ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 380/17860/22

адміністративне провадження № К/990/32819/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,

розглянув у письмовому провадженні

касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в інтересах яких діє Дубок Сергій Миколайович ,

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року (суддя Мричко Н.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року (колегія у складі суддів Мікули О. І., Курильця А.Р., Пліша М.А.)

у справі № 380/17860/22

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправними дій, стягнення коштів.

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. У вересні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 ) звернулися до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; відповідач), у якому просили:

- визнати протиправними дії відповідача щодо виплати їм одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII), у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (далі - Постанова КМ України № 975);

- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 на кожного по 3284812,50 грн доплати частки одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону № 2011-XII, визначеної у розмірі згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова КМ України № 168).

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_6 ОСОБА_3 є дружиною ОСОБА_6 ОСОБА_6 та його дружина ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_5 .

3. ОСОБА_6 з 05.03.2022 проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - гранатометника третього відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування, що підтверджується довідкою відповідача від 09.05.2022 №47.

4. Згідно з актом про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби від 15.04.2022 №04-22 ІНФОРМАЦІЯ_6 близько 08:50 ОСОБА_6 помер внаслідок нещасного випадку - порушення правил поводження із вогнепальною зброєю сержантом ОСОБА_7 .

5. Відповідно до акта розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався ІНФОРМАЦІЯ_6 близько 08:50 у прикордонній комендатурі швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15.04.2022 №04-22 нещасний випадок вважається таким, що стався з головним сержантом ОСОБА_8 під час виконання ним обов`язків військової служби відповідно до пункту 3 частини третьої статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

6. Згідно з витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювання, поранень та травм у колишнього військовослужбовця від 10.05.2022 №6 поранення, яке призвело до смерті ОСОБА_6 , пов`язане з виконанням обов`язків військової служби.

7. У зв`язку зі смертю ОСОБА_6 позивачі звернулись до відповідача із заявами про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 4 постанови КМ України №975.

8. На підставі цих заяв відповідач виплатив одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_9 (через її законного представника ОСОБА_3 ) відповідно до постанови КМ України № 975 у розмірі по 465187,50 грн.

9. Згодом позивачі звернулись до відповідача із заявами про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМ України №168.

10. Листом від 27.09.2022 відповідач повідомив позивачів, що смерть головного сержанта ОСОБА_6 настала під час виконання обов`язків військової служби, тому цей факт не підпадає під дію пункту 2 постанови КМ України №168.

11. Вважаючи дії відповідача щодо виплати позивачам одноразової грошової допомоги, протиправними, позивачі звернулися позовом до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

12. В обґрунтування позовних вимог позивачі покликаються на те, що на виконання вимог статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №168, якою встановлено розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується членам сім`ї у разі загибелі військовослужбовця в період дії воєнного стану. Відповідач протиправно виплатив грошову допомогу у розмірі, встановленому Постановою №975.

13. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. Покликався на те, що одноразова грошова допомога підлягала виплаті позивачам відповідно до Постанови № 975 у зв`язку з тим, що смерть ОСОБА_6 настала внаслідок нещасного випадку - порушення правил поводження із вогнепальною зброєю іншим військовослужбовцем.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виплати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII, в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" від 25.12.2013 № 975;

- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 призначити та виплатити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 на її неповнолітню дочку ОСОБА_10 одноразову грошову допомогу в розмірі 15000000 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168, у рівних частках, з урахуванням виплачених сум;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

15. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо виплати позивачам одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України №2011-XII, у розмірі визначеному Постановою КМ України №975 є протиправними.

Відповідач при первинному зверненні позивачів повинен був роз`яснити їм право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою КМ України №168, а не виплачувати таку допомогу у значно меншому розмірі, передбаченому Постановою КМ України №975, яка, як зазначено вище, не застосовується під час дії воєнного стану.

З метою ефективного захисту прав позивачів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень суд вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог і зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачам одноразову грошову допомогу у розмірі 15000000 грн, передбачену Постановою КМ України № 168, у рівних частках, з урахуванням виплачених сум.

16. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2023 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

17. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції взяв до уваги доводи апеляційної скарги та виходив з того, що відповідач не є розпорядником бюджетних коштів, не приймає рішення щодо виплати чи відмови у виплаті допомоги. Таке рішення приймається Адміністрацією Державної прикордонної служби України. Однак її не було залучено відповідачем. За таких обставин відсутні підстави для задоволення позову щодо визнання протиправними дій відповідача щодо здійснення виплати у меншому розмірі та, відповідно, стягнення вказаної різниці.

Щодо доводів про надання правової оцінки наявності/відсутності права у позивачів на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, передбаченої статтею 16 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та визначеної у розмірі згідно з постановою КМ України №168, то суд апеляційної інстанції не надавав їм оцінку, оскільки позовні вимоги у спірних правовідносин заявлені до неналежного відповідача.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

18. Представник позивачів Дубок С.М. в інтересах позивачів подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

19. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суди попередніх інстанцій вирішили спір без врахування висновків щодо застосування ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), викладених у постановах Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 620/4205/21 та від 11.08.2021 у справі № 809/1042/18, не встановили, хто у справі є належним відповідачем, та не запропонували позивачам здійснити його заміну.

Скаржник вважає, що Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови КМ України № 975 та № 168 не передбачають, що призначення та виплату одноразової грошової допомоги має здійснювати розпорядник коштів виключно 1 ступеню. Відповідач також є розпорядником коштів, а тому був визначений апеляційним судом як неналежний помилково.

Однак навіть встановивши неналежність відповідача, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції мав направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а не відмовляти у задоволенні позову.

20. Ухвалою Верховного Суду від 11.10.2023 відкрито касаційне провадження. Підставою для відкриття касаційного провадження є доводи представника позивачів щодо порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, й наведення ним підстави касаційного оскарження, передбаченої у п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України.

21. Відповідач у відзиві заперечує проти задоволення касаційної скарги. Постанову суду апеляційної інстанції вважає законною та обґрунтованою. Зазначає, що Держава повністю виконала обов`язок перед позивачами щодо виплати одноразової грошової допомоги у встановленому законодавством розмірі, що виключає можливість задоволення позову.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.

23. Предметом спору у цій справі є наявність правових підстав для виплати позивачам одноразової грошової допомоги в розмірі 15000000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168.

24. Однак постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновку про неналежність відповідача. Тому колегія суддів вважає за необхідне надати правову оцінку цим обставинам.

25. Положення статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

26. Визначення відповідача, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідача й обґрунтованості позову є обов`язком суду під час розгляду справи. При цьому суд має процесуальну можливість як замінити неналежного відповідача за згодою позивача, так і залучити другого відповідача, якщо позивач згоди на заміну не дає. У такому разі за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

27. Позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом. Проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.

28. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 30.09.2019 у справі №140/72/19, від 11.08.2021 у справі № 809/1042/1, від 02.08.2022 у справі № 620/4205/21 та від 12.12.2023 у справі № 160/7116/19.

29. Суд бере до уваги, що спір у справі виник щодо захисту соціальних прав членів сім`ї загиблого військовослужбовця, однієї з найбільш вразливих верст українців в теперішніх умовах. Вимога ефективного захисту цих осіб покладає на адміністративний суд обов`язок виявляти ініціативу у питаннях, що стосуються визначення належності учасників справи, офіційного з`ясування усіх обставин та забезпечення реального виконання судового рішення.

30. Відповідно до ст. 48 КАС України заміна відповідача належним відповідачем належить до повноважень суду першої інстанції, оскільки внаслідок заміни неналежного відповідача справа має розглядатися спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не має повноважень провести таку заміну.

31. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду справи визначені у ст. 315 КАС України. Вони не передбачають скасування рішення та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції. З огляду на це, Суд відхиляє доводи касаційної скарги про незаконність постанови суду апеляційної інстанції, яку представник позивачів вбачає у не направленні справи на новий розгляд.

32. Оцінюючи належність відповідача, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до Порядку №975 та Постанови №168 до виключної компетенції саме Адміністрації Державної прикордонної служби України, як розпорядника бюджетних коштів входить прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги (у разі підтвердження такого права та наявності усіх документів) та, відповідно, надсилання зазначеного рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що Адміністрація Державної прикордонної служби України не є відповідачем у справі та не залучена судом першої інстанції.

ІНФОРМАЦІЯ_4 є бюджетною установою без власного прибутку, розпорядником коштів III класу, тобто кошти використовуються лише за призначенням і в конкретно встановлених межах, які виділяються з Адміністрації Державної прикордонної служби України, тому стверджувати про те, що у спірних правовідносинах за встановлених обставин справи з боку відповідача є протиправні дії підстав не має.

Саме Порядком №975 закріплена процедура призначення і виплати одноразової грошової допомоги, функції і повноваження, в ній чітко визначено алгоритм дій: розпорядник бюджетних коштів приймає рішення щодо виплати чи відмови у виплаті допомоги та доводить його до розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня, той, в свою чергу, доводить відповідне рішення до уповноваженого органу та забезпечує, зокрема, відповідачу (у спірних правовідносинах) необхідне для відповідних цілей бюджетне фінансування, як розпоряднику бюджетних коштів ІІІ ступеня.

ІНФОРМАЦІЯ_5 є бюджетною установою без власного прибутку, розпорядником коштів III класу, тобто кошти використовуються лише за призначенням і в конкретно встановлених межах, які виділяються з Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Крім того, саме Адміністрацією Державної прикордонної служби України приймалося рішення №76 від 04.07.2022 про призначення одноразової грошового допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", батькам та членам сім`ї померлого ОСОБА_6 .

33. З таким висновком Суд погоджується. Доводи касаційної скарги його не спростовують.

34. Однак дійшовши правильних висновків про неналежність відповідача, суд апеляційної інстанції не мав процесуальної можливості провести заміну, оскільки це належить до повноважень суду першої інстанції і може здійснюватися до ухвалення рішення. Відповідно, на стадії апеляційного провадження заміна неналежного учасника справи відповідно до ст. 48 КАС України є неможливою.

35. З огляду на це, під час ухвалення постанови суд апеляційної інстанції дотримався вимог процесуального закону та діяв у межах своїх повноважень, визначених ст. 315 КАС України.

36. У справі № 620/4205/21, на яку покликається скаржник у касаційній скарзі, на відміну від обставин цієї справи, суд апеляційної інстанції висновків щодо неналежності відповідача не робив. Постанова суду апеляційної інстанції не відповідала вимогам процесуального закону, а тому Суд її скасував, а справу направив на новий розгляд.

37. У справі № 809/1042/18, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення неналежністю відповідача у справі. Верховний Суд у постанові від 11.08.2021 звернув увагу на те, що суди не з`ясували, хто є належним відповідачем у справі, та не вирішили питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача. Жодних доказів того, що суд запропонував позивачу здійснити заміну відповідача матеріали справи не містять.

У цій справі питання щодо заміни неналежного відповідача постало у суді першої інстанції, але судом не проведено заміну з власної ініціативи. Натомість у справі, що розглядається, питання належності відповідача у суді першої інстанції не поставало і суд вважав відповідача належним.

38. Отже, правові висновки, на які посилається представник позивача у касаційній скарзі, зроблено у справах, обставини яких суттєво відрізняються як між собою, так і зі справою, що розглядається. Тому їх не може бути застосовано у цій справі.

39. Відповідно до ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;

4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

У ч. 3 цієї статті передбачено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд.

40. Однак порушень норм процесуального права судом апеляційної інстанції, як умови скасування судового рушення, не встановлено. Отже, й немає підстав для скасування постанови та направлення справи на новий розгляд, як про це просить скаржник.

41. Суд погоджується з тим, що судовий захист позивачів у межах спірних відносин можливий шляхом пред`явлення нового позову до належного відповідача.

42. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

43. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в інтересах яких діє Дубок Сергій Миколайович залишити без задоволення.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі №380/17860/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя О.П. Стародуб