РІШЕННЯ
Іменем України
27 серпня 2024 року справа № 927/505/24
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши матеріали справи
за позовом: Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, код 02910114, в інтересах держави в особі
позивача-1: Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, вул. Митрополита Василя Липківського, 35, м. Київ, 03035, код 43672853
позивача-2: Чернігівської обласної державної адміністрації, вул. Шевченка, 7, м. Чернігів, 14000, код 00022674
до відповідача-1: Ріпкинської селищної ради, вул. Святомиколаївська, 85, смт. Ріпки, Чернігівський район, Чернігівська область, 15000, код 04412583
до відповідача-2: Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, вул. П`ятницька, 11-А, м. Чернігів, 14000, код 39764881
про визнання недійсним наказу, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації земельних ділянок з одночасним припиненням речових прав та зобов`язання їх повернути
В С Т А Н О В И В:
29.05.2024 до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту та природних ресурсів України та Чернігівської обласної державної адміністрації до Ріпкинської селищної ради та Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, у якій прокурор просить суд:
-визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 09.12.2020 № 35-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність, у частині передачі у комунальну власність Ріпкинської територіальної громади земельних ділянок з кадастровим номером 7424455700:02:001:0237 площею 7,4459 га, кадастровим номером 7424455700:02:001:0238 площею 7,6996 га, кадастровим номером 7424455700:02:001:0239 площею 17,7008 га та кадастровим номером 7424455700:02:001:0240 площею 22,1930 га, розташованих на території Замглайської селищної ради Ріпкинського району (на даний час Ріпкинська селищна рада Чернігівського району) Чернігівської області;
- усунути перешкоди власнику - державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації, у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 7,4459 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0237, розташованої на території Замглайської селищної ради Ріпкинського району (на даний час Ріпкинська селищна рада Чернігівського району) Чернігівської області, шляхом скасування рішення державного реєстратора Ріпкинської селищної ради Кривенкової З.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 62905410 від 18.01.2022, з одночасним припиненням речових прав Ріпкинської селищної ради на земельну ділянку площею 7,4459 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0237 та зобов`язати Ріпкинську селищну раду повернути її на користь держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації;
- усунути перешкоди власнику - державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації, у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 7,6996 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0238, розташованої на території Замглайської селищної ради Ріпкинського району (на даний час Ріпкинська селищна рада Чернігівського району) Чернігівської області, шляхом скасування рішення державного реєстратора Ріпкинської селищної ради Кривенкової З.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 62960433 від 20.01.2022, з одночасним припиненням речових прав Ріпкинської селищної ради на земельну ділянку площею 7,6996 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0238 та зобов`язати Ріпкинську селищну раду повернути її на користь держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації.
- усунути перешкоди власнику - державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації, у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 17,7008 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0239, розташованої на території Замглайської селищної ради Ріпкинського району (на даний час Ріпкинська селищна рада Чернігівського району) Чернігівської області, шляхом скасування рішення державного реєстратора Ріпкинської селищної ради Кривенкової З.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 62960265 від 20.01.2022, з одночасним припиненням речових прав Ріпкинської селищної ради на земельну ділянку площею 17,7008 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0239 та зобов`язати Ріпкинську селищну раду повернути її на користь держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації;
- усунути перешкоди власнику - державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації), у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 22,1930 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0240, розташованої на території Замглайської селищної ради Ріпкинського району (на даний час Ріпкинська селищна рада Чернігівського району) Чернігівської області, шляхом скасування рішення державного реєстратора Ріпкинської селищної ради Кривенкової З.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 62959681 від 20.01.2022, з одночасним припиненням речових прав Ріпкинської селищної ради на земельну ділянку площею 22,1930 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0240 та зобов`язати Ріпкинську селищну раду повернути її на користь держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації;
- усунути перешкоди власнику - державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації, у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 7,4459 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0237, розташованої на території Замглайської селищної ради Ріпкинського району (на даний час Ріпкинська селищна рада Чернігівського району) Чернігівської області, шляхом скасування в Державному земельному кадастрі її державної реєстрації;
- усунути перешкоди власнику - державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації, у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 7,6996 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0238, розташованої на території Замглайської селищної ради Ріпкинського району (на даний час Ріпкинська селищна рада Чернігівського району) Чернігівської області, шляхом скасування в Державному земельному кадастрі її державної реєстрації;
- усунути перешкоди власнику - державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації, у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 17,7008 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0239, розташованої на території Замглайської селищної ради Ріпкинського району (на даний час Ріпкинська селищна рада Чернігівського району) Чернігівської області, шляхом скасування в Державному земельному кадастрі її державної реєстрації;
- усунутиперешкоди власнику - державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації, у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 22,193 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0240, розташованої на території Замглайської селищної ради Ріпкинського району (на даний час Ріпкинська селищна рада Чернігівського району) Чернігівської області, шляхом скасування в Державному земельному кадастрі її державної реєстрації;
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 09.12.2020 № 35-ОТГ на підставі акту приймання-передачі від 09.12.2020 Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області передало відповідачу-1 із державної власності у комунальну земельні ділянки з кадастровими номерами: 7424455700:02:001:0237 площею 7,4459 га, 7424455700:02:001:0238 площею 7,6996 га, 7424455700:02:001:0239 площею 17,7008 га, 7424455700:02:001:0240 площею 22,1930 га з обмеженням - заказник. Землі заказника Замглай після його створення перебувають у державній власності. На час передачі спірної земельної ділянки із державної власності у комунальну повноваження щодо розпорядження землями природно-заповідного фонду, які перебувають у державній власності, здійснювались виключно КМУ. Отже, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, як територіальний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, не мало повноважень щодо передачі земель природно-заповідного фонду загальнодержавного значення державної форми у комунальну власність. Таким чином, за доводами прокурора, державна реєстрація права комунальної власності відповідача-1 на спірну земельну підлягає скасуванню і належним способом захисту порушеного права є саме повернення спірної земельної ділянки на користь держави, що дозволить законному володільцю реалізовувати набуття та розпорядження землями природно-заповідного фонду.
Ухвалою суду від 03.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 09.07.2024, учасникам справи встановлено строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.
Ухвала суду від 03.06.2024 учасникам справи направлена до їх електронних кабінетів (а.с. 127-131).
14.06.2024 від відповідача-1 у встановлений судом строк через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, у якому відповідач-1 просить відмовити у задоволенні позову. Відповідач-1 повідомив, що спірні земельні ділянки знаходяться у межах ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Замглай», право комунальної власності на земельні ділянки зареєстровано 14.01.2022 з цільовим призначенням «землі запасу». 17.12.2019 спірні земельні ділянки внесені до Державного земельного кадастру з обмеженням у їх використанні, які діють безстроково. З часу передачі спірних земельних ділянок у комунальну власність відповідачу-1 господарська діяльність не проводилась, як наслідок, використання земельних ділянок не мало негативного впливу на природнє середовище ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Замглай» (а.с. 132-135).
17.06.2024 від відповідача-2 в установлений судом строк через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, у якому відповідач-2 проти задоволення позову заперечив і повідомив про те, що до створення заказника спірні земельні ділянки були землями запасу сільськогосподарського призначення, із користування вони не вилучалися та за результатами проведеної інвентаризації внесені до Державного земельного кадастру як землі запасу, землі сільськогосподарського призначення. У Державному земельному кадастрі на спірні земельні ділянки зареєстровано обмеження у їх використанні за кодом « 10.4 заказники». Скасування державної реєстрації спірних земельних ділянок у Державному земельному кадастрі призведе до того, що вони перестануть існувати як об`єкт речових прав (а.с. 136-143).
18.06.2024 від позивача-2 через систему «Електронний суд» у встановлений судом строк надійшла відповідь на відзив відповідача-1, у якій позивач-2 просить задовольнити позов в повному обсязі. Позивач-2 повідомив, що Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області не мало повноважень щодо передачі земель природно-заповідного фонду загальнодержавного значення державної форми власності у комунальну власність. Рішення Ріпкинської селищної ради щодо прийняття до комунальної власності та реєстрації права власності в частині земель природно-заповідного фонду прийняті з перевищенням повноважень та всупереч нормам Земельного кодексу України та Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Вказав, що твердження відповідача-1 про нездійснення господарської діяльності на спірній земельній ділянці, так і твердження про нездійснення про те, що перехід права власності на земельні ділянки не припиняє обмежень, не спростовує факту їх незаконної передачі у комунальну власність та відповідно прийняття Ріпкинською селищною радою (а.с. 149-151).
29.04.2024 від Чернігівської обласної прокуратури через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив відповідача-2, у якій прокурор повідомив, що земельні ділянки, які увійшли до складу ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Замглай», в силу закону є землями природно-заповідного фонду із поширенням на них усіх обмежень щодо користування і розпорядження, визначених для цієї категорії земель. Прокурор вказав, що твердження відповідача-2 щодо неможливості виконання рішення суду у разі скасування державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі є хибним, оскільки у разі залишення чинною державної реєстрації спірних земельних ділянок, землі рахуватимуться як землі сільськогосподарського призначення, що не відповідає дійсності та може призвести до здійснення подальших незаконних дій з ними та використання їх не за цільовим призначенням (а.с. 162-168).
У підготовче засідання 09.07.2024 прибули прокурор, позивач-2 та відповідач-2, позивач-1 та відповідач-1 не прибули, належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду справи.
У підготовчому засіданні 09.07.2024 суд протокольно закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.07.2024, про що позивач-1 та відповідач-1 повідомлений ухвалою суду від 10.07.2024. Вказана ухвала направлена до їх електронних кабінетів.
12.07.2024 від відповідача-1 надійшло клопотання через систему «Електронний суд» про розгляд справи 24.07.2024 без участі його представника у зв`язку з робочим навантаженням.
24.07.2024 у судове засідання прибув прокурор, позивач-2, позивач-1, відповідач-1 та відповідач-2 не прибули, належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.
У судовому засіданні 24.07.2024 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 27.08.2024, про що позивача-1, відповідача-1 та відповідача-2 повідомлено ухвалою суду. Вказана ухвала направлена до їх електронних кабінетів.
01.08.2024 від відповідача-1 надійшло клопотання через систему «Електронний суд» про розгляд справи 27.08.2024 без участі його представника у зв`язку з робочим навантаженням.
27.08.2024 Чернігівська обласна прокуратура клопотання від 27.08.2024 про розгляд справи 27.08.2024 без участі її представника.
27.08.2024 від позивача-2 надійшла заява про розгляд справи 27.08.2024 без участі її представника.
У судове засіданні 27.08.2024 учасники справи не прибули, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Указом Президента України Про території та об`єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення від 04.11.2000 №1207/2000 заказником загальнодержавного значення оголошено ландшафтний заказник Замглай, розташований у АДРЕСА_1 (а.с. 30).
Державним управлінням екології та природних ресурсів в Чернігівській області з метою охорони та збереження в природному стані національного надбання, ландшафтний заказник передано під охорону землекористувачам Ріпкинській та Замглайській селищним радам, Ловинській сільській раді Ріпкинського району, про що складено охоронні зобов`язання від 05.12.2000 № 16/44-578 (а.с. 33-34).
Згідно з охоронними зобов`язаннями від 05.12.2000 № 16/44-578 на заповідній території забороняється проведення господарської діяльності, що може спричинити шкоду заповідному об`єкту та порушити екологічну рівновагу.
Відповідно до рішення від 01.12.2020 Ріпкинської селищної ради «Про початок реорганізації Замглайської селищної ради шляхом приєднання до Ріпкинської селищної ради» почато процедуру реорганізації Замглайської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області шляхом приєднання до Ріпкинської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області (а.с. 110-111).
Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 05.02.2001 № 27 затверджене Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення Замглай, за пунктами 1.3., 1.5., 3.1., 3.4. якого заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання щодо якого встановлений особливий режим охорони, відтворення та використання. Територія заказника може використовуватись: у природоохоронних, науково-дослідних, освітньо-виховних, оздоровчих та інших рекреаційних цілях. На території заказника забороняється діяльність, що суперечить його цілям та завданням, зокрема, проведення господарської діяльності, що може спричинити шкоду заказнику та порушити екологічну рівновагу; влаштування пасовищ для худоби та інше.
Державний контроль за додержання режиму території заказника здійснюється Міністерством екології та природних ресурсів України (наразі - Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, позивачем 1), його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими на це державними органами в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Зміна меж, категорії та скасування статусу території заказника проводиться згідно з чинним законодавством (п. 1.9. Положення) (а.с. 31-32).
У 2019 році спеціалістами Київської обласної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», які мають кваліфікаційні сертифікати інженерів-землевпорядників, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі наказу Держгеокадастру від 21.02.2019 № 59 (зі змінами) розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Великовіської, Вербицької, Голубицької, Гучинської, Замглайської, Красківської, Малолиственської, Новоукраїнської сільських рад, Радульської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області, у якій вказано, що відповідно до даних за результатами проведення польових робіт в натурі (на місцевості) встановлено наявність в межах об`єкта інвентаризації обмежень (обтяжень), які передбачені Класифікатором обмежень та обтяжень у використанні земельних ділянок, затвердженого наказом Держкомзему від 29.12.2018 №643 відповідно до додатку 6 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ №1051 від 17.10.2012, а саме щодо земельних ділянок на території Замглайської сільської ради № 5 площею 22,1930 га, № 6 площею 17,7008 га, № 7 площею 7,6996 грн та № 8 площею 7,4459 га площею 113,5424 га 10.4 заказник (а.с. 81-83).
Відділом у Ріпкинському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області надано висновок від 28.11.2019 №8-25-0.211-1716/118-19 про погодження зазначеної технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності.
За наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 17.12.2019 № 25-10887/14-19-сг затверджена технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, про які відсутні відомості в Державному земельному кадастрі, в тому числі щодо спірних земельних ділянок (а.с. 100).
Проведено державну реєстрацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення: площею 7,4459 га, який присвоєно кадастровий номер 7424455700:02:001:0237, площею 7,6996 га, який присвоєно кадастровий номер 7424455700:02:001:0238, площею 17,7008 га, який присвоєно кадастровий номер 7424455700:02:001:0239, площею 22,1930 га якій присвоєно кадастровий номер 7424455700:02:001:0240, про що внесено відомості до Державного земельного кадастру. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру спірні земельні ділянки мають вид обмеження у використанні заказники (а.с. 69-72).
Відділом Держгеокадастру у Ріпкинському районі 17.12.2019 на спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 7424455700:02:001:0237, 7424455700:02:001:0238, 7424455700:02:001:0239, 7424455700:02:001:0240 відкрито поземельні книги (а.с. 73-80).
У розділі 5 поземельних книг зазначений запис заказники, площа на яку поширюється сервітут, емфітезис, суперфіцій, обмеження (обтяження) у використанні 7,4459 га, 7,6996 га, 17,7008 га та 22,1930 га відповідно.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 09.12.2020 №35-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність Ріпкинській селищній раді передано у комунальну власність Ріпкинської територіальної громади земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 10372,2231 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Ріпкинської територіальної громади Ріпкинського району Чернігівської області, згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки.
На підставі акту приймання-передачі від 09.12.2020 Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області відповідно до наказу від 09.12.2020 №35-ОТГ передало із державної власності, а Ріпкинська селищна рада прийняла у комунальну власність Ріпкинської територіальної громади земельні ділянки, в тому числі спірні земельні ділянки за порядковими номерами 294, 295, 296, 297, вказаними в Додатку до Акту, площею 7,4459 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0237, площею 7,6996 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0238, площею 17,7008 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0239, площею 22,1930 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0240, щодо яких встановлене обмеження в використанні заказник, площею 7,4459 га, 7,6996 га, 17,7008 га, 22,1930 га відповідно (а.с. 35-36).
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Ріпкинської селищної ради Кривенковою З. В. 13.01.2022 за Ріпкинською селищною радою зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку площею площею 7,4459 га кадастровий номер 7424455700:02:001:0237, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2064510674244, цільове призначення землі запасу. Підстава вчинення реєстраційних дій: наказ ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 09.12.2020 № 35-ОТГ.
Згідно із відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Ріпкинської селищної ради Кривенковою З. В. 14.01.2022 за Ріпкинською селищною радою зареєстровано право комунальної власності на земельні ділянки площею 7,6996 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0238, площею 17,7008 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0239, площею 22,1930 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0240, реєстраційні номери об`єкту нерухомого майна 2064513974244, цільове призначення землі запасу. Підстава вчинення реєстраційних дій: наказ ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 09.12.2020 № 35-ОТГ (а.с. 112-113).
Згідно із листом № 3/2004 від 30.08.2023 Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» межі земельної ділянки з кадастровим номером 7424455700:02:001:0240 перетинаються з відомостями про ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Замглай», які розміщено в інформаційному шарі.
Відповідно до листа № 4-2/74 від 18.03.2024 Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» обмеження за кодом 10.4 «заказник» на кадастрових планах спірних земельних ділянок у документації із землеустрою встановлено на підставі даних про орієнтовну межу ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Замглай», наявних на офіційному сайті Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначив, що земельні ділянки з кадастровим номером 7424455700:02:001:0237 площею 7,4459 га, з кадастровим номером 7424455700:02:001:0238 площею 7,6996 га, з кадастровим номером 7424455700:02:001:0239 площею 17,7008 га, з кадастровим номером 7424455700:02:001:0240 площею 22,1930 га, що розташовані в межах ландшафтного заказника загальнодержавного значення Замглай і належать до земель природно-заповідного фонду, протиправно, поза волею власника, тобто держави, вибули у власність територіальної громади Ріпкинської селищної ради.
За доводами прокурора наказ ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 09.12.2020 № 35-ОТГ у частині передачі в комунальну власність спірної земельної ділянки, прийнятий з перевищенням повноважень, є незаконним та підлягає скасуванню в судовому порядку, а відомості, внесені до Державного земельного кадастру, щодо віднесення спірних земельних ділянок до земель сільськогосподарського призначення, не відповідають дійсності та суперечать чинному законодавству. Прокурор вважає за необхідне для відновлення попереднього становища, що існувало до порушення, застосувати скасування державної реєстрації спірних земельних ділянок з одночасним припиненням щодо них речових прав Ріпкинської селищної ради, що забезпечить ефективне поновлення порушених прав держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації як розпорядника земель природно-заповідного фонду в межах області.
Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі з таких підстав.
Щодо підстав звернення прокурора до суду з цим позовом.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави.
Правовідносини, пов`язані з вибуттям із державної чи комунальної власності майна, становлять суспільний, публічний інтерес.
Випадки протиправного вибуття земель природно-заповідного фонду з державної власності порушують інтереси держави, як власника, щодо реалізації, передбаченого ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися таким майном через уповноважений орган виконавчої влади і є підставою для застосування органами прокуратури заходів цивільно-правого характеру.
У постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі, держава бере участь у справі, як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.
За змістом ч. 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, останню прокурором подано в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та Чернігівської обласної державної адміністрації у зв`язку із невиконанням ними своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави у суді.
Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.
Згідно із ч. 1 ст. 11 Закону України Про природно-заповідний фонд України уповноваженими органами державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику в сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25.06.2020 № 614, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (Міндовкілля) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міндовкілля є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Основними завданнями Міндовкілля, серед інших, є забезпечення формування та реалізації державної політики в сфері організації охорони та використання природно-заповідного фонду (п. 3 Положення).
Крім того, відповідно до Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення Замглай, у межах якого знаходяться спірні земельні ділянки, державний контроль за додержання режиму території заказника здійснюється Міністерством екології та природних ресурсів України (наразі - Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України) в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Отже, Міндовкілля є компетентним органом у спірних правовідносинах.
Чернігівська обласна прокуратура зверталась листом № 12-212вих-24 від 07.03.2024 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, у якому прокурор повідомив про виявлені порушення законодавства при передачі спірних земельних ділянок з державної у комунальну власність, а також просив повідомити про вжиті заходи щодо повернення земельної ділянки у власність держави (а.с. 42).
Прокурором повідомлено позивача-1 про виявлені порушення та необхідність вжиття заходів представницького характеру для захисту законних інтересів держави.
Листом № 11/11-02/830-24 від 12.03.2024 Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України повідомило Чернігівську обласну прокуратуру, що у разі відкриття провадження у справі ним буде надано обґрунтовану позицію щодо норм процесуального законодавства (а.с. 43-44).
Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Згідно з ч. 1 ст. 20-4 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища до компетенції обласних державних адміністрацій у сфері охорони навколишнього природного середовища належить забезпечення реалізації державної політики у сфері заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі, здійснення управління та регулювання у сфері охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду України на відповідній території.
Отже, Чернігівська обласна державна адміністрація є розпорядником земель державної власності природно-заповідного фонду.
Чернігівська обласна прокуратура зверталась до Чернігівської обласної державної адміністрації з листом від 07.03.2024 № 12-214вих-24, у якому прокурор повідомив про виявлені порушення законодавства при передачі спірних земельних ділянок з державної у комунальну власність, а також просив повідомити про вжиті заходи щодо повернення земельних ділянок у власність держави (а.с. 107).
Тобто прокурором було повідомлено позивача-2 про виявлені порушення та необхідність вжиття заходів представницького характеру для захисту законних інтересів держави.
Листом № 01-01-32/4447-вих від 12.03.2024 Чернігівська обласна державна адміністрація повідомила Чернігівську обласну прокуратуру, що відповідно до чинного законодавства не наділена повноваженнями здійснювати перевірку правомірності дій Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, а тому не планує вживати заходів, вказаних у листі прокурора (а.с. 108).
Отже, підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивачів, які є компетентними органами у спірних правовідносинах, і у разі виявлення порушень законодавства мають право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів, однак цього не зробили.
Зважаючи на викладене та виходячи із предмету і підстав позову, сформульованих прокурором, суд доходить висновку про те, що прокурор правильно визначив Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України та Чернігівську обласну державну адміністрацію позивачами.
Чернігівська обласна прокуратура направила Чернігівській обласній державній адміністрації та Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України Повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру від 24.05.2024 № 12-468вих-24 та від 24.05.2024 № 12-469вих-24 відповідно, у яких прокурор повідомив про підготовку позовної заяви про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні спірними земельними ділянками (а.с.116).
За таких обставин прокурором доведено бездіяльність Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та Чернігівської обласної державної адміністрації, що є підставою для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави та про наявність підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду.
Щодо визнання незаконним та скасування спірного наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області.
Прокурор обґрунтовував позов порушенням законодавства при передачі у комунальну власність спірних земельних ділянок, оскільки ці земельні ділянки знаходяться в межах ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Замглай», а отже відносяться до земель природно-заповідного фонду, розпоряджатись якими на час їх передачі у комунальну власність мав право Кабінет Міністрів України.
У статті 14 Конституції України зазначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Відповідно до ч. 2 даної статті право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, одними із яких є землі сільськогосподарського призначення та землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення (ст. 19 Земельного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
На підставі проведеної інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Великовіської, Вербицької, Голубицької, Гучинської, Замглайської, Красківської, Малолиственської, Новоукраїнської сільських рад, Радульської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області, була розроблена технічна документація, яка включає в себе визначення площі, меж спірної земельної діялнки, місця розташування та обмежень у її використанні.
17.12.2019 проведено державну реєстрацію спірних земельних ділянок з кадастровим номером 7424455700:02:001:0237 площею 7,4459 га, з кадастровим номером 7424455700:02:001:0238 площею 7,6996 га, з кадастровим номером 7424455700:02:001:0239 площею 17,7008 га, з кадастровим номером 7424455700:02:001:0240 площею 22,1930 га, про що внесено відомості до Державного земельного кадастру.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 17.12.2019 спірні земельні ділянки мають вид обмеження у використанні заказники.
Відповідно до статті 43 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва) (ст. 44 Земельного кодексу України).
Згідно із ст. 45 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Відповідно до пункту «г» ч. 4 статті 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.
Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів врегульовано положеннями Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
Згідно з положеннями ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд» до природно-заповідного фонду України належать, зокрема, природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.
Заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.
Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об`єктів, що оголошуються заказниками чи пам`ятками природи, мети і необхідного режиму охорони: заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні.
За ч. 2, 4 ст. 4 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, включені до складу, але не надані національним природним паркам, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України.
У разі зміни форм власності на землю, на якій знаходяться заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва, землевласники зобов`язані забезпечувати режим їх охорони і збереження з відповідною перереєстрацією охоронного зобов`язання.
У ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів.
Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.
Обмеження у використанні земель територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначено статтею 46-1 Земельного кодексу України, за змістом якої землі територій та об`єктів природно-заповідного фонду використовуються з урахуванням обмежень у їх використанні, визначених відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та положеннями про ці території, об`єкти (ч. 1). Особливий режим охорони, відтворення і використання земель територій та об`єктів природно-заповідного фонду поширюється на всі розташовані в межах таких територій та об`єктів землі та земельні ділянки незалежно від форми власності та цільового призначення (ч. 2).
Статтею 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.
Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.
Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
За змістом ч. 1, 5 ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд» (у редакції, чинній на момент видачі Указу Президента України від 04.11.2000) рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України.
Заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва й інші території та об`єкти природно-заповідного фонду, які створюються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об`єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51-53 цього Закону за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку.
Як встановив суд, Указом Президента України «Про території та об`єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення» від 04.11.2000 №1207/2000 оголошено заказником загальнодержавного значення ландшафтний заказник «Замглай», розташований у Ріпкинському районі, смт Замглай, с. Ловинь.
Міністерством екології та природних ресурсів України оформлено охоронні зобов`язання від 05.12.2000 №16/44-578, якими передано під охорону землекористувачам (Ріпкинській та Замглайській селищним радам, Ловинській сільській раді) ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Замглай».
Зі змісту цих охоронних зобов`язань вбачається, що на заповідній території забороняється проведення господарської діяльності, яка може спричинити шкоду заповідному об`єкту та порушити екологічну рівновагу, а також забороняється передача у господарське використання окремих земельних ділянок або водних ділянок заказника.
Отже, оформлення центральним органом в галузі охорони навколишнього природного середовища охоронного зобов`язання підтверджує статус відповідних територій як належних до природно-заповідного фонду.
Як вбачається з матеріалів справи спірна земельна ділянка знаходяться на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Замглай».
За таких обставин, спірні земельні ділянки належать до земель природно-заповідного фонду.
Згідно п. «г» ч. 1 ст. 150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель відносяться землі природно-заповідного фонду; землі історико-культурного призначення.
Статтею 20 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент видачі спірного наказу) врегульовано встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок.
Частиною 1 цієї статті передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Згідно ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент видачі спірного наказу) визначено, що зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 8 ст. 122 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент видачі спірного наказу) Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Частиною 9 ст. 149 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент видачі спірного наказу) визначено, що Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб`єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв`язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" і земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти газотранспортної системи, що передаються суб`єкту господарювання у зв`язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу, крім випадків, визначених частинами п`ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що передача земельних ділянок природоохоронного призначення державної власності у комунальну власність та зміна їх цільового призначення здійснювалась на підставі рішення Кабінету Міністрів України, однак відповідне рішення Кабінет Міністрів України не приймалося, що підтверджується листом Секретаріату Кабінету Міністрів України № 6118/0/2-24 від 12.03.2024 (наявним в матеріалах справи).
У постановах Верховного Суду від 13.08.2019 у справі № 910/11164/16, від 22.06.2022 у справі № 752/3093/19, від 06.07.2022 у справі № 575/462/21, від 22.06.2022 у справі № 752/3093/19 неодноразово висловлювались правові позиції про виключність статусу об`єктів та територій природно-заповідного фонду та незаконність зміни цільового їх призначення органами державної влади та місцевого самоврядування, а у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 910/2323/18 зазначено, що незалежно від завершення процедури встановлення меж об`єкта природно-заповідного фонду в натурі цільове призначення відповідних територій як земель природно-заповідного фонду є незмінним.
Відповідач-2 затвердив технічну документацію щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, а отже усвідомлював, шо спірна земельна ділянка знаходяться в межах заказника.
В свою чергу, відповідач-1 також знав про вказаний факт, оскільки у додатку до акту приймання-передачі від 09.12.2020 зазначено про обмеження у користуванні спірною земельною ділянкою.
Отже, відповідачами вчинено неправомірні дії щодо передачі спірних земельних ділянок, які знаходиться в межах території ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Замглай» з державної власності у комунальну.
За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді із застосуванням способів захисту, які передбачені частиною другою статті 16 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України визначено способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.
Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України до яких, зокрема, відноситься визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Аналогічні положення закріплені в статті 20 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси.
За приписами ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку. Відповідно до частин другої, третьої цієї ж статті землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Підставами для визнання акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення в зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача в справі.
Суд установив, що наказ від 09.12.2020 № 35-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність, в частині передачі в комунальну власність земельних ділянок площею 7,4459 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0237, площею 7,6996 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0238, площею 17,7008 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0239, площею 22,1930 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0240, прийнятий Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області всупереч вимог Земельного кодексу України.
При цьому нездійснення господарської діяльності на спірній земельній ділянці, про що вказує відповідач-1, не спростовує факту їх незаконної передачі Ріпкинській селищній раді.
За таких обставин суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 09.12.2020 № 35-ОТГ в частині передачі у комунальну власність Ріпкинської територіальної громади земельних ділянок з кадастровим номером 7424455700:02:001:0237 площею 7,4459 га, з кадастровим номером 7424455700:02:001:0238 площею 7,6996 га, з кадастровим номером 7424455700:02:001:0239 площею 17,7008 га, з кадастровим номером 7424455700:02:001:0240 площею 22,1930 га.
Щодо усунення перешкод у користуванні спірними земельними ділянками.
Обраний спосіб захисту має забезпечити ефективне поновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів, або попередити їх порушення на майбутнє.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що визначені ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, є відновлення становища, що існувало до порушення.
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Прокурор просить усунути перешкоди власнику державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації, у здійсненні права користування та розпорядження спірною земельною ділянкою шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з одночасним припиненням речових прав Ріпкинської селищної ради на спірні земельні ділянки та зобов`язання повернути їх на користь держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації, а також шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірних земельних ділянок.
За змістом ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до частини тринадцятої ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується у разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.
Статтею 24 Законом України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності) (абзац 5 ч. 10).
За змістом частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Отже, вимога про скасування реєстрації земельної ділянки фактично має на меті припинення існування такої ділянки у наявному розмірі як об`єкту цивільного права і, відповідно, впливає на припинення прав особи, за якою зареєстроване таке право.
Внесення до Державного земельного кадастру відомостей щодо земельних ділянок з кадастровим номером 7424455700:02:001:0237 площею 7,4459 га, з кадастровим номером 7424455700:02:001:0238 площею 7,6996 га, з кадастровим номером 7424455700:02:001:0239 площею 17,7008 га, з кадастровим номером 7424455700:02:001:0240 площею 22,1930 га з віднесенням їх до категорії земель сільськогосподарського призначення, не відповідає вимогам чинного законодавства, враховуючи, що вказані земельні ділянки розташовані в межах ландшафтного заказника загальнодержавного значення Замглай, що в силу статей 43, 44 Земельного кодексу України свідчить про їх належність до категорії земель природно-заповідного фонду.
Таким чином, необхідним для відновлення становища, що існувало до порушення, є скасування державної реєстрації спірних земельних ділянок в Державному земельному кадастрі та припинення речових прав Ріпкинської селищної ради щодо цих ділянок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
У даному випадку, правильним способом захисту порушеного права є пред`явлення до суду негаторного позову в порядку, визначеному статтею 391 Цивільного кодексу України, з метою усунення власником перешкод у користуванні та розпорядженні землями природно-заповідного фонду, шляхом повернення до попереднього стану, що існував до порушення.
У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а і встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні за змістом висновки наведені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).
Прокурор, звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та Чернігівської обласної державної адміністрації, вибрав належний спосіб захисту, оскільки задоволення вимог про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок за кадастровими номерами 7424455700:02:001:0237, 7424455700:02:001:0238, 7424455700:02:001:0239, 7424455700:02:001:0240 з одночасним скасуванням рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права комунальної власності та припинення цього права забезпечить відновлення прав держави на спірні земельні ділянки, шляхом повернення до попереднього стану, що існував до вчинення цих реєстраційних дій.
За наведених обставин у їх сукупності суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо судових витрат.
Згідно частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій як Ріпкинської селищної ради, так і Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, враховуючи, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, за рахунок відповідачів має бути відшкодований судовий збір у розмірі 27252,00 грн (в рівних частинах, по 13626,00 грн з кожного).
Керуючись статтями 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 09.12.2020 № 35-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність, у частині передачі у комунальну власність Ріпкинської територіальної громади земельних ділянок з кадастровим номером 7424455700:02:001:0237 площею 7,4459 га, кадастровим номером 7424455700:02:001:0238 площею 7,6996 га, кадастровим номером 7424455700:02:001:0239 площею 17,7008 га та кадастровим номером 7424455700:02:001:0240 площею 22,1930 га, розташованих на території Замглайської селищної ради Ріпкинського району (на даний час Ріпкинська селищна рада Чернігівського району) Чернігівської області.
3. Усунути перешкоди власнику - державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації (код 00022674), у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 7,4459 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0237, розташованої на території Замглайської селищної ради Ріпкинського району (на даний час Ріпкинська селищна рада Чернігівського району) Чернігівської області, шляхом скасування рішення державного реєстратора Ріпкинської селищної ради Кривенкової З.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 62905410 від 18.01.2022, з одночасним припиненням речових прав Ріпкинської селищної ради на земельну ділянку площею 7,4459 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0237 та зобов`язати Ріпкинську селищну раду (код 04412583) повернути її на користь держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації (код 00022674).
4. Усунути перешкоди власнику - державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації (код 00022674), у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 7,6996 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0238, розташованої на території Замглайської селищної ради Ріпкинського району (на даний час Ріпкинська селищна рада Чернігівського району) Чернігівської області, шляхом скасування рішення державного реєстратора Ріпкинської селищної ради Кривенкової З.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 62960433 від 20.01.2022, з одночасним припиненням речових прав Ріпкинської селищної ради на земельну ділянку площею 7,6996 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0238 та зобов`язати Ріпкинську селищну раду (код 04412583) повернути її на користь держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації (код 00022674).
5. Усунути перешкоди власнику - державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації (код 00022674), у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 17,7008 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0239, розташованої на території Замглайської селищної ради Ріпкинського району (на даний час Ріпкинська селищна рада Чернігівського району) Чернігівської області, шляхом скасування рішення державного реєстратора Ріпкинської селищної ради Кривенкової З.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 62960265 від 20.01.2022, з одночасним припиненням речових прав Ріпкинської селищної ради на земельну ділянку площею 17,7008 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0239 та зобов`язати Ріпкинську селищну раду (код 04412583) повернути її на користь держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації (код 00022674).
6. Усунути перешкоди власнику - державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації (код 00022674), у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 22,1930 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0240, розташованої на території Замглайської селищної ради Ріпкинського району (на даний час Ріпкинська селищна рада Чернігівського району) Чернігівської області, шляхом скасування рішення державного реєстратора Ріпкинської селищної ради Кривенкової З.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 62959681 від 20.01.2022, з одночасним припиненням речових прав Ріпкинської селищної ради на земельну ділянку площею 22,1930 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0240 та зобов`язати Ріпкинську селищну раду (код 04412583) повернути її на користь держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації (код 00022674).
7. Усунути перешкоди власнику - державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації (код 00022674), у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 7,4459 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0237, розташованої на території Замглайської селищної ради Ріпкинського району (на даний час Ріпкинська селищна рада Чернігівського району) Чернігівської області, шляхом скасування в Державному земельному кадастрі її державної реєстрації.
8. Усунути перешкоди власнику - державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації (код 00022674), у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 7,6996 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0238, розташованої на території Замглайської селищної ради Ріпкинського району (на даний час Ріпкинська селищна рада Чернігівського району) Чернігівської області, шляхом скасування в Державному земельному кадастрі її державної реєстрації.
9. Усунути перешкоди власнику - державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації (код 00022674), у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 17,7008 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0239, розташованої на території Замглайської селищної ради Ріпкинського району (на даний час Ріпкинська селищна рада Чернігівського району) Чернігівської області, шляхом скасування в Державному земельному кадастрі її державної реєстрації.
10. Усунутиперешкоди власнику - державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації (код 00022674), у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 22,193 га з кадастровим номером 7424455700:02:001:0240, розташованої на території Замглайської селищної ради Ріпкинського району (на даний час Ріпкинська селищна рада Чернігівського району) Чернігівської області, шляхом скасування в Державному земельному кадастрі її державної реєстрації.
11. Стягнути з Ріпкинської селищної ради (вул. Святомиколаївська, 85, смт. Ріпки, Чернігівська область, 15000, код 04412583) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, код 02910114, банк отримувача Державна казначейська служба України в м. Київ, рахунок отримувача НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 13626,00 грн.
12. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (вул. П`ятницька, 11А, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39764881) на користь Чернігівської обласної прокуратури вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, код 02910114, банк отримувача Державна казначейська служба України в м. Київ, рахунок отримувача НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 13626,00 грн.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
У судовому засіданні 27.08.2024 підписано вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 27.08.2024.
Суддя М.О. Демидова
