Єдиний унікальний номер: 378/332/24

Провадження № 2/378/198/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2024 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Марущак Н. М.

за участю секретаря: Замші В. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулося ТОВ „Укр Кредит Фінанс до ОСОБА_1 , з посиланням на те, що 15.07.2023 року між ТОВ „Укр Кредит Фінанс та ОСОБА_1 укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1239-6952. Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 18000,00 грн., строк кредитування - 300 днів, базовий період - 14 днів, знижена % ставка - 2,50 % в день, стандартна % ставка - 3,00 % в день. Станом на 07.02.2024 року, загальний розмір грошових вимог Кредитодавця до Відповідача, які виникли на підставі Кредитного договору (сума кредиту і процентів), становлять: 107730,00 гривень, що складається: прострочена заборгованість за кредитом - 19950,00 гривень та прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 87780,00 гривень. Кредитодавцем було прийнято рішення про застосування до позичальника програми лояльності, а сааме частково списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами в сумі 5730 грн., тобто заборгованість ОСОБА_1 складає 102000,00 гривень, з яких прострочена заборгованість за кредитом - 19950,00 гривень та прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 82050,00 гривень.

Позивач просить суд стягнути з відповідача вищевказану заборгованість та витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача ТОВ „Укр Кредит Фінанс в судове засідання не прибув, про час і місце розгляду справи товариство повідомлене належним чином (а. с. 118, 119), до суду з позовною заявою надійшло клопотання товариства про розгляд справи без участі представника позивача (а. с. 53).

Відповідач та його представник в судове засідання не прибули, до суду представник відповідача подав заяву про розгляд справи без їх з відповідачем участі, зазначивши, що позовні вимоги ними не визнаються з підстав недоведення їх та безпідставності з посиланням на подані відповідачем письмові пояснення (а. с. 121, 89 93), в яких відповідачем зазначено наступне. Позивачем не надано докази, що він (відповідач) зазначив свій банківський рахунок, докази належності йому рахунку, на який перераховані кредитні кошти . Позивач не переконався в отриманні коштів саме ним (відповідачем), зворотнього зв`язку з підтвердженням отримання коштів не забезпечив. В позовній заяві та в долучених до неї доказах є лише посилання на № платіжної карти НОМЕР_1 . Таке зазначення банківської карти унеможливлює ідентифікувати особу, кому ця картка. Відповідач в свою чергу, не має можливості отримати самостійно інформації про належність вказаної платіжної карти, оскільки вона зазначена не повністю та за номером карти не зрозуміло також, в якому банку він відкритий. В порушення п. 3.4 та 4.6 Договору про відкриття кредитної лінії № 1144-5979, позивач звертаючись до суду не надав підтвердження по перше, списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця, в т.ч. не надав інформацію щодо наявності та належності такого банківського рахунку кредитодавцю, по-друге, не підтвердив перерахування коштів на банківський рахунок , що достовірно належить відповідачу. Долучений лист AT КБ «Приватбанку» про перерахування коштів ТОВ «Укр кредит фінанс» через платіжну систему на підставі Договору 4010 від 02,12,2019р по платежам, що перераховані нижче, не може бути достатнім доказом отримання відповідачем кредиту. В даному листі відсутня інформація, що підтверджує перерахування коштів на банківський рахунок, що безспірно належить відповідачу. Всі банківські картки зазначені неповністю, а тому такий лист також як і згадана довідка не може бути належним та достовірним доказом виконання кредитного договору. Позивачем не долучено до позову безпосередньо і сам Договір № 4010 від 02.12.2019р. укладеного між AT КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС (а. с. 89 93).

Суд, розглянувши дану справу, дослідивши подані письмові докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено,що 15.07.2023р.між ТОВ«Укр КредитФінанс» та ОСОБА_1 за допомогоюВеб-сайту(https://credоs.com.ua),який єсукупністю інформаційнихта телекомунікаційнихсистем ТОВ«Укр КредитФінанс» укладеноКредитний договір№ 1239-6952(а. с.16-22),який разоміз Правиламинадання споживчихкредитів складаютьєдиний договір,в якомувизначаються всіістотні умовинадання кредиту(а. с.24-31),відповідно доумов якогокредитодавець надаєпозичальникові наумовах,передбачених Договором,грошові кошти(Кредит)у сумі18000гривень (п. 4.1). Відповідно до умов Кредитного договору сума кредиту - 18000,00 грн. (п. 4.1), строк кредитування - 300 днів (п. 4.12).

Додатковою угодою від 30.08.2023 до договору про відкриття кредитної лінії №1239-6952 від 15.07.2023 р. кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2400 грн. (а. с. 35 зв. - 36).

На підтвердження надання вищевказаного кредиту на підставі зазначеного договору та додаткової угоди позивачем надано довідку ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (а. с. 23), лист-інформацією АТ КБ «ПриватБанк» (38-43) та розрахунок заборгованості (а. с. 44 45).

З метою підписання договору, а також підтвердження ознайомлення з правилами та іншими документами, відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор А1639, а додаткового договору - А0236.

Відповідно до положень п. 2.2 Договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

В матеріалах справи містяться також Правила надання споживчих кредитів та Паспорт споживчого кредиту (а.с. 24-31, 21 зв. 23).

Відповідно до копії листа АТ КБ «ПриватБанк» від 09.02 2024 року, повідомлено клієнта ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02 грудня 2019 року по вищевказаним платежам, зокрема по ID платежу 233991700 та 2358409437, каналLiqPay, дата видачі 15.07.2023 сума 18 000 грн. та 30.08.2023 сума 2400 грн., номер договору 1239-6952, номер картки НОМЕР_1 (а. с. 38 - 43).

Аналогічні реквізити електронного платіжного засобу містить і довідка ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування коштів за кредитним договором 1239-6952 від15.07.2023 ОСОБА_1 (а. с. 23).

Також вматеріалах справиміститься розрахунокзаборгованості поукладеному кредитномудоговору,згідно зяким заборгованістьвідповідачаза вказанимкредитним договоромстаном на 04.02.2024 року становить 107730,00 гривень, з яких прострочена заборгованість за кредитом - 19950,00 гривень та прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 87780,00 гривень (а. с. 44-45). Відповідно до вказаного розрахунку за вказаним кредитним договором здійснено часткову оплату на рахунок позивача, а саме: 27.07.2023 6300 грн., 11.08.2023 6581,25 грн., 25.08.2023 6142,50, 08.09.2023 6742,50 а всього 25766,25 грн. (а. с. 44 45).

Згідност. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ізст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідност. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так згідно зст. 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зстаттею 526 ЦК Українизобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Застаттею 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно достатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно з частиною першоюстатті 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).

Відповідно дост. 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно дост. 12 Закону України «Про електронну комерцію»якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно достатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є зокрема змагальність сторін та диспозитивність.

Згідно зістаттею 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ЦПК Українипередбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини першоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 6ст. 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 80 ЦПК Українипередбачає достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, за змістом цих норм процесуального права сторона справи зобов`язана та має право довести обставини, на які вона посилається на підставі доказів, які вона надає самостійно або за допомогою суду.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ч. 2ст. 13 ЦПК України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 - 4ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію»розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно дозаконів України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «;Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.

Продавець (виконавець, постачальник), оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Дослідивши надану копію укладеного кредитного договору та додаткової угоди до нього, вищевказані копію листа АТ КБ «Приватбанк», копію довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» суд встановив, що ці докази не є достовірними, належними, та у своїй сукупності достатніми на підтвердження факту виконання позивачем своїх обов`язків за кредитними договором, оскільки не містять повної інформації про погоджений сторонами у кредитному договорі номер платіжного засобу, на який потрібно було перерахувати суму кредиту, а також не містить повної інформації про номер платіжного засобу на який було перераховано суму кредиту.

Як вбачається з Правил надання споживчих кредитів, з якими також ознайомився відповідач при укладенні договору, які підписані ним шляхом введення одноразового ідентифікатора «А1639», позивачем передбачено, що заявник заповнює заявку на сайті кредитодавця, вказуючи всі дані, які визначені в заявці як обов`язкові для прийняття рішення про можливість надання кредиту.

За результатами заповнення заявки здійснюється одночасна перевірка дійсності та аутентифікація банківської платіжної картки та або банківського рахунку заявника відповідно до стандартів міжнародних платіжних систем, а заявник несе особисту відповідальність за правильність та достовірність даних зазначених під час укладення договору (п.4.7 Правил).

Відповідно до п 4.7 Правил, на підставі даних, зазначених в первинній заявці ІТС кредитодавця здійснює реєстрацію заявника на сайті та формує особистий кабінет.

Відповідно до п 5.1 Правил, після отримання заявником від кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання кредиту та відкриття відповідного рішення у Особистому кабінету, заявник отримує гіперпосилання для ознайомлення з офертою щодо укладення договору. Після отримання заявником оферти ( безпосередньо до використання заявником електронного підпису) заявнику надсилається одноразовий ідентифікатор.

Відповідно до п. 5.2, Правид, заявник надає кредитодавцю відповідь про повне та безумовне прийняття оферти щодо укладення договору в електронній формі (в рамках ІТС кредитодавця) в особистому кабінеті заявника/позичальника, шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом заявника у формі одноразового ідентифікатора.

Згідно п 4.6 договору про відкриття кредитної лінії (а. с. 17) кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної в п. 4.1 цього договору на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.

Після підписання відповідачем електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора «А1639» кредитного договору № 1239-6952 від 15.07.2023 року та після підписання додаткової угоди від 30.08.2023 до вказаного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора «А0236», товариство мало на виконання вимог договору перерахувати позичальнику грошову суму коштів, вказану у п 4.1 Договору та додаткових грошових коштів, вказаних у п. 2.1 додаткової угоди.

Згідно з ч. 2ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2ст. 43 ЦПК Україниобов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

За вимогамист. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Одночасно суд звертає увагу на те, що за положеннями ч. 1-4ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За правиламист. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1ст. 77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6ст. 81 ЦПК України).

Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

За ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надаючи оцінку поданим позивачем доказам, суд доходить висновку, що довідка ТОВ «Укр Кредит Фінанси» про перерахування ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 18 000 грн. та 2400 грн. на підставі кредитного договору № 1239-6952 від 15.07.2023 року та додаткової угоди від 30.08.2023 за допомогою системи LiqPay платіж 233991700 та 2358409437 (а. с. 38-44), а також повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» від 09 лютого 2024 року, згідно якого були проведені успішні транзакції 15.07.2023 на суму 18 000 грн. та 30.08.2023 на суму 2400 грн., номер договору 1239-6952, номер картки НОМЕР_1 , не є належними доказами, які підтверджують здійснення фінансових операцій щодо переказу грошових коштів саме відповідачу ОСОБА_1 , оскільки видавник вказаної банківської картки НОМЕР_1 не підтвердив її належність саме відповідачу у справі ОСОБА_1 , а довідка про перерахування суми кредиту ( а. с. 23) сформована самимпозивачембез відповідного надання першоджереладаної інформації - відомостей банку щодо належності вищевказаної банківської картки саме відповідачу.

З огляду на вказане, матеріали справи не містять належних доказів, підтверджуючих виконання ТОВ «Укр Кредит Фінанс» умов кредитного договору № 1239-6952 від 15 липня 2023 року та додаткової угоди до цього договору щодо здійснення безготівкового переказу грошових сум на банківський рахунок саме відповідача у справі ОСОБА_1 - якпозичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.

Не надано також позивачем до позовної заяви і доказів існування будь-яких правовідносин між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та АТ КБ «ПриватБанк», яке, згідно доводів ТОВ «Укр Кредит Фінанс», здійснило переказ коштів на рахунок відповідача від імені позивача.

Отже, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про наявність договірних відносин між позивачем та АТ КБ «ПриватБанк» щодо переказу платежів, лист АТ КБ «ПриватБанк» сам по собі не може підтверджувати переказ коштів за кредитним договором № 1239-6952 від 15 липня 2023 року.

Посилання позивача на наявність договору від 02 грудня 2019 року №4010, укладеного ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та АТ КБ «ПриватБанк» про надання послуг в системі LiqPay відхиляються судом, оскільки належних доказів на підтвердження вказаних обставин надано не було.

Крім того, довідка ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування сум кредиту по договору № 1239-6952 від 15 липня 2023 року та згідно додаткової угоди від 30 серпня 2023 (а. с. 23) та розрахунок заборгованості за кредитним договором складені самим позивачем, а тому не можуть бути належними та допустимими доказами, оскільки інформація у таких доказах повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони - позивача.

Доводи позивача про те, що кредитні кошти були перераховані відповідно до умов кредитного договору та Правил надання споживчих кредитів, на підставі інформації про банківські реквізити для перерахування кредитних коштів, отриманої від відповідача, не підтверджуються будь-якими належними та допустимими доказами та відхиляються судом як припущення.

Схожі за змістом обставини встановлені Київським апеляційним судом судом в постановах від 29 травня 2024 року у справі № 367/7049/23, від 19 червня 2024 року у справі № 757/25558/23.

Таким чином, не вбачається підстав для стягнення з відповідача на користь позивача в порядку повернення кредиту будь-яких коштів. З огляду на наведене, позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 12, 204, 205, 207, 526, 530, 598, 599, 610, 611, 612, 625, 628, 633, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - Товаристо з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598).

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Повне рішення складено 19.09.2024.

Суддя Н. М. Марущак