ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/2905/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бойка С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 Національної Гвардії України про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про:

- визнання протиправною бездіяльність Військової частини щодо невиплати ОСОБА_1 передбаченої пунктом 1 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» додаткової грошової винагороди за його участь у заходах з відсічі та стримування збройної агресії з 04.04.2022 по 18.07.2022 в районі бойових дій в розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу його участі в таких заходах;

- зобов`язати Військову частину виплатити ОСОБА_1 передбачену пунктом 1 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» додаткову винагороду за його участь у заходах з відсічі та стримування збройної агресії з 04.04.2022 по 18.07.2022 в районі бойових дій, що становить 348064,51 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 04.04.2022 по 18.07.2022 позивач на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_1 НГУ та бойового розпорядження НЦТУ НГУ перебував у м. Харків та Харківській області, де приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, однак, за вказаний період відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено додаткову винагороду у збільшеному до 100000 грн в розрахунок на місяць відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.

У наданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що частиною 1 Порядку підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії, під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій, затвердженого наказом командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 № 89, чітко визначено перелік дій, які відносяться до безпосередньої участі військовослужбовця Національної гвардії України у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів. Зазначає, що позивач у спірний період не брав безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а тому видання командиром військової частини наказу на збільшення грошової винагороди позивача, за спірний період, з 30000,00 грн до 100000,00 грн було б безпідставним та таким, що суперечило б вимогам наказу КНГУ №89 та розпорядженням командувача НГУ від 04.04.2022 №27/11/3-2490 та від 20.05.2022 №27/11/3-6154. Також повідомлено, що у квітні 2022 року було зафіксовано факт обстрілу позицій, де виконував завдання позивач, тому після збору необхідних підтверджуючих документів було прийнято рішення про виплату позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі за один день (день обстрілу), відповідна виплата була проведена в серпні 2022 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за даним позовом. На підставі приписів частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, статей 257, 260, 262 КАС розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного залишено без задоволення.

07.05.2024 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній заперечував щодо доводів, викладених у відзиві на позовну заяву, зазначивши, що наказ №89 від 29.03.2022, на який посилається відповідач, суперечить Конституції України та Постанові КМУ №168 та не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) №74 від 25.03.2022 зараховано в списки особового складу військової частини та на всі види забезпечення молодшого лейтенанта запасу ОСОБА_1 , який прибув для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період із ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначений на посаду командира 1-го стрілецького взводу 14-ї стрілецької роти 4-го стрілецького батальйону (ВОС- 0221003), з 25.03.2022.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 04.04.2022 №84 ОСОБА_1 вибув у службове відрядження до м. Харкова для відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації з 04.04.2022. Підстава: бойове розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.03..2022 №6/2/1-1044т, посвідчення про відрядження №415.

Згідно наказу військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 25.08.2022 №235 позивач прибув із службового відрядження із м. Харків, 25.08.2022

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 "Про підсумки безпосередньої участі в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах ведення (бойових) дій у квітні 2022 року" №207 від 24.05.2022 оголошено особовий склад, який приймав безпосередню участь в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій, та виплатити додаткову винагороду за період з 01 по 30 квітня 2022 року в розмірі 70000 гривень із розрахунку на місяць (пропорційно дням виконання службово-бойових завдань в період дії воєнного стану) офіцерам, особам рядового, сержантського та старшинського складу за контрактом та призваним на час мобілізації військовослужбовцям військової частини: лейтенанта ОСОБА_1 , 7 днів за 05, 06, 07, 19, 25, 29, 30 квітня 2022 року.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 "Про підсумки безпосередньої участі в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах ведення (бойових) дій у липні 2022 року" №589 від 09.11.2022 оголошено особовий склад, який приймав безпосередню участь в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій, та виплатити додаткову винагороду за період з 01 по 31 липня 2022 року в розмірі 70000 гривень із розрахунку на місяць (пропорційно дням виконання службово-бойових завдань в період дії воєнного стану) офіцерам, особам рядового, сержантського та старшинського складу за контрактом та призваним на час мобілізації військовослужбовцям військової частини: за липень 2022 року, лейтенанта ОСОБА_1 , одна доба, 12 липня 2022 року.

Також згідно з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 "Про підсумки безпосередньої участі в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах ведення (бойових) дій у серпні 2022 року" №591 від 09.11.2022 оголошено особовий склад, який приймав безпосередню участь в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій, та виплатити додаткову винагороду за період з 01 по 31 серпня 2022 року в розмірі 70000 гривень із розрахунку на місяць (пропорційно дням виконання службово-бойових завдань в період дії воєнного стану) офіцерам, особам рядового, сержантського та старшинського складу за контрактом та призваним на час мобілізації військовослужбовцям військової частини: лейтенанта ОСОБА_1 , 1 доба, 16 серпня 2022 року.

Відповідно до складеної відносно позивача довідки про доходи №6/52/13-530 від 22.04.2024, позивачу, зокрема, нараховане грошове забезпечення за квітень 2022 року у розмірі - 10271,29 грн та нарахована додаткова винагорода у розмірі 6774,00 грн,за травень 2022 у розмірі - 15395,00 грн та нарахована додаткова винагорода у розмірі 76333,33 грн, за червень 2022 року нараховане грошове забезпечення у розмірі - 15431,00 грн. та нарахована додаткова винагорода у розмірі 14123,33 грн, за липень 2022 року нараховане грошове забезпечення у розмірі - 15455,00 грн. та нарахована додаткова винагорода у розмірі 30000,00 грн.

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) №326 від 31.10.2023 старшого лейтенанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення 31 жовтня 2023 року.

Вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у заходах, визначених постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" №168 від 28.02.2022, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частина друга статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та врегульовано відносини у цій галузі.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина четверта статті 9 цього Закону).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування надано право запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.

Закон України «Про Національну гвардію України» (надалі - Закон № 876-VII) визначає правові засади організації та порядку діяльності Національної гвардії України, її загальну структуру, функції та повноваження.

Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій. Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони (ст. 1 Закону № 876-VII).

Національна гвардія України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (ст. 4 Закону № 876-VII).

З введенням воєнного стану Національна гвардія України для виконання завдань з оборони держави приводиться в готовність до виконання завдань за призначенням і підпорядковується Головнокомандувачу Збройних Сил України, крім військових частин (підрозділів), які здійснюють конвоювання та охорону дипломатичних представництв. (ч. 3 ст. 6-1 Закону № 876-VII).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону № 876-VII держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, членів їхніх сімей, працівників, резервістів Національної гвардії України, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби (виконання обов`язків служби у військовому резерві) або постраждали в полоні у ході бойових дій (війни), в умовах правового режиму надзвичайного стану, під час проходження військової служби за межами України в порядку військового співробітництва або під час участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

Військовослужбовці Національної гвардії України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства (ч.2 ст. 21 Закону № 876-VII).

Згідно з ч. 6 ст. 21 Закону № 876-VII грошове забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України здійснюється в порядку та розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення резервістів Національної гвардії України визначаються Кабінетом Міністрів України.

Аналіз вищезазначених норм свідчить, що Національна гвардія України підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України та Головнокомандувачу Збройних Сил України. При цьому, Національна гвардія України не є центральним органом виконавчої влади, а її керівник, відповідно не є керівником центрального органу виконавчої влади.

Питання грошового забезпечення можуть бути врегульовані нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, Міністра оборони України, керівників центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

У цьому випадку грошове забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України мають право врегульовувати своїми нормативно-правовими актами Кабінет Міністрів України, Міністр оборони України, Міністр внутрішніх справ України.

Таким чином, у керівника Національної гвардії України відсутні повноваження на ухвалення рішень стосовно порядку виплати грошового забезпечення, оскільки він не є керівником центрального органу виконавчої влади, що має у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи. Таким керівником є Міністр внутрішніх справ України.

Щодо посилання відповідача на необхідність застосовувати у спірних правовідносинах Наказу командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 №89, яким затверджено Інструкцію з виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України та Порядок підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій, суд зазначає таке.

Постановою КМ № 793 від 07.07.2022, яка застосовується з 24 лютого 2022 року, Постанову № 168 доповнено пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

З приписів Законів України № 2011-XII та № 876-VII слідує, що грошове забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України мають право врегульовувати своїми нормативно-правовими актами Кабінет Міністрів України, Міністр оборони України, Міністр внутрішніх справ України.

Отже, Командувач Національної гвардії України, який не є керівником центрального органу виконавчої влади, не наділений повноваженнями визначати порядок і умови виплати додаткової винагороди в силу приписів частини 6 статті 21 Закону № 876-VII та статті 9 Закону № 2011-XII, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою.

Статтею 117 Конституції України передбачено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом

Відповідно до п.п. 18-19 частини другої статті 4 КАС України:

- нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування

- індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11 вересня 2003 року №1160-IV, (далі - Закон №1160-IV), регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;

Регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти.

Отже, Наказ командувача Національної гвардії України №89 «Про окремі питання виплати військовослужбовцям Національної гвардії України» ознаки регуляторного акта, оскільки встановлюють норми права, передбачають неодноразове їх застосування щодо невизначеного кола осіб та здійснюють безпосередній вплив на грошове забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України, так як спрямовані на правове регулювання відносин щодо умов та порядку їх виплати.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади" з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Статтею 3 вказаного Указу Президента України передбачено, що нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Статтею 25 Закону №1160-IV визначено особливості прийняття регуляторних актів органами виконавчої влади, їх посадовими особами та встановлено наступне.

Регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо наявна хоча б одна з таких обставин:

- відсутній аналіз регуляторного впливу;

- проект регуляторного акта не був оприлюднений;

- проект регуляторного акта не був поданий на погодження із уповноваженим органом;

- щодо проекту регуляторного акта уповноваженим органом було прийнято рішення про відмову в його погодженні.

Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, (далі - Положення №731), відповідно до п. 3 якого, на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб`єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін`юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

Згідно з пп. "б" п. 4 Положення №731, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що, зокрема, мають міжвідомчий характер, тобто є обов`язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Відповідно до п. 6 Положення №731, державну реєстрацію здійснюють, зокрема, нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - Мін`юст.

За вимогами п. 15 Положення №731, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані. При направленні на виконання та опублікуванні нормативно-правового акта посилання на дату і номер державної реєстрації акта є обов`язковим.

Наказ командувача Національної гвардії України №89 не був зареєстрований у Міністерстві юстиції України, а відтак вважаються такими, що не набрали чинності, і не може бути застосованний.

Отже, наведений наказ командувача Національної гвардії України №89 не є нормативно-правовим актом та ухвалений не уповноваженою на те особою, та, відповідно не може бути застосований до спірних правовідносинах.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 57 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Доказів оприлюднення наказу командувача Національної гвардії України №89, а судом з відкритих джерел не встановлено, що додатково свідчить про безпідставність твердження відповідача про те, що цей наказ є нормативно-правовим актом.

Суд зазначає, що пунктом 1 Постанови № 168, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Аналіз вказаної норми, в контексті спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Національної гвардії виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Отже, відповідно до пункту 1 Постанови №168 підставою для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень є те, що військовослужбовці:

1) беруть безпосередню участь у бойових діях;

2) забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до пункту 2-1 Постанови №168, установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Спірним питанням при розгляді цієї справи є наявність чи відсутність підстав для виплати позивачу додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови №168 за усі дні у період з 30.04.2022 по 25.08.2022.

З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що згідно з пунктом 5 Постанови №168 (у первинній редакції) ця постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Тобто, відповідно до пункту 1 Постанови №168 відповідна додаткова винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану щомісячно, а тому вона відноситься до одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців.

Водночас, підставою для виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн Постановою №168 у первинній редакції було визначено лише наявність дії воєнного стану у відповідному місяці, за який вона виплачується.

При цьому, для виплати цієї винагороди у розмірі до 100000,00 грн абзацом першим пункт 1 Постанови №168 у первинній редакції встановлено обов`язкові альтернативні підстави:

або безпосередня участь у бойових діях;

або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168" Постанову №168 доповнено пунктом 2-1 такого змісту:

"2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.".

Порядок виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених постановою №168, військовослужбовцям у Збройних Силах України визначено наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44 "Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", який набрав чинності 31.01.2023.

Тобто, виходячи з викладеного вище, у період з 24.02.2022 по 31.01.2023 Міністерством оборони України не було визначено порядок виплати додаткової винагороди з розрахунку 100 000 гривень.

Таким чином, у період з 24.02.2022 по 31.01.2023 додаткова винагорода, як одноразовий додатковий вид грошового забезпечення, у розмірі до 100000,00 грн підлягала виплаті військовослужбовцям Збройних Сил України, які проходять військову службу безпосередньо у військових частинах, відповідно до абзацу першого пункту 1 Постанови № 168 лише у випадках: або безпосередньої їх участі у бойових діях; або у забезпеченні ними здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

При цьому, на період з 24.02.2022 по 31.01.2023 законодавством не було конкретно визначено, які документи підтверджують участь військовослужбовців Збройних Сил України у бойових діях чи у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Лише з 01.02.2023 законодавцем було врегульовано питання щодо переліку документів, які підтверджують участь військовослужбовців Збройних Сил України у бойових діях чи у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, в результаті внесення наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44 змін до Порядку №260.

В той же час, на переконання суду, хоча військовослужбовець Збройних Сил України згідно з положеннями Постанови №168 й набуває право на отримання збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди у разі безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, пропорційно часу участі у таких діях та заходах, однак обов`язковою умовою для нарахування та виплати такої додаткової винагороди є саме документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів.

При цьому, у період з 24.02.2022 по 31.01.2023 безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії може бути підтверджена будь-яким належним документом без конкретизації, а вже починаючи з 01.02.2023 така участь може бути підтверджена тільки конкретними документами (бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 "Про підсумки безпосередньої участі в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах ведення (бойових) дій у квітні 2022 року" №207 від 24.05.2022 оголошено особовий склад, який приймав безпосередню участь в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій, та виплатити додаткову винагороду за період з 01 по 30 квітня 2022 року в розмірі 70000 гривень із розрахунку на місяць (пропорційно дням виконання службово-бойових завдань в період дії воєнного стану) офіцерам, особам рядового, сержантського та старшинського складу за контрактом та призваним на час мобілізації військовослужбовцям військової частини: лейтенанта ОСОБА_1 , 7 днів за 05, 06, 07, 19, 25, 29, 30 квітня 2022 року. (підстава, наказ Головнокомандувача Збройних Сил України від 30.04.2022 №125 "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій", бойове розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 26.03.2022 №1320т, бойове розпорядження командувача Національної гвардії України від 27.03.2022 № 612т, бойове розпорядження керівника сил оборони Харкова від 16.04.2022 №1/187дск, накази начальника Національної академії Національної гвардії України (по стройовій частині) від 04.04.2022 №2дск, від 19.04.2022 №95, накази командира 5 бригади Національної гвардії України (по стройовій частині) від 19.04.2022 №101, розпорядження командувача Національної гвардії України від 04.04.2022 №27/11/3-2490, Журнал бойових дій ротної групи 32 полку Національної гвардії України від 02.04.2022 інв. №3109дск, рапорт майора ОСОБА_2 ).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 "Про підсумки безпосередньої участі в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах ведення (бойових) дій у липні 2022 року" №589 від 09.11.2022 оголошено особовий склад, який приймав безпосередню участь в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій, та виплатити додаткову винагороду за період з 01 по 31 липня 2022 року в розмірі 70000 гривень із розрахунку на місяць (пропорційно дням виконання службово-бойових завдань в період дії воєнного стану) офіцерам, особам рядового, сержантського та старшинського складу за контрактом та призваним на час мобілізації військовослужбовцям військової частини: за липень 2022 року, лейтенанта ОСОБА_1 , одна доба, 12 липня 2022 року. (підстава, Указ Президента України від 28.02.2022 №16 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", наказ Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.08.2022 №212 "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій", бойове розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 26.03.2022 №1320т, бойове розпорядження командувача Національної гвардії України від 27.03.2022 № 612т, бойове розпорядження керівника сил оборони Харкова від 16.04.2022 №1/187дск, бойове розпорядження ОУВ "ХАРКОВА" від 19.08.2022 №2587т, журнал бойових дій батальйонної групи НОМЕР_3 полку Національної гвардії України від 04.05.2022 інв. №3130дск, рапорт командира батальйонної групи 32 полку підполковника ОСОБА_3 від 10.08.2022, рапорт начальника відділення обліку особового складу штабу старшого лейтенанта ОСОБА_4 від 04.11.2022).

Також згідно з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 "Про підсумки безпосередньої участі в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах ведення (бойових) дій у серпні 2022 року" №591 від 09.11.2022 оголошено особовий склад, який приймав безпосередню участь в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій, та виплатити додаткову винагороду за період з 01 по 31 серпня 2022 року в розмірі 70000 гривень із розрахунку на місяць (пропорційно дням виконання службово-бойових завдань в період дії воєнного стану) офіцерам, особам рядового, сержантського та старшинського складу за контрактом та призваним на час мобілізації військовослужбовцям військової частини: лейтенанта ОСОБА_1 , 1 доба, 16 серпня 2022 року. (підстава, Указ Президента України від 28.02.2022 №16 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", наказ Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.09.2022 №237 "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій", бойове розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 26.03.2022 №1320т, бойове розпорядження командувача Національної гвардії України від 27.03.2022 № 612т, бойове розпорядження керівника сил оборони Харкова від 16.04.2022 №1/187дск, бойове розпорядження ОУВ "ХАРКОВА" від 19.08.2022 №2587т, журнал бойових дій батальйонної групи НОМЕР_3 полку Національної гвардії України від 04.05.2022 інв. №3130дск, рапорт командира батальйонної групи 32 полку майора ОСОБА_5 від 24.09.2022, рапорт начальника відділення обліку особового складу штабу старшого лейтенанта ОСОБА_4 від 04.11.2022).

В якості належного доказу, який підтверджує безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у спірний період позивач зазначає загально відомі факти обстрілу м. Харків та Харківської області, висвітлені у засобах масової інформації, які не можуть вважатися належним доказом, який підтверджує фактичну участь позивача у бойових діях або відповідних заходах у періоди з 04.04.2022 по 18.07.2022, а тому ця інформація не може бути самостійною підставою для виплати додаткової грошової допомоги із розрахунку 100000 грн, встановленої Постановою Кабінету Міністрів №168.

Аналогічно у матеріалах справи відсутні також й такі документи, як бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

З огляду на викладене, лише перебування позивача у спірний період на військовій службі, виконання обов`язків, пов`язаних із її проходженням, за висновками суду, не є автоматичною підставою для нарахування та виплати грошової допомоги із розрахунку 100000 грн без дотримання умов, встановлених Постановою №168.

Судовим розглядом встановлено, що у випадку позивача усі виплати передбаченої постановою КМУ №168 додаткової винагороди за період з 04.04.2022 по 18.07.2022 здійснювалися останньому за документами, наявними у військовій частині, а усі проведені позивачу виплати зазначені у довідці військової частини від №6/52/13-530 від 22.04.2024.

Так, за змістом вказаної довідки, окрім додаткової винагороди з розрахунку 30000 грн, позивачу також виплачувалася додаткова винагорода з розрахунку 100000 грн пропорційно його участі у бойових діях або забезпеченні таких дій.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що у період з 04.04.2022 по 18.07.2022 року відповідачем на користь позивача додаткова винагорода з розрахунку 100000 грн виплачувалася у повній відповідності до вимог Постанови №168, тобто за дні фактичної, безпосередньої участі позивача в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій.

При цьому, за відсутності у матеріалах справи будь-яких належних документальних доказів, окрім тих, на які посилається відповідач, в тому числі доказів участі позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань у період з 04.04.2022 по 18.07.2022, суд не вбачає підстав для здійснення перерахунку додаткової грошової винагороди згідно постанови КМУ №168 з розрахунку 100000,00 грн за спірний період.

Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Бойко