Єдиний державний реєстр судових рішень
Єдиний унікальний номер 719/579/24
Номер провадження 3/719/334/24
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2024 року м. Новодністровськ
Суддя Новодністровського міського суду Чернівецької області Цицак В.Л., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Київ, Київської області, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ №139371 від 06.08.2024р. щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП останній 06 серпня 2024 року о 17 год. 55 хв. був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Контрольний пост» у контрольованому прикордонному районі на відстані 15 км до лінії державного кордону в адміністративних межах м.Новодністровськ, Дністровського району, Чернівецької області, вчинив спробу незаконного перетинання державного кордону з України в Республіку Молдова поза пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст.ст. 9, 12 Закону України «Про Державний кордон України».
Під час складання протоколу ОСОБА_1 роз`яснено права, передбачені ст.268 КУпАП, та зміст ст. 63 Конституції України; зауважень до протоколу про адміністративне правопорушення не надавав. Протокол підписано особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується відміткою в протоколі ЗхРУ №139371 від 06.08.2024р., в судове засідання не з`явився; жодних заяв чи клопотань в суд не подавав.
При цьому, в матеріалах справи наявне клопотання ОСОБА_1 від 06.08.2024р. про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП у його відсутності. Інших заяв чи клопотань особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не подавав.
У ч.2 ст. 268 КУпАП передбачено випадки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в орган (до посадової особи), який вирішує справу, є обов`язковою, однак ці випадки не поширюються на ст. 204-1 КУпАП.
За таких обставин, приходжу до висновку, що розгляд матеріалів, які надійшли з Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП слід провести у відсутності останнього за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Проаналізувавши зміст ст.ст. 7, 254, 268, 279 КУпАП приходжу до висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення, як підстава для притягнення особи до відповідальності та один із засобів доказування, повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.
У ч. 1 ст. 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Диспозиція статті 204-1 КУпАП має бланкетний характер, у зв`язку з чим для встановлення складу адміністративного правопорушення необхідно також керуватись положеннями Закону України «Про державний кордон України», відповідно до ч. 3 ст. 9 якого пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об`єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України.
У ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» визначено, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Випадки, коли дозволено перетин державного кордону України поза пунктами пропуску, визначені ч. 3 ст. 5 Закону України «Про прикордонний контроль».
Згідно із ст. 12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України.
Не є порушеннями правил перетинання державного кордону України згідно з ч. 9 ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» вимушене перетинання державного кордону особами, транспортними засобами на суші, заходження іноземних невійськових суден і військових кораблів у територіальне море та внутрішні води України, вимушений вліт повітряних суден та інших літальних апаратів, вчинені в стані крайньої необхідності, а також за інших вимушених обставин.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 22 Закону України «Про державний кордон України», п. 2 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. № 1147 (надалі - Положення), з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Так, контрольовані прикордонні райони встановлюються, як правило, в межах території району, міста, селища, сільради, прилеглої до державного кордону України або до узбережжя моря, що охороняється органами Державної прикордонної служби України. До контрольованого прикордонного району включаються також територіальне море України, внутрішні води України і частина вод прикордонних річок, озер та інших водойм України і розташовані в цих водах острови.
У п. 11 Положення передбачено, що з метою виявлення порушень законодавства з прикордонних питань, виконання завдань, пов`язаних з боротьбою з організованою злочинністю та незаконною міграцією у межах прикордонної смуги і контрольованого прикордонного району, уповноважені особи Державної прикордонної служби та органів Національної поліції, а також члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону мають право відповідно до Законів України «Про Державну прикордонну службу України» та «Про дорожній рух» у разі потреби зупиняти та оглядати транспортні засоби.
При цьому, згідно з п. 8 Положення громадяни України, іноземці та особи без громадянства в`їжджають у контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в його межах на підставі документів, що посвідчують їх особу. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років також зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі).
Документами, що посвідчують особу, відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» є паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України; посвідчення водія; посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; посвідка на постійне проживання; посвідка на тимчасове проживання; картка мігранта; посвідчення біженця; проїзний документ біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У матеріалах справи, окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №139371 від 06.08.2024р., містяться протокол про адміністративне затримання від 06.08.2024р., письмові пояснення та клопотання ОСОБА_1 від 06.08.2024р., копії паспорта громадянина України та картки платника податків ОСОБА_1 , рапорт інспектора прикордонної служби 3-ї категорії відділення інспекторів прикордонної служби, молодшого сержанта ОСОБА_2 від 06.08.2024р.
Інші докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, в матеріалах справи відсутні.
При цьому, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 06 серпня 2024р. повідомив працівникам прикордонної служби мету свого в`їзду в контрольований прикордонний район відпочинок та заперечував намір порушувати чинне законодавство; особу встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 12.12.1995р. Ленінградським РУГУ МВС України в м. Києві
Натомість, молодший сержант ОСОБА_2 надав пояснення, що, виконуючи наказ на охорону державного кордону в прикордонному наряді «Контрольний пост», що знаходиться в адміністративних межах м.Новодністровськ, Дністровського району, Чернівецької області, 06 серпня 2024р. близько 17 год. 55 хв. виявлено та зупинено транспортний засіб, в якому перебував ОСОБА_1 , який прямував в сторону контрольованого прикордонного району без підтверджуючих на це підстав; в ході спілкування встановлено обставини, що вищезгадана особа прямувала з метою подальшого незаконного перетину державного кордону України поза пунктом пропуску.
Таким чином, фактично підставою для складення протоколу серії ЗхРУ № 139371 від 06.08.2024р. щодо ОСОБА_1 стали суб`єктивні висновки працівників прикордонної служби, які не підтверджені жодними належними, достатніми та допустимими доказами.
Беручи до уваги ч. 2 ст. 251 КУпАП, згідно з якою обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, зібрати інші докази по даній справі не являється можливим.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Тобто, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події та складу адміністративного правопорушення, вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
При цьому, протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, оскільки по своїй правовій природі є документом, в якому уповноважений суб`єкт фіксує обставини вчинення правопорушення, а рапорт інспектора прикордонної служби 3-ї категорії відділення інспекторів прикордонної служби, молодшого сержанта ОСОБА_2 від 06.08.2024р., як єдиний доказ обставин, викладених у протоколі, оцінюється судом критично.
Більше того, в матеріалах справи відсутня схема правопорушення, на якій зафіксовані умовні позначки місця вчинення правопорушення, маршрут руху порушника та лінію державного кордону, а також фото- чи відеофіксація факту вчинення правопорушення чи інші беззаперечні докази, які б вказували на причетність та умисел ОСОБА_1 на перетин кордону в такий спосіб, який ставиться йому у провину. Разом з тим, перебування за 15 км від державного кордону не свідчить про намір незаконного його перетину.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу, виноситься постанова про закриття справи.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги відсутність належних та допустимих доказів вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, зважаючи на презумпцію невинуватості, вважаю, що в діях ОСОБА_1 недоведеним є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст.204-1 КУпАП слід закрити.
На підставі ч. 1 ст. 204-1 КУпАП та керуючись ст.ст. 7, 33-35, 38, 221, 245, 247, 251, 256, 276-277, 279-280, 283-285, 287, 294, 298-300 КУпАП,-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю в діях останнього події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Новодністровський міський суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Суддя:
