Єдиний державний реєстр судових рішень
Номер провадження: 33/813/2002/24
Номер справи місцевого суду: 495/479/24
Головуючий у першій інстанції Савицький С.І.
Доповідач Артеменко І. А.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.08.2024 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Артеменко І.А.,
за участю: секретаря судового засідання Подуст Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 червня 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-4 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
12.01.2024 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією.
Відповідно до протоколу ОСОБА_1 , перебуваючи в період з 25.02.2022 по теперішній час на посадах офіцера мобілізаційного відділення, старшого офіцера відділення призову, офіцера відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи військове звання «капітан» та являючись суб`єктом, на якого поширюються дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону), відповідно до пп. «г» п.1 ч.1 ст.3 Закону, порушив встановлені п.1 ч.1 ст.25 Закону щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, а саме перебуває на податковому обліку як фізична особа-підприємець та отримує дохід від зайняття підприємницькою діяльністю, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-4 КУпАП.
18.01.2024 матеріали справи передані до суду та визначено склад суду.
31.05.2024 захисник Клименко С.Ю. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про закриття адміністративного провадження, в якій просив суд звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.172-4 КУпАП, на підставі ст.22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, та провадження по справі закрити.
21.06.2024 прокурор ОСОБА_2 надала суду заяву, в якій зазначила про відсутність заперечень проти задоволення клопотання захисника Клименка С.Ю.
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.06.2024 провадження по справі № 495/479/24 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП, закрито; звільнено ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
11.07.2024 ОСОБА_1 , не погодившись з судовим рішенням, скерував до суду апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.06.2024 та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. До скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку ОСОБА_1 зазначив, що оскаржуване рішення суду прийняте 21.06.2024, опубліковано в ЄДРСР лише 28.06.2024, наручно копію постанови отримано ним 08.07.2024. Посилаючись на положення ч.2 ст.294 КУпАП, ОСОБА_1 вважає, що останнім днем оскарження слід вважати 18.07.2024, тому строк пропущеним не був. Крім того, в тексті апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначив, що адвокат Клименко С.Ю., який представляв його інтереси в суді першої інстанції, не повідомляв його про перебіг судового процесу та судове рішення, результат якого став для нього несподіванкою. У зв`язку з непорозумінням з адвокатом щодо ведення справи та відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП, він розірвав договір про надання правової допомоги.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 та прокурор, будучі належним чином повідомленими про слухання справи, не з`явились, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи не надали.
Апеляційний суд вважає за можливе розглядати клопотання про поновлення строку у відсутності особи, що притягається до відповідальності, та прокурора, з огляду на положення ч.6 ст.294 КУпАП, яка передбачає, що неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
З урахуванням наведеного, при встановлених обставинах, неявка особи, яка притягається до відповідальності, та прокурора у судове засідання не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження, перевіривши причини пропуску строку, апеляційний суд дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Порядок оскарження постанов суду у справах про адміністративні правопорушення передбачений ст.294 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 цього Кодексу.
Отже, дана норма визначає строк, з якого починає обраховуватись строк на апеляційне оскарження, ? день винесення постанови.
З матеріалів справи встановлено, що оскаржувана постанова суду винесена 21.06.2024. Строк на її апеляційне оскарження закінчився 02.07.2024.
Апеляційна скарга скерована до суду засобами кур`єрської служби 11.07.2024, тобто поза межами процесуального строку, встановленого ч.2 ст.294 КУпАП.
З матеріалів справи встановлено, що матеріали справи надійшли до місцевого суду 18.01.2024. В той же день визначено склад суду та отримано від захисника Клименка С.Ю. в інтересах ОСОБА_1 заяву про ознайомлення з матеріалами справи, яка виконана 19.01.2024. Повноваження адвоката Клименка С.Ю. підтверджені ордером серії ВАН №1307892 від 18.01.2024, в якому зазначено, що договором про надання правової (правничої) допомоги повноваження адвоката не обмежуються.
08.02.2024 до суду надійшли заяви від:
- захисника ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи, призначеної на 08.02.2024 о 13.30;
- прокурора про зупинення строків розгляду.
Постановою суду від 08.02.2024 строк розгляду даної адмінсправи зупинено.
31.05.2024 адвокат Клименко С.Ю. надав суду клопотання про закриття провадження у справі та звільнення від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, а 21.06.2024 прокурор надала суду заяву, в якій не заперечувала проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_3 щодо звільнення від відповідальності в порядку ст.22 КУпАП та просила розглядати клопотання без участі прокурора.
21.06.2024 справа розглянута за відсутності особи, яка притягується до відповідальності. При цьому, місцевим судом враховані надані 31.05.2024 клопотання захисника Кліменка С.Ю. та 21.06.2024 заява прокурора. Заявлене адвокатом Клименком С.Ю. в інтересах ОСОБА_1 клопотання про закриття провадження у справі місцевим судом задоволено у повному обсязі.
За інформацією ЄДРСР оскаржуване судове рішення надіслано для оприлюднення: 27.06.2024, а забезпечено надання загального доступу: 28.06.2024.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07.07.1989).
Отже, ОСОБА_1 , будучі обізнаним про наявність матеріалів про адміністративне правопорушення відносно нього та про слухання справи Білгород-Дністровським міськрайонним судом ще 18.01.2024 уклав з АБ «Клименко та партнери» договір про надання правової допомоги. Адвокат Клименко С.Ю. за вказаним договором знайомився з матеріалами справи, надавав суду заяви про відкладення розгляду справи, клопотання про закриття адміністративного провадження тощо, отже здійснював представництво інтересів особи, яка пртягується до відповідальності.
За позицією апеляційного суду адвокат як представник особи, яка притягається до відповідальності, бере участь у судовому процесі від імені особи, інтереси якої він представляє, відповідно наділений правами та обов`язками останньої (за умови, що в ордері немає застережень про обмеження повноважень адвоката). Слід зазначити, що адвокат як представник не може мати в справі особистого інтересу; участь адвоката як представника у судовому процесі головним чином полягає у реалізації процесуальних прав та обов`язків особи, яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також, що процесуальні дії/рішення/позиція представника у судовому процесі створюють юридичні наслідки саме для особи, від імені якої він діє, й остання має теж це розуміти.
Суд не повинні цікавити взаємовідносини адвоката та особи, інтереси якої він представляє (окрім тих, що стосуються обсягу повноважень адвоката), водночас участь сторони у судовому процесі через свого представника (адвоката) - що є правом сторони - дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію з цим представником, відтак застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні казуальні підстави.
Зважаючи на наведені міркування, апеляційний суд трактує участь особи, яка притягається до відповідальності, у судовому процесі через свого захисника - повноваження якого належно підтверджені.
Вибір адвоката, який надаватиме професійну правничу допомогу, зокрема у формі представництва інтересів в суді, є правом особи, яка притягається до відповідальності, але правом, яке передбачає також настання відповідних юридичних наслідків передовсім для особи, яка притягається до відповідальності. Незнання цього не звільняє від настання цих наслідків.
Крім того, суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 надано копію акту виконаних робіт за договором про надання адвокатських послуг від 08.07.2024, з якого вбачається, що під час дії укладеного в інтересах ОСОБА_4 договору про надання правової допомоги, захисник, серед іншого, приймав участь у судових засіданнях у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області у даній справі. Крім того, зазначено, що протягом дії вказаного договору адвокатом виконувались свої обов`язки якісно, чесно та сумлінно, не порушуючи адвокатської таємниці і адвокатської етики. Даний акт підтверджує закінчення дії договору про надання адвокатських послуг у зв`язку з розірванням. Вказаний акт підписано ОСОБА_1 та представником АБ «Клименко та Партнери».
Отже, з матеріалів справи встановлено, що захисник особи, яка притягується до відповідальності, був ознайомленим з матеріалами справи, з датою, часом та місцем розгляду справи, надав суду клопотання про закриття провадження у справі, яке задоволено судом у повному обсязі.
Аналізуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 був належним чином сповіщений про розгляд справи в суді першої інстанції, з 28.06.2024 міг достовірно ознайомитесь зі змістом оскаржуваної постанови суду на сайті ЄДРСР, тож мав реальнуможливість податиапеляційну скаргуу межахвстановленого закономпроцесуального строку.
Варто зазначити про те, що при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд має надати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку з інтервалами часу: з моменту закінчення встановленого статтею 294 КУпАП строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою.
Слід звернути увагу, що закон не пов`язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження із часом отримання копії постанови суду, як посилається ОСОБА_1 у клопотання про поновлення строку. При цьому, сам апелянт, ставлячи перед судом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вважає, що строк на апеляційне оскарження ним не був пропущений.
Враховуючи задоволення в повному обсязі місцевим судом клопотання захисника про закриття провадження у справі, дату публікації в ЄДРСР, на яку посилається сам апелянт, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не демонстрував намір його оскаржити в установлені процесуальним законом строки без зайвих зволікань. При цьому, апеляційним судом враховано перебування апелянта на військовій службі за призовом під час мобілізації, що вочевидь не свідчить про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведення належними та допустимими доказами поважності пропуску строку. Крім того, до 08.07.2024 ОСОБА_1 мав укладений з адвокатським бюро договір про надання правової допомоги, що свідчить про наявність можливості своєчасного оскарження постанови суду та відповідного делегування вказаних повноважень адвокатському бюро.
Отже, на думку апеляційного суду, вказані ОСОБА_1 обставини пропуску строку апеляційного оскарження не підтверджуються жодними належними та достатніми доказами, а тому не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
Наведені у клопотанні про поновлення строку обставини є такими, які об`єктивно не дають підстави для визнання вказаних причин пропуску строку поважними, оскільки у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, було достатньо часу з дня ознайомлення з текстом оскарженої постанови для подачі апеляційної скарги в строк, передбачений КУпАП. Можливість вчасного подання скаржником апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залежала виключно від його волевиявлення, тобто, мала суб`єктивний характер, якою (можливістю) він вчасно не скористався.
Враховано, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Тобто, причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв`язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КУпАП певних процесуальних дій і стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Слід звернути увагу на те, що особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, в тому числі процесуальних строків подачі апеляційної скарги. Вказана позиція підтверджена Верховним Судом у постанові від 19.05.2021 у справі №580/1225/20.
Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, повинна миритися з процесуальними наслідками свого рішення.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Безпідставне поновлення строку на оскарження рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Враховуючи наведене, об`єктивних підстав, що перешкоджали особі, що притягується до відповідальності, подати апеляційну скаргу у строк, визначений ст.294 КУпАП, судом не встановлено.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП у випадку пропуску строку, встановленого для оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, та відмові в поновленні вказаного строку, апеляційна скарга повертається апеляційним судом особі, яка її подала.
За такихобставин,надаючи оцінкудоводам ОСОБА_1 щодо поважностіпричин пропускустроку наапеляційне оскарженнята наявниму матеріалахсправи доказамв їхсукупності таспівставленні,апеляційний судвважає,що такіпричини єнеповажними,а відтаквідмовляє упоновленні процесуальногостроку таз підстав,передбачених ч.2ст.294КУпАП,повертає апеляційнускаргу особі,яка їїподала.Апелянтом не доведено наявність обставин, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто, не залежали від волевиявлення, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали звернення до суду з апеляційною скаргою у визначений законом строк.
При вирішенні питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи апеляційної скарги щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки за результатами розгляду апеляційної скарги по суті.
Керуючисьст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 червня 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-4 КУпАП залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду І.А. Артеменко
