Справа № 157/404/24 Головуючий у 1 інстанції: Гамула Б. С. Провадження № 22-ц/802/744/24 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Киці С. І.,

суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

секретар с/з Черняк О. В.,

з участю заявника ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи Панасюка О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, за апеляційною скаргою заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 14 травня 2024 року

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_2 у березні 2024 року звернулась в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Заява обґрунтовувала тим, що її батько ОСОБА_3 з 17 серпня 2015 року по 29 травня 2022 року з перервами проходив військову службу у лавах Збройних Сил України на посадах сержантського складу. При здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районі бойових дій 29 травня 2022 року загинув у районі населеного пункту Врубівка Сєвєродонецького району Луганської області та 01 червня 2022 року був похований на кладовищі с. Підріччя Камінь-Каширського району Волинської області. Відповідно до свідоцтва про смерть та витягу з іменного списку безповоротних втрат особового складу в/ч НОМЕР_1 за 2022 рік наказом командира в/ч НОМЕР_1 № 149 від 04 червня 2022 року сержант ОСОБА_3 був виключений зі списків особового складу військової частини. Згідно з витягом із протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця №1158 від 26 вересня 2022 року «травма, поранення сержанта ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4, «... проникаючі осколкові ураження множинних декількох ділянок тіла. Вибухова травма. Ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків» послужило причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 - травма, поранення і причина смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини.». У липні 2023 року звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю (загибеллю) батька. ІНФОРМАЦІЯ_1 на її вимогу подав на розгляд розпоряднику бюджетних коштів Міністерству оборони України висновок щодо можливості виплати їй одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні або перевірочні та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. Згодом спеціалісти ТЦК повідомили, що відповідно до пункту 22 протокольного рішення № 20/д від 03 листопада 2023 року комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум документи заявниці повторно були повернуті на доопрацювання, оскільки «за поданими документами неможливо встановити, чи є повнолітня заміжня дочка загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 непрацездатною (особою з інвалідністю) та чи перебувала вона на його утриманні»; «За поданими документами неможливо встановити, що вона ОСОБА_2 проживала разом із своїм батьком, вела з ним спільне господарство і мала взаємні права та обов`язки». Зазначала, що із заявою про виплату одноразової грошової допомоги від 26 червня 2023 року вона зверталася не як утриманець померлого, а як член сім`ї (донька). Стверджує, що вони з батьком вели спільне господарство, формували спільний бюджет, планували та здійснювали покупки, спільно здійснювали оплату за комунальні послуги тощо. Разом із батьком, здебільшого за його кошти, вони провели косметичний ремонт у будинку, замінили вікна та двері, здійснили реконструкцію та ремонт системи опалення. За життя батька розпочали капітальний ремонт літньої кухні, придбали деякі будівельні матеріали. З початку своєї служби у лавах Збройних Сил України, отримуючи грошове забезпечення, батько постійно проводив банківські перекази на її картковий рахунок, забезпечуючи належний рівень життя для неї та її брата. Після повномасштабного вторгнення Російської Федерації, виконуючи свій військовий обов`язок, батько був переміщений до Луганської області, звідки регулярно надсилав їй на картковий рахунок своє грошове забезпечення. Вважає підтвердженим факт спільного проживання її та померлого батька ОСОБА_3 , ведення з ним спільного господарства, наявності взаємних прав та обов`язків. Встановлення відповідного факту має юридичне значення, оскільки надає правові підстави для отримання нею соціально-економічних пільг та гарантій, передбачених чинним законодавством України для членів сімей загиблих (померлих) військовослужбовців. Просила суд встановити факт її проживання однією сім`єю, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав і обов`язків із батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Камінь-Карського районного суду Волинської області від 14 травня 2024 року заяву задоволено, встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України та його дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на день смерті ОСОБА_3 проживали однією сім`ю, вели спільне господарство та мали взаємні права й обов`язки.

Заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_1 подав апеляційну скаргу на вищевказане рішення суду. Вважає рішення необґрунтованим та ухваленим з порушенням норм процесуального права. Суд не з`ясував обставини, які мають значення для справи, належним чином не дослідив наявні у справі докази та зробив передчасні висновки про можливість задоволення заяви. Просив рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення про закриття провадження у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу заявник ОСОБА_2 зазначила, що не погоджується з доводами заінтересованої особи, вважає, що судом першої інстанції правильно та повністю з`ясовано всі необхідні обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Суд в повній мірі дослідив належні докази в їх сукупності та встановив факт її проживання із загиблим батьком однією сім`єю. Просила залишити апеляційну скаргу заінтересованої особи без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши учасників судового розгляду, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги заінтересованої особи.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що факт спільного проживання заявника із її батьком ОСОБА_3 однією сім`єю, ведення спільного господарства та існування в них спільних прав і обов`язків мало місце впродовж значного періоду часу, зокрема на час загибелі останнього.

Апеляційний суд з висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на таке.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень ст. ст. 293, 315 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, перебування фізичної особи на утриманні. Частиною 2 вказаної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Звертаючись в суд із цією заявою заявник просила встановити факт, що має юридичне значення - проживання ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його дочки, ОСОБА_2 , проживання однією сім`єю, ведення ними спільного господарства та наявності у них взаємних прав та обов`язків. Встановлення такого факту необхідне їй для реалізації нею можливості користуватися соціально-економічними пільгами та гарантіями, передбаченими для членів сімей загиблих (померлих) військовослужбовців.

У пункті 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» станом на 29 травня 2022 року було закріплено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Згідно зі статею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, станом на 29 травня 2022 року, у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання. Цей правовий висновок висловлено Верховним Судом в постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу, позивач вказувала, що не перебувала на утриманні загиблого батька, однак, маючи з ним кровне споріднення та ведучи спільне господарство (побут),проживала з ним, мала з ним взаємні права та обов`язки, у зв`язку із чим вважає себе членом його сім`ї.

Колегією суддів установлено, що ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є дочкою ОСОБА_3 , загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в зоні бойових дій у районі населеного пункту Врубівка Сєвєродонецького району Луганської області.

На час звернення до суду із вищевказаною заявою ОСОБА_1 є повнолітньою. Між нею, уродженкою села Підріччя Камінь-Каширського району Волинської області, та ОСОБА_7 , уродженцем міста Камінь-Каширський Камінь-Каширського району Волинської області, 24 грудня 2020 року було укладено шлюб, зареєстрований Камінь-Каширським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

У суді апеляційної інстанції пояснила, що має малолітню дитину.

Місце проживання ОСОБА_1 з 17 березня 2016 року та станом на 02 серпня 2022 року зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_6 сповіщення сім`ї № 10 від 30 травня 2022 року про загибель ОСОБА_3 було направлено ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 15 Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 280 від 15 вересня 2022 року, районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки на підставі одержаного сповіщення командира військової частини зобов`язаний протягом семи днів після його отримання вручити сім`ї (близьким родичам) загиблого (померлого), захопленого в полон або заручником, а також інтернованого або зниклого безвісти військовослужбовця сповіщення сім`ї (додаток 37), а також висловити їм співчуття, проінформувати щодо установлених законодавством пільг, роз`яснити порядок подання документів для призначення пенсії (допомоги) та інших виплат членам сім`ї військовослужбовця. У разі якщо сім`я (близькі родичі) загиблого (померлого), захопленого в полон або заручником, а також інтернованого або зниклого безвісти військовослужбовця змінила місце проживання, або військовослужбовець не мав сім`ї (близьких родичів), або відсутні відомості (неможливо дізнатись) про місце проживання сім`ї (близьких родичів) військовослужбовця, сповіщення сім`ї пересилається до Кадрового центру Збройних Сил, для військовослужбовців Держспецтрансслужби - до служби персоналу органу управління Держспецтрансслужби, із зазначенням причин пересилання. Надіслані сповіщення зберігаються в окремій справі протягом трьох років з дати надходження. Якщо протягом цього часу за отриманням сповіщення сім`я (близькі родичі) загиблого (померлого), захопленого в полон або заручником, а також інтернованого або зниклого безвісти військовослужбовця не зверталася, вони знищуються за актом.

Дані про ненадіслання/неможливість надіслання такого сповіщення ОСОБА_1 у зв`язку зі зміною місця проживання матеріали справи не містять. Таке сповіщення було надіслано на адресу проживання ОСОБА_1 і така адреса відрізняється від адреси реєстрації місця проживання ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) та адреси реєстрації місця проживання самої ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

У графі 14 іменного списку безповоротних втрат, форма якого затверджена у додатку № 33 до Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 280 від 15 вересня 2022 року, зазначаються прізвище, власне ім`я, по батькові дружини (чоловіка), батька, матері чи іншого родича, місце проживання членів сім`ї (близьких родичів).

Згідно з витягом з іменного списку безповоротних втрат особового складу вч НОМЕР_1 за 2022 рік (запис № 356) місцем проживання дочки загиблого ОСОБА_3 - ОСОБА_6 (як у витязі) вказано адресу: АДРЕСА_3 (наказ про виключення зі списків особового складу частини № 149 від 04 червня 2022 року).

З довідки старости Раковоліського старостинського округу № 14 від 01 червня 2022 року також встановлено, що ОСОБА_1 проживала разом з батьком ОСОБА_3 та вела з ним спільне господарство, ІНФОРМАЦІЯ_2 провела похорон батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з довідкою старости Раковоліського старостинського округу № 14, сформованої 21 листопада 2022 року на підставі погосподарської книги, ОСОБА_1 на день смерті її батька ОСОБА_3 , проживала (не зареєстрована) з останнім за адресою: АДРЕСА_3 .

Проаналізовані вище докази у своїй сукупності мають взаємосуперечливий характер, оскільки встановлено, що хоч заявник за адресою реєстрації її місця проживання (с. Кранилівка) не проживає, однак станом на день сповіщення про загибель ОСОБА_3 вона проживала у м. Камінь-Каширський. Зазначення про проживання заявника у с. Підріччя за адресою реєстрації місця проживання її батька ОСОБА_3 відбувалося у документах, виготовлених після 01 червня 2022 року.

Пояснення свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , надані в судовому засіданні суду першої інстанції, про те, що заявник ОСОБА_1 тривалий час проживала з батьком після його розлучення з матір`ю заявника до смерті ОСОБА_10 . суд сприймає критично, оскільки вони вказали, що ОСОБА_1 вийшла заміж та змінила прізвище після смерті та поховання її батька, що не узгоджується з матеріалами справи.

Укладаючи 24 грудня 2020 року шлюб з ОСОБА_7 відповідно до ч. 4 ст. 3 СК України, ОСОБА_1 створила сім`ю з ОСОБА_7 . У суді апеляційної інстанції пояснила, що має малолітню дитину. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 3 СК України подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Твердження заявниці про можливість її віднесення до членів сім`ї батька виключно на підставі кровного споріднення, у зв`язку із її повноліттям та перебуванням у шлюбі є неможливим, оскільки вона не є дитиною в розумінні ст. 6 СК України, а тому відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 3СК України не належить до сім`ї своїх батьків.

Колегія суддів також бере до уваги той факт, що ОСОБА_3 проходив військову службу за контрактом та, крім участі в антитерористичній операції у період з 2015 по 2016 рік, брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганських областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів з 04 лютого 2019 року по 08 вересня 2019 року та з 05 червня 2021 року по 02 травня 2022 року (довідка ІНФОРМАЦІЯ_6 № 51 від 26 квітня 2023 року). Отже, впродовж тривалого періоду ОСОБА_3 був відсутній за місцем свого проживання (реєстрації), оскільки перебував у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганських областях.

Заявник не вказує, з якого конкретно часу вона стала проживати однієї сім`єю з ОСОБА_3 , як і не вказує, що з ОСОБА_3 проживали члени її сім`ї - чоловік та дитина. Судом першої інстанції не було встановлено, з якого часу мав факт спільного проживання заявника та ОСОБА_3 , при цьому вказано - протягом значного періоду часу, зокрема на час загибелі батька заявника. Отже, суд першої інстанції не встановив періоду, коли саме заявник та її батько проживали однією сім`єю, вели спільне господарство та мали взаємні права і обов`язки.

Здійснення на замовлення ОСОБА_1 ремонтних робіт у будинку, в якому був зареєстрований ОСОБА_3 за кошти, які він перераховував на її картковий рахунок, не підтверджують факт проживання однією сім`єю повнолітньої заміжньої дочки та її батька та наявності у них, у зв`язку із цим, взаємних прав та обов`язків.

Доказів, які б підтверджували спільне проживання, тривале спільне ведення господарства (побуту) з батьком до його смерті заявник ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції не надала. Подані довідки, видані Раковоліським старостинським округом, датовані після травня 2022 року.

Колегія суддів приходить до висновку, що заявник ОСОБА_1 не довела факту, що загиблий ОСОБА_3 та його дочка ОСОБА_2 фактично проживали однією сім`єю, вели спільне господарство та мали взаємні обов`язки, а тому у встановлені цього юридичного факту відмовляє.

У зв`язку із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи суд апеляційної інстанції задовольняє апеляційну скаргу та скасовує оскаржуване рішення суду, ухвалює нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви. Підстав для закриття провадження у справі немає.

Керуючись ст. 59, п. 2 ч.1 ст. 374, ст. ст. 376, 381-384, 388,389 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.

Рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 14 квітня 2024 року в цій справі скасувати, ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий - суддя

Судді