Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2024 р. Справа № 480/10528/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2024, головуючий суддя І інстанції: О.В. Соп`яненко, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602 по справі № 480/10528/23
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 30 000 гривень за лютий 2023 р., березень 2023 р., квітень 2023 р. та травень 2023 р., червень 2023 р, пропорційно в розрахунку на місяць;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду на період дії воєнного стану, передбачену п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 30 000 гривень за лютий 2023 р., березень 2023 р., квітень 2023 р. та травень 2023 р., червень 2023 р., пропорційно в розрахунку на місяць;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно п. 1 положення постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 70 000 грн. за період з 01.03.2022 по 10.06.2023 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 70 000 грн. за період з 01.03.2022 по 10.06.2023, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2024 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2024 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності спірного рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Конституції України, Закону України «Про оборону України», Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності спірної ухвали та просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що наказом Командира 27 бригади Національної гвардії України від 26 лютого 2022 року № 39 солдата запасу ОСОБА_1 призначено на посаду стрільця 1 відділення 4 стрілецького взводу 10 стрілецької роти 5 стрілецького батальйону (ВОС -100915П) з 28 лютого 2022 року.
Відповідно до наказу Командира 27 бригади Національної гвардії України від 30 серпня 2023 року № 182 солдата ОСОБА_1 стрільця 1 відділення 4 стрілецького взводу 10 стрілецької роти (з охорони об`єктів № 194, 196, 197) 5 стрілецького батальйону виключено зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 НГУ та всіх видів забезпечення.
Згідно з архівної відомості №1 за період з січня по грудень 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 , за лютий 2023 року, березень 2023 року, квітень 2023 року, травень 2023 року та за червень 2023 року, не було виплачено додаткову грошову винагороду у розмірі до 30 000 грн.
Листом відповідача від 11.07.2023 була надана відповідь, в якій зазначено, що протягом 2022-2023 років ОСОБА_1 залучався до виконання службово-бойових завдань з охорони та оборони важливих державних об`єктів, які перебувають в межах Київської області. У відповідача відсутні відомості про безпосереднє залучення ОСОБА_1 до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресію російської федерації проти України.
Вважаючи, що позивачу не виплачена в повному обсязі додаткова грошова винагорода у розмірі до 30 000 грн за лютий 2023 р., березень 2023 р., квітень 2023 р. травень 2023 р. та червень 2023 р., а також, невиплата додаткової грошової винагороди із розрахунку до 100 000 грн за період з 01.03.2022 по 10.06.2022, останній звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справ відсутні докази, які б підтвердили безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах введення воєнних (бойових) дій.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (в подальшому - Закон 2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно зі ст. 1 Закон 2011-ХІІ, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Відповідно до ст. 9 ч. 1-4 Закону №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Так, п. 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Пунктом 4 цього Указу визначено Кабінету Міністрів України невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.
Пунктом 6 цього Указу визначено Кабінету Міністрів України, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (в подальшому - Постанова № 168).
Відповідно до п. 1 Постанови № 168 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
Згідно із п. 2-1 Постанови № 168, порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Таким чином, згідно наведених норм керівниками відповідних міністерств та державних органів визначаються порядок і умови виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. на місяць в розрахунку пропорційно часу участі військовослужбовців у бойових діях або які забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби).
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №793 від 07.07.2022 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168", вказана редакція пункту 1 Постанови КМУ №168 підлягає застосуванню з 24.02.2022.
Отже, з 24 лютого 2022 року у військовослужбовців, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. щомісячно.
У тих військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
До постанови КМУ №168 були внесені зміни постановами Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року №217, від 22 березня 2022 року №350, від 01 квітня 2022 року №400, від 01 липня 2022 року №754, від 07 липня 2022 року №793, від 27 вересня 2022 року №1066, від 08 жовтня 2022 року № 1146, від 20 січня 2023 року № 43, від 09 серпня 2023 року № 836, від 15 вересня 2023 року № 1001.
Стосовно вимоги про стягнення з ВЧ НОМЕР_1 НГУ додаткову грошову винагороду на період дії воєнного стану, передбачену пунктом 1 Постанови № 168 у розмірі 30 000 грн., за лютий, березень, квітень, травень, червень 2023 року, судова колегія зазначає наступне.
З архівної відомості №1 вбачається, що за період з січня 2023 р. по жовтень 2023 р., позивачу нарахована додаткова грошова винагорода у розмірі 120 000 грн., за лютий, березень, квітень, травень 2023 року.
Крім того, відповідно до абзацу першого пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 28 червня 2023 року № 3161-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану" установлено, що в період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, а також здійснюють бойові (спеціальні) завдання, у період здійснення зазначених заходів (завдань) щомісячно виплачується додаткова винагорода від 30000 до 100000 гривень на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Наказом від 01.09.2023 №729 затверджено "Особливості виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України" (далі - Особливості), згідно п.3 ч.2 якого, на період воєнного стану додаткова винагорода виплачується - у розмірі 30 000 гривень військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання в період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
За приписами абз.11 п.1 ч.4 Особливостей до бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, виконання яких передбачає виплату додаткової винагороди, зазначеної в підпункті 3 пункту 2 цих Особливостей, належать такі завдання, що виконуються військовослужбовцями, зокрема: охорони та оборони військових об`єктів (військових містечок, пунктів тимчасової дислокації, базових таборів, місць зосередження сил і засобів, станцій (місць) навантаження (розвантаження) військових вантажів, військово-медичних закладів), у складі внутрішньої варти, чергового підрозділу охорони та оборони, оперативно-чергової служби, патрульного наряду, що виконується в межах областей, окремі території яких визначені районами ведення воєнних (бойових) дій, та тих, що межують з районами ведення воєнних (бойових) дій через акваторію Чорного моря та з українсько-російською, українсько-білоруською ділянками державного кордону, а на іншій території - у разі безпосередньої оборони цих об`єктів від вогневих уражень противника, відбиття нападу, звільнення їх у разі захоплення.
Відповідно до п.7 ч.8 Особливостей документами, які підтверджують участь військовослужбовців у виконанні бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначених абзацом одинадцятим підпункту 1 пункту 4 цих Особливостей, є:
- бойовий наказ (розпорядження) командира військової частини;
- журнал бойових дій;
- рішення командира підрозділу, яке відображається у книзі служби; постова відомость варти, патрульно-постова відомість сектору охорони, патруля, поста охорони порядку;
- рапорт (донесення) командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно-підпорядкованих підрозділів у виконанні бойових (спеціальних завдань).
Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем за червень 2023 року нараховано додаткова винагорода у розмірі 4000 грн., за виконання бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
За вказаних обставин, вимога стосовно протиправної бездіяльності ВЧ НОМЕР_1 НГУ про невиплату додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн., за червень 2023 року, є безпідставною.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відповідність дій відповідача щодо нарахування і виплати грошового забезпечення (в тому числі і додаткової винагороди) позивачу у спірний період критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та, як наслідок, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у наведеній частині позову.
Наказом Командувача Національної гвардії України "Про окремі питання виплат військовослужбовцям Національної гвардії України" від 29 березня 2022 року № 89 на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейських та їх сім`ям під час дії воєнного стану» затверджено інструкцію з виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України (далі - Інструкція) та порядок підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпечення здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (далі - Порядок).
Судова колегія звертає увагу, що наказ командувача Національної гвардії України від 29 березня 2022 року № 89 (як і затверджені ним нормативні акти) не був опублікований, зате, як написано в цьому наказі, мав бути оголошений особовому складу Національної гвардії України в частині, що його стосується.
Відповідно до пункту 2 Інструкції на період дії воєнного стану військовослужбовцям виплачується додаткова винагорода у розмірі 30 000 грн (у розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або заходах, розмір цієї винагороди збільшується до 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або заходах.
Відповідно до пункту 1 Порядку під терміном "безпосередня участь військовослужбовця Національної гвардії України у бойових діях або забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
- бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії в районах ведення воєнних (бойових) дій, що визначаються Головнокомандувачем Збройних Сил України.
Судовим розглядом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 16.03.2022 по 13.04.2022 ОСОБА_1 , здійснював виконання службово-бойового завдання з охорони та оборони заводу ім. Антонова в м. Києві.
Відповідно до "Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", який затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, вся територія міста Києва з 24 лютого 2022 року по 30 квітня 2022 року віднесена до територій активних бойових дій.
У період з 30.04.2022 по 10.06.2023 ОСОБА_1 здійснював виконання бойового завдання з охорони та оборони на території аеропорту "Бориспіль", що розташований територіально в Бориспільському районі Київської області. Бориспільський район Київської області не входив до "Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією". Службове-бойове завдання з охорони та оборони об`єкта відсутнє в переліку бойових дії або заходах, за які виплачується додаткова винагорода до 100 000 грн.
В червні 2022 року на виконання розпорядження Командувача Національної гвардії України від 20 травня 2022 року № 27/11/3-6154 та з метою визначення єдиного підходу до виплати додаткової винагороди, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168, ОСОБА_1 була збільшена та виплачена додаткова винагорода в розмірі 4 516, 13 грн за дні коли об`єкт, що ним охоронявся, зазнав ракетних (авіаційних) та (або) артилерійських ударів противника (березень) 2022 року.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах введення воєнних (бойових) дій за вищевказаний період, тому вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у розмірі до 70 000 грн. за період з 01.03.2022 по 10.06.2023 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, задоволенню не підлягають.
В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.
Суд першої інстанції надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та дослухався до усіх аргументів сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору.
Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують.
За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2024 по справі №480/10528/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк
