення передбачено, що територія оголошена Заказником, не вилучається із земель державного запасу Користувача, який здійснює свою діяльність відповідно до природоохоронного законодавства та цього Положення, несе відповідальність за належне її утримання і додержання встановленого режиму території.
Землекористувач здійснює свою діяльність на території Заказника у відповідності до Конституції України, законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України», інших законів України, підзаконних актів та цього Положення.
Згідно із п. 1.6. Положення витрати, пов`язані із забезпеченням режиму охорони Заказника, здійснюються за рахунок Користувача.
Пунктом 1.7. Положення передбачено, що межі Заказника наносяться на планово-картографічні матеріали органів Держкомзему та Користувача, обов`язково враховуються при реконструкції та розвитку прилеглих до Заказника територій.
Територія Заказника має бути врахована в облікових документах Державного земельного кадастру і позначена на місцевості державними інформаційними та охоронними знаками затвердженого зразка.
Пунктом 1.8. Положення передбачено, що зміна меж, категорії та скасування статусу території Заказника проводиться згідно з чинним законодавством.
Державним управлінням екології та природних ресурсів у Вінницькій області, з метою зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження, Заказник площею 87,7 га передано під охорону Ободівській сільській раді Тростянецького (нині Гайсинського) району Вінницької області, про що 23.01.2006 складено охоронне зобов`язання, яке заресстровано в Державному управлінні екології та природних ресурсів у Вінницькій області за №ЛЗМ 81/555-379.
Відповідно до вказаного охоронного зобов`язання на Ободівську сільську раду покладено обов`язок забезпечення режиму охорони та збереження ландшафтного заказника місцевого значення «Миска», оголошеного рішенням 25 сесії Вінницької обласної ради 4 скликання № 1014 від 23.12.2005.
Водночас, за інформацією Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області за №0-2-0.6-3186/2-24 від 10.04.2024, встановлено, що відомості про ландшафтний заказник місцевого значення «Миска» до Державного земельного кадастру не вносилася. Документація із землеустрою на земельну ділянку Заказника не виявлена.
Як встановлено судом, з метою вивчення стану дотримання вимог природоохоронного та земельного законодавства на території Ободівської сільської ради, прокуратура листом від 20.03.2023 за № 51/3-756вих 24 звернулась до голови Ободівської сільської ради, в якому просила надати інформацію про те, чи забезпечувалося Ободівською сільською радою проведення робіт з винесення в натурі (на місцевості) меж ландшафтного заказника місцевого значення «Миска», чи вносилася інформація про земельні ділянки, які входять до складу вказаного об?єкта, до Державного земельного кадастру.
За наслідком розгляду поданого листа, сільська рада листом від 25.03.2023 за вих. №04-06/503 повідомила, що Ободівською сільською радою не проводились роботи із винесення в натурі (на місцевості) меж ландшафтного заказника місцевого значення «Миска», та документація із землеустрою не виготовлялася. Інформація про земельні ділянки, які входять до складу вказаного об?єкта до Державного земельного кадастру не вносилась.
Також, керівник Гайсинської окружної прокуратури звернувся до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області з листом №№51/3-1047вих24 від 16.04.2024, в якому просила повідомити чи зверталася або планує звертатися Державна екологічна інспекція у Вінницькій області до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності та зобов?язання Ободівську сільську раду Гайсинського району Вінницької області відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Миска» тa закріплення їх у натурі (на місцевості). Якщо вказані заходи не вживалися, то прошу повідомити про причини, що перешкоджають їх вжиттю.
Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області листом від 24.04.2024 № 1736/12/24 повідомлено, що ними не здійснювалися планові (позапланові) заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Ободівською сільською радою щодо охорони і використання територій та об?єктів природно-заповідного фонду, зокрема винесення в натурі (на місцевості) меж об?єкту природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Миска». Тому, заходи, в тому числі в судовому порядку не вживалися та не плануються вживатися.
Щодо наявності підстав для представництва прокурором державних інтересів від імені Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, то суд зазначає наступне.
Прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Відповідну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 23.10.2018 у справі № 906/240/18.
З огляду на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, звертаючись до суду з позовом, прокурор має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу
Таким чином, при зверненні з позовом прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Суд також враховує, що бездіяльність компетентного органу не обов`язково повинна носити умисний характер достатньо самого факту наявності бездіяльності, яка може також виявлятися у пасивній поведінці, неможливості реалізувати відповідні повноваження з незалежних від органу причин, тощо.
З матеріалів справи видно, що на підставі положень ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 КАС України прокурор звернувся із листом від 16.04.2024 до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області щодо надання інформації про те, чи вживались чи плануються вживатись заходи представницького характеру щодо встановлення в натурі меж заказника місцевого значення "Миска".
Листом від 24.04.2024 Державна екологічна інспекція у Вінницькій області повідомила прокурора, що Інспекція не вживала та не планує вживати заходи щодо винесення в натурі меж ландшафтного заказника місцевого значення «Миска».
Отже, прокурор правомірно та за наявності відповідних підстав звернувся до адміністративного суду з позовом для забезпечення представництва в суді законних інтересів держави, захист яких не здійснює уповноважений орган державної влади Державна екологічна інспекція у Вінницькій області.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується наступними мотивами.
Частиною першою статті 4 Закону України від 25.06.1991 № 1264-ХІІ "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі Закон № 1264-ХІІ) передбачено, що природні ресурси України є власністю Українського народу.
Згідно зі статтею 5 Закону № 1264-ХІІ державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Особливій державній охороні підлягають території та об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України.
Пунктом "і" частини першої статті 19 Закону № 1264-ХІІ передбачено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища в межах своєї компетенції приймають рішення про організацію територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.
Згідно з частиною другою статті 61 Закону № 1264-ХІІ до складу природно-заповідного фонду України входять державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища.
Частинами другою, третьою статті 2 ЗК України (далі ЗК України) суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Згідно з пунктом "в" частини 1 статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
Пунктами "д", "к" частини 1 статті 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: організація землеустрою; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Стаття 43 ЗК України визначає, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва) (стаття 44 ЗК України).
Згідно з частиною першою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Відповідно до частини сьомої статті 79-1 ЗК України винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.
Частиною восьмою статті 79 ЗК України передбачено, що у разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України № 2456-ХІІ від 16.06.1992"Про природно-заповідний фонд України" (далі Закон № 2456-ХІІ) межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
Частиною третьою статті 26 Закону № 2456-ХІІ передбачено, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
Відповідно до частини третьої статті 60 Закону № 2456-ХІІ органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.
Згідно із статтею 1 Закону України № 858-IV від 22.05.2003 "Про землеустрій" (далі Закон № 858-IV) під проектом землеустрою розуміють сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; цільове призначення земельної ділянки використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Статтею 2 цього ж Закону передбачено, що землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.
Відповідно до статті 19 Закону № 858-IV до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності.
Згідно зі статтею 20 Закону № 858-IV землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).
Статтею 22 цього ж Закону передбачено, що підставою для здійснення землеустрою є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою, укладені договори між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою, судові рішення.
Згідно із статтею 25 Закону № 858-IV одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 858-IV замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.
Статтею 47 Закону № 858-IV передбачено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою, зокрема: збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.
Таким чином, природоохоронне законодавство України передбачає ідентифікацію територій природно-заповідного фонду, в тому числі шляхом встановлення в натурі їх меж, для чого в обов`язковому порядку розробляються проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду.
Наведене убезпечує від використання землі на території природно-заповідного фонду (в тому числі заказника) не за цільовим призначенням та запобігає її протиправному привласненню.
Відповідач не заперечує, що саме він зобов`язаний вчинити необхідні дії щодо забезпечення проведення робіт із організації і винесення меж територій об`єкта природно-заповідного фонду, винесення їх в натурі (на місцевості) та внесення інформації про межі об`єкта до Державного земельного кадастру. Відтак, цю обставину суд вважає безспірною.
При цьому суд критичного оцінює наведені у відзиві мотиви щодо відсутності підстав для задоволення позову, оскільки відповідачем в найближчий час планується розробка технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж ландшафтного заказника місцевого значення «Миска» в натурі (на місцевості) за межами с. Ободівка орієнтовною площею 88,00 га, про що свідчить опублікування проекту рішення на офіційному веб-сайті Ободівської сільської ради (посилання https://obodivska-gromada.gov.ua/proekti-rishen-54-sesii-8-sklikannya-12-44-58-08-10-2023/).
Суд зазначає, що опублікування проекту рішення на офіційному веб-сайті Ободівської сільської ради лише свідчить про наявність певних намірів відповідача усунути порушення.
Як повідомлено відповідачем, станом на день подання відзиву на позов вищевказаний проект рішення не розглянутий на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин, навколишнього середовища, екології та благоустрою Ободівської сільської ради, висновків та рекомендацій по вказаному проекту рішення комісією не складено.
За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не вжиття заходів з організації проведення робіт з винесення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Миска», закріплення їх в натурі (на місцевості), оскільки такі до подачі позову не вживались, а доказів фактичного виконання певних робіт відповідачем не надано. Як наслідок, підлягає задоволенню й похідна вимога про зобов`язання відповідно до вимог законодавства забезпечити вжиття заходів з організації проведення робіт з встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Миска», закріплення їх в натурі (на місцевості) та внесення відомостей про земельну ділянку ландшафтного заказника місцевого значення «Миска» до Державного земельного кадастру.
У відповідності до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
За сукупністю наведених обставин, враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані, а відтак, підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
За таких обставин, беручи до уваги відсутність витрат суб`єкта владних повноважень пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для стягнення судових витрат з відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Ободівської сільської ради щодо незабезпечення встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Миска» в натурі (на місцевості) та невнесення відомостей про земельну ділянку ландшафтного заказника місцевого значення «Миска» до Державного земельного кадастру.
Зобов`язати Ободівську сільську раду відповідно до вимог законодавства забезпечити вжиття заходів з організації проведення робіт з встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Миска», закріплення їх в натурі (на місцевості) та внесення відомостей про земельну ділянку ландшафтного заказника місцевого значення «Миска» до Державного земельного кадастру.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Керівник Гайсинського окружної прокуратури (вул. Волонтерів, 15А, м. Гайсин, Вінницької області, код ЄДРПОУ 02909909), в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 37979894)
Відповідач: Ободівська сільська рада (вул. Ватутіна, 8, с. Ободівка, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04331107)
СуддяМультян Марина Бондівна
