П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/40974/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шимонович Роман Миколайович

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

02 вересня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом , у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 24.11.2021 року про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до вимог ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням вимог п. "в" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком відповідно до вимог ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням вимог п. "в" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 19.04.2024 позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №064150008128 від 23.11.2021 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.11.2021 року про призначення пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що факт роботи позивача на посаді тракториста-машиніста, що безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції, не підтверджено, а тому підстави для їх зарахування в пільговий стаж, відсутні.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18.11.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На момент звернення позивач досяг 55-річного віку.

За принципом екстериторіальності розгляд заяви здійснило Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №064150008128 від 23.11.2021 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Страховий стаж становить 36 років 11 місяців 24 дня, пільговий стаж становить 00 років 00 місяців 00 днів. За результатом розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховані всі періоди. До пільгового стажу не зараховані періоди роботи згідно трудової книжки, так як відсутні довідки щодо безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства.

Позивач, вважаючи, що йому протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а тому звернувся до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі-Закон № 1058-IV).

Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється розділом XIV-1 Закону № 1058-IV.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пункту 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Частиною 1 статті 24 Закону № 1058-IV надається визначення правового терміну страховий стаж, а саме: страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку-на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До 01 січня 2004 року страховий стаж працівників обраховувався відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 року, який набрав чинності 01.01.92 року на підставі постанови ВР України від 6 грудня 1991 року № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII).

Приписами пункту в) частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII також передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Відповідно до частини 1 статті 56 цього Закону, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно із статтею 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, постановою Кабінет Міністрів України від 12.08.93 року № 637 затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі Порядок № 637).

Згідно із пунктами 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Отже, зазначеним Порядком передбачено, що у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, підтвердження спеціального трудового стажу здійснюється також уточнюючою довідкою. При цьому, законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах. В той же час у разі відсутності підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

При цьому, архівні довідки необхідні за умови доцільності підтвердити відомості про роботу особи, якщо відсутня трудова книжка або відповідні записи у ній.

Як вірно наголошує суд першої інстанції, за змістом пункту в) частини 1 статті 13 Закону N 1788-XII та пункту 3 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV, підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах особі, яка працювала трактористом-машиністом фактично однакові і основною умовою для призначення такої пенсії є встановлення факту того, що особа яка звернулася за отриманням такої пенсії, працюючи трактористом була безпосередньо зайнята у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства.

Також, порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7. Згідно даного роз`яснення до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист.

Тобто, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання особою робіт на посаді тракториста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу, встановленого пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 670/894/17, від 24 червня 2020 року у справі № 392/1846/15-а та від 08 квітня 2020 року у справі № 469/1193/16-а.

Як встановлено судом першої інстанції, на момент звернення до пенсійного органу із завою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, позивач досяг 55-річного віку, що підтверджено копією його паспорта.

Відповідно до розрахунку стажу позивача для визначення права на пенсію за віком згідно Закону № 1058-IV до страхового стажу позивача враховано стаж його роботи - 36 років 11 місяців 24 дня.

Отже, на момент досягнення позивачем віку 55 років, передбаченого пунктом третім частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" позивач мав понад 30 років страхового стажу.

Разом з тим, відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №182/6635/16-а, від 27.02.2018 у справі №681/813/17 та від 20.02.2020 у справі №182/6635/16-а щодо аналогічних правовідносин, термін "механізатор" є загальновживаним й більш широким родовим поняттям професії тракториста, зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції. Також вказано, що відповідно до "Загальносоюзного класифікатора професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів 186016", затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27.08.1986 №016, введеного в дію з 01.01.1987, та класифікатора професій ДК 003:2010 на зміну ДК 003:2005, затвердженого та введеного в дію наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 №327, чинного на цей час, професія "механізатор" відсутня, а міститься професійна назва роботи тракторист - машиніст сільськогосподарського виробництва.

Дослідивши трудову книжку позивача, суд першої інстанції встановив наявність у ній записів про роботу позивача у період з 02.03.1982 року по 24.01.1984 року та з 05.02.1988 року по 01.03.2000 року трактористом в колгоспі ім. Пархоменка Любарського району, Житомирської області, а з 03.03.2000 по 20.02.2007 трактористом в ПСП ім. Пархоменка.

Разом з тим, у трудовій книжці міститься запис про те, що позивач у період з 15.10.1984 по 18.12.1986 проходив військову службу у Радянській армії. Вказане також підтверджується копією військового квитка.

Крім того, довідкою Любарського професійного ліцею від 18.11.2021 року №400 підтверджено, що позивач у період з 01.09.1981 року по 30.08.1982 року навчався у Любарському СПТУ №37 за професією "тракторист-машиніст". Навчання позивача у Любарському СПТУ №37 за вказаний період також підтверджується записами трудової книжки.

Таким чином, позивач надав відповідачеві достатньо доказів, які в сукупності підтверджують його право на призначення пенсії на пільгових умовах. Записи у трудовій книжці щодо роботи позивача на посаді тракториста-машиніста виконані чітко.

Тобто в даній ситуації за умови підтвердження трудового стажу, позивач як громадянин України, наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.

Такого висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у таких постановах-від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 27 лютого 2019 року у справі №423/3544/16-а та від 31 січня 2019 року у справі №233/1181/17.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №064150008128 від 23.11.2021 року, яким відмовлено у призначенні пенсії позивачу є протиправним, а тому належним способом захисту порушеного права позивача буде визнання протиправним та скасування вказаного рішення та зобов`язання повторно розглянути заяву позивача від 18.11.2021 про призначення пенсії, з врахуванням висновків суду.

Враховуючи, що у справі, яка розглядається судом встановлено, що за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, рішенням якого позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, то дії зобов`язального характеру щодо повторного розгляду його заяви, має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.315,316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.