Справа № 758/12747/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2023 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Кужелєвої Ю.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача Дем`янова І.Ю. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», про стягнення недоплаченої заробітної плати, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (надалі за текстом - відповідач), про стягнення недоплаченої заробітної плати.

В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що до 1 серпня 2019 року працював керуючим територіально відокремленим безбалансовим відділенням № 10026/045 відповідача. До січня 2016 року позивач працював з наступними умовами оплати праці: посадовий оклад - 6600 грн.; надбавка за високі досягнення - 70% від окладу; надбавка за інтенсивність - 85% від окладу.

Однак, починаючи з лютого 2016 року відповідач почав в односторонньому порядку знижувати нараховану заробітну плату. Про факт зниження та причини зниження позивача не ставили до відома. На його неодноразові запити про причини такої ситуації його не повідомлялося, документи не надавалися. В лютому 2016 року надбавку за інтенсивність відповідачем було знято повністю, а відсоток надбавки за високі досягнення почали зменшувати починаючи з квітня 2016 року.

Позивачем розраховано суму заробітної плати, яку мала бути нарахована йому, виходячи із встановлених окладів за період з лютого 2016 року по квітень 2019 року, за умови збереження розміру надбавки за високі досягнення в розмірі 70% від окладу та надбавки за інтенсивність в розмірі 85% від окладу. Визначено суму недонарахованої зарплати (заборгованість по зарплаті) як різницю між сумою заробітної плати, яку потрібно було нарахувати позивачу, та сумою фактично нарахованої заробітної плати роботодавцем. Від суми недонарахованої заробітної плати (заборгованість по зарплаті) було віднято податки і обов`язкові платежі в розмірі 19,5% і отримано суму грошового доходу, що підлягає виплаті позивачу.

Таким чином, на думку позивача, сума грошового доходу (по заробітній платі), що підлягає виплаті позивачу, за період з лютого 2016 року по квітень 2019 року, склала 392 052,06 грн.

Також, зазначив, що сума компенсації втрати частини доходу (заробітної плати) за період з лютого 2016 року по квітень 2019 року, станом на 01.08.2019 року склала 57 601,19 грн. Зазначає, що від суми недонарахованої допомоги по тимчасовій непрацездатності (заборгованість по лікарняним) було віднято податки і обов`язкові платежі в розмірі 19,5% і отримано суму грошового доходу, що підлягає виплаті позивачу. Таким чином, сума грошового доходу (по лікарняним), що підлягає виплаті позивачу, за період з квітня по липень 2019 року, склала 53 023,56 гри.

Посилається на те, що від суми недонарахованої компенсації за невикористану відпустку було віднято податки і обов`язкові платежі в розмірі 19,5% і отримано суму грошового доходу, що підлягає виплаті позивачу. Таким чином, сума грошового доходу (по компенсації за невикористану відпустку), що підлягає виплаті позивачу, склала 50 870,45 грн.

У зв`язку з чим, звернувся до суду, всього просив стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену заробітну плату у розмірі 553 547,26 грн.

03.10.2019 року на підставі автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Корнілову Ж.О.

04.09.2020 року на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Гребенюка В.В.

11.09.2020 року Ухвалою Подільського районного суду міста Києва позов залишено без руху.

04.01.2021 року Ухвалою Подільського районного суду міста Києва відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі.

04.01.2022 року надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник позивача зазначав, що позовні вимоги необґрунтованими, оскільки усі нарахування та виплати заробітної плати та надбавок позивачу проводилися у відповідності до вимог законодавства України про оплату праці, внутрішніх нормативних документів відповідача, відповідних наказів та чинного законодавства України, твердження позивача про недонарахування відповідачем сум заробітної плати є незаконними, не відповідають дійсним обставинам справи.

13.12.2022 року надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що позивача не було ознайомлено з наказами, якими зменшувались розміри надбавок.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, з підстав у ньому зазначених, просив його задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача, заперечив проти задоволення позову, просив відмовити у його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

05.04.2012 позивачем було подано заяву про призначення його на посаду керуючого Територіально відокремленого безбалансового відділення № 10026/045 (надалі за текстом - ТВБВ №10026/045) з 21.04.2012 року за переведенням з філії - Дарницького відділення № 5397 АТ «Ощадбанк». В заяві позивач зазначив про ознайомлення з умовами та оплатою праці (а.с. 115).

20.04.2012 року відповідачем було видано наказ № 385-ОС «Про призначення працівників ТВБВ №10026/045», згідно з яким позивача призначено на посаду керуючого ТВБВ №10026/045 з 21.04.2012 року за переведенням з філії - Дарницького відділення № 5397 АТ «Ощадбанк», що підтверджується копією наказу (а.с. 116).

Перед прийняттям на роботу в АТ «Ощадбанк» Позивач був ознайомлений з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, Колективним договором.

Відповідно ст. 2 Закону України «Про оплату праці» (надалі за текстом - Закон), структуру заробітної плати, складає основна та додаткова заробітна плата. Основна заробітна плата (винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки) встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати: до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені значеними актами норми.

Тобто, у структуру заробітної плати, крім іншого, входить і компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми, до яких належать, зокрема і надбавки за складність та інтенсивність роботи.

Згідно з вимогами ст. 15. Закону форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до статті 29 Закону при укладанні працівником трудового договору (контракту) роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених законодавством. Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Згідно ст. 10 ч. 1, 3 ст. 13 Кодексу законів про працю України (надалі за текстом - КЗпІІ України) колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з мстою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтереси трудящих, власників та уповноважених ними органів Зміст колективного Договору визначається сторонами в межах їх компетенції. Колективний договір може передбачати додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії соціально-побутові пільги.

Відповідно положень ч. 1 ст. 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» умови колективних договорів і угод укладених відповідно чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Отже, виплата надбавок є правом, а не обов`язком відповідача.

Згідно з п. 4.1.1. Положення про оплату праці працівників AT «Ощадбанк», затвердженим постановою правління Ощадного банку України від 31.03.1998 року (протокол №11) зі змінами та доповненнями (надалі за текстом - Положення) окремим працівникам Банку, які працюють на важливих ділянках роботи, встановлюється надбавка за високі досягнення в праці у розмірі до 100 відсотків посадового окладу. Працівникам підрозділів регіональних управлінь Банку, зазначених у додатку 2 до Положення, - до 40 відсотків посадового окладу. У разі несвоєчасного виконання завдання, погіршення якості роботи та порушення трудової дисципліни встановлена надбавка скасовується або зменшується її розмір (а.с. 117-121).

Конкретні розміри надбавок та доплат кожному працівнику визначаються з урахуванням його персонального внеску у виконання найбільш складних та відповідальних завдань. Правління Банку має право приймати рішення про коригування зазначених розмірів надбавок, загальної їх суми та переліку посад, відносно яких можуть вводитись надбавки (п.4.2 Положення).

Згідно вказаного Положення з 21.04.2012 року позивачу було встановлено надбавку за високі досягнення в праці у розмірі 70 % посадового окладу, надбавку за складність та інтенсивність роботи в розмірі 85% посадового окладу.

Згідно п.п. 10 Колективного договору, укладеного між адміністрацією та трудовим колективом ВАТ «Ощадбанк» (надалі за текстом - Колективний договір), з метою зацікавленості кожного працівника у виявленні та реалізації резервів та можливостей підвищення результатів їх індивідуальної праці додатково до посадових окладів залежно від категорії працівників та фінансових можливостей керівникам установ банку надається право встановлювати працівникам наступні надбавки та доплати до посадових окладів. Колективного договору, окремим працівникам, які працюють на важливих ділянках роботи, встановлюються надбавки: - за високі досягнення в праці - до 100 відсотків посадового окладу; за виконання особливо важливої роботи на період її здійснення - до 100 відсотків посадового окладу.

У разі несвоєчасного виконання завдання, погіршення якості роботи та порушення трудової дисципліни встановлена надбавка скасовується або зменшується її розмір.

Згідно п.п. 10.15 Колективного договору конкретний розмір надбавки кожному працівникові визначається з урахуванням його персонального внеску у виконання найбільш складних та відповідальних завдань, а загальна сума надбавок по установі Банку визначається з урахуванням її фінансового потенціалу (а.с. 122-128).

Відповідно до п. 4.4. надбавки і доплати встановлюються на визначений строк або без зазначення СТРОКУ дії (у цьому випадку надбавки і доплати діють до перегляду їх розміру або до скасування встановлених надбавок). Виплата надбавок і доплат здійснюється щомісячно за фактично відпрацьований кожним працівником час протягом відповідного місяця.

Наказом від 28.01.2016 № 99 з 01.02.2016 за наслідками перевірки службової діяльності позивача було відмінено надбавку за складність та інтенсивність роботи у розмірі 85%, (а.с.129-130).

Крім того, з 01.04.2016 на підставі змін до штатного розпису, позивачу наказом від 12.04.2016 №1190-ос встановлено оклад у розмірі 7 870 грн, надбавка за високі досягнення - 65% (до цього оклад - 6600 грн, надбавка складала 70%). (а.с. 133-137).

Наказом від 01.07.2016 №2211-ос з 01.07.2016 по 31.07.2016 надбавку зменшено до 50%, з 01.08.2016 - надбавку збільшено до 65% на підставі службової записки заступника начальника Головного управління з роздрібного бізнесу ОСОБА_4 від 16.06.2016 №11/07-213.(а.с. 138-144).

Наказом № 430-к від 06.02.2017 з 01.02.2017 позивачу встановлено посадовий оклад 10 100 грн (до цього оклад - 7 870 грн), та відповідно до службової записки начальника ФЕУ ОСОБА_5 від 30.01.2017 встановлено надбавку за високі досягнення - 45% (а.с. 145-153).

Наказом № 2067-к від 01.06.2017 з 01.04.2017 по 01.06.2017 позивачу на підставі службової записки заступника начальника ГУ з мікро,-малого та середнього бізнесу ОСОБА_6 від 22,05.2017 з 01.06.2017 було встановлено надбавку у розмірі - 25%, а з 01 липня 2017 надбавку у розмірі - 45% (а.с. 154-164).

З 01.07.2017 наказом № 2586-к від 12.07.2017 відповідно до службової записки начальника ФЕУ ОСОБА_5 від 03.07.2017 позивачу встановлено посадовий оклад - 11 500 грн, та надбавку у розмірі 25% (а.с. 164-169).

Наказом № 4288-к від 26.10.2017 з 26.10.2017-25.11.2017 позивачу відповідно до службової записки начальника управління платіжних карток AT «Ощадбанк» ОСОБА_7 від 12.10.2017 № 100.12/1-08 встановлено надбавку 10%, з 26.11.2017 встановлено надбавку 25% (а.с. 170-176).

Наказом № 4909-к від 30.11.2017 з 01.12.2017-31.12.2017 позивачу відповідно до службової записки заступника начальника Головного управління по м. Києву та Київської області з мікро,- малого та середнього бізнесу ОСОБА_6 від 27.11.2017 встановлено надбавку 15%, з 01.01.2018 встановлено надбавку 25% (а.с. 177-184).

З 02.01.2018-31.01.2018 позивачу наказом № 56-к від 03.01.2018 відповідно до службової записки заступника начальника ГУ з роздрібного бізнесу ОСОБА_4 та заступника начальника ГУ з ММСБ ОСОБА_6 від 21.12.2017 встановлено надбавку 15%, з 01.02.2018 встановлено надбавку 25%, з 01.02.2018 встановлено надбавку 25% (а.с. 184 - 188).

Наказом № 508-к від 07.02.2018 з 07.02.2018-06.03.2018 позивачу відповідно до службової записки заступника начальника ГУ з роздрібного бізнесу ОСОБА_4 від 02.02.2017 встановлено надбавку 15%, з 07.03.2018 встановлено надбавку 25% (а.с. 189-193).

Наказом № 860-к від 03.03.2018 з 01.03.2018 позивачу відповідно до службової записки Начальника ФЄУ AT «Ощадбанк» ОСОБА_5 від 21.02.2018 встановлено посадовий у розмірі 12650,00 грн, та встановлено надбавку у розмірі 25% (а.с. 194-199).

З 01.07.2018 позивачу наказом № 2653-к від 06.07.2018 відповідно до службової записки Начальника ФЄУ AT «Ощадбанк» ОСОБА_5 від 05.07.2018 встановлено посадовий оклад у розмірі 13915,00 грн та встановлено надбавку у розмірі 25% (а.с. 200-205).

Наказом № 1359-к від 11.04.2019 з 01.04.2019 позивачу відповідно до службової записки заступника начальника ГУ ОСОБА_8 від 11.04.2019 встановлено посадовий оклад у розмірі 14700,00 грн та встановлено надбавку у розмірі 25% (а.с. 206-210).

Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення недоплаченої заробітної плати, суми компенсації втрати частини доходів та недонарахованої допомоги при тимчасовій непрацездатності. При цьому, позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідачем було незаконно змінено істотні умови праці, встановлені договором.

Разом з тим, встановлення надбавок які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми, до яких належать, зокрема і надбавки за складність та інтенсивність роботи, є правом, а не обов`язком відповідача.

Конкретні розміри надбавок та доплат кожному працівнику визначаються з урахуванням його персонального внеску у виконання найбільш складних та відповідальних завдань.

Позивачу з 21.04.2012 року було встановлено надбавку за високі досягнення в праці у розмірі 70 % посадового окладу, надбавку за складність та інтенсивність роботи в розмірі 85% посадового окладу. При цьому, проти встановлення банком відповідних надбавок позивач не заперечував, що було підтверджено ним особисто у судовому засіданні.

Крім того, позивачем у повному обсязі отримано грошові кошти у розмірах та на підставі вищенаведених документів.

Як встановлено судом, встановлення надбавок та зміна їх розмірів здійснювались відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства України, Колективного договору, Положення.

Так, зміни розміру надбавок позивача у бік зменшення здійснювалися на підставі службових записок відповідальних посадових осіб відповідача у зв`язку із зниженням якості роботи, зменшення обсягу виконуваних робіт, передбачених посадовою інструкцією позивачем, та у зв`язку з тим, що особливо важливої роботи, високих досягнень у праці складності і напруженості у роботі позивача не було.

Посилання позивача на зміни істотних умов праці для обґрунтування позовних вимог є безпідставними, оскільки накази, якими встановлювалися розміри надбавок, не скасовані, позивач не оскаржує і вони залишаються чинними.

З огляду на цей факт, та виходячи з предмету позову, суд зазначає, що вимоги про стягнення невиплаченої заробітної плати не є належним способом захисту (відновлення) порушеного права позивача.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що усі нарахування та виплати заробітної плати та надбавок проводилися позивачу у відповідності до вимог законодавства України про оплату праці, внутрішніх нормативних документів відповідача, відповідних наказів та чинного законодавства України, твердження позивача про недонарахування відповідачем сум заробітної плати є незаконними, не відповідають дійсним обставинам справи, а позовні вимоги про стягнення з відповідача суми недонарахованої заробітної плати у розмірі 392 052,06 грн не підлягають задоволенню.

Щодо неправомірності вимог позивача про стягнення з АТ «Ощадбанк» компенсації втрати (з лютого 2016 по квітень 2019) частини доходів у розмірі 57 601,19 гр.

В обґрунтування своїх позовних вимог щодо стягнення з відповідача компенсаційних виплат позивач посилається на Закон України «Про компенсацію громадянам втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001.

Відповідно до ст. 2 Закону про компенсацію втрат, компенсація у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності ним Законом.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (ст. 3 Закону про компенсацію втрат).

Отже, право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язуються з настанням юридичного факту (події), як не виплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Згадані вище статті 2, 3 цього Закону встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців; дається визначення поняття доходи для цілей цього Закону; а також порядок обчислення суми компенсації.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу на момент подачі позову своєчасно виплачено всі нараховані та належні до виплат грошові кошти, а позивач у своєму позові оспорює лише їх розмір, а тому, підстав для виплати йому компенсації; частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати не мас, оскільки відсутній сам факт прострочення, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача компенсації втрати (з лютого 2016 по квітень 2019) частини доходів у розмірі 57 601,19 грн є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Щодо тверджень про неналежну виплату лікарняних з квітня но липень 2019 року у сумі 53 023,56 грн, суд зазначає, що частиною 1 ст. 18 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (надалі за текстом - Закон про соціальне страхування) страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 22 Закону про соціальне страхування допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасової непрацездатності на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві.

Частиною 2 ст. 22 Закону про соціальне страхування визначено, що оплата перших п 'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця г порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, перебування у закладах охорони здоров`я, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕЮ інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності. у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Позивачу Дарницькою ЦРЛ було видано листки непрацездатності: серія АДХ М. 403514 за період хвороби з 04.04.2019 по 11.04.2019 року, серія АДХ МА25357 за період хвороби з 12.04.2019 по 26.04.2019 року, серія АДХ Ме 425358 за період хвороби з 02.05.2019 по 24.05.2019 року.

В жовтні 2019 року відповідачем у повному обсязі виконаю свої зобов`язання щодо виплати позивачу допомоги по тимчасовій непрацездатності, виходячи з розміру встановленого на той час посадового окладу та розміру надбавок.

За положеннями ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З врахуванням вищевикладеного, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факт невиплати позивачеві заробітної плати, а відтак, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 19, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», про стягнення недоплаченої заробітної плати - залишити без задоволення;

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (адреса: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12Г, код ЄДРПОУ 00032129);

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст Рішення буде виготовлений протягом десяти днів.

Суддя В.В. Гребенюк