Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2024 рокуСправа №160/32399/23
Суд, у складі судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул.Зодчих, буд.22, м.Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
установив:
11 грудня 2023 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ у Вінницькій області від 06.06.2023 р. № 046350013076 про відмову в призначенні йому пенсії за віком відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 29.05.2023 р.;
- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи один місяць служби за три час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції з 14.07.2015 р. по 20.10.2016 р., в т.ч. період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 01.09.2015 по 07.12.2015, з 20.12.2015 р. по 04.03.2016 р., з 16.03.2016 р. по 16.03.2016 р., з 15.04.2016 р. по 11.07.2016 р., з 29.07.2016 р. по 20.10.2016 р. в стаж роботи за професією гірник очисного вибою з повним робочим днем у шахті, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області призначити та виплатити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії від 29.05.2023 р.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками розгляду його заяви від 29.05.2023 року було прийнято рішення № 046350013076, яким позивачу було відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу. Як вказує позивач, під час розгляду заяви від 29.05.2023 року про призначення пенсії та прийняття відповідного рішення до пільгового стажу позивача не зараховано періоди участі в АТО/ООС із розрахунку - один місяць служби за три місяці, зокрема: період участі в АТО на території Донецької та Луганської областей з 10.11.2017 року по 29.04.2018 року, а також періоди участі в ООС на території Донецької та Луганської областей з 01.09.2015 по 07.12.2015, з 20.12.2015 р. по 04.03.2016 р., з 16.03.2016 р. по 16.03.2016 р., з 15.04.2016 р. по 11.07.2016 р., з 29.07.2016 р. по 20.10.2016 р. Позивач вважає таку відмову протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
15 січня 2024 року від Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив, в якому відповідач заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що згідно статті 57 Закону України „Про пенсійне забезпечення військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям. Відповідно до пункту 3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 (зі змінами) передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції та у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів. З огляду на вищезазначене, період проходження військової служби при частковій мобілізації з 14.07.2015 по 20.10.2016, в тому числі період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 01.09.2015 по 07.12.2015, з 20.12.2015 по 04.03.2016, з 16.03.2016 по 16.03.2016, з 15.04.2016 по 11.07.2016, з 29.07.2016 по 20.10.2016 зараховано Позивачу до загального та пільгового стажу роботи (ст.14, П/П, підземні) за Списком №1 згідно ч.3 ст. 114 Закону №1058 в одинарному розмірі.
18 січня 2024 року від Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов відзив, в якому відповідач заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що позивач 29.05.2023 року звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення дострокової пенсії за віком За результатами розгляду документів встановлено, що страховий стаж Позивача склав 37 років 9 місяців 17 днів (з урахуванням додаткових років за Списком №1). Стаж роботи на підземних і відкритих гірничих роботах за списком робіт і професій, затвердженим постанвою Кабінетом Міністрів України №202 від 31.03.1994 року - 22 роки 10 місяців 17 днів (при необхідних 25 років). Стаж роботи на провідних посадах 15 років 11 місяців 21 день (при необхідних 20 років). Отже, для призначення пенсії незалежно від віку у Позивача відсутній необхідна тривалість пільгового стажу. Звертаємо увагу суду, що один місяць служби за три місяці, застосовується при обчисленні вислуги років для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та не стосується пенсій призначених відповідно до Закону №1058. Оскільки стаж позивача на підземних роботах за постановою №202 складає 22 роки 10 місяців 17 днів, то пенсійна виплата не підлягає обчисленню з урахуванням роз?яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить із такого.
Судом встановлено, що 29.05.2023 р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №1.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління ПФУ у Вінницькій області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.
Рішенням Головного управління ПФУ у Війнницькій області від 06.06.2023 р. №046350013076 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
У вказаному рішенні зазначено, що пільговий стаж заявника за списком робіт та професій затвердженим постановою Кабінету міністрів України № 202 від 31.03.1994 року (необхідний пільговий стаж не менше 25 років) становить 22 роки 10 місяців 17 днів. Пільговий стаж заявника (роботи підземні, провідні професії; необхідний пільговий стаж не менше 20 років) становить 15 років 11 місяців 21 день. Результати розгляду документів наданих до заяви: За доданими документами до пільгового стажу зараховано усі періоди трудової діяльності. Додатково повідомляємо, що до уваги не взято довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України № 263 від 15.07.2022 року, оскільки довідка про заробітну плату (грошове забезпечення) № 178 від 03.08.2022 року не встановленого зразка (не відповідає формі довідки затвердженої Постановою управління Пенсійного фонду України № 3-1 від 04.02.2021 року).
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 09.07.2004р., позивач в оскаржуваний період:
- з 23.08.2007 29.05.2023 гірничий очисного вибою четвертого розряду з повним робочим днем в шахті.
Згідно довідки № 263 від 15.07.2022 року, виданої військовою частиною НОМЕР_3 , ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях в зоні АТО в період: з 01.09.2015 по 07.12.2015, з 20.12.2015 р. по 04.03.2016 р., з 16.03.2016 р. по 16.03.2016 р., з 15.04.2016 р. по 11.07.2016 р., з 29.07.2016 по 20.10.2016 р.
Згідно військового квитка серії НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 14.07.2015 року по 20.10.2016 р. ОСОБА_1 проходив військову службу під час часткової мобілізації на підставі указу Президента України № 15/2015 від 14.01.2015 року.
Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.07.2023р. №4/140, ОСОБА_1 проходив військову службу при частковій мобілізації з 14.07.2015р. по 20.10.2016р.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_5 , виданим 16.03.2016 року ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій.
Не погоджуючись з спірним рішенням відповідача, та вважаючи його протиправним позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначаються положеннями Закону № 1058-IV.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно з цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно зі статтею 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
За змістом частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Відповідно до положень абзацу 1 пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Згідно з абзацом 3 пункту 2 розд. ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає стаття 114 Закону № 1058-IV.
Як видно з оскаржуваного рішення, підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах є відсутність у нього необхідного пільгового стажу, передбаченого статтею 114 Закону № 1058-IV.
Згідно з частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
18.11.2005 року Міністерством праці та соціальної політики України було прийнято наказ № 383, яким затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії або посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
31.03.1994 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 202 "Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років" (далі - Постанова КМУ № 202).
До розділу І "Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт" зазначеної Постанови КМУ № 202 включені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Порядок підтвердження стажу роботи регламентується статтею 62 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ).
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ (яка кореспондуються зі статтею 48 Кодексу законів про працю України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Саме такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.
Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка і лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.
Пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 року у справі № 560/1399/19.
Записи у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_6 від 01.07.1992 року щодо спірних періодів свідчать, що з 18.09.2008 року він був переведений майстром-підривником підземним, із повним підземним робочим днем у шахті (запис № 25).
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 09.07.2004р., позивач в оскаржуваний період:
- з 23.08.2007 29.05.2023 гірничий очисного вибою четвертого розряду з повним робочим днем в шахті.
Будь-яких записів про звільнення з цієї посади трудова книжка позивача не містить.
Суд зазначає, що даний запис у трудовій книжці позивача здійснений належним чином та не має дефектів вчинення, що не заперечується відповідачем.
Вказана вище посада віднесена до Списків № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що були чинними на момент переведення позивача на цю посаду та у спірні періоди проходження ним військової служби (у тому числі періоди участі в АТО/ООС), відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36, від 24.06.2016 року № 461.
Як видно з розрахунку стажу позивача (форма РС-право), час роботи на даній посаді зарахований до пільгового стажу позивача (Список № 1).
Як встановлено судом, згідно військового квитка серії НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 14.07.2015 року по 20.10.2016 р. ОСОБА_1 проходив військову службу під час часткової мобілізації на підставі указу Президента України № 15/2015 від 14.01.2015 року.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_5 , виданим 16.03.2016 року ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій.
Відповідно до статті 2 Закону України від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ) військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. При цьому час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ).
Положеннями статті 1-2 цього Закону № 2011-ХІІ передбачено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України і законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з абзацом 2 пункту 1 статті 8 Закону № 2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
17.03.2014 року, тобто після оприлюднення Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 17.03.2014 року № 303/2014, в Україні розпочав діяти особливий період, що тривав до введення воєнного стану в Україні.
За змістом статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 року № 1932-XII (далі - Закон № 1932-XII) під бойовими діями слід розуміти форму застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).
Отже, участь в АТО/ООС, а так само у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, підпадає під визначення участі в бойових діях.
Відповідно до статті 57 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, який встановлений для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Згідно з підпунктом "а" пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" від 17.07.1992 року № 393 (далі - Постанова КМУ № 393) установлено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці 1 пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, зокрема: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року було затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі - Положення № 530), яким визначається порядок обчислення вислуги років для призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим з військової служби.
Відповідно до пункту 2.3. розділу 2 Положення № 530 визначено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях в особливий період, у тому числі у воєнний час, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах із застосуванням кратності - один місяць служби за три місяці, незалежно від того, який вид пенсії та за яким законом вона призначається.
Згідно військового квитка серії НОМЕР_4 , з 14.07.2015 року по 20.10.2016 р. ОСОБА_1 проходив військову службу під час часткової мобілізації на підставі указу Президента України № 15/2015 від 14.01.2015 року.
З огляду на викладене, спірні періоди, що визначені у довідці № 263 від 15.07.2022 виданої військовою частиною НОМЕР_3 , підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV, на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці (тобто із застосуванням кратності).
Суд, ретельно вивчивши надані сторонами докази, вважає за недоцільним заперечення відповідача щодо наявності у позивача недоліків у довідці про участь у бойових діях. Зокрема, суд зазначає, що зазначені в довідці періоди безпосередньої участі в бойових діях у зоні проведення антитерористичної операції знаходять своє підтвердження у військовому квитку серії НОМЕР_4 та довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.07.2022 року №4/140. Таким чином, сукупність наведених доказів у їх сукупності є достатньою для встановлення факту участі позивача у бойових діях.
Ця правова позиція узгоджуються з висновками, що містяться у постановах Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 348/347/17, від 30.07.2019 року у справі № 346/1454/17, від 02.04.2020 року у справі № 185/4140/17, від 16.06.2020 року у справі № 185/7049/16-а, від 31.08.2022 року у справі № 185/6919/16-а, від 17.10.2022 року у справі № 340/395/17, тощо.
Зокрема, у справі № 185/4140/17 предметом позову було кратне обчислення трудового стажу при призначенні пенсії на пільгових умовах за статтею 14 Закону № 1788-ХІІ, норми якої ідентичні положенням частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV. При цьому Верховним Судом зроблений висновок про те, що період служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
У постанові Верховного Суду від 02.04.2020 року у справі № 185/4140/17 викладений правовий висновок, відповідно до якого судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції у періоди з 22.07.2014 року по 12.12.2014 року та з 18.12.2014 року по 20.03.2015 року, що підтверджується довідкою військової частини. Отже, саме вказаний період підлягає кратному обрахуванню.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області № 046350013076 від 06.06.2023 року, яким позивачу було відмовлено у призначенні пенсії, є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
В рамках заявлених позовних вимог та доказів, поданих на їх обґрунтування, не вбачається можливим встановити достатність підстав та умов для призначення такої пенсії, а саме: чи вистачає набутого позивачем страхового та пільгового стажу для призначення такого виду пенсії.
На час розгляду справи пенсія ще не призначена і остаточний правильний обрахунок страхового та пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, пенсійним органом не проведено, відтак, останнім і не зроблено остаточного висновку про наявність/відсутність у позивача достатнього стажу для призначення такої пенсії.
При цьому, призначення пенсії, в тому числі і обрахування стажу, необхідного для її призначення, за законом віднесено до компетенції відповідних управлінь Пенсійного фонду України, якому після остаточного обрахунку стажу позивача визначитись із тим, чи достатньо такого стажу для призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах.
За наведених обставин, підстави для зобов`язання відповідача призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах відсутні.
У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Разом з тим, з метою ефективного захисту прав позивача, керуючись приписами ч. 2 ст. 9 КАС України, якими передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, при цьому, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, у цьому випадку, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що розгляд заяви за заявою позивача від 29.05.2023 р. здійснювало Головне управління ПФУ у Вінницькій області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку.
У межах заявлених підстав позову, при розгляді цієї справи, судом надавалась оцінка лише питанню неврахування періодів стажу позивача при вирішенні питання про призначення пенсії. Вказане виключало можливість перевірки всіх умов, визначених законом для прийняття позитивного рішення в користь позивача. Тому, з метою захисту порушених прав та інтересів позивача, Головне управління ПФУ у Вінницькій області необхідно зобов`язати повторно розглянути заяву позивача від 29.05.2023 р. із урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині судового рішення та про наявність підстав для врахування періодів стажу роботи, які досліджувалися при розгляді цієї справи.
Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 р. у справі № 348/2160/15-а (провадження № К/9901/32093/18) дійшов висновку, що обов`язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
У зв`язку із наведеним, відсутні підстави для задоволення позову в частині зобов`язання Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області призначити пенсію.
Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову частково з викладених вище підстав.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», з відповідача судові витрати, відповідно до статті 139 КАС України, не стягуються.
Керуючись ст. 241-246, 250 КАС України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул.Зодчих, буд.22, м.Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду у Вінниціькій області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 від 06.06.2023 року №046350013076.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул.Зодчих, буд.22, м.Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) від 29.05.2023 року про призначення пенсії на пільгових умовах на підставі частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши при повторному розгляді вказаної заяви до його спеціального (пільгового) стажу роботи на посадах, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із розрахунку - один місяць служби за три місяці, періоди участі в проведенні Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 01.09.2015 по 07.12.2015, з 20.12.2015 р. по 04.03.2016 р., з 16.03.2016 р. по 16.03.2016 р., з 15.04.2016 р. по 11.07.2016 р., з 29.07.2016 р. по 20.10.2016р.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя А.В. Савченко
