Єдиний державний реєстр судових рішень
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2024 року
м. Київ
Справа № 990/174/24
Провадження № 11-125заі24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачки Усенко Є. А.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу № 990/174/24 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення, апеляційне провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.05.2024 (суддя-доповідач Яковенко М. М., судді Блажівська Н. Є., Білоус О. В., Желтобрюх І. Л., Шишов О. О.),
У С Т А Н О В И Л А:
1. Короткий зміст наведених у позовній заяві вимог
1.1. ОСОБА_1 (далі також - позивачка) у травні 2024 року звернулась до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) як суду першої інстанції з позовною заявою до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), у якій просила визнати протиправним та нечинним рішення ВРП від 30.04.2024 про звільнення її, ОСОБА_1 , з посади судді Білозерського районного суду Херсонської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України.
2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
2.1. Касаційний адміністративний суд ухвалою від 23.05.2024 повернув позовну заяву ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), відповідно до якого позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
2.2. Вмотивовуючи підставу повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка надіслала позовну заяву на офіційну адресу електронної пошти Касаційного адміністративного суду без накладення кваліфікованого електронного підпису, що, на думку суду, свідчить про використання позивачкою способу звернення з позовною заявою, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
3. Короткий зміст апеляційної скарги
3.1. ОСОБА_1 не погодилась з ухвалою Касаційного адміністративного суду від 23.05.2024, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
3.2. На обґрунтування доводу, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, позивачка зазначає, що суд першої інстанції в умовах воєнного стану обтяжив її, ОСОБА_1 , додатковими вимогами щодо використання кваліфікованого електронного підпису, реєстрації в спеціальних електронних системах (кабінетах) з використанням мережі «Інтернет», доступ до якої не гарантований у зв`язку із запровадженими відключеннями електропостачання. Позивачка вважає, що в таких умовах відмова суду прийняти до провадження її позовну заяву протирічить суті інституту «правосуддя», обмежує її право доступу до суду.
4. Рух апеляційної скарги
4.1. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 26.06.2024 відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду від 23.05.2024, а ухвалою від 11.07.2024 призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
5. Позиція відповідача щодо апеляційної скарги позивачки
5.1. ВРП у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не погоджується з наведеними в ній доводами, стверджує, що вони не спростовують правильності висновків Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 23.05.2024 щодо підстави для повернення позовної заяви.
6. Норми права, які регулюють спірні правовідносини, та висновки Великої Палати Верховного Суду щодо їх застосування при вирішенні спору в цій справі
6.1. Заслухавши суддю-доповідачку, дослідивши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
6.2. Відповідно до частини першої статті 171 КАС суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
6.3. Цією ж статтею передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, зокрема, якщо відсутні підстави для її повернення (частина друга).
6.4. Відповідно до положень пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС підставою для повернення позовної заяви є такі випадки: позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності; позов не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
6.5. Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви визначені статтею 160 КАС, згідно із частиною другою якої позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
6.6. Згідно із частиною сьомою статті 44 КАС документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІТС), за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
У разі якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника) (частина десята статті 44 КАС).
6.7. Статтею 5 Закону України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі - Закон № 851-IV) визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
6.8. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа (частини перша - третя статті 6 Закону № 851-IV).
6.9. Відповідно до пунктів 1, 27 частини першої статті 1 Закону України від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі - Закон № 2155-VIII) автентифікація - цеелектронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
6.10. Частиною другою статті 18 Закону № 2155-VIII передбачено, що у процесі підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки дійсність таких підпису чи печатки підтверджується, за умови:
- використання для створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки, який відповідає вимогам, установленим частиною другою статті 23 цього Закону;
- видачі кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та його чинності на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки; відповідності значення відкритого ключа його значенню, яке міститься в кваліфікованому сертифікаті електронного підпису чи печатки;
- правильного внесення унікального набору даних, які визначають підписувача чи створювача електронної печатки, до кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки;
- зазначення у кваліфікованому сертифікаті електронного підпису про використання в ньому псевдоніма (у разі його використання особою на момент створення кваліфікованого електронного підпису);
- підтвердження того, що особистий ключ, який використовувався для створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки;
- відсутності порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка;
- дотримання вимог, встановлених частиною першою статті 17-1 цього Закону, на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
6.11. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (частина шоста статті 18 Закону № 2155-VIII).
6.12. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22 виснувала, що вимога про звернення до суду через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого рішенням ВРП від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 [цей пункт відповідає частині шостій статті 18 КАС], та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС. Звернення фізичної особи (за виключенням адвокатів та інших передбачених пунктом 10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС осіб) до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.
6.13. Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові вказала, що з огляду на «якість закону» [поняття «якість закону» означає, що національне законодавство має бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини від 24.04.2008 у справі «C. Г. та інші проти Болгарії» (C. G. and Others v. Bulgaria), заява № 1365/07, § 39, від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine), заява № 21722/11, § 170)] фізична особа (за винятком адвокатів та інших передбачених пунктом 10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС осіб) при зверненні до суду має чітко розуміти, що в неї є можливість через підсистему «Електронний суд» створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи, проте реєстрація офіційної електронної адреси для фізичної особи в ЄСІТС є добровільною, а кваліфікований електронний підпис має презумпцію його відповідності власноручному підпису, тому в такому випадку звернення до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є аналогічним безпосередньому зверненню до суду.
6.14. Як установив суд першої інстанції, ОСОБА_1 надіслала позовну заяву на офіційну адресу електронної пошти Касаційного адміністративного суду, проте позовна заява не містила кваліфікованого електронного підпису позивачки відповідно до вимог чинного законодавства. Про відсутність у позовній заяві кваліфікованого електронного підпису відповідальною особою суду було складено довідку від 22.05.2024.
6.15. Отже, суд першої інстанції, вирішуючи питання про відкриття провадження в цій справі, обґрунтовано виходив з того, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС як не підписана.
6.16. Велика Палата Верховного Суду не може погодитися з доводом позивачки про позбавлення її права доступу до суду у зв`язку з поверненням позову. Повернення позовної заяви зумовлене недотриманням позивачкою положень КАС у частині вимог до оформлення позовної заяви та не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, як це прямо визначено частиною восьмою статті 169 КАС та роз'яснено позивачці судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.
6.17. До того ж згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень Касаційний адміністративний суд ухвалою від 05.06.2024 відкрив провадження у справі № 990/197/24 за позовом ОСОБА_1 до ВРП про визнання протиправним та нечинним рішення ВРП від 30.04.2024 про її звільнення з посади судді Білозерського районного суду Херсонської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
6.18. Доводи позивачки в апеляційній скарзі не спростовують правильності висновку суду першої інстанції та не дають підстав для оцінки ухвали Касаційного адміністративного суду від 23.05.2024 як незаконної та необґрунтованої.
7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
7.1. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
7.2. Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
7.3. Оскільки суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ВРП про визнання протиправним та скасування рішення, правильно застосував норми процесуального права, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу Касаційного адміністративного суду від 23.05.2024 - без змін.
Керуючись статтями 243, 266, 315, 316, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.05.2024 у справі № 990/174/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачка Є. А. Усенко
Судді: О. О. Банасько О. В. Кривенда
О. Л. Булейко М. В. Мазур
І. А. Воробйова С. Ю. Мартєв
М. І. Гриців К. М. Пільков
Ж. М. Єленіна С. О. Погрібний
І. В. Желєзний О. В. Ступак
Л. Ю. Кишакевич І. В. Ткач
В. В. Король О. С. Ткачук
В. Ю. Уркевич
