Справа № 761/4424/24
Провадження № 2/761/7851/2024
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., при секретарі Каніковському Б.А., за участі позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Гуцалової Т.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ :
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Укрпошта», в якому просив стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 65000 грн та 635,25 грн матеріальної шкоди.
В обґрунтування позову вказував, що він 29 травня 2023 року звернувся до адміністратора відділення відповідача щодо невідповідності, розбіжності вартості придбаних 15 травня 2023 року поштових марок із фактичним номіналом, шо порушило його права як споживача поштових послуг. Позивач вважає, що йому при купівлі 15 травня 2023 року 4 блоків марок по 12 штук у кожному на загальну суму 432 грн відповідач повідомив, що марки продаються по 9 грн, а рахуються при відправленні за 5,40, 4,40 та 3 грн відповідно. У зв`язку із цим позивач 05 червня 2023 року прибув до того ж відділення для подання відповідного звернення. Проте працівники АТ «Укрпошта» відмовили у прийнятті та реєстрації вказаного звернення позивача, мотивуючи тим, що відповідно до внутрішнього наказу усі звернення направляються поштою або електронною поштою. Такі обставини стали підставою для звернення позивача до працівників поліції, які також зафіксували факт відмови працівників АТ «Укрпошта» у прийнятті та реєстрації звернення позивача. Враховуючи дії працівників відповідача, позивачу довелося докласти додаткових зусиль для відновлення, захисту своїх прав та інтересів, у зв`язку із чим відбулось погіршення стану його здоров`я що завдало останньому матеріальної та моральної шкоди.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 лютого 2024 року справу передано на розгляд судді Матвєєвій Ю.О.
Ухвалою судді від 13 червня 2024 року прийнято до свого провадження справу та відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до АТ «Укрпошта» про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Призначено справу в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання.
01 липня 2024 АТ «Укрпошта» направило суду відзив на позовну заяву, в якому просило у задоволенні позову відмовити. При цьому зазначило, що відповідно до п. 1.7 ст. 23 Всесвітньої поштової конвенції оператори за будь-яких обставин не несуть відповідальність навіть у випадку серйозної помилки вище межі встановленої Конвенції та Регламенту. Також зазначило, що позивач не надав доказів щодо надання працівниками відповідача недостовірної інформації. Більш того, відповідно до Закону України «Про поштовий зв`язок» відповідач реалізує, зокрема, марки за роздрібною вартістю, встановленою оператором поштового зв`язку за ціною не менше номінальної або встановленої призначеним оператором поштового зв`язку вартості. Номінальна вартість поштової марки може відрізнятися від роздрібної ціни. Крім того, зважаючи, що відповідач є приватним акціонерним товариством, він не має обов`язку реєструвати та приймати звернення від громадянина, яке подається особисто, в розумінні ст. 5 Закону України «Про звернення громадян». Також відповідач вказував на відсутність підстав для відшкодування матеріальної шкоди та недоведеність неправомірних дії АТ «Укрпошта» і, відповідно, відсутність моральної шкоди.
Ухвалою суду від 31 липня 2024 року закрито підготовче засідання та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.
12 червня, 07 серпня, 18 вересня, 24 жовтня, 27 листопада 2023 року ОСОБА_1 направляв листи генеральному директорові АТ «Укрпошта» з підстав аналогічних тим, які викладені у позові, зазначивши, що 15 травня 2023 року він купив 4 блоки по 12 штук марок за 2016 рік: «Танець Фрейлахс», «Гош Гашана», «Синагога в м.Жовква», «Кравець», загальною сумою 432 грн..
Листами від 26 червня, 11 серпня, 31 серпня, 11 вересня 2023 року, 25 вересня, 04 жовтня, 09 листопада, 04 грудня, 11 грудня 2023 року АТ «Укрпошта» повідомила ОСОБА_1 про те, що з 01 червня 2023 року усі письмові звернення клієнти товариства можуть подати через заповнення відповідних форм на офіційному сайті або шляхом відправлення електронних чи фізичних листів, а також проінформувало про можливість звернення за консультацією за зазначеним номером телефону або на електронну адресу.
Також листом від 21 липня 2023 року АТ «Укрпошта» повідомила ОСОБА_1 , що марки за 2016 рік: «Танець Фрейлахс», «Гош Гашана», «Синагога в м.Жовква», «Кравець» відносяться до розряду філателістичної продукції та їх реалізація здійснюється за цінами, встановленими товариством. Крім того, повторно повідомив про способи звернення громадян до товариства аналогічні тим, що викладені у попередньому листі.
Відповідно до листа управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції від 05 вересня 2023 року № Л-5726/41/11/2/02-2023, згідно даним інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційного порталу Національної поліції України» (далі - ІПНІ) встановлено, що виник конфлікт за адресою АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 та працівниками пошти, зареєстрований до журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві від 05.06.2023 N? 30174, подія N? 101206688, статус оброблено. Після опрацювання виклику нарядом «1008» у складі командира взводу N?1 роти N? 7 батальйону N? 3 полку N? 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП капітана поліції Тереверка Є.О. та поліцейського взводу N? 2 роти N? 7 батальйону N? 3 полку N? 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП сержанта поліції Уварової А. О. наданий електронний рапорт: «Прибувши за вказаною адресою, було виявлено заявника ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, який повідомив, що 12.01.2023р. у відділені «Укрпошти» придбав марки на суму 490 грн. та коли він почав клеїти їх - марки почати рахувати по 3,4,5 грн. Заявник написав звернення, щоб йому дали офіційно роз`яснення. На Головпоштамті гр. ОСОБА_1 , було надано усну відмову, після чого поспілкувавшись із охороною, було викликано працівника дирекції, для прийняття звернення. Після було надано відповідь, що працівники канцелярії працюють до 16 години та заявник звернувся пізно. Заявник повідомив, що звернеться у зручний для нього час наступного дня.».
Відповідно до розрахунку матеріальної шкоди позивача від 02 лютого 2024 року, загальна матеріальна шкода становить 635,35 грн, яка складається з коштів, витрачених на заправку картриджа (250 грн), коштів, витрачених на придбання стандартних поштових конвертів (35 грн), коштів, витрачених на придбання 1 пачки офісного паперу А4 (168,75 грн), грошових коштів, витрачених на відправлення рекомендованої кореспонденції (47+29+29+25,5+25,5+25,5 гривень) (а.с. 122-125).
Так, відповідно до положень ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, задля відшкодування матеріальної шкоди позивач повинен довести належними та допустимими доказами факт заподіяння майнової шкоди, неправомірність дій відповідача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями відповідача та розмір такої шкоди.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову, за загальним правилом, покладається на позивача; за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не звільняє позивача від виконання ним його процесуальних обов`язків.
Так, відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ст. 77 ЦПК України).
Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до приписів ст. 18 Закону України «Про поштовий зв`язок» введення в обіг поштових марок, маркованих конвертів та поштових карток, а також виведення їх з обігу здійснюються призначеним оператором поштового зв`язку. Реалізація поштових марок здійснюється за номінальною вартістю, маркованих конвертів і поштових карток - за роздрібною вартістю, встановленою призначеним оператором поштового зв`язку.
Розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і поштових карток суб`єктами господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності здійснюється в обсягах та асортименті, визначених у договорах, укладених з призначеним оператором поштового зв`язку, за ціною не нижче номінальної або встановленої призначеним оператором поштового зв`язку вартості.
Водночас позивач не довів факт покупки марок 15 травня 2023 року та їх іншу номінальну вартість ніж фактична ціна, а також факт надання відповідачем недостовірної інформації.
Крім того, відповідно до п.п. 8 п. 1 Розділу 1 Положення про знаки поштової оплати, яке затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року номінал (номінальна вартість) поштової марки - вартість послуги поштового зв`язку, що зазначається на поштовій марці арабськими цифрами або латинськими літерами (у тому числі символами, іншими особливими ідентифікаційними знаками).
Номінальна вартість поштової марки враховується під час оплати нею послуги з пересилання бандеролей, листів та поштових карток і може відрізнятися від роздрібної ціни (поштова марка колекційна, поштова марка персоніфікована тощо).
Отже, в цілому законодавство України передбачає можливість операторам зв`язку встановлювати іншу, відмінну ціну марки від її номінальної вартості.
Щодо тверджень позивача щодо порушення його прав як споживача у зв`язку з відсутність скриньки в приміщенні відповідача для звернень громадян суд зауважує таке.
Відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).
Отже, законодавством встановлено декілька способів звернень громадян. При цьому матеріалами справи підтверджується, що позивач неодноразово реалізовував своє право шляхом направлення своїх звернень поштою, які відповідачем в свою чергу були розглянуті. Крім того, посилання відповідача на відсутність комп`ютера та неможливість користування електронними зверненнями не є слушними та суперечать мотивам поданого позову у частині відшкодування матеріальної шкоди, яка полягає, зокрема, у заправці картриджу, скрінах з сайту відповідача, що вказує на наявність у позивача можливості користуватися, зокрема, і електронними зверненнями.
З огляду на викладене суд не вбачає порушення прав позивача як споживача.
Згідно з приписами ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно задля стягнення моральної шкоди позивач повинен довести належними та допустимими доказами наявність такої шкоди, протиправність діяння (бездіяльності) її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
У зв`язку із недоведеністю порушення відповідачем прав позивача, позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди також не підлягають задоволенню.
Інші доводи сторін не впливають на вирішення спору, оскільки суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наявні письмові докази та на встановлені в ході судового розгляду обставини справи. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 14, 81,82, 89, 259, 263 265, 273, ЦПК України, суд
ВИРІШИВ :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 27.08.2024 року.
Суддя Ю.О. Матвєєва
21 серпня 2024 року
