ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року Справа № 918/350/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Коломис В.В. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Верещук А.В.

за участю представників сторін:

позивача: Сільченко Т.І. адвоката, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АХ №1202490 від 08.08.2024

відповідача: Процун Ольга Іванівна представника, відповідно до витягу з ЄДР

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на додаткове рішення господарського суду Рівненської області, ухваленого 01.07.24р. суддею Войтюком В.Р. у м.Рівному, повний текст складено 04.07.24р. у справі №918/350/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Армато"

до відповідача Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення заборгованості в сумі 854 804 грн. 37 коп.

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 01.07.2024 у справі №918/350/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Армато" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Армато" 19 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування додаткового рішення, суд з посиланням на ст.ст. 126, 129 ГПК України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», докази подані позивачем, рішення Європейського суду з прав людини, постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 20.11.2020 у справі №910/1307/19, враховуючи клопотання відповідача про зменшення витрат, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви та стягнення з відповідача на користь позивача 19000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Не погодившись із винесеним додатковим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 01 червня 2024 року, у справі № 918/350/24, в частині стягнення, з Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом від імені якого діє філія Відокремлений підрозділ Рівненська атомна електрична станція на користь ТОВ Армато, 19 000 грн витрат на правничу допомогу та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір необґрунтовано завищених витрат на професійну правничу допомогу до 2 000,00 грн.

Так, скаржник з посиланням на ст. 126 ГПК України, вказує, що судом першої інстанції не було враховано наступне:

-складність справи не відповідає принципу співмірності з заявленою до стягнення сумою (Спір, який ліг в основу позовної заяви, без перебільшень, є простішим з можливих, і полягає у вимозі стягнення основного боргу, компенсаційних втрат, при наявності доказів отримання товару та відсутності доказів оплати товару, що однозначно вказує на мінімальну складність даної справи. Позовні вимоги у своїй основній масі становить суму основного боргу, яка за своєю суттю не містить спору, так як сума основного боргу визнавалась відповідачем і у відповіді на претензії, та у відзиві на позовну заяву. Підтвердженням факту того, що справа не є складною слугує також той факт, що у даній справі не має складних правових позицій, вона врегульована чіткими приписами Господарського та Цивільного кодексів).

- витрачений адвокатом час не відповідає принципу співмірності з заявленою до стягнення сумою (у матеріалах справи відсутній детальний опис робіт з зазначенням витраченого представником часу. Як наслідок, відповідач позбавлений можливості належно захистити свої права).

- обсяг робіт здійснених адвокатом не відповідає принципу співмірності з заявленою до стягнення сумою.

Вважає, що зменшення суми витрат з заявленої до стягнення суми, у розмірі 30 000 грн до 19 000 грн не відповідає принципу співмірності.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наводить свої міркування спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції. Просить залишити апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 01.07.2024 у справі № 918/350/24 без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 01.07.2024 - без змін.

В судовому засіданні представник скаржника підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі та надала пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 01 червня 2024 року, у справі № 918/350/24, в частині стягнення, з Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом від імені якого діє філія Відокремлений підрозділ Рівненська атомна електрична станція на користь ТОВ Армато, 19 000 грн витрат на правничу допомогу та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір необґрунтовано завищених витрат на професійну правничу допомогу до 2 000,00 грн.

Представник позивача заперечила проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві та надала пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 01.07.2024 - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в додатковому рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого додаткового рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

08 квітня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Армато" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості в сумі 854 804 грн. 37 коп.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 09 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/350/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Армато" до відповідача Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості в сумі 854 804 грн. 37 коп., розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 03 червня 2024 року позовні вимоги задоволено.

05 червня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Армато" надійшла заява, в якій останній просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20 червня 2024 року розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Армато" про ухвалення додаткового рішення призначено на 01 липня 2024 року.

Як зазначалося вище, додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 01.07.2024 у справі №918/350/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Армато" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Армато" 19 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Частинами 2 - 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.

Отже, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою та необхідною.

Як убачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Армато" у поданому до суду першої інстанції клопотанні про відшкодування судових витрат просить суд стягнути з Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 30 000 грн 00 коп. судових витрат.

Так, з метою отримання професійної правничої допомоги, 18 березня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Армато" уклало договір про надання правової допомоги № 2024/03/02 з Адвокатським об`єднанням "Роланд".

Відповідно до п. 1.1. договору Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу у формах, в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, в порядку, встановленому чинним законодавством, а Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити її. Адвокатське об`єднання надає правничу (правову) допомогу і здійснює захист інтересів Клієнта у відносинах із контрагентом за Договором поставки № 53-122-01- 23-13299 від 25.04.2023 року, а саме із Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (до реорганізації Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція") у тому числі в Господарському суді Рівненської області та/або господарському суді міста Києва, Північному апеляційному господарському суді та в органах примусового виконання судових рішень (п. 1.2 договору).

Згідно п. 2.1.2. адвокатське об`єднання зобов`язане забезпечити своєчасність вчинення необхідних юридичних та фактичних дій в межах предмету цього Договору з урахуванням вимог законодавства України.

Клієнт зобов`язаний вчасно забезпечувати Адвокатське об`єднання всім необхідним для виконання його доручень, передбачених цим Договором, в тому числі інформацією, матеріалами та документами в необхідній кількості екземплярів, внутрішніми нормативними актами, які регулюють діяльність Клієнта, у випадку необхідності робочим місцем, транспортними засобами (п. 2.2.1. договору).

Пунктом 3 договору сторони визначили порядок розрахунків за договором, а саме:

3.1. Винагорода (гонорар) Адвокатського об`єднання згідно з цим Договором складає 50 000,00 грн. (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок), ПДВ не передбачено.

3.2. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Адвокатського об`єднання у наступному порядку:

3.2.1. Перша частина у розмірі 15 000,00 грн (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) - протягом 5-ти календарних днів з моменту укладення цього Договору на підставі рахунку Адвокатського об`єднання.

3.2.2. Друга частина у розмірі 15 000,00 грц (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) - сплачується Клієнтом Адвокатському об`єднанню протягом 5-ти календарних днів після відкриття провадження по справі Господарським судом Рівненської області та/або Господарським судом м. Києва на підставі рахунку Адвокатського об`єднання.

3.2.3. Третя частина у розмірі 12 500,00 грн (дванадцять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) сплачується Клієнтом Адвокатському об`єднанню протягом 5-ти календарних днів після відкриття провадження по справі Північним апеляційним господарським судом на підставі рахунку Адвокатського об`єднання.

3.2.4. Четверта частина у розмірі 7 500,00 грн (сім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) сплачується Клієнтом Адвокатському об`єднанню протягом 5-ти календарних днів після подання до органу примусового виконання судових рішень виконавчого документу по справі на підставі рахунку адвокатського об`єднання.

3.3. За наслідками надання правничої допомоги складається Акт, який підписується представниками кожної зі Сторін. В Акті вказується обсяг наданої правничої допомоги та її вартість. Оформлення Акту відбувається в такому порядку:

3.3.1. Адвокатське об`єднання направляє Клієнту Акт протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту закінчення надання правничої допомоги або погодженого її етапу.

3.3.2. Клієнт протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання Акту зобов`язаний підписати та повернути його Адвокатському об`єднанню або направити письмову мотивовану відмову від підписання. У разі невиконання Клієнтом умови про направлення письмової мотивованої відмови Акт вважається підписаним обома Сторонами.

3.4. Клієнт оплачує винагороду (гонорар, "гонорар успіху") та інші послуги, передбачені дим Договором, на підставі рахунків Адвокатського об`єднання. Рахунки виставляються шляхом надсилання поштою, кур`єром, електронною поштою або іншим способом на розсуд Адвокатського об`єднання.

3.5. Клієнт зобов`язується оплачувати погоджені Сторонами витрати Адвокатського об`єднання, які здійснюються у зв`язку з наданням послуг, додатково до гонорару Адвокатського об`єднання.

За Актом про надання правничої допомоги № 63 від 04 червня 2024 року за Договором № 2024/03/02 від 18 березня 2024 року вбачається, що АО "Роланд" виконані та належним чином оформлені, а позивачем прийняті юридичні послуги, обумовлені у п. п. 1.1., 1.7., 3.2., 3.3. Договору про надання правничої допомоги № 2024/03/02 від 18 березня 2024 року.

Відповідно Акту претензій та зауважень позивача до наданих АО "Роланд" послуг з надання правничої допомоги не має.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Разом з тим, відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду.

У постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала такі висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу:

1) за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу);

2) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;

3) загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. За таких умов, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат;

4) під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Разом з тим, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Таким чином, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Розмір таких витрат також повинен бути обґрунтованим. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову та предмету спору, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем подано до суду першої інстанції, заяву про зменшення розміру правничої допомоги, відповідно до змісту якої останній зазначає, що подані представником позивача докази понесення витрат на правничу допомогу на його думку є не належними, витрати часу є надмірними а сума вимог необґрунтованою та не пропорційною.

При цьому, як зазначалося вище, судом першої інстанції було взято до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та зменшено витрати до 19000,00 грн, а не 2000,00 грн, як просив відповідач, що і стало підставою для звернення зі скаргою до суду апеляційної інстанції, з приводу чого суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

А отже із системного аналізу положень частини восьмої статті 129, частини третьої статті 126 ГПК України, суд вважає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У своїй постанові від 20 листопада 2020 року № 910/13071/19, Верховний Суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Проаналізувавши надані заявником в обґрунтування розміру адвокатських витрат документи, здійснивши аналіз доводів позивача, а також співмірності заявленого останнім розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи та виконаних адвокатом обсягом робіт (наданих послуг на суму 30 000,00 грн), керуючись в тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц), колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

При цьому, колегія суддів зауважує, що вказана справа є типовою, має не складний предмет спору, окрім суми позову.

Разом з тим, як убачається із матеріалів справи, відповідачем позовні вимоги визнано частково.

Даний спір є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням договору поставки.

Крім того, спірні правовідносини регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Відповідно, великої кількості законів і підзаконних нормативно - правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини також не передбачають.

З огляду на встановлені судом обставини у системному взаємозв`язку з правовими положеннями Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності, враховуючи клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, зважаючи на те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та не потребувала значної інтелектуальної підтримки зі сторони адвоката зважаючи на його професійний рівень, беручи до уваги обсяг наданих адвокатських послуг, з огляду на наявність в адвоката повної вищої юридичної освіти, та відсутність значного обсягу юридичної та технічної роботи, а також враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, судова колегія дійшла висновку про те, що заявлена позивачем сума відшкодування витрат на правничу допомогу, пов`язана з розглядом справи №918/350/24 у суді першої інстанції в сумі 30 000,00 грн є неспівмірною, а тому погоджується із висновком суду першої інстанції, що до стягнення підлягають понесені позивачем судові витрати у сумі 19 000,00 грн, що відповідає принципам господарського судочинства, зокрема - забезпеченню дотримання балансу інтересів сторін. При цьому, у відшкодуванні понесених позивачем на професійну правничу допомогу витрат в розмірі 11 000,00 грн слід відмовити.

При цьому, колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника, що співмірними є витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн, оскільки, як убачається із матеріалів справи, адвокатом позивача було надано йому послуги, а саме подано позовну заяву з додатками, здійснено розрахунок ціни позову, 3% річних, інфляційних втрат, було подано клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, як убачається із протоколів судового засідання адвокат позивача брала участь в судових засіданнях у суді першої інстанції, адвокатом позивача було подано відповідь на відзив.

Крім того, судом першої інстанції було взято до уваги, що оскільки позовні вимоги задоволено частково, судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог.

Також, слід вказати, що розподіляючи витрати за послуги адвоката які наявні в матеріалах справи, докази понесення судових витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі за рахунок іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Адвокат та Клієнт, керуючись принципом вільного волевиявлення щодо укладення договору про надання правової допомоги, вправі погодити між собою розмір та вартість такої допомоги. Клієнт має право погодитись або не погодитися із запропонованими тарифами (вартістю послуг) зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору - клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження.

Проте, інший учасник у справі, на якого просить Клієнт покласти понесені ним витрати на правову допомогу - не зобов`язаний повністю за свій рахунок відшкодовувати усю суму заявлених витрат на правову допомогу. Як вказано вище, при визначенні суми до відшкодування суд має виходити з критерію розумності їх розміру, з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За таких обставин судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19000,00 грн.

За наведеного, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

Отже, колегія суддів вважає, що додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 01.07.2024 у даній справі прийняте з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на додаткове рішення господарського суду Рівненської області від 01.07.24 у справі №918/350/24 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення господарського суду Рівненської області від 01.07.24 у справі №918/350/24 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, встановленому ст. 286-291 ГПК України.

4. Справу № 918/350/24 повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "11" вересня 2024 р.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.