Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
27 серпня 2024 року
справа № 120/15468/23
адміністративне провадження № К/990/29801/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
cуддів - Олендера І. Я., Хохуляка В. В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Вінницької митниці
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2024 року (колегія у складі суддів: Полотнянко Ю.П., Драчук Т.О., Смілянець Е.С.)
у справі №120/15468/23
за позовом Приватного підприємства «Глобал»
до Вінницької митниці
про визнання протиправними та скасування рішень, -
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2023 року Приватне підприємство «Глобал» (далі - Підприємство, позивач у справі) звернулося до адміністративного суду з позовом до Вінницької митниці (далі -митниця, відповідач, скаржник у справу), в якому просило визнати протиправними та скасувати:
- рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401020/2023/000021/2 від 07 квітня 2023 року;
- картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2023/000496, складену Вінницькою митницею 07 квітня 2023 року;
- рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401000/2023/000037/1 від 07 квітня 2023 року;
- картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2023/000497, складену Вінницькою митницею 07 квітня 2023 року;
- рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401020/2023/000025/2 від 24 квітня 2023 року;
- картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2023/000572, складену Вінницькою митницею 25 квітня 2023 року;
Рішенням від 18 квітня 2024 року Вінницький окружний адміністративний суд позов задовольнив повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, митний орган звернувся до Сьомого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою через систему «Електронний суд».
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 травня 2024 року апеляційну скаргу митного органу залишив без руху та запропонував особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору в сумі 13255,77 гривень.
03 червня 2024 року Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою продовжив відповідачу термін для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
11 червня 2024 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання митного органу про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі, обґрунтоване неможливістю сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного фінансування.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03 липня 2024 року апеляційну скаргу митного органу на рішення суду першої інстанції повернув на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169, частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідач не сплатив в установлений строк судовий збір у сумі 13255,77 гривень.
Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2024 року та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.
При цьому митний орган вказав на допущення судом апеляційної інстанції помилки при оцінці фактичних обставин та порушення норм процесуального права.
Ухвалою від 12 серпня 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Вінницької митниці та витребував справу з суду першої та апеляційної інстанції.
22 серпня 2024 року справа №120/15468/23 надійшла на адресу Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає перегляду ухвали суду апеляційної інстанції.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
За приписами частини першої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини п`ятої, частини шостої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
За приписами частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Приписами частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (частина третя статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Вирішуючи питання про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга митного органу не відповідає вимогам норми статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідач не усунув недоліки апеляційної скарги та не сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги.
Суд звертає увагу на те, що предметом позову у цій справі є визнання протиправним та скасування трьох рішень про коригування митної вартості товарів та трьох карток відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 16 березня 2020 року у справі №1.380.2019.001962 вказала, що розрахунок належного до сплати судового збору при оскарженні рішень про коригування митної вартості товарів має здійснюватися виходячи з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями.
Суд наголошує на тому, що рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є взаємопов`язаними однаковими правовідносинами, відтак вказані рішення у випадку їх спільного оскарження розцінюються як одне ціле.
Розрахунок судового збору у випадку оскарження рішення про коригування митної вартості разом з карткою відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення має здійснюватися виходячи лише з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями. Суд не повинен додатково визначати судовий збір за оскарження картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення як немайнову вимогу.
Під час розгляду справи встановлено та не заперечується сторонами, що загальний розмір різниці митних платежів за митною вартістю, задекларованою платником та скоригованою митницею, становить 199631,95 гривень.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з матеріалами справи позивач з адміністративним позовом звернувся до суду у жовтні 2023 року.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вже було зазначено, апеляційну скаргу до апеляційного суду Вінницька митниця подала засобами електронного зв`язку (в електронній формі).
Отже, ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні апеляційної скарги, становила 3593.36 гривень ((1,5%*199631,95 грн)*150%)*0,8)).
В той же час суд залишаючи апеляційну скаргу без руху вказав митному органу на необхідності сплатити судовий збір в розмірі 13255,77 гривень, що на 9662,41 гривень перевищує судовий збір, який відповідачу необхідно було сплатити за подання апеляційної скарги.
Суд звертає увагу на те, що помилка в розрахунку судового збору на 9662,41 гривень, фактично позбавила митний орган в реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення у справі.
Більш того, з наявної в матеріалах справи службової записки доданої до клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, вбачається, що залишок коштів на рахунках митного органу для сплати судового збору становив 5711,39 гривень, чого було б достатньо для сплати судового збору у випадку його правильного розрахунку судом апеляційної інстанції.
За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції, що відповідач не усунув недоліки апеляційної скарги, є передчасним, з огляду на неправильність зазначення способу виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.
Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
З урахуванням викладеного, касаційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2024 року - скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Вінницької митниці задовольнити.
Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2024 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Р. Ф. Ханова
Судді: І. Я. Олендер
В. В. Хохуляк
