єдиний унікальний номер справи 546/772/24

номер провадження 2/546/345/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2024 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Решетилівка в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи цивільну справу № 546/772/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання споживчого кредиту, -

в с т а н о в и в :

31.07.2024 до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання споживчого кредиту.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого рахунку № 549547. Кредитодавець надав позичальнику кредит в сумі 25000,00 грн, шляхом перерахування кредитних коштів на банківську карту відповідача, зареєстровану для цієї цілі в особистому кабінеті на сайті кредитодавця, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю суму кредиту в строк до 18.03.2022 та сплатити відсотки за користування кредитом.

Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

26.11.2021 укладено договір № 26-11/2021 відповідно до якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відпустило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 549547.

10.03.2023 було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 549547.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання споживчого рахунку № 549547 від 18.03.2021 у розмірі 28394,89 грн, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 31.07.2024 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

У порядку визначеному ч. 6 ст.187 ЦПК України судом 31.07.2024 направлено запит до органу реєстрації з метою з`ясування зареєстрованого місця проживання відповідача та вирішення питання щодо належної підсудності даного спору суду, відповідь на який отримано 05.08.2024.

Ухвалою суду від 08.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено відкрите судове засідання на 08:30 год 06.09.2024.

У судове засідання 06.09.2024 сторони не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просить проводити розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду не заперечує (а.с.5).

Відповідач у судове засідання не з`явився, 06.09.2024 подав до суду клопотання про визнання позовних вимог у розмірі 28394,89 грн повністю. Розгляд справи просив провести без його участі. Окрім того, просив зменшити розмір судових витрат на правову допомогу до 4000,00 грн зазначаючи наступне. Відповідач має на утриманні двох неповнолітніх дітей та мати пенсійного віку. Його дружина отримує мінімальну заробітну плату, він працює різноробочим. Враховуючи вищезазначене, просить врахувати сукупний дохід його родини та знизити розмір судових витрат на правову допомогу до 4000,00 грн (а.с.50).

Згідно з ч.3 ст.211 ЦПК України справу розглянуто за відсутності сторін, які надіслали на адресу суду заяви з проханням справу розглянути за їх відсутності. Судовий розгляд справи здійснювався на підставі наявних письмових доказів у матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом судом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України - у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ», в особі директора Рохманійко Миколи Віталійовича, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ОСОБА_1 , 18.03.2021 уклали договір про надання споживчого кредиту, з наступними умовами.

Згідно до пункту 1.1 укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.

Відповідно до пункту 1.2. на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Пунктом 1.3. визначено, що сума кредиту (загальний розмір) складає: 25000,00 гривень. Тип кредиту - кредит.

Пунктом 1.4. встановлено строк кредиту 365 днів з кінцевим терміном повернення 18.03.2022. Детальні терміни повернення кредиту визначені в Графіку платежів, що є Додатком №№1 до цього договору.

Процентна ставка, встановлена пунктом 1.5., становить 25% в день за перший день користування кредитом, та 85% річних за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня й до кінця строку надання кредиту.

Кошти кредиту, згідно до пункту 2.1. договору, надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування у розмірі 20000,00 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем в особистому кабінеті, або надані товариству іншим шляхом, та у розмірі 5000,00 грн на користь товариства з метою виконання зобов`язань з оплати процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п.3.5. договору.

Відповідно до розділу 3 договору нарахування процентів за договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного у п.1.4. договору, на залишок заборгованості за кредитом. Нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. Згідно положень пункту 3.3. розмір процентної ставки, встановлений в п.1.5. договору, залежить від умов її встановлених та є незмінним протягом усього строку дії договору та не може бути збільшений товариством в односторонньому порядку.

Окрім того, товариство має право укладати договори щодо відступленням права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди позивача.

Відповідно до пункту 5.1. сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно графіка платежів.

Згідно підпункту 5.3.1. у першу чергу здійснюються платежі з повернення простроченої суми кредиту та прострочені проценти за користування кредитом. Якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості передбаченої даною чергою, недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватися у такій черговості:

- прострочені зобов`язання по процентам;

- прострочені зобов`язання по кредиту.

Підпунктом 5.3.2. встановлено, що у другу чергу сплачується сума кредиту та проценти за користування кредитом. Якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості передбаченої даною чергою, недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватися у такій черговості:

- строкові зобов`язання по процентам;

- строкові зобов`язання по кредиту.

Підпункт 5.3.3 передбачає, що у третю чергу здійснюється сплата інших платежів за договором.

Розділом 6 даного договору встановлено відповідальність сторін. Згідно п. 6.1. сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно чинного законодавства України, та цього договору.

Пунктом 6.2. передбачено, що порушенням умов цього договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.

Відповідно до положень пункту 6.3., у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф - у розмірі 207,50 гривень за кожен день такого невиконання та/або неналежного виконання. Граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів) не може перевищувати 12500,00 грн.

Розділом 5 інші умови договору. Пунктом 8.1. зазначено, договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання споживачем зобов`язань за ним. Пунктом 8.3. - що усі неврегульовані цим договором правовідносини сторін регулюються чинним законодавством України.

Відповідно до положень пункту 8.6., цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами копіювання, в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що відтворений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІТС товариства/зазначений в цьому договорі. Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.

Згідно пункту 8.8.підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що:

- перед укладенням цього договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування; б) вказана в ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на Веб-сайті;

- він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ», (далі - Правила), що розміщені на Веб-сайті та затверджені наказом №53-ОД від 26.10.2020 року, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися;

- дані, що стосуються його особи (дані паспорту, РНОКПП, ПІБ, місце проживання, інше), зазначені в преамбулі, та реквізитах сторін цього договору є актуальними, правильними та відповідають дійсності. споживач погоджується, що наявність помилок та/або неточностей, та/або описок в таких даних, не пливають на зобов`язання споживача, передбачені цим договором;

- він погоджується, що у випадку передбаченому пп.2 п.4.1. договору для товариства не наступає прострочення кредитора.

У положеннях пункту 8.11., сторони домовились, що примірник цього договору вважається отриманим споживачем, якщо товариство його направило на електронну адресу вказану споживачем в особистому кабінеті/договорі та/або безпосередньо в особистий кабінет.

У випадку відправлення договору в особистий кабінет, споживач приймає та підтверджує, що дані особистого кабінету є його контактними даними, які були ним зазначені під час укладення договору та які дають можливість споживачу переглядати укладений договір, завантажити його на свій персональний комп`ютер або інший пристрій, створити копію на паперовому носії і таким чином отримати у формі, що унеможливлює зміну його змісту. В цьому випадку датою відправлення договору вважається дата, з якої споживачу в особистому кабінеті стає доступним текст укладеного договору.

Відповідно до п.8.12. всі додатки до цього договору підписані сторонами є невід`ємною частиною договору.

Розділом 9 даного договору вказані реквізити сторін, де зазначено, що даний договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором НОМЕР_4, 18.03.2021 о 18:30:34, ОСОБА_1 (а.с.6-7)

Додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 549547 від 18.03.2021 є Графік платежів до договору про надання споживчого кредиту № 549547 від 18.03.2021, даний додатком підписано за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору НОМЕР_4, 18.03.2021 о 18:30:34, ОСОБА_1 (а.с.9)

Також судом встановлено, що ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в розмірі 20000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача (зв. сторона а.с.9).

Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

З досліджених матеріалів справи встановлено, що відповідачем була прийнята пропозиція (оферта) укласти електронний договір позики, розміщений на веб-сайті ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та направлений позичальнику через особистий кабінет, шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Такі дії сторін свідчать про укладення договору позики з дотриманням встановленої Законом України «Про електронну комерцію» форми правочину.

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно з пп. 3 п. 4.1 кредитного договору, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

Судом встановлено, що 26.11.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 26-11/2021, згідно умов якого первісний кредитор ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 14517355,38 а фактор, ТОВ «Вердикт Капітал», зобов`язується здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладених між первісним кредитором та боржниками.

За цим договором фактор має право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових зобов`язань за договорами про надання фінансових послуг, право вимоги за якими передається (а.с. 13-15).

Додатком №2 до даного договору є акт прийому-передавання реєстру боржників за договором факторингу № 26-11/2021 від 26.11.2021 (зворотна сторона а.с.15).

Додатком № 3 є реєстр боржників до договору факторингу № 26-11/2021 від 26.11.2021, де за №57, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 знаходиться ОСОБА_1 , з договором № 549547 від 18.03.2021 (а.с.16,17).

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , з договором № 549547 від 18.03.2021, здійсненого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», за період з 19.03.2021 по 19.02.2022 включно основний борг становив - 18653,40 грн, проценти - 6512,96 грн, загальна сума боргу - 23503,60 грн.

Згідно вищевказаного розрахунку відповідач здійснював платежі, а саме 16.04.2021 в розмірі 3234,00 грн, 18.05.2021 в розмірі 3185,00 грн, 25.06.2021 у розмірі 3185,00 грн, 05.08.2021 у розмірі 3126,20 грн. Загальний розмір сплачених відповідачем коштів на користь ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» становить 12730,20 грн (а.с.10).

Судом встановлено, що 31.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект-центр» укладено договір про відступлення прав вимоги № 10-03/2023/01, згідно умов якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах визначених цим договором права вимоги первісного кредитора до боржників. Зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього договору, включаючи права до правонаступників боржників (надалі також - реєстр боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором. Права вимоги, що є предметом цього договору належить первісному кредитору на підставі договору факторингу № 26-11/2021 від 26.11.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Вердикт Капітал» включно (а.с.19-22).

Додатком № 4 до даного договору є акт прийому-передачі реєстру боржників за договором № 10-03/2023/01 про відступлення права вимоги ( купівлі-продажу) прав вимоги від 10.03.2023 (зворотна сторона а.с.22).

Додатком № 3 є реєстр боржників до договору № 10-03/2023/01 про відступлення права вимоги від 10.03.2023, де за №10765, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 знаходиться ОСОБА_1 , з договором № 549547 від 18.03.2021 (а.с.23-24,25).

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , з договором № 549547 від 18.03.2021 здійсненого ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.03.2023, здійсненого за період з 26.11.2021 до 10.03.2023, остання становить 28394,89 грн (а.с.11).

Здійснений 10.07.2024 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» розрахунок заборгованості станом на 10.07.2024 має такі нарахування, а саме загальна заборгованість - 28394,89 грн, що складається з заборгованості по основній сумі кредиту - 18753,40 грн, заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги - 9461,49 грн (а.с.12).

Відповідно до ст. ст.526,527,530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. В силу ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Так, одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з ст. ст.610,611,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. ст.526,527,530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. В силу ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Так, одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з ст. ст.610,611,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином встановлено, що взятих на себе зобов`язань за кредитним договором № 549547 від 18.03.2021 відповідач не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 28394,89 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 18453,40 грн; заборгованість за відсотками 9641,49 грн. Вказані розрахунки складені відповідно до умов кредитного договору та вимог ЦК України, відповідач з даними розрахунками в заяві про визнання позовних вимог погодився.

Оскільки відповідач подав до суду клопотання про визнання позовних вимог у розмірі 28 394,89 грн, з урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та, враховуючи факт невиконання ОСОБА_1 умов договору № 549547 від 18.03.2021, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 28394,89 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 18453,40 грн; заборгованість за відсотками 9641,49 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0448260251 від 22.07.2024 (а.с.1). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.37).

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічні положення закріплені в ч. 3 ст. 7 Закону Україна «Про судовий збір».

Таким чином, враховуючи норми ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», на користь позивача підлягає поверненню 50% сплаченого ним судового збору, що становить 1514,00 грн (3028,00 х 50% =1514,00).

Інші 50% сплаченого позивачем судового збору, що становить 1514,00 грн, підлягають стягненню на його користь з відповідача.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн, суд зазначає наступне.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем здійснено витрати на правову допомогу у сумі 9000,00 грн, що підтверджується договором про надання правової допомоги № 07-06/2024 від 07.06.2024, заявки на надання юридичної допомоги № 531 від 01.07.2024, витягу з акту №1 про надання юридичної допомоги від 05.07.2024 копією платіжної інструкції № 0446780000 від 12.07.2024 (а.с.29-30,33,34,32).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 року за № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18, провадження № 14-26цс21.

Враховуючи вищевикладені норми процесуального права, обставини справи та клопотання відповідача про зменшення судових витрат на правову допомогу, керуючись закріпленим статтею 11 ЦПК України принципом пропорційності у цивільному судочинстві, виходячи з вимог розумності та справедливості, враховуючи обсяг виконаної АО «Лігал Ассістанс» роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також того, що позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» задоволено, суд дійшов висновку, що справедливим і співмірним буде задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставіст.ст.512,514,526,530,549,610-612,629,1048,1050,1054 ЦК України та керуючисьст.ст.7,12,13,81,141,263,265,279, ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Прийняти визнання ОСОБА_1 позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання споживчого кредиту.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання споживчого кредиту - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» суму заборгованості за договором договору №549547 від 18.03.2021 у загальному розмірі 28394,89 грн (двадцять вісім тисяч триста дев`яносто чотири гривень 89 копійок), яка складається із:

- 18753,40 грн- заборгованість за тілом кредиту;

- 9641,49 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавської області (вул. Шевченка, буд. 1, м. Полтава Полтавського району Полтавської області, 36000, код ЄДРПОУ 37959255) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926) сплачений ним судовий збір у розмірі 1514,00 грн (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок) згідно платіжної інструкції № 0448260251 від 22.07.2024.

Вилучити з матеріалів справи оригінал платіжної інструкції № 0448260251 від 22.07.2024 (а.с.1) та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

До матеріалів справи долучити копію квитанції до платіжної інструкції № 0448260251 від 22.07.2024.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» понесені судові витрати за сплати судового збору у розмірі 1514,00 грн (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок).

Задовільнити клопотання відповідача про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).

В іншій частині позов залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06 вересня 2024 року.

Учасники справи:

позивач - ТОВ «Фінансова компанія «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження юридичної особи: вул. Мечнікова, 3, оф. 306, м. Київ, поштовий індекс: 01133, ел. адреса: collect_center27ukr.net, телефон: +38(044)374-16-16, наявний електронний кабінет в ЄСІТС;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ел. адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 , моб.телефон: НОМЕР_3 .

Суддя О.О. Романенко