КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110, тел./факс 0 (44) 284 15 77

e-mail: inbox@kas.gov.ua, inbox@kia.court.gov.ua, web: kas.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617

Унікальний номер справи № 6-3114/2011 Апеляційне провадження № 22-ц/824/12023/2024Головуючий у суді першої інстанції - Арапіна Н.Є. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2024 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Нежура В.А.,

судді Невідома Т.О., Соколова В.В.,

секретар Цуран С.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 24 квітня 2024 року по цивільній справі за заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» про заміну стягувача у виконавчому документі, заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року АТ «Сенс Банк» звернулось до суду з заявою, у якій просило замінити сторону стягувача у виконавчому листі № 6-3114/2011, виданому 23.01.2012 Дніпровським районним судом м. Києва, з ПАТ «Укрсоцбанк» на АТ «Сенс Банк».

Подану заяву обґрунтовано тим, що 23.01.2012 Дніпровським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 6-3114/2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за договором кредиту № 10-29/5888 від 21.03.2008 у сумі 3 162 846,51 грн та третейського збору у сумі 25 500,00 грн.

17.12.2018 на підставі виконавчого листа № 6-3114/2011 від 23.01.2012 ПВ ВО м. Києва ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.

19.03.2019 ПВ ВО м. Києва ОСОБА_2 було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

На даний час виконавчий лист на виконанні не перебуває. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання не пропущені.

На підставі передавального акту від 11.10.2019 затвердженого рішенням єдиного акціонера ПАТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 за № 5/2019 та рішенням загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк», протоколу № 4/2019 від 15.10.2019, внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, майнових прав та обов`язків за цим актом є АТ «Альфа-Банк».

30.11.2022 АТ «Альфа-Банк» було змінено найменування на АТ «Сенс Банк», про що були внесені відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських, та зазначено, що АТ «Сенс Банк» є правонаступником всіх прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк».

Окрім цього, відомості щодо правонаступництва АТ «Сенс Банк» за АТ «Укрсоцбанк» містяться в статуті АТ «Сенс Банк», погодженого Національним банком України.

З огляду на вище вказане вбачається, що до АТ «Сенс Банк» перейшли всі права та обов`язки первісного стягувача у цивільному зобов`язанні, яке виникло на підставі кредитного договору № 10-29/5888 від 21.03.2008 (а.с. 2-4зв.)

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24.04.2024 у задоволенні заяви АТ «Сенс-Банк» за участю заінтересованих осіб АТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено повністю (а.с. 27-29).

В апеляційній скарзі, АТ «Сенс-Банк», посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву та замінити сторону у виконавчому листі № 6-3114/2011, виданому Дніпровським районним судом м. Києва 23.01.2012, з ПАТ «Укрсоцбанк» на АТ «Сенс Банк». Вказує, що виконавчий лист № 6-3114/2011 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором не виконаний в повному обсязі;

АТ «Сенс Банк» є правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків щодо майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», яке виникло в АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження Передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме - з 15.10.2019;

АТ «Сенс Банк» і його власники, з моменту подачі заяви про заміну сторони стягувача у виконавчому документі, за результатами розгляду якої була постановлена оскаржувана ухвала від 24.04.2024, і станом на дату подачі цієї апеляційної скарги не підпадають під дію положень, визначеними абзацами 1, 4 пункту 102 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження»;

власником АТ «Сенс Банк» є Держава Україна в особі Міністерства фінансів України.

При цьому, на думку апелянта, у матеріалах заяви про заміну сторони, було достатньо вказано даних для постановлення ухвали про її задоволення. Апелянт не міг припустити, що суд першої інстанції вийде за її межі і буде посилатись на інформацію, розміщену на веб-сторінці офіційного інтернет-представництва НБУ, яка суперечить тій, що містяться в доказах, що додаються до цієї апеляційної скарги (а.с. 32-36).

Відзиву від учасників справи не надходило.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з діючої, на час ухвалення судового рішення імперативної норми про заборону заміни стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є юридичні особи, хоча і створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, проте кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни російської федерації, а також з огляду на відсутність в матеріалах справи даних про те, що ці особи проживають на території України на законних підставах.

Але погодитись із такими висновками у повній мірі не можливо з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.01.2012 Дніпровський районний суд м. Києва видав виконавчий лист № 6-3114/2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за договором кредиту № 10-29/5888 від 21.03.2008 року у сумі 3 162 846,51 грн та третейського збору в сумі 25 500,00 грн.

17.12.2018 на підставі виконавчого листа № 6-3114/2011 від 23.01.2012 ПВ ВО м. Києва ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.

19.03.2019 ПВ ВО м. Києва Кисельова В.В. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

10.09.2019 Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк».

На підставі Передавального акту від 11.10.2019, затвердженого рішенням єдиного акціонера ПАТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 за № 5/2019 та рішенням загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк», протоколу № 4/2019 від 15.10.2019, внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, майнових прав та обов`язків за цим актом є АТ «Альфа-Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» виникає в АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження Передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме з 15.10.2019. Відповідні зміни внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

01.12.2022 АТ «Альфа-Банк» було змінено найменування на АТ «Сенс Банк», про що були внесені відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться відомості про те, що АТ «Сенс Банк» є правонаступником всіх прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк». Окрім цього, відомості щодо правонаступництва АТ «Сенс Банк» за АТ «Укрсоцбанк» містяться в статуті АТ «Сенс Банк», погодженого Національним банком України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 № 739 прийнято пропозицію Національного банку України про участь держави в особі Міністерства фінансів у виведенні з ринку системно важливого банку АТ «Сенс Банк» у спосіб, визначений п. 5 ч. 2 ст. 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», держава в особі Міністерства фінансів придбаває у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб акції АТ «Сенс Банк» у повному обсязі за одну гривню, органом управління корпоративними правами за акціями АТ «Сенс Банк», що належать державі, є Міністерство фінансів України.

22.07.2023 Міністерство фінансів України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб уклали договір купівлі-продажу 100% акцій системно важливого АТ «Сенс Банк», згідно з яким банк перейшов у власність держави.

Таким чином, АТ «Сенс Банк» став державним під управлінням Міністерства фінансів України.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження» регулює загальні строки виконавчого провадження, а стаття 12 - строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку. Строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»). Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (частини 1, 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Разом з тим, ця особа, до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу, є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі ч. 5 ст. 442 ЦПК України, якою встановлено можливість заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) зроблено висновок про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. З огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Відповідно до відкриття виконавчого провадження можливою є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі.

З огляду на те, що 19.03.2019 ПВ ВО м. Києва ОСОБА_2 було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, тобто, провадження за виконавчим листом № 6-3114/2011 від 23.01.2012 не відкрито, тому АТ «Сенс Банк» обґрунтовано звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі.

У постанові Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 0417/7776/2012 (провадження № 61-5419св21) зазначено, що сам лише факт правонаступництва у матеріальних правовідносинах, без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечує повної реалізації прав такої особи з виконання судового рішення, адже лише стягувач має право на отримання виконавчого листа та пред`явлення його до виконання. Таким чином, у правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, проте суд відмовляє у заміні у виконавчому листі сторони стягувача його правонаступником відбувається порушення принципу обов`язковості судового рішення та нівелюється правова мета звернення особи до суду, адже завдання цивільного судочинства - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

До відкриття виконавчого провадження відсутні підстави для заміни сторони виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження триває з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Відповідно, можливо замінити лише стягувача чи боржника у виконавчому листі, при цьому відсутність виконавчого листа не може бути перешкодою у процесуальному правонаступництві стягувача, оскільки без процесуального правонаступництва правонаступник у матеріальних правовідносинах позбавлений можливості отримати виконавчий лист на виконання рішення суду та здійснити захист своїх порушених прав шляхом виконання рішення суду.

Якщо виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.

У даній справі, строки на пред`явлення виконавчого документа до виконання не пропущено, з огляду на те, що підпунктом 4 пункту 102 Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» встановлено тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для відмови у задоволенні заяви АТ «Сенс Банк» про заміну стягувача у виконавчому документі № 6-3114/2011 від 23.01.2012.

При цьому, висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.01.2024 у справі № 743/1596/15-ц (провадження № 61-7035св23), на які посилається суд першої інстанції як на підставу для відмови у задоволенні поданої заяви банку, не можу бути застосовані до даних правовідносин, оскільки Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові надавала оцінку подіям, які були загальновідомі станом на травень 2022 року, тобто, на момент звернення АТ «Альфа Банк»із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником.

У даній справі, станом на 01.01.2024, акціонером АТ «Сенс Банк» є Держава Україна в особі Міністерства фінансів України. Тобто, власники (кінцеві бенефіціари) АТ «Сенс Банк» не відносяться до жодної з категорій, перерахованих в абзацах 1-4 пункту 102 прикінцевих та перехідних положень розділу ХІІІ Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, заяву про заміну сторони у виконавчому листі задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 24 квітня 2024 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення наступного змісту.

Заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» про заміну стягувача у виконавчому документі задовольнити.

Замінити сторону стягувача у виконавчому листі № 6-3114/2011, виданому 23 січня 2012 року Дніпровським районним судом м. Києва, з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (ЄДРПОУ 00039019) на Акціонерне товариство «Сенс Банк» (ЄДРПОУ 23494714).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст виготовлено 13 вересня 2024 року.

Суддя-доповідач

Судді