П

ОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 947/17022/22

провадження № 51-4509км23

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

заявника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 30 червня 2023 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2022 року.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом апеляційної інстанції обставини

1. ОСОБА_6 04 серпня 2022 року в порядку ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) звернувся до місцевого суду зі скаргою на постанову слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві від 27 лютого 2022 року, про закриття кримінального провадження № 42015160000000212 від 08 квітня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК).

2. Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ухвалою від 08 серпня

2022 року повернув ОСОБА_6 цю скаргу на постанову слідчого про закриття кримінального провадження у зв`язку з пропущенням строку подання цієї скарги та відсутністю клопотання про його поновлення.

3. Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 оскаржив її в апеляційному порядку.

4. Суддя судової палати у кримінальних справах Одеського апеляційного суду ухвалою від 30 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2022 року повернув скаржникові у зв`язку з її невідповідністю вимогам ст. 396 КПК. Мотивами такого рішення було те, що апеляційна скарга ОСОБА_6 викладена іноземною (російською) мовою, що перешкоджає виконанню апеляційним судом його процесуальних обов`язків. Водночас положення ст. 399 КПК щодо можливості залишення апеляційної скарги без руху через її невідповідність установленим вимогам закону не поширюються на апеляційні скарги, які належить розглядати в порядку ст. 422 КПК. А тому, резюмував суд апеляційної інстанції, апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає поверненню особі, яка її подала, що не позбавляє останню права повторного звернення до цього суду. Постановляючи таке рішення, апеляційний суд послався на обов`язковий для інших судів правовий висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладений у постанові від 19 вересня 2022 року у справі № 521/12324/18 (провадження № 51-5817кмо21).

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5. ОСОБА_6 у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 30 червня 2023 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує на істотне порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що ухвала апеляційного суду є необґрунтованою, невмотивованою і не відповідає правилам ч. 3 ст. 29 КПК, згідно з якими суд забезпечує учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом. Вважає, що вимоги закону щодо здійснення кримінального провадження державною мовою та щодо складання процесуальних документів стороною обвинувачення, слідчим суддею та судом виключно державною мовою не стосуються його як засудженої до довічного позбавлення волі особи, яка не володіє українською мовою і вправі писати скарги рідною мовою. Крім того, скаржник стверджує, що не мав можливості в установлений законом на апеляційне оскарження п`ятиденний строк з дня отримання ухвали слідчого судді скористатися кваліфікованою правовою допомогою для належного оформлення та подання апеляційної скарги. Зауважує, що посилання апеляційного суду на правовий висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду є хибним, оскільки зазначений висновок суперечить вимогам ч. 3 ст. 29 КПК і не може поширюватися на осіб, які перебувають під вартою.

Позиції учасників судового провадження

6. ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав свою касаційну скаргу, просив скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 30 червня 2023 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

7. Прокурор ОСОБА_5 вважала, що касаційна скарга ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, просила залишити ухвалу апеляційного суду без змін.

Мотиви Суду

8. Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

9. Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

10. Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції, згідно зі ст. 438 КПК, є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

11. Порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, є істотними і з огляду на положення ст. 438 КПК є підставою для його скасування (ст. 412 КПК).

12. Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

13. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції. У певних випадках дослідження апеляційним судом обставин справи може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). У будь-якому разі судове рішення має стояти на захисті прав людини.

14. Апеляційний суд на етапі прийняття до провадження апеляційної скарги ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2022 року, повернув її скаржникові у зв`язку з невідповідністю вимогам ст. 396 КПК, а саме тому, що апеляційна скарга викладена іноземною (російською) мовою.

15. Обґрунтовуючи своє рішення, апеляційний суд указав на статті 10, 92 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99 та від 14 липня 2021 року № 1-р/2021, Закон України № 2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року, положення яких зводяться до того, що органи досудового розслідування, прокуратура та суд як державні органи, а також їх посадові особи при здійсненні своїх повноважень та в інших публічних сферах суспільного життя зобов`язані використовувати лише державну мову, що також стосується і прийняття до розгляду документів, складених лише українською мовою.

16. Також цей суд послався на правовий висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 19 вересня 2022 року у справі № 521/12324/18 (провадження № 51-5817кмо21) про те, що апеляційні та касаційні скарги осіб, які мають право на оскарження судових рішень, повинні бути викладені державною мовою.

17. Водночас суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що є суттєва різниця між правовим становищем особи, щодо якої зробила висновок об`єднана палата у згаданому рішенні та правовим статусом особи, яка звернулася до нього з апеляційною скаргою.

18. Зокрема предметом дослідження об`єднаної палати була скарга особи, яка мала статус обвинуваченого та користувалася послугами захисників.

19. ОСОБА_6 є особою засудженою до довічного позбавлення волі, яка не володіє державною мовою. На момент звернення з апеляційною скаргою у нього був відсутній захисник. Отже, заявник, хоча й мав право на правову допомогу і на перекладача, реалізувати свої права не зміг, не зважаючи на неодноразові звернення до органів системи безоплатної правової допомоги.

20. За таких обставин, установивши, що ОСОБА_6 , перебуваючи в умовах ізоляції від суспільства, не володіючи державною мовою і при цьому не маючи захисника та перекладача, звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді, викладеною іноземною мовою, до якої не долучив її перекладу українською мовою, апеляційний суд, приймаючи рішення відповідно до положень статей 396, 399 КПК про повернення цієї скарги, повинен був в ухвалі роз`яснити її автору спосіб реалізації ним свого права на правову допомогу і право на перекладача.

21. Доступ до правосуддя є одним з основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК), а забезпечення права на апеляційний перегляд справи віднесене законодавцем до основних засад судочинства (п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII).

22. Згідно зі ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора або слідчого, а також право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

23. Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

24. У ч. 2 ст. 8 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК) зазначено, що засудженому гарантується право на правову допомогу. Для одержання правової допомоги засуджені можуть користуватися послугами адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

25. Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 14 Закону України № 3460-VI «Про безоплатну правову допомогу» від 02 червня 2011 року право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, - на всі види правових послуг, передбачені ч. 2 ст. 13 цього Закону (в тому числі захист і складання документів процесуального характеру).

26. Захист, складання документів процесуального характеру та здійснення представництва інтересів особи, засудженої до покарання у вигляді позбавлення волі, за зверненням такої особи або за ухвалою суду забезпечують Регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (підпункт 2 пункту 8 Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого наказом

Міністерства юстиції України № 967/5 від 02 липня 2012 року (у редакції наказу Міністерства юстиції України № 1487/5 від 24 травня 2016 року).

27. Тому для одержання правової допомоги під час складання документів процесуального характеру засуджений, який відбуває покарання у виді позбавлення волі, за змістом статей 110 і 113 КВК вправі через адміністрацію виправної колонії звернутися до відповідного Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

28. Апеляційний суд, попри те, що в державі існує правовий механізм забезпечення особам, засудженим до покарання у виді позбавлення волі, на час підготовки ними заяв про перегляд судових рішень, права на звернення до суду як за допомогою перекладача, так і захисника, усупереч вимогам закону не роз`яснив заявникові способу реалізації ним свого права на кваліфіковану правову допомогу і права на перекладача. Таким чином, суд апеляційної інстанції своїм рішенням позбавив ОСОБА_6 права на доступ до суду.

29. З огляду на зазначене касаційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а ухвала Одеського апеляційного суду - скасуванню у зв`язку з незабезпеченням прав особи, засудженої до позбавлення волі, з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду належить постановити рішення відповідно до вимог процесуального закону.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 433, 434, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного суду від 30 червня 2023 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2022 року скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3