490/217/24 16.09.2024

н\п 1-кп/490/580/2024

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/217/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2024 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023153020000366 від 01 вересня 2023 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Побочіївка Срібнянського району Чернігівської області, є громадянином України, має повну загальну середню освіту, неодружений, має на утриманні двох малолітніх дітей 2020 та 2024 року народження, офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

- 20.12.2022 року Центральним районним судом м.Миколаєва за ч.1 ст.190 КК України до 200 годин громадських робіт;

- 14.06.2024 року Центральним районним судом м.Миколаєва за ч.2 ст.389, ч.1 ст.71, ч.1 ст.72 КК України до обмеження волі строком на 2 /два/ роки 25 /двадцять п`ять/ днів,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.190 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Центрального районного суду м.Миколаєва знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023153020000366 від 01 вересня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.190 КК України.

Так, ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що 31.08.2023 року в обідній час доби, точного часу у ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, він на законних підставах перебував за адресою: АДРЕСА_3 , де у нього виник злочинний корисливий умисел, направлений на заволодіння мобільним телефоном марки "Redmi" моделі "A1", належним ОСОБА_5 ..

Реалізуючи свій злочинний умисел, будучи раніше знайомим з потерпілою ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, ОСОБА_3 шляхом обману отримав від неї мобільний телефон "Redmi" "А1", вартістю 2161,50 гривень, під приводом передачі його чоловіку потерпілої. Заволодівши вказаним мобільним телефоном та утримуючи його при собі, ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник, в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 2161,50 грн (дві тисячі сто шістдесят одна гривня 50 копійок).

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Крім того, 29.10.2023 року близько 07 години 05 хвилин ОСОБА_3 перебував на території багатоповерхівки, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , підійшов до під`їзду №1 вказаного будинку, вхід до якого здійснюється через металеві двері з електромагнітним замком, та дочекавшись коли йому їх відчинять, з метою викрадення чужого майна, зайшов до під`їзду.

Перебуваючи на сходовому майданчику першого поверху під`їзду, ОСОБА_3 побачив особисті речі мешканців під`їзду, які зберігалися під сходами першого поверху, та в цей час у нього виник злочинний корисливий умисел на таємне викрадення побаченого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, скориставшись тим, що його злочинні дії не помітні для оточуючих, взяв самокат марки "Maraton" моделі "zubzero", вартістю 1900,00 гривень, належний ОСОБА_6 ..

Після чого, ОСОБА_3 , утримуючи при собі вказаний самокат, попрямував на вихід з під`їзду та з місця вчинення злочину зник, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 1900,00 грн (одна тисяча дев`ятсот гривень).

Крім того, 29.10.2023 року близько 07 години 05 хвилин ОСОБА_3 перебував на території багатоповерхівки, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , підійшов до під`їзду №1 вказаного будинку, вхід до якого здійснюється через металеві двері з електромагнітним замком, та дочекавшись коли йому їх відчинять, з метою викрадення чужого майна, зайшов до під`їзду.

Перебуваючи на сходовому майданчику першого поверху під`їзду, ОСОБА_3 побачив особисті речі мешканців під`їзду, які зберігалися під сходами першого поверху, та в цей час у нього виник злочинний корисливий умисел на таємне викрадення побаченого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, скориставшись тим, що його злочинні дії не помітні для оточуючих, від`єднав закріплений за кермо ліхтарик марки "ONRIDE Flare 750", чорного кольору, вартістю 449,50 гривень, з велосипеду, який був залишений там на зберігання потерпілим ОСОБА_7 ..

Після чого, ОСОБА_3 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, спричинивши своїми діями потерпілому ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 449,50 грн (чотириста сорок дев`ять гривень п`ятдесят копійок).

Крім того, 15.11.2023 року у період часу з 10:59 години по 11:06 годину ОСОБА_3 перебував у приміщені магазину "Еvа", власником якого є ТОВ "РУШ" (ЄДРПОУ 32007740), що розташований за адресою: м.Миколаїв, вул.Соборна, 3, де у нього виник злочинний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, скориставшись тим, що його злочинні дії не помітні для оточуючих, шляхом вільного доступу взяв з полиці чоловічу туалетну воду "Dolce&Gabbana" "The Оnе" об`ємом 30 мл, вартістю 1533,75 гривень, належну ТОВ "РУШ", яку сховав під вдягнену на ньому чоловічу спортивну куртку чорного кольору.

У подальшому, утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_3 залишив приміщення магазину "Еvа", не розрахувавшись за товар, чим спричинив ТОВ "РУШ" матеріальний збиток на загальну суму 1533,75 грн (одна тисяча п`ятсот тридцять три гривні сімдесят п`ять копійок).

Крім того, 04.12.2023 року у вечірній час доби, більш точного часу у ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_3 перебував на території житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 , за місцем проживання своєї знайомої ОСОБА_8 , яка на той час була відсутня. Виявивши відсутність потерпілої ОСОБА_8 , у ОСОБА_3 виник злочинний корисливий умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до будинку.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, скориставшись тим, що його злочинні дії не помітні для оточуючих, з метою викрадення чужого майна проник до приміщення будинку АДРЕСА_5 через вхідні двері, які не були зачинені на замок.

Перебуваючи у приміщенні будинку, ОСОБА_3 на підлозі у жилій кімнаті виявив та викрав LCD-монітор "АОС" 203Swа, моделі TFT20W90PSA+, чорного кольору, вартістю 1200,00 гривень, належний потерпілій ОСОБА_8 ..

З викраденим майном ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, спричинивши своїми діями потерпілій ОСОБА_8 матеріальний збиток на загальну суму 1200,00 грн (одна тисяча двісті гривень).

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.

Обвинувачений підтримав заявлене клопотання прокурора та зазначив, що правові наслідки закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України йому зрозумілі.

Представник потерпілого ТОВ "РУШ" в судове засідання не з`явився, в матеріалах судової справи міститься заява представника ОСОБА_9 від 27.03.2024 року про проведення судового розгляду вказаного кримінального провадження за відсутності представника потерпілого.

Потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У своєму Рішенні від 24 грудня 1997 року №8-зп/1997 Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто, щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього (абзаци другий, третій пункту 2 мотивувальної частини).

Разом із тим, у Рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) від 7 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021 зазначено, що в розумінні приписів статей 3, 8, 28, 55, 58, 62, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України у їх взаємозв`язку держава має позитивний обов`язок створювати належні національні організаційно-правові механізми притягнення особи до кримінальної відповідальності, які здатні гарантувати всебічну охорону людської гідності, зокрема забезпечувати функціонування та завершення кримінального провадження таким чином, щоб було дотримано найважливіших конституційних гарантій захисту особи від необґрунтованого кримінального переслідування, а саме базового принципу верховенства права і пов`язаних із ним принципів.

У відповідності до вимог ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

При цьому, як зазначив у постанові Верховний Суд від 09 вересня 2019 року в справі №591/6379/16-ц, передбачені частиною 1 статті 5 КК України підстави для закриття кримінальної справи не пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, що свідчать про відсутність в діянні особи складу злочину, а пов`язані зі змінами законодавства про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.1, ч.6 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

За змістом Закону №3886-IX "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" від 18 липня 2024 року, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції.

Так, відповідальність за частиною 1 статті 51 КУпАП настає за вчинення дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частина 2 статті 51 КУпАП встановлює відповідальність за дію, передбачену частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч.5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.

Як вбачається з формулювання обвинувачення, кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, ОСОБА_3 вчинив у період часу з 31.08.2023 року по 04.12.2023 року.

Станом на 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 гривень, а 50% від його розміру становили 1342 гривень.

Отже, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону №3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.ст.185, 190 КК України, становила 2684 гривень (1342 гривень х 2).

Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні №12023153020000366 від 01 вересня 2023 року, діями обвинуваченого ОСОБА_3 було заподіяно матеріальну шкоду: 31.08.2023 року - потерпілій ОСОБА_5 на суму 2161,50 гривень; 29.10.2023 року - потерпілій ОСОБА_6 на суму 1900 гривень; 29.10.2023 року - потерпілому ОСОБА_7 на суму 449,50 гривень; 15.11.2023 року - ТОВ "РУШ" на суму 1533,75 гривень; 04.12.2023 року - потерпілій ОСОБА_8 на суму 1200 гривень, тобто менше мінімального розміру вартості майна для кваліфікації діяння за ст.ст.185, 190 КК України за Законом №3886-IX.

Декриміналізація - це юридична перекваліфікація частини кримінально караних діянь і переведення їх в розряд адміністративних, дисциплінарних та інших правопорушень або правомірних дій. Декриміналізацією також визнається скасування раніше діючої кримінально-правової заборони, якою поведінка певного виду визнавалася як злочин; переведення діянь із категорії злочинних у категорію не злочинів. Практична реалізація декриміналізації допомагає підтримувати кримінальне законодавство в "актуальному" стані, швидко реагувати на зміни у суспільстві та державі.

Під скасуванням кримінальної відповідальності за діяння слід розуміти його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута, зокрема, шляхом скасування норм Особливої частини КК України; внесення змін до них - включення до диспозицій додаткових ознак або виключення ознак, які були у попередній редакції норми; нового офіційного тлумачення кримінально-правової норми, яке змінює обсяг забороненої цією нормою поведінки без зміни її змісту (аналогічна позиція міститься у постанові ККС ВС від 24 липня 2018 року у справі №569/4061/17).

Відповідно до п.1-2 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою.

За змістом п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у редакції від 01.12.2022 року, яка діє на час розгляду справи, кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. Підставами для закриття кримінального провадження у випадку втрати чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння є згода на це підозрюваного, обвинуваченого.

Згідно абзацу 5 частини 7 ст.284 КПК України, ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.

У новій главі 36-1 КПК України визначено особливості здійснення кримінального провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.479-2 КПК України, суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Рішення про закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України констатує відсутність караності діяння за змістом нового кримінального закону і, відповідно, не тягне для особи будь-яких кримінально-правових наслідків, навпаки, спрямоване на захист прав цієї особи, а тому, враховуючи, що питання про кримінальну відповідальність за діяння, яке втратило якість злочинності, виключається в принципі, то й кримінальне переслідування відносно підозрюваного, обвинуваченого підлягає припиненню. А тому суд у судовому провадженні не може не відреагувати на зміну державою оцінки певного діяння, і має у процесуальному порядку відреагувати на скасування кримінальної відповідальності за діяння. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11 грудня 2019 року в справі №153/1289/18.

Частиною 1 статті 61 Закону України "Про правотворчу діяльність" від 24 серпня 2023 року визначено перелік способів, за яких нормативно-правовий акт або окремий його структурний елемент вважається таким, що втратив чинність. Серед інших способів законодавець також визначив, втрату чинності нормою, зокрема, якщо суб`єкт правотворчої діяльності прийняв (видав) у встановленому цим Законом порядку рішення про визнання прийнятого (виданого) ним нормативно-правового акта або окремого його структурного елемента таким, що втратив чинність та в інших випадках, визначених законом.

За таких обставин, враховуючи імперативність вимог ч.3 ст.479-2 КПК України та позицію обвинуваченого ОСОБА_3 , який надав згоду на закриття кримінального провадження щодо нього з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження №12023153020000366 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, підлягає закриттю на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Позовну заяву представника потерпілого ТОВ "РУШ" - ОСОБА_10 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням від 25.03.2024 року слід залишити без розгляду, що не перешкоджає звернутися з даним позовом в порядку цивільного судочинства.

Долю процесуальних витрат суд не вирішує, оскільки закриває кримінальне провадження без встановлення фактичних обставин справи та вини особи, яка в даному випадку може бути встановлена в межах провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Питання про речові докази суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню обвинуваченому не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.5 КК України, ст.ст.284, 372, 395, 479-2 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про закриття кримінального провадження - задовольнити.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023153020000366 від 01 вересня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.190 КК України - закрити на підставі пункту 4-1 частини 1 статті 284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Позовну заяву представника потерпілого ТОВ "РУШ" - ОСОБА_10 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.

Речові докази:

- дитячий самокат "Maraton" моделі "zubzero", переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 - вважати повернутим за належністю;

- відеозаписи з камер внутрішнього відеоспостереження магазину "Eva", що розташований за адресою: АДРЕСА_6 , записані на оптичний диск CD-R 07041814 - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- флакон чоловічої туалетної води "Dolce&Gabbana" "The оnе", переданий на відповідальне зберігання представнику потерпілого ТОВ "РУШ" ОСОБА_9 - вважати повернутим за належністю;

- велосипедний ліхтар марки "ONRIDE Flare 750", переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_7 - вважати повернутим за належністю;

- LCD-монітор "АОС" 203Swа, моделі TFT20W90PSA+, чорного кольору, серійний номер: НОМЕР_1 , переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_8 - вважати повернутим за належністю;

- мобільний телефон марки "Redmi" моделі "A1" чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 - вважати повернутим за належністю.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м.Миколаєва протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий ОСОБА_1