Справа № 127/198/24

Провадження № 22-ц/801/1621/2024

Категорія: 77

Головуючий у суді 1-ї інстанції Вохмінова О. С.

Доповідач:Панасюк О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 рокуСправа № 127/198/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Панасюка О. С. (суддя доповідач),

суддів Міхасішина І. В., Стадника І. М.,

з участю секретаря судового засідання Куленко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи про скасування наказів про оголошення догани, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою Вінницького обласногоцентру медико-соціальноїекспертизи на рішення Вінницького міського суду Вінницької області у складі судді Вохмінової О. С. від 13 травня 2024 року,

встановив:

В січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з цим позовом, за яким просила визнати незаконним та скасувати наказ виконувача обов`язків головного (далі в. о.) лікаря Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи (далі ВОЦМСЕ) Засаднюка А. № 104/к/тм від 27 жовтня 2023 року про оголошення догани ОСОБА_1 ; визнати незаконним та скасувати наказ в. о. головної лікарки ВОЦМСЕ ОСОБА_2 № 107/к/тм від 31 жовтня 2023 року про оголошення догани ОСОБА_1 ; визнати незаконним та скасувати наказ в. о. головної лікарки ВОЦМСЕ ОСОБА_2 № 245/к/тр від 14 грудня 2023 року про звільнення ОСОБА_1 ; поновити ОСОБА_1 на посаді лікаря-кардіолога Тульчинської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії з 15 грудня 2023 року; стягнути з ВОЦМСЕ на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15 грудня 2023 року до дня поновлення на роботі; стягнути 80 000 грн 00 к. у відшкодування моральної шкоди та вирішити питання про розподіл судових витрат у справі.

Позов мотивовано тим, що з 15 грудня 2018 року ОСОБА_1 працювала на посаді лікаря-методиста ВОЦМСЕ, з 01 липня 2022 року на посаді лікаря-кардіолога Вінницької міжрайонної медико-соціальної експертної комісії (далі Вінницька міськрайонна МСЕК). З 01 лютого 2023 року виконувала обов`язки у Вінницькій міжрайонній МСЕК на посаді лікаря-кардіолога.

З жовтня 2023 року з боку виконувачки обов`язки головної лікарки ВОЦМСЕ ОСОБА_3 почались систематичні і безпідставні переслідування з метою звільнення її з роботи.

20 жовтня 2023 року комісія центру склала акт про виявлені порушення при прийнятті рішення Вінницькою міжрайонною МСЕК, а саме, що встановлення ІІІ групи інвалідності ОСОБА_4 було безпідставним і не відповідало вимогам Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1317 від 03 грудня 2009 року, крім того членами комісії проігноровану думку профільного фахівця ОСОБА_5

27 жовтня 2023 року наказом в.о. головного лікаря ВОЦМСЕ ОСОБА_6 № 104/к/тм «Про дисциплінарне стягнення» ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді догани. В наказі зазначено, що в ході перевірки обґрунтованості рішень про встановлення інвалідності особам чоловічої статі призовного віку, медичних справ пацієнтів ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 було встановлено, що ОСОБА_1 порушила Посадову інструкцію № 05-68/144 від 31 січня 2023 року, Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності та Положення про медико-соціальну експертизу, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1317 від 03 грудня 2009 року, Інструкцію про встановлення груп інвалідності, затверджену наказом Міністерства охорони здоров`я України (далі МОЗ) № 561 від 06 вересня 2011 року. У наказі не вказано в чому конкретно полягали винні дії ОСОБА_1

30 жовтня 2023 року комісія ВОЦМСЕ склала акт № 3 про виявлені порушення при прийнятті рішення Вінницькою міжрайонною МСЕК щодо встановлення групи інвалідності ОСОБА_9 , оскільки з`ясувалось, що виписка із медичної карти стаціонарного хворого виявилась сфальсифікованою. Члени Вінницької міжрайонної МСЕК не провели медико-соціальну експертизу за наявності відомостей про стійке порушення функцій організму, натомість використали сфальсифіковану довідку.

31 жовтня 2023 року наказом в. о. головної лікарки ВОЦМСЕ ОСОБА_2 № 107/к/тм «Про дисциплінарне стягнення» ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді догани. В наказі зазначено, що в ході перевірки обґрунтованості рішень про встановлення інвалідності особам чоловічої статі призовного віку від 30 жовтня 2023 року і медичної справи пацієнта ОСОБА_9 . ОСОБА_1 порушила Посадову інструкцію № 05-68/144 від 31 січня 2023 року, Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності та Положення про медико-соціальну експертизу, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1317 від 03 грудня 2009 року, Інструкцію про встановлення груп інвалідності, затверджену наказом МОЗ № 561 від 06 вересня 2011 року. У цьому наказі також не вказано, в чому конкретно полягали винні дії ОСОБА_1

17 листопада 2023 року комісія ВОЦМСЕ склала акт № 4 про виявлені порушення при прийнятті рішення Вінницькою міжрайонною МСЕК і при вивченні акту № 1261 з`ясувала, що пацієнт ОСОБА_10 не перебував на стаціонарному лікуванні в період з 09 лютого 2022 року до 20 лютого 2022 року в гастроентерологічному центрі КРП «ВОКЛ ім. М.І. Пирогова ВОР», а наданий витяг з історії хвороби є сфальсифікованим. Натомість при винесенні рішення комісія використала сфальсифіковану довідку. Крім того лікар-кардіолог всупереч посадовим обов`язкам і п. 2.2 Посадової інструкції, не маючи відповідного сертифіката лікаря-спеціаліста й посвідчення про категорію, сформувала і власноруч заповнила в акті огляду клініко-експертний діагноз за спеціальністю «терапія».

14 грудня 2023 року ОСОБА_1 надала пояснювальну записку та вказала, що виписка про стаціонарне лікування ОСОБА_10 засвідчена печатками медичного закладу та лікаря з підписом.

Того ж дня у відділі кадрів ОСОБА_1 повідомили, що наказом в. о. головної лікарки ВОЦМСЕ ОСОБА_3 № 245/к/тр від 14 грудня 2023 року її звільнено з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором.

Вважала, що в її діях відсутня вина, а в наказах про застосування дисциплінарних стягнень не визначено, які конкретні протиправні дії вона вчинила (не викладена об`єктивна сторона дисциплінарного проступку) і які норми порушила, пояснення у неї також не відбирались.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 13 травня 2024 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано накази в. о. головного лікаря ВОЦМСЕ ОСОБА_6 № 104/к/тм від 27 жовтня 2023 року та в. о. головної лікарки ВОЦМСЕ ОСОБА_2 № 107/к/тм від 31 жовтня 2023 року про оголошення догани ОСОБА_1 ; визнано незаконним та скасовано наказ в. о. головної лікарки ВОЦМСЕ ОСОБА_2 № 245/к/тр від 14 грудня 2023 року про звільнення ОСОБА_1 ; поновлено ОСОБА_1 на посаді лікаря-кардіолога Тульчинської МСЕК з 14 грудня 2023 року; стягнуто з ВОЦМСЕ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14 грудня 2023 року до 13 травня 2024 року в розмірі 98 181 грн 72 к. (без утримання податку й інших обов`язкових платежів). В решті позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на момент звільнення ОСОБА_1 14 грудня 2023 року нею не було допущено винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до неї уже були застосовані заходи дисциплінарного стягнення, накази про оголошення доган від 27 жовтня 2023 року і 31 жовтня 2023 року визнані судом незаконними, а тому суд дійшов висновку, що звільнення ОСОБА_1 відбулось з порушенням вимог пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

В апеляційній скарзі ВОЦМСЕ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просила скасувати рішення суду і ухвалити нове про відмову у позові.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалась на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки мотивам, зазначеним у наказах про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень та установлених у відповідних актах обставинам вчинення нею дисциплінарних проступків неналежного виконання трудових обов`язків.

Суд не врахував, що перевірка Вінницької міжрайонної МСЕК та її членів, винесення оскаржуваних наказів здійснені у відповідності до Указу Президента України від 12 вересня 2023 року «Про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України», яким передбачалась перевірка робочими групами обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами).

Не взяв до уваги змісту пояснювальних записок ОСОБА_1 , у яких вона не спростовувала виявлених порушень, а лише наголошувала на колегіальному прийнятті відповідних рішень.

Представник ОСОБА_1 адвокат Верещак В. М. подав відзив на апеляційну скаргу, за яким просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм процесуального права, відповідно до встановлених правовідносин сторін та норм матеріального права, якими вони регулюються.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги апеляційний суд прийшов до висновку, що вона підлягає задоволенню з огляду на таке.

Частинами першою четвертою статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За змістом статті 374 ЦПК України апеляційний суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення або змінює рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права (стаття 376 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цим вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає з огляду на таке.

Судом встановлено, що 05 грудня 2018 року ОСОБА_1 прийнята на посаду лікаря-методиста ВОЦМСЕ; 01 липня 2022 року переведена на посаду лікаря-кардіолога Вінницької міжрайонної МСЕК.

Наказом від 31 січня 2023 року ОСОБА_1 переведена на посаду лікаря-кардіолога Тульчинської міжрайонної МСЕК з 01 лютого2023 року. За цим же наказом ОСОБА_1 тимчасово виконувала обов`язки лікаря-кардіолога у Вінницькій міжрайонній МСЕК (а. с. 21).

Згідно з посадовою інструкцією лікаря-кардіолога ВОЦМСЕ, затвердженою 31 січня 2023 року за № 05-68/144, лікар-кардіолог МСЕК є лікарем-експертом (а. с. 23 25).

16 листопада 2022 року затверджені Правила внутрішнього трудового розпорядку працівників ВОЦ МСЕ (а. с. 26 30).

27 жовтня 2023 року наказом в. о. головного лікаря ВОЦМСЕ ОСОБА_6 лікарю-кардіологу Тульчинської міжрайонної МСЕК Закалюжній О. С. оголошено догану. За змістом цього наказу в ході перевірки комісією щодо обґрунтованості рішень про встановлення інвалідності особам чоловічої статі призовного віку від 19 жовтня 2023 року, 20 жовтня 2023 року медичних справ пацієнтів ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 встановлено, що ОСОБА_1 порушила Посадову інструкцію № 05-68/144 від 31 січня 2023 року, Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності та Положення про медико-соціальну експертизу, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1317 від 03 грудня 2009 року, Інструкцію про встановлення груп інвалідності, затверджену наказом МОЗ України № 561 від 05вересня 2011 року. Підставою для прийняття наказу стали акти комісії № 1 від 19 жовтня 2023 року, № 2 від 20 жовтня 2023 року, пояснювальна записка ОСОБА_1 від 23 жовтня 2023 року (а. с. 38).

Згідно з актом № 1 від 19 жовтня 2023 року комісією встановлено, що Вінницькою міжрайонною МСЕК був складений акт огляду № 1259 від 15 червня 2023 року відносно ОСОБА_11 і акт огляду № 1258 від 15 червня 2023 року відносно ОСОБА_7 , внаслідок яких цим пацієнтам встановлено третю групу інвалідності. Незважаючи на окрему думку лікаря ОСОБА_5 і незгоду з прийнятим рішенням головою ВМ МСЕК ОСОБА_12 не вжито заходів щодо направлення акту на обласну комісію для прийняття відповідного рішення про інвалідність, а також не вжито інших заходів відповідно до Посадової інструкції та Інструкції про встановлення групи інвалідності. Крім того, голова комісії ОСОБА_12 разом з членами комісії не вивчила медичну документацію, не вирішила питання про необхідність додаткових обстежень ОСОБА_11 і ОСОБА_7 , внаслідок чого було використано сфальсифіковані довідки про стаціонарне лікування цих пацієнтів у Вінницькій обласній лікарні ім. Пирогова (а. с. 31 32).

Відповідно до акту № 2 від 20 жовтня 2023 року комісією встановлено, що Вінницькою міжрайонною МСЕК був складений акт огляду № 1051 від 25 травня 2023 року відносно ОСОБА_4 , внаслідок якого даному пацієнту встановлено третю групу інвалідності. Незважаючи на окрему думку лікаря-невропатолога ОСОБА_5 і незгоду з прийнятим рішенням члени комісії ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 на чолі з головою ОСОБА_12 проігнорували думку профільного фахівця та всупереч Положенню, Інструкції про встановлення груп інвалідності та своїм посадовим інструкціям необґрунтовано встановили третю групу інвалідності ОСОБА_4 (а. с. 33 34).

Згідно з довідкою КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М .І. Пирогова ВОР» від 28 вересня 2023 року ОСОБА_11 в період з 09 лютого 2023 року до 20 лютого 2023 року в обласному спеціалізованому клінічному гастроентерологічному центрі ВОКЛ ім. Пирогова на стаціонарному лікуванні не перебував (а .с. 73).

Відповідно до довідки КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М. І. Пирогова ВОР» від 28 вересня 2023 року ОСОБА_7 в період з 12 травня 2023 року до 21 травня 2023 року в Клінічному високоспеціалізованому центрі серцево-судинної хірургії та рентгенендоваскулярної хірургії, інтервенційної кардіології та реперфузійної терапії з блоком інтенсивної терапії ВОКЛ ім. Пирогова на стаціонарному лікуванні не перебував (а. с. 76).

23 жовтня 2023 року ОСОБА_1 надала пояснення по суті складених актів, за якими повідомила, що рішення були прийняті комісійно на підставі наявної медичної документації і огляду пацієнтів (а. с. 35).

Спірні правовідносини, що склались між учасниками справи, регулюються Конституцією України та КЗпП України.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є правовий захист від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи (стаття 5-1 КЗпП України).

Трудова дисципліна це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Пунктом 22 статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються діяння, які, зокрема, є дисциплінарними правопорушеннями.

Згідно зі статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і дисципліни.

Відповідно до частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (частина перша статті 149 КЗпП України).

Під порушенням трудової дисципліни мається на увазі невиконання чи неналежне виконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на працівника трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Роботодавець має встановити, чи немає обставин, які виключають дисциплінарне провадження щодо працівника, до яких зазвичай належать: відсутність події або складу дисциплінарного проступку; вина або дії особи у стані крайньої необхідності; наслідки порушення; закінчення терміну, передбаченого для накладення дисциплінарного стягнення.

Закон не вимагає, щоб порушення обов`язково призводило до будь-яких шкідливих наслідків. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення, а наявність чи відсутність шкідливих наслідків може бути врахована тільки при визначенні тяжкості проступку та виборі виду дисциплінарного стягнення.

Водночас вина, як одна з ознак порушення трудової дисципліни, є цілком необхідною для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, наявність якої має бути обов`язково доведена роботодавцем. Критерієм, за яким визначається наявність вини в діях працівника, є належна турбота працівника про виконання трудових обов`язків.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (частина третя статті 149 КЗпП України).

Тлумачення частини третьої статті 149 КЗпП України свідчить, що її положення мають поширюватися при застосуванні будь-якого виду дисциплінарного стягнення, тобто як до звільнення, так і до догани (такий висновок зроблено, зокрема у постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року у справі № 757/35570/21-ц, провадження № 61-6837св23).

У постанові від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17 (провадження № 61-38286св18) Верховний Суд зазначив, що «ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення (пункт 3 частини першої статті 40 КЗпП України).

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив, зокрема, із того, що в оскаржуваних наказах не зазначено в чому полягає порушення, які саме дії чи бездіяльність позивачки призвели до порушення або неналежного виконання нею трудових обов`язків.

З таким висновком погодитись не можна з огляду на таке.

У наказі № 104/к/тм від 27 жовтня 2023 року зазначено:

-місце і час виявлення проступку 19 жовтня 2023 року та 20 жовтня 2023 року, медичні справи пацієнтів ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 ;

-посилання на нормативно-правові акти, порушення норм яких допустила ОСОБА_1 Посадову інструкцію № 05-68/144 від 31 січня 2023 року, Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності та Положення про медико-соціальну експертизу, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1317 від 03 грудня 2009 року, Інструкцію про встановлення груп інвалідності, затверджену наказом МОЗ № 561 від 06 вересня 2011 року;

-щодо фактичних обставин, які послужили підставою для накладення дисциплінарного стягнення, то у наказі є посилання на акти комісії №№ 1 і 2 від 19 та 20 жовтня 2023 року.

Так в акті № 1 від 19 жовтня 2023 року установлено факт неправомірного рішення Вінницької міжрайонної МСЕК щодо встановлення групи інвалідності ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , які незаконно набули право на пенсії по інвалідності та право на відстрочку від військової служби під час мобілізації в період воєнного стану.

При цьому голосуючи «за» відповідне рішення МСЕК ОСОБА_1 проігнорувала думку профільного фахівця ОСОБА_5 .

У наказі № 107/к/тм від 30 жовтня 2023 року зазначено:

- місце і час виявлення проступку 30 жовтня 2023 року та 20 жовтня 2023 року, медична справа пацієнта ОСОБА_9 ;

-посилання на ті ж самі, що й у наказі № 104/к/тм від 27 жовтня 2023 року нормативно-правові акти, порушення норм яких допустила ОСОБА_1 ;

-посилання на акт комісії № 3 від 30 жовтня 2023 року, як на підставу для застосування дисциплінарного стягнення (фактичні обставини порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни), у якому установлено факт безпідставного встановлення ОСОБА_9 групи інвалідності, в результаті чого він безпідставно набув право на відповідне пенсійне забезпечення та відстрочку від військової служби під час мобілізації в період воєнного стану.

У наказі № 245/к/тм від 14 грудня 2023 року зазначено про звільнення ОСОБА_1 з посади лікаря-кардіолога Тульчинської міжрайонної МСЕК з 14 грудня 2023 року за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором, на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

В акті № 4 від 17 листопада 2023 року установлено, що Вінницькою міськрайонною МСЕК безпідставно встановили групу інвалідності ОСОБА_10 . При цьому лікар-кардіолог ОСОБА_1 всупереч своїм посадовим обов`язкам, прописаним у пункті 2.2 Посадової інструкції сформувала і власноруч заповнила в акті огляду клініко-експертний діагноз хоча не мала відповідного сертифікату лікаря-спеціаліста й посвідчення про категорію, які підтверджують відповідність її як лікаря освітнім та кадровим вимогам за лікарською спеціальністю «терапія».

Згідно з пунктом 1.6. Посадової інструкції лікаря-кардіолога Тульчинської міжрайонної, затвердженої 31 січня 2023 року в. о. головної лікарки ВОЦ МСЕ Даниленко Ю. за № 05-68/144, з якою ОСОБА_1 ознайомлена 31 січня 2023 року, (далі Посадова інструкція) у своїй діяльності лікар-кардіолог керується Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров`я України, нормативно-правовими актами з питань медико-соціальної експертизи, правилами внутрішнього трудового розпорядку та іншими локальними нормативними актами ВОЦМСЕ.

Відповідно до пункту 2.1. Посадової інструкції основним завданням лікаря-кардіолога є визначення ступеня обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються на МСЕК, та участь у винесенні експертного рішення.

У пункті 2.2. Посадової інструкції визначено, що лікар-кардіолог у складі МСЕК при огляді пацієнта (особи, направленої на МСЕК) в межах своєї компетенції проводить: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінку всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження. За результатами огляду лікар-кардіолог у складі МСЕК в межах своєї компетенції формулює клініко-експертний діагноз та заповнює усю необхідну документацію, передбачену наказом МОЗ України «Про затвердження форм первинної облікової документації, яка використовується в медико-соціальних експертних комісіях» згідно чинного законодавства.

Згідно з пунктом 2.3. Посадової інструкції лікар-кардіолог в складі МСЕК визначає :

- ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності та причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків;

- потребу осіб з інвалідністю у забезпеченні їх технічними та іншими засобами реабілітації та виробами медичного призначення на підставі медичних показань і протипоказань, а також з урахуванням соціальних критеріїв;

- потребу осіб з інвалідністю, потерпілих від нещасного випадку на виробництві, у медичній та соціальній допомозі, в тому числі у додатковому харчуванні, ліках, спеціальному медичному, постійному догляді або допомозі, побутовому обслуговуванні, протезуванні, санаторно-курортному лікуванні, придбанні спеціальних засобів пересування;

- ступінь стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування».

У пунктах 4.1., 4.3., 4.4. Посадової інструкції установлена відповідальність лікаря-кардіолога, зокрема за:

- неякісне та несвоєчасне виконання покладених на нього посадових обов`язків;

- неналежну організацію своєї роботи, несвоєчасне й некваліфіковане виконання наказів, розпоряджень і доручень керівника, порушення вимог нормативно-правових актів у галузі медицини;

- перевищення своїх повноважень, визначених цією посадовою інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 3 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 (далі Положення № 1317) медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене зварюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Пункти 1.4, 1.10, 2.2 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом МОЗ № 561 від 05 серпня 2011 року (далі Інструкція № 561) установлено, що:

медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності;

при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та синка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії;

для встановлення інвалідності у пацієнта мають бути порушені критерії життєдіяльності, передбачені пунктом 2.2 цієї Інструкції.

За змістом пунктів 17, 21 Положення № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності; у разі коли голова або окремі члени комісії не згодні з прийнятим рішенням, їх думка зазначається в акті огляду комісії, який подається у триденний строк Кримській республіканській, обласній або центральній міській комісії, що приймає відповідне рішення із урахуванням результатів додаткового медичного обстеження та консультативного висновку головного спеціаліста відповідного профілю.

Оскільки в разі дотримання ОСОБА_1 зазначених положень вона не могла погоджуватись (голосувати «за») встановлення групи інвалідності зазначеним вище особам, а їх (цих положень) порушення тягне за собою індивідуальну відповідальність лікаря-кардіолога МСЕК, то з висновками суду першої інстанції про те, що рішення про встановлення групи інвалідності пацієнту приймалось колегіально за результатами голосування, більшістю голосів від складу, а не одноосібно ОСОБА_1 , і вона не мала переваг у порівнянні з іншими членами, тому вона не є відповідальною за спільне рішення комісії, ОСОБА_1 не наділена повноваженнями вирішувати питання про достовірність або недостовірність даних, які містились у медичних довідках пацієнта (витязі з історії хвороби), а також перевіряти законність та обґрунтованість їх видачі, тобто про відсутність вини позивачки у порушенні трудової дисципліни, погодитись не можна.

Апеляційний суд відхиляє доводи представника позивачки адвоката Верещака В. М. про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності через особисту неприязнь в. о. головної лікарки ВОЦ МСЕ ОСОБА_2 , тому що жодними доказами вони не підтверджені, натомість дисциплінарні стягнення накладались на підставі актів комісії згідно з Указом Президента України від 12 вересня 2023 року «Про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України», яким передбачалась перевірка робочими групами обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами).

Доводи щодо легітимності створення такої комісії не були підставою позову ОСОБА_1 , а її припущення щодо особистої зацікавленості окремих її членів у притягненні її до відповідальності чи професійної некомпетентності нічим не підтверджені.

Апеляційний суд звертає також увагу на підвищеній соціальній відповідальності членів МСЕК в умовах воєнного стану, рішення яких безпосередньо впливають на обороноздатність країни, натомість такі дії ОСОБА_1 , як установлення діагнозу, який виходить за межі компетентностей лікаря-кардіолога (за наявності в комісії профільного лікаря терапевта), голосування про встановлення групи інвалідності всупереч окремій думці профільного лікаря щодо чоловіків призовного віку є очевидним та грубим нехтуванням позивачкою не лише зазначених вище приписів нормативно-правових актів, а й моральних засад суспільства.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У разі відмови у позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Позивачка ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору в частинівимог проскасування наказупро звільненнята поновленняна роботі на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Ураховуючи те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові, сплачений ВОЦ МСЕ судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 5450 грн 40 к. необхідно стягнути з позивачки на користь відповідача, в розмірі 1816 грн 80 к. компенсувати відповідачу за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, решту судових витрат, зокрема витрати на правничу допомогу адвоката, залишити за позивачкою.

Керуючись статтями367,368,374,375,381,384ЦПК Україниапеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Вінницького обласногоцентру медико-соціальноїекспертизи задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 травня 2024 року скасувати і постановити нове судове рішення.

У позові ОСОБА_1 до Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи про скасування наказів про оголошення догани, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи, вул. Театральна, 14, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 20097160, 5450 (п`ять тисяч чотириста п`ятдесят) грн 40 к. у відшкодування сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Судовий збір,понесений Вінницькимобласним центроммедико-соціальноїекспертизи, вул. Театральна, 14, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 20097160, за подання апеляційної скарги в розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн 80 к. компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

(Повний текст судового рішення виготовлено 09 вересня 2024 року).

Головуючий О. С. Панасюк

Судді: І. В. Міхасішин

І. М. Стадник