ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 р. Справа № 520/5391/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 (головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О.) по справі № 520/5391/24

за позовом ОСОБА_1

до Адміністрації Державної прикордонної служби України третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив:

- визнати протиправним спільне рішення керівництва та житлової комісії Адміністрації Державної прикордонної служби України від 24.03.2023 про відмову у погодженні списку розподілу житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_1 для постійного проживання ОСОБА_1 та його родині;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України погодити список розподілу житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_1 для постійного проживання ОСОБА_1 та його родині.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що апелянт та члени його родини мають право на отримання житла у власність, незалежно від його площі, а отже висновки суду щодо правомірності дій відповідача є протиправними.

До того ж, зазначає , що квартира не є вільною, оскільки в ній проживає апелянт з родиною, з 2019 року, він не є військовослужбовцем, а отже квартира не може бути віднесена до службових і на неї не може бути видано ордер на вселення інших осіб.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ( далі третя особа) надало пояснення, в яких зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді ОСОБА_2 , на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений новий склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Перцова Т.С., Присяжнюк О.В.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 підполковник запасу, 16.07.2019 звільнений з військової служби у запас, згідно наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.07.2019 №396-ОС, має календарну вислугу років більше 20 років та статус ветерана війни учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням, перебуває на квартирній черзі в ІНФОРМАЦІЯ_3 з 2010 року.

Позивач разом з дружиною, дочкою і матір`ю зареєстрований в службовій квартирі за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 112,7 кв.м., (житлова площа - 64,1 кв.м.).

30.08.2019 ОСОБА_1 звернувся до голови житлової комісії Харківського прикордонного гарнізону про зняття статусу службова з квартири, яку він займає та надання її в постійне користування.

03.01.2020 у відповідь на звернення відповідач зазначив, що надання квартири житловою площею 64,1 кв.м. на наявний склад сім`ї було б порушенням статей 47 та 48 Житлового Кодексу. Інше житло, вільне для заселення, яке б відповідало встановленим нормам житлової площі на час розгляду звернення відсутнє.

Позивач оскаржив в судовому порядку відмову виключення житлового приміщення з числа службової, за наслідками чого постановою Харківського апеляційного суду від 09.11.2021 по справі №638/536/21 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та подати до Адміністрації Державної прикордонної служби України документи, необхідні для прийняття рішення про направлення до Харківської міської ради клопотання стосовно виключення житлового приміщення за №100 в будинки АДРЕСА_3 з числа службової житлової площі.

На виконання вимог суду 24.11.2021 об`єднаною житловою комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 прийнято рішення підготовити та направити до Адміністрації Державної прикордонної служби України документи: копію рішення Харківського апеляційного суду від 09.11.2021; витяг з протоколу засідання житлової комісії від 24.11.2021 №8; житлову справу підполковника запасу ОСОБА_1 .

24.03.2023 спільним рішенням Адміністрації Державної прикордонної служби України та житлової комісії Адміністрації Державної прикордонної служби України, яке оформлено протоколом №14 від 24.03.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_2 повернуто без погодження облікову справу військовослужбовця запасу ОСОБА_1 .

Підставою прийняття рішення слугували висновки, що надання квартири житловою площею 64,1 кв.м. на наявний склад сім`ї суперечить ст. 47 Житлового Кодексу, відповідно до якої норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 кв.м. на особу, а також, не надходження до Адміністрації Державної прикордонної служби України списків розподілу житлової площі на погодження .

Позивач не погоджуючись з рішенням відповідачів звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що службова квартира, в якій мешкає позивач з родиною перевищує норми жилої площі, встановлені ст.ст. 47, 48 Житлового кодексу України в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу, а тому Адміністрацією Державної прикордонної служби України правомірно повернуто облікову справу військовослужбовця запасу без погодження.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких громадянин має змогу побудувати житло, придбати його у власність, або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступною платою відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Житлового кодексу України ( далі - ЖК України), громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Відповідно до ст. ст. 9, 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік.

Так, ст. 47 ЖК України норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.

Згідно із ст. ст. 48, 49 ЖК України жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки. Понад норму жилої площі окремим категоріям громадян надається додаткова жила площа у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року №1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі Порядок №1081), який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.

Порядком № 1081 визначено алгоритм обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, надання житлових приміщень для постійного проживання Облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах. Для зарахування на облік військовослужбовець подає рапорт на ім`я безпосереднього командира (начальника).

Відповідно до п.22 Порядку №1081, облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.

Відповідно до п.23 Порядку №1081, для зарахування на облік військовослужбовець подає рапорт на ім`я безпосереднього командира (начальника).

До рапорту додаються: довідки про реєстрацію місця проживання перебування) військовослужбовця та членів його сім`ї, які потребують поліпшення житлових умов; витяг з особової справи військовослужбовця про склад сім`ї; довідка про те, чи перебувають члени сім`ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчих органах місцевих рад); документи, що підтверджують право на першочергове та позачергове одержання житла, інші пільги.

Інші документи житлова комісія запитує у разі потреби через командира військової частини у відповідних державних органів, установ, організацій, громадян.

Пунктом 24 Порядку №1081 встановлено, що військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини. У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім`ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства. На засіданні житлової комісії має право бути присутнім військовослужбовець, стосовно якого вирішується питання зарахування на облік. Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік. Військовослужбовці, зараховані на облік, заносяться до книги обліку осіб, що перебувають в черзі на одержання житла. Військовослужбовці зараховуються на облік незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті.

Згідно з п.29 Порядку №1081, військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.

Відповідно до п.30. Порядку №1081, військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.

Тобто, вказаний перелік підстав для зняття військовослужбовців з обліку не є вичерпним.

Згідно з п.31 Порядку №1081, житлові приміщення надаються тільки військовослужбовцям, які перебувають на обліку, крім випадків, передбачених законодавством.

Отже, право на житло мають військовослужбовці, які перебувають на обліку.

Відповідно до п.32. Порядку №1081, військовослужбовцям житло надається згідно з чергою. Черговість надання житла визначається за часом зарахування на облік (включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень).

Пунктом 33 Порядку №1081 встановлено, що житлове приміщення, що надається військовослужбовцю для постійного проживання, повинне бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним та технічним вимогам.

Згідно з п.34 Порядку №1081, на підставі рішення про надання житла виконавчий орган районної, міської, районної у місті ради, а в закритому військовому містечку - квартирно-експлуатаційний орган видає ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення, безпосередньо військовослужбовцю, на ім`я якого він виписаний, або за його дорученням іншій особі. Ордер може бути виданий лише на вільне житлове приміщення.

Особливості забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба), а також осіб, звільнених у запас або відставку, що після звільнення продовжують перебувати на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання, в органах Держприкордонслужби (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання (далі - члени їх сімей), визначається правовими нормами Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.01.2021 року № 26 (далі - Інструкція № 26).

Згідно з п. 2 розділу VI Інструкції №26 зазначено, що жилі приміщення надаються військовослужбовцям та членам їх сімей не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в цьому населеному пункті, визначеному у встановленому законодавством порядку, але не більше 13,65 квадратного метра жилої площі на одну особу за умови, що вони не використали право на безоплатну приватизацію житла.

Відповідно до п. 20 Розділу V Інструкція 26, члени сім`ї військовослужбовця (крім дружини/чоловіка), призвані або прийняті на військову службу (крім курсантів та військовослужбовців строкової служби), мають право залишатися на обліку в складі сім`ї військовослужбовця (за умови проходження служби в одному населеному пункті) або вирішувати своє житлове питання самостійно у встановленому законодавством порядку.

Так, п. 10 розділу V вказаної інструкції у разі зарахування на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання, військовослужбовців, які перебували у списках для поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями, час перебування в таких списках ураховується.

У такому випадку датою зарахування військовослужбовця на облік є дата включення до списку для поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями.

Судовим розглядом встановлено, що позивач з 2019 звільнений з військової служби, є учасником бойових дій, ветераном військової служби, має вислугу років більше 25 років, перебуває на квартирному обліку, з 2010 займає разом з родиною службову квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , житловою площею 64,1 кв.м.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, щодо правомірності повернення відповідачем без погодження облікової справи, оскільки норма житлової площі на одну особу -члена сім`ї позивача, в квартири, яку він займає, перевищує 13,65 кв.м.

Доводи апелянта, що квартира в якій він проживає не є службовою, оскільки він вже не є військовослужбовцем, колегія суддів вважає помилковими, оскільки відповідного рішення про виведення квартири зі числа "службових" не приймалося, крім того процедура зміни статусу службового житла не залежить від зміни службового статусу мешканців.

Щодо посилання позивача на наявність у нього пільг, передбачених п.8 ст. 6 "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист " , зокрема права на безоплатне отримання у власність займаного ними та членами їх сімей житла незалежно від розміру його загальної площі в будинках державного житлового фонду, колегія суддів зазначає наступне.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них регулює Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII (далі Закон №3551-XII).

Згідно ст. 4 Закону №3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не заперечується наявність у позивача статусу учасника бойових дій та його право на отримання житла в постійне користування, проте наявність цього статусу у позивача не є підставою для отримання в постійне користування житла, розмір якого перевищує розмір житла, на який має право позивач без дотримання черговості.

Таким чином, висновки суду першої інстанції не спростовано доводами апеляційної скарги позивача, а тому відсутні підстави для скасування судового рішення.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 по справі № 520/5391/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді О.В. Присяжнюк Т.С. Перцова