ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 908/1721/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Білоуса В.В., Васьковського О.В.

за участю секретаря судового засідання Громака В.О.,

учасники справи:

боржник - Дочірнє підприємство "Автобусний завод "Богдан",

ліквідатор ДП "Автобусний завод "Богдан" арбітражний керуючий Сердюк М.М.- не з`явився,

кредитор - Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області,

представник кредитора - Скитиба Н.І. (в порядку самопредставництва, в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу

Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 18.04.2024

у складі колегії суддів: Мороза В.Ф. (головуючий), Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.

у справі за заявою

Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод № 2" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс"

до Дочірнього підприємства "Автобусний завод "Богдан"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.07.2021, зокрема, відкрито провадження у справі № 908/1721/21 про банкрутство Дочірнього підприємства "Автобусний завод "Богдан" (далі - ДП "Автобусний завод "Богдан", боржник), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, та процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Сердюк М.М.

2. Постановою Господарського суду Запорізької області від 23.09.2021, зокрема, припинено процедуру розпорядження майном ДП "Автобусний завод "Богдан". Припинено повноваження розпорядника майна боржника Сердюк М.М. Визнано ДП "Автобусний завод "Богдан", код - банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором ДП "Автобусний завод "Богдан" призначено арбітражного керуючого Сердюк Марину Миколаївну.

3. До Господарського суду Запорізької області 10.04.2023 надійшла заява від Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 3 411 267,66 грн., з яких 2 385 517,78 грн. зобов`язання, 699 124,25 грн. штрафні санкції, 326 625,63 грн. пеня.

3.1. В обґрунтування поданої заяви з грошовими вимогами до боржника, представник ГУ ДПС у Запорізькій області зазначив, що за боржником Дочірнім підприємством Автобусний завод Богдан рахується податковий борг у сумі 3 411 267,66 грн, а саме: податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів виник на підставі донарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню - рішенню (форми «ПН») №3375/13-01-07-04 від 24.02.2023 року у розмірі 102 247,75 грн. ППР винесено на підставі акту перевірки від 20.01.2023 року № 40/08-01-07-01/32503719; донарахування податкового зобов`язання та штрафних санкцій по податковому повідомленню - рішенню (форми «Р») №3374/13-01-07-04 від 24.02.2023 року на суму 1 108 680,00 грн. з яких грошове зобов`язання становить 886 944,00 грн. З урахуванням сплати/переплати у розмірі 1 987,49 грн. залишок зобов`язання становить 884 956,51 грн. та 221 736,00 грн. складають штрафні санкції. ППР винесено на підставі акту перевірки від 20.01.2023 року № 40/08-01-07-01/32503719.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції за результатами розгляду заяви з грошовими вимогами

4. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.07.2023 у справі № 908/1721/21 грошові вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області до боржника ДП "Автобусний завод "Богдан" у розмірі 3 411 267,66 грн., з яких 2 385 517,78 грн. зобов`язання, 699 124,25 грн. штрафні санкції, 326 625,63 грн. пеня відхилено.

5. Суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені ГУ ДПС у Запорізькій області кредиторські вимоги до банкрута на суму 3 411 267,66 грн. нараховані після визнання боржника банкрутом, що суперечить частині 1 статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), тому ці вимоги підлягають відхиленню повністю.

6. Під час розгляду заяви ГУ ДПС у Запорізькій області судом першої інстанції встановлено:

6.1. За боржником ДП "Автобусний завод "Богдан" рахується податковий борг у сумі 3 411 267,66 грн., а саме: податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів виник на підставі донарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню - рішенню (форми «ПН») №3375/13-01-07-04 від 24.02.2023 у розмірі 102 247,75 грн. ППР винесено на підставі акту перевірки від 20.01.2023 року № 40/08-01-07-01/32503719; донарахування податкового зобов`язання та штрафних санкцій по податковому повідомленню - рішенню (форми «Р») № 3374/13-01-07-04 від 24.02.2023 року на суму 1 108 680,00 грн., з яких грошове зобов`язання становить 886 944,00 грн. З урахуванням сплати/переплати у розмірі 1 987,49 грн. залишок зобов`язання становить 884 956,51 грн. та 221 736,00 грн. складають штрафні санкції. ППР винесено на підставі акту перевірки від 20.01.2023 року № 40/08-01-07-01/32503719.

6.2. Відповідно до п. 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) контролюючим органом нарахована пеня у сумі 177 337,71 грн.

6.3. Податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств виник на підставі донарахування податкового зобов`язання та штрафних санкцій по податковому повідомленню - рішенню (форми «Р») № 3372/13-01-07-04 від 24.02.2023 року на суму 1 875 702,50 грн. з яких грошове зобов`язання становить 1 500 562,00 грн. З урахуванням сплати/переплати у розмірі 0,73 грн. залишок зобов`язання становить 1 500 561,27 грн. та 375 140,50 грн. складають штрафні санкції. ППР винесено на підставі акту перевірки від 20.01.2023 року № 40/08-01-07-01/32503719.

6.4. Відповідно до п. 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України контролюючим органом нарахована пеня у сумі 149 287,92 грн.

7. Господарським судом установлено, що нараховані ГУ ДПС у Запорізькій області грошові зобов`язання у розмірі 3 411 267,66 грн відповідно до поданих документів не відносяться ні до зобов`язань, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, ні до зобов`язань, що є поточними до визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, ні до тих, що виникли після визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та на які не поширюються обмеження, встановлені частиною 1 статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

8. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.07.2023 у справі № 908/1721/21 задоволено частково.

8.1. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.07.2023 у справі № 908/1721/21 скасовано.

8.2. Постановлено нове рішення

8.3. Визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до боржника Дочірнього підприємства Автобусний завод Богдан на загальну суму 2 712 143,41 грн., з яких 2 385 517,78 грн. зобов`язання, 326 625,63 грн. пеня.

8.4. Грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області в розмірі 699 124,25 грн. (штрафні санкції) відхилено.

9. Судом апеляційної інстанції встановлено, що кінцевим терміном сплати боржником податкового зобов`язання:

- з податку на прибуток приватних підприємств у відповідності до вимог ПК України, яке визначено податковим повідомленням рішенням (форми Р) №3372/13-01-07-04 від 24.02.2023 на суму 140 532,27 грн. за 2017 рік є 11.03.2018, на суму 501 168,00 грн. за 2018 рік - 11.03.2019, на суму 453 420,00 грн. за 2019 рік - 10.03.2020, на суму 405 441,00 грн. за 2020 рік - 11.03.2021;

- з податку на додану вартість, яке визначено податковим повідомленням рішенням (форми Р) № 3374/13-01-07-04 від 24.02.2023 на суму 755 287,51 грн. за січень 2017-травень 2021 є період з 02.03.2017 по 30.06.2021, на суму 129 669,00 грн. за червень 2021-вересень 2021 - 30.07.2021 - 30.10.2021.

10. За висновками апеляційного господарського суду, за вищевказаними рішеннями контролюючого органу податкове зобов`язання боржника зі сплати податку на прибуток та податку на додану вартість у загальній сумі 2 255 848,78 грн., яке не було самостійно обчислено та сплачено боржником, виникло до відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Автобусний завод "Богдан", тобто грошові вимоги кредитора на вказану суму є конкурсними та підлягають визнанню в ліквідаційній процедурі.

11. Також, підлягає визнанню нарахована кредитором у відповідності до пп. 129.1.1. п. 129.11 ст. 129 ПК України, в період 31.03.2017-30.06.2021, тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство, пеня з податку на прибуток в сумі 149 287,92 грн. та з податку на додану вартість в сумі 177 337,71 грн., а всього 326 625,63 грн.

12. Що стосується заявлених до визнання кредитором штрафних санкцій за порушення податкового законодавства: з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 35 133,25 грн., 125 292,00 грн., 113 355,00 грн. та 101 360,25 грн. та з податку на додану вартість в розмірі 189 318,75 грн., 32 417,25 грн. та 102 247,75 грн., а всього на суму 699 124,25 грн. - вони застосовані до боржника шляхом прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень: (форми Р) № 3372/13-01-07-04, № 3374/13-01-07-04, № 3022/13-01-07-04 від 24.02.2023 та (форми ПН) № 3375/13-01-07-04 від 24.02.2023, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання боржника банкрутом, відтак підлягають відхиленню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2024 у справі № 908/1721/21, з вимогою скасувати оскаржену постанову в частині відхилення грошових вимог на суму 699 124,25 грн., прийняти в цій частині нове судове рішення, яким визнати грошові вимоги в оскарженій сумі.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №908/1721/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Картере В.І., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначному складу суду від 28.05.2024.

15. Ухвалою Верховного Суду від 17.06.2024 касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

15.1. 25.06.2024 від заявника касаційної скарги надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, разом з обґрунтуванням підстав касаційного оскарження та доказами сплати судового збору за подання касаційної скарги.16. Ухвалою Верховного Суду від 11.07.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2024 у справі № 908/1721/21, датою проведення судового засідання визначено 03.09.2024.

17. 23.07.2024 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від Головного управління ДПС у Запорізькій області, надійшло заява про проведення судового засідання у справі № 908/1721/22 в режимі відеоконференції.

18. Ухвалою Верховного Суду від 20.08.2024 заяву ГУ ДПС у Запорізькій області про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

19. У зв`язку із відпусткою судді Картере В.І., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Погребняк В.Я. - головуючий, Білоус В.В., Васьковський О.В. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024).

20. В судовому засіданні 03.09.2024 (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) представниця ГУ ДПС у Запорізькій області повністю підтримала вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній.

21. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили.

Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, а ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду несе учасник справи, який подав відповідну заяву, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

22. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (03.09.2024) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 03.09.2024.

23. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 23.07.2024 № 469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23.07.2024 № 3891-IX, Верховний Суд розглядає справу № 908/1721/21 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ГУ ДПС у Запорізькій області)

24. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає про неврахування правових висновків Верховного Суду викладених у постанові від 02.06.2022 по справі № 922/3062/20, постанові від 22.09.2021 по справі № 922/1775/19, постанові від 02.11.2021 по справі № 917/399/15, постанові від 01.06.2022 по справі № 927/104/21 та постанові від 17.01.2024 по справі № 903/51/20 за неправильного застосування норма матеріального права, а саме п.п. 14.1.139, 14.1.156, 14.1.175, п. 14.1, п. 31.1 ст. 31, п. 33.1 ст. 33, п. 37.2 ст. 37, ст. 58 ПК України.

25. Скаржник зауважує на тому, що несплата грошових зобов`язань в граничні терміни, які були визначені контролюючим органом, є діянням, яке передбачає нарахування штрафних санкцій. Датою виникнення таких штрафних санкцій є дата граничного терміну сплати зобов`язань платником податків. Штрафні санкції застосовані за наслідками податкової перевірки у справі № 908/1721/21 у розмірі 666 707,00 грн. -конкурсні вимоги які виникли до відкриття провадження у справі та у сумі 32 417,25 грн. - поточні вимоги, які виникли після відкриття провадження у справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

26. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

26.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

26.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

26.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

27. Враховуючи доводи і вимоги касаційної скарги, суд касаційної інстанції в цьому провадженні здійснює перегляд постанови Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2024 в частині відхилених грошових вимог у сумі 699 124,25 грн.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

28. За змістом статті 1 КУзПБ грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

29. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ (статті 23 - 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

30. В силу вказаних вище норм, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

31. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20);

32. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17.

33. Предметом перегляду, в цьому випадку, є правомірність відхилення судом апеляційної інстанції грошових вимог ГУ ДПС у Запорізькій області в сумі 31 938 320,25 грн. штрафних санкцій.

34. Судом апеляційної інстанції встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства: з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 35 133,25 грн., 125 292,00 грн, 113 355,00 грн. та 101 360,25 грн. та з податку на додану вартість в розмірі 189 318,75 грн., 32 417,25 грн. та 102 247,75 грн., а всього на суму 699 124,25 грн. - застосовані до боржника шляхом прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень: (форми Р) № 3372/13-01-07-04, № 3374/13-01-07-04, № 3022/13-01-07-04 від 24.02.2023 та (форми ПН) № 3375/13-01-07-04 від 24.02.2023, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання боржника банкрутом, відтак не підлягають визнанню, оскільки таке нарахування суперечить частині 3 статті 41 КУзПБ.

35. З цього приводу колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне:

35.1. Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство.

35.2. Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений ПК України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Однак, питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені КУзПБ, регулюються цим Кодексом.

35.3. Податковий кодекс України дає визначення грошового зобов`язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме - грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. 14.1.39. ПКУ).

35.4. Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

35.5. Пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України)

35.6. Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

35.7. ПК України у пункті 129.1 статті 129 диференціює момент з якого починається розрахунок пені в залежності від обставин виникнення податкового зобов`язання: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки (підпункт 129.1.1); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок (підпункт 129.1.2); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу (підпункт 129.1.3).

35.8. Зокрема, за змістом пункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається, при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

35.9. Передумовою нарахування пені з підстав, передбачених пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, є несплата платником податків у встановлені законом строки суми узгодженого податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.

35.10. На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (пункт129.4 статті 129 ПК України).

36. Колегія суддів касаційної інстанції також акцентує, що з 01.01.2021 набули чинності зміни до статті 129 ПК України, внесені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" № 466-IX від 16.01.2020, якими доповнено цю статтю пунктом 129.9, що визначає перелік випадків коли пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню, до яких віднесено, зокрема, закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків (підпункт 129.9.1).

37. Аналіз наведених вище приписів дає підстави для висновку, що грошові вимоги у сумі нарахованої контролюючим органом пені можуть бути заявлені до боржника у справі про банкрутство до їх анулювання в силу закону відповідно до пункту 129.9 статті 129 ПК України, отже до спливу 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

38. Зазначене кореспондується із положеннями пунктів 101.1, 101.2 статті 101, пункту 102.4 статті 102 ПК України щодо застосування спеціального строку давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу (1095 календарних днів з дня його виникнення) і його списання, як безнадійного, у разі спливу вказаного строку, а також висновками щодо застосування цих норм, викладеними у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16, від 04.09.2018 у справі № 813/4430/16, від 19.09.2019 № 910/11620/18, від 24.10.2019 у справі № 906/665/17, 22.04.2021 у справі № 902/873/19, від 02.11.2021 у справі № 917/399/15, від 01.06.2022 у справі № 927/104/21 та інших

39. Отже, розглядаючи грошові вимоги контролюючого органу до боржника заявлені у розмірі пені, нарахованої на податкове зобов`язання чи штрафні санкції, господарський суд зобов`язаний встановити, зокрема:

1) базу нарахування пені (правові підстави виникнення податкового зобов`язання та момент його узгодження (у т. ч. з урахуванням результатів оскарження), правові підстави та строк сплати штрафу);

2) з якого моменту у контролюючого органу виникло право нараховувати пеню платнику податку та чи було таке право реалізовано у передбачений ПК України спосіб;

3) період нарахування пені, таким чином перевірити дотримання 1095 денного строку з дня коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків;

4) заявлення цих вимог до боржника у межах справи про банкрутство до настання строку/умов анулювання пені відповідно до підпункту 129.9 статті 129 ПК України.

40. Такі обставини підлягають перевірці господарським судом і у випадку якщо основне зобов`язання (на яке нараховано заявлену до стягнення пеню) стягнуто з боржника за рішенням суду, адже за таких обставин спеціальний закон не передбачає іншого підходу до нарахування та/чи анулювання пені ніж передбачений статтею 129 ПК України.

41. Наведеного вище правового регулювання правовідносин зі стягнення податкового боргу у сумі пені, суд апеляційної інстанції повною мірою не врахував, тому дійшов передчасних висновків стосовно заявлених контролюючим органом кредиторських вимог у сумі штрафних санкцій, мотивуючи рішення лише обставинами нарахування цих вимог під час дії мораторію.

42. Тобто, в цьому випадку, апеляційний господарський суд, надаючи оцінку наданим податковим органом доказам, відмовив у задоволенні вимог заявника, виходячи не з моменту виникнення основного зобов`язання і, відповідно, штрафних санкцій, а з моменту їх документального оформлення та пред`явлення таких вимог до боржника.

43. Колегія суддів звертається до висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 16.04.2024 у справі № 926/869-б/23 за якою, якщо основне податкове зобов`язання, і його момент невиконання, з яким у податкового органу виникає право нарахування штрафних санкцій, виникло у боржника до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, відповідно, незалежно від часу документального оформлення таких зобов`язань податковим органом, такі вимоги можуть вважатися конкурсними, тобто такими, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію.

44. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував, а також, відмовляючи у визнанні грошових вимог Головного управління ДПС України у Запорізькій області до ДП "Автобусний завод "Богдан" на суму 699 124,25 грн., не встановив, за який період були нараховані такі штрафні санкції та коли виникло право у податкового органу їх нарахування, з урахуванням норм правового регулювання відповідних порушень.

45. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

46. Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

47. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

48. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

49. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції в частині відхилення заявлених грошових вимог ГУ ДПС у Запорізькій області в сумі 699 124,25 грн. (штрафні санкції) таким вимогам закону не відповідає.

50. З огляду на викладене, аргументи касаційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

51. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

52. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

53. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

54. За таких обставин відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому постановлене судове рішення суду апеляційної інстанцій підлягає скасуванню (в частині відхилення заявлених грошових вимог ГУ ДПС у Запорізькій області в сумі 699 124,25 грн. (штрафні санкції)) з направленням справи на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

55. Під час нового розгляду справи, суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, прав і обов`язків сторін, відтак з урахуванням всіх обставин виникнення податкового зобов`язання і нарахування податкового боргу надати мотивовану правову оцінку вимогами ГУ ДПС у Запорізькій області у тому числі з урахуванням положень статті 129 ПК України та наведеного у цій постанові.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2024 (в частині відхилення заявлених грошових вимог Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області в сумі 699 124,25 грн. (штрафні санкції)) у справі № 908/1721/21 - скасувати.

3. Справу № 908/1721/21 (у скасованій частині) передати на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

О.В. Васьковський