ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2024м. ДніпроСправа № 904/2635/24

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", 03680, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815 в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", 49602, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237

до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", 50102, м.Кривий Ріг, вул.Рудна, 47, код ЄДРПОУ 00190905

про стягнення плати за користування вагонами

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами в розмірі 28 218,96грн. та судового збору в розмірі 3 028,00грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором №ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020 "Про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат, яка примикає до станції Інгулець Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця.

Ухвалою суду від 26.06.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

28.06.2024р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. В своєму відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що в спірний період вагони подавались понад добові заявки. Тому відомості плати за користування вагонами форми ГУ 46 складені для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за вказаними актами, були підписані Відповідачем із запереченнями, а саме: порушено пункт 7 Договору щодо кількості вагонів, вагони прибули у більшій кількості, ніж пред`явлено; по напряму станції простоюють готові і запрошені до виставки розбірки, відсутність можливість забирання вагонів оскільки вони прикриті пв. які вже були актовані раніше, не достатня кількість підготовлених власних вагонів під навантаження повного маршруту, безпідставно нарахована плата, відповідно до листа ЦМ-13/693 від 05.04.2022 до часу користування вагонами не повинен включатись час дії комендантської години та інші заперечення зазначені в запереченнях до акту ГУ-23. Також Позивачем порушено ст. 31 Статуту залізниць України, зазначене підтверджується запереченням Відповідача у відомостях ф. ГУ-46.Позивачем було здійснено нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу без урахування вимог Листа № ЦМ-13/693 від 05.04.2022, а саме не було виключено з часу користування вагонами час дії комендантської години за місцезнаходженням станції Інгулець (Дніпропетровська область).

23.07.2024р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій не погоджується із запереченнями відповідача.

23.07.2024р. до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких просить суд звернути увагу, що затримки зборів вагонів також були зумовлені частими повітряними тривогами, оскільки під час повітряних тривог, жоден працівник Відповідача не здійснює своїх обов`язків передбачених його посадовими інструкціями, оскільки працівники знаходяться в укриттях.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2020 року між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (залізниця) та Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) укладено договір №ПР/М-20240НЮдч про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця": стрілкою №5 до продовження станційної колії №3 та стрілкою №23 до продовження станційної колії №2.

Під`їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Межею під`їзної колії є знаки "Межа під`їзної колії" встановлені на продовженні колії №3 біля вхідного сигналу НІ, на продовженні колії №2 біля вхідного сигналу НІІ (п. 1 договору).

Розгорнута довжина під`їзної колії складає 50 624,66 погонних метрів (п. 2 договору).

Рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії (п. 4 договору).

Здавання вагонів для під`їзної колії здійснюється за повідомленням, які передає відповідальний працівник станції Інгулець по телефону відповідальному працівнику залізничного цеху ПРАТ "ІНГЗК" не пізніше, ніж за 2 години до пред`явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у "Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження" форма ГУ-2 (п. 5 договору).

Вагони для під`їзної колії Власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій №1, 2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії (п. 6 договору).

Всі вагони здаються на під`їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тон (п. 7 договору).

Про готовність вагонів до відправлення з під`їзної колії відповідальний працівник залізничного цеху ПРАТ "ІНГЗК" повідомляє по телефону відповідального працівника станції примикання Інгулець залізниці не пізніше, ніж за одну годину до пред`явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.5999 №113 (п. 8 договору).

В пункті 9 договору визначено, що з під`їзної колії вагони здаються за повідомленнями:

- вагони, навантажені концентратом, залізорудним - цілями маршрутне, сформованим у відповідності з ПТЕ і планом формування поїздів;

- інші - у тій кількості, у якій були передані.

З під`їзної колії ПРАТ "ІНГЗК" на станцію Інгулець вагони здаються у кількості не більше 240 осей, максимальною вагою 5100 тон.

Вагони, що повертаються з під`їзної колії, подаються локомотивом власника колії на одну з колій № 1, 2, З, IV, 5, 6, 7, 8, 9. 10 станції Інгулець, за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюється приймання вагонів залізницею у технічному та комерційному відношенні.

За умовами пункту 10 договору середньодобова переробна спроможність по основним вантажним фронтам наведена у додатку 1 до договору.

Час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів Залізницею Власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів Залізниці.

В пункті 11 договору сторони погодили, що для під`їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів 12,0 годин.

Відповідно до пункту 14 договору власник колії сплачує залізниці:

- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;

- інші збори і плати за додаткові роботи і послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.

Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРДЦ".

Пунктом 15 договору встановлено, що власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу IV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.

Вагони з під`їзної колії повертаються очищеними віл вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.

Цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 01 квітня 2020 року до 31 березня 2021 року включно (п. 21 договору).

Додатковою угодою №2 від 13.10.2020 до договору сторони доповнили Додаток до договору новим фронтом по станції Промислова.

Додатковою угодою №3 від 24.03.2021 сторони продовжили строк дії договору до 30 вересня 2021 року включно.

Додатковою угодою №4 від 20.09.2021 сторони продовжили строк дії договору до 31 березня 2025 року включно.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів припинення, зміни, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Так, відповідно до повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 45-00190905/2020-0001 від 30.06.2020 АТ "Укрзалізниця" засвідчило прийняття від ПАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" Заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомило останньому про присвоєні йому коди: 1. відправника/одержувача 5347; 2. платника 2558012 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером.

Повідомлення підписано електронним підписом старшим інспектором відділу договорів та тарифів служби комерційної роботи та маркетингу РФ "Придніпровська залізниця" Лях Володимиром Вікторовичем 30.06.2020 о 14:20.

Таким чином, 30.06.2020 між АТ "Українська залізниця" та ПАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що знаходиться у публічному доступі.

Предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою (п. 1 договору).

Надання послуг за цим договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами (п. 1.4 договору).

Цей договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (п. 1.5 договору).

Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1 договору (п. 1.10 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору Замовник зобов`язаний, зокрема, сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника (п. 2.1.4); відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (п. 2.1.5); у строки, встановлені розд.4 договору, підписувати акти звіряння розрахунків, зведені відомості. Підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу замовника - підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги (п 2.1.7).

Відповідно до п.2.3 договору перевізник зобов`язаний, зокрема, приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації, розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору та Збірнику тарифів (п. 2.3.2); складати документи, передбачені п. 1.3, 1.4 та розд. 4 договору, щодо нарахування сум платежів (п. 2.3.5).

Замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях не загального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (п. 3.4 договору).

Розмір плати за користування власними вагонами перевізника встановлюється відповідно п.3.4.2 договору (п. 3.4.1 договору).

Моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної в п. 3.4 договору, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до Правил користування вагонами.

Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами перевізника у випадках вказаних в п. 3.4 договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами перевізника в частині, що не визначена договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами.

Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них (п. 3.4.3 договору).

Також плата за користування власними вагонами перевізника нараховується та сплачується замовником у випадку їх затримки під час перевезення з причин, що не залежить від перевізника. В таких випадках кількість годин затримки обліковується окремо по кожній станції затримки на підставі актів загальної форми ГУ-23 (п. 3.4.4 договору).

Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору. На звернення замовника умови договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію (п. 12.1 договору).

Відтак, на момент виникнення спору між АТ "Українська залізниця" та ПАТ "ІнгГЗК" були укладені та діяли договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії та договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

На кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084 (зі змінами та доповненнями). Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

В березні 2024 за накладними №№40558066, 40558074, 40558082, 40558090, 40561417, 40558009, 40558017, 40558025, 40558033, 40558041, 40553208, 40557985, 40557993, 40553141, 40558058, 40553117, 40553125, 40553133, 40553018, 40553026, 40553042, 40553059, 40553067, 40553075, 40553158, 40552978, 40552960, 40552432, 40521353, 40552986, 40552994, 40544827, 40544892, 40552382, 40552390, 40553083, 40553091, 50982, 76964, 76965, 77256, 77356, 77359, 77564, 77565, 77567, 77568, 77569, 40591984, 40592081, 40575847, 40591976, 40588485, 40588519, 40563371, 40563397, 40588469, 40573131, 40610602, 40596082, 40610594, 40596058, 40628208, 40592099, 40592107, 40592230, 40592297, 40595951, 40595977, 40633489, 40633471, 40633505, 40638421, 40638439, 40628216, 40638447, 40628364, 40633331, 40633356, 40633349, 40633430, 40653313, 40653321, 40653339, 40653347, 40653354, 40653248, 40653255, 40653263, 40653271, 40653297, 40653305, 40653446, 40653453, 40653461, 40653487, 40653479, 40653495, 40653362, 40653370, 40653388, 40653396, 40653412, 40653420, 40653438, 40656423, 40656431, 40656449, 40657876, 40657884, 40657900, 40653503, 40653511, 40656415, 40657967, 40657975, 40657991, 40657983, 40658015, 40658007, 40657918, 40657926, 40657934, 40657959, 40657942, 40658510, 40658528, 40658551, 40658593, 40663494, 40658387, 40658395, 40658429, 40658502, 40667446, 40667438, 40664682, 40667453, 40667461, 40663510, 40663536, 40664591, 40664617, 40664625, 40664633, 40667545, 40670655, 40670663, 40670671, 40670689, 40667479, 40667487, 40667503, 40667511, 40667529, 40667537, 40670770, 40670788, 40670812, 40670911, 40670929, 40670937, 40670697. 40670713. 40670739, 40670747, 40670754, 40670994, 40671000, 40671018, 40671026, 40671034, 40674772, 40670945, 40670952, 40670960, 40670978, 40670986, 40694432, 40694408, 40694416, 40694481, 40694580, 40674806, 40674814, 40674848, 40674897, 40674855, 40674921, 40686859, 40696593, 40696601, 40696668, 40696700, 40696734, 40699530, 40696544, 40694622, 40696551, 40696577, 40696569, 46414090, 46390894, 46366548, 46390936, 46414777, 46416244, 40699548, 46348694, 46349031, 46097663, 46358552, 46476784, 46431177, 46454294, 46430195, 46563581, 46572699, 46516282, 46558508, 96576317, 96576318, 96576315, 96576316, 96576314 залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача ПрАТ «Інгулецький ГЗК» порожні власні вагони.

На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999р. № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за № 165/3458, дані вагони було затримано по станції Кривий Ріг - Сортувальний за наказами №12 від 15.03.2024, №16 від 15.03.2024, по станції Апостолове за наказами №18 від 15.03.2024, №23 від 18.03.2024, по станції Незалежна за наказом №21 від 18.03.2024 через зайнятість колій на станції призначення Інгулець з вини одержувача ПрАТ «Інгулецький ГЗК».

Накази про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення було видано через наявність на коліях станції призначення Інгулець неприйнятих ПрАТ «Інгулецький ГЗК» вагонів, що надійшли на його адресу та які заважали залізниці виконувати технологічні операції з вантажами.

За фактом затримки станціями Кривий Ріг - Сортувальний, Апостолове, Незалежна у порядку, передбаченому пунктами 9,10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-№ 3 від 15.03.2024, № 3 від 15.03.2024, № 4 від 15.03.2024, № 4 від 15.03.2024, № 1 від 15.03.2024, № 1 від 16.03.2024, №1 від 18.03.2024, № 1 від 19.03.2024, № 2 від 18.03.2024, № 2 від 19.03.2024; акти загальної форми ГУ-23 від 15.03.2024 № 10035, від 15.03.2024 №15154, від 15.03.2024 №183 від 16.03.2024 № 184, від 18.03.2024 №401 від 18.03.2024 №200, від 19.03.2024 №204.

Вагони, що прибули на станцію призначення Інгулець, своєчасно не забиралися відповідачем на під`їзну колію, про що було складено акти загальної форми ГУ-23 №1200 від 15.03.2024, №1260 від 16.03.2024, №1268 від 16.03.2024, №1278 від 17.03.2024, №1284 від 17.03.2024, №1295 від 17.03.2024, №1300 від 17.03.2024, №1313 від 18.03.2024, №1316 від 18.03.2024, №1318, від 18.03.2024, №1326 від 18.03.2024, №1328 від 18.03.2024, №1333 від 19.03.2024, №1345 від 19.03.2024, №1429 від 20.03.2024.

За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування за відомостями ф. ГУ-46 №№ 17039088, 18039090, 18039092, 18039093, 18039095, 19039097, 20039104, 20039105, 20039106, 21039107, 21039110, 23039120, 27039147, 27039149, за накопичувальною карткою ф. ФДУ-92 23039005 в сумі 28218,96 грн. (з ПДВ).

Відомості плати за користування вагонами форми ГУ - 46 та накопичувальна картка форми ФДУ-92, складені для нарахування плати за користування вагонами за вказаними актами, були підписані відповідачем із запереченнями: немає можливості приймати на під`їдні колії ПАТ "ІнгГЗК" порожні вагони через забезпечення порожніми вагонами та перевищення переробної спроможності під`їзних колій, по ст. Інгулець по коліях знаходяться вагони під обробкою; до часу користування не повинен включатись час дії комендантської години.

Відповідач плату за користування вагонами у розмірі 28 218,96грн. не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом за захистом своїх прав.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Пунктом 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України. Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).

На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).

Абзацом 2 пункту 64 Статуту залізниць визначено, що для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під`їзні колії. Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів) (абзаци 1, 4 пункту 71 Статуту залізниць).

Час перебування вагонів під навантаженням і вивантаженням у разі обслуговування залізничної під`їзної колії локомотивом залізниці визначається з моменту фактичної подачі вагонів на місце навантаження або вивантаження до моменту одержання станцією від підприємства повідомлення про готовність вагонів до забирання.

Час знаходження вагонів на залізничних під`їзних коліях, що обслуговуються їх локомотивами, визначається з моменту передачі вагонів на передавальних коліях.

Місце і порядок операцій встановлюються договором про експлуатацію залізничної під`їзної колії. Норми часу на операції передачі не повинні перевищувати однієї хвилини на вагон і 30 хвилин на всю пред`явлену партію вагонів (абз. 1-3 п. 76 Статуту).

Згідно з статтею 6 Статуту залізниці України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Статтею 119 Статуту визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Пунктом 5.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, встановлено, що перевезення власних вантажних вагонів у завантаженому і порожньому стані в усіх випадках (передислокація, ремонт тощо) оформляється перевізним документом (накладною) в електронному (із накладенням електронного цифрового підпису) або паперовому вигляді згідно з Правилами оформлення перевізних документів.

Відповідно до пункту 1.5. Правил оформлення перевізних документів, перевезення власних (орендованих) локомотивів і вагонів у завантаженому та порожньому стані оформлюються перевізними документами, в яких у графі 20 "Найменування вантажу" відправником зазначається: для локомотивів і завантажених вагонів - "Власний (орендований) вагон (локомотив). Власник (орендар) (найменування власника, державної вагонної компанії, оператора, орендаря)"; для порожніх вагонів - "Порожній власний (орендований) вагон. З-під... (найменування вантажу). Власник (орендар) (найменування власника, вагонної компанії або орендаря). Направляється до пункту навантаження (в ремонт тощо)".

Отже, порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов`язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов`язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов`язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов`язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Отже, за період фактичного використання суб`єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.

Відтак, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції), в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства).

Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини у сторони у зобов`язанні.

Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтранспорту України №113 від 25.02.1999, пунктами 3, 6, 8-10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.

Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам`ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій.

Час закінчення приймально-здавальних операцій фіксується в пам`ятках про подання/забирання вагонів форми ГУ-45, на підставі яких формуються відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка є первинним документом бухгалтерського обліку.

Правилами користування вагонами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (пункт 6 Правил користування вагонами і контейнерами).

Відповідно до пункту 3 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година (п. 12 Правил).

Розмір плати за користування вагонами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (п. 14 Правил).

Пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами, встановлено, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

Згідно з пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порт, підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, станціями затримки оформлені відповідні акти форми ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станціях затримки, згідно із Тарифним керівництвом № 1 (затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356), розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями ф.ГУ-46 №№ 17039088, 18039090, 18039092, 18039093, 18039095, 19039097, 20039104, 20039105, 20039106, 21039107, 21039110, 23039120, 27039147, 27039149, за накопичувальною карткою ф. ФДУ-92 23039005 в сумі 28218,96 грн. (з ПДВ).

Судом здійснено перевірку розрахунку виконаного позивачем, за результатами якої суд приходить до висновку про його обґрунтованість.

Враховуючи, що в обґрунтування своїх позовних вимог позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на підходах до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв`язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог, суд вважає що позивачем правомірно нарахована відповідачу плата за користування вагонами.

Згідно з частиною 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За умовами пункту 2.7 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, для під`їзних колій, які обслуговуються власними локомотивами, порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під`їзної колії іншого підприємства свої склади або колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються безпосередньо між контрагентом і підприємством, якому належить залізнична під`їзна колія, без участі залізниці. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом несе підприємство, якому належить залізнична під`їзна колія.

Статтею 73 Статуту залізниць України встановлено, що порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під`їзної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо між контрагентами і підприємством, якому належить залізнична під`їзна колія. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе підприємство, якому належить залізнична під`їзна колія.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач своєчасно подав спірні вагони на приймально-здавальні колії відповідача ПАТ "Інгулецький ГЗК".

Як вбачається із матеріалів справи, за фактом затримки станціями Кривий Ріг - Сортувальний, Апостолове, Незалежна у порядку, передбаченому пунктами 9,10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, пунктом 9 Правил зберігання вантажів складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а та акти загальної форми ГУ-23.

Зайнятість приймально - відправних колій по станції Інгулець згідно Технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку АТ "Укрзалізниця" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з відповідачем, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.

Підпунктом 4.1 п. 4 Правил обслуговування під`їзних колій, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 875/5096, визначено порядок подачі та забирання вагонів: подача та забирання вагонів на під`їзні колії виконується за повідомленнями або через установлені інтервали часу.

Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.

Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під`їзну колію. Дані факти засвідчено в складених на станції призначення Інгулець актах загальної форми ф.ГУ-23.

Позивач у відповідності до п. 5 Договору своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати на під`їзну колію відповідача вагони, щодо яких станцією Інгулець складено акти загальної форми.

Відповідно до частин 1 статей 74 та 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач не спростував доводів позивача, не надав доказів того, що мав можливість прийняти спірні вагони, а також не довів наявність обставин, що могли б бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на положення статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких, згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем доведено, що прийняті до перевезення позивачем спірні вагони були затримані на шляху прямування через скупчення на станції призначення вагонів вантажовласником і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, тобто з вини відповідача.

При цьому, позивачем дотримано порядок дій та складено відповідні акти на засвідчення зазначених обставин відповідно до вимог чинного законодавства, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчасного вивільнення ним колій станції призначення від вантажу, що прибув на його адресу, а приймання потягів визначається диспетчером з урахуванням цілої низки поточних факторів, а не тільки наявністю вільних колій на станції.

Водночас умовами договору про надання послуг не передбачено звільнення замовника від нарахування плати за користування вагонами у разі їх подання без заявки (плана).

Судом також враховано приписи пункту 15 договору, яким передбачено, що власник колії сплачує Залізниці плату за подачу, забирання вагонів згідно з таблицею 1, таблицею 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язаних з ними послуг (тарифне керівництво № 1); за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами; за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) згідно з Правилами зберігання вантажів.

Крім того, наявність вільних під`їзних колій на станції за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором та вказаними нормативними документами заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення.

Згідно із положеннями ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідач не спростував доводів позивача, не надав доказів того, що мав можливість прийняти спірні вагони, а також не довів наявність обставин, що є підставою для відмови у позові з огляду на положення статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, до уваги господарським судом не приймаються як такі, що спростовані матеріалами справи.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за користування вагонами в розмірі 28 218,96грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо посилання відповідача на необхідність виключення з часу користування час дії комендантської години суд зазначає таке.

Відповідно до чинного законодавства (Закон України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VIII, постанова Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 №573 "Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану", постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1455 "Про затвердження порядку встановлення особливого режиму виїзду і виїзду, обмеженні свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан") під час комендантської години запроваджуються певні заборони та обмеження, зокрема, перебування на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, пересування на транспортних засобах тощо.

Але такі заборони не розповсюджуються на об`єкти критичної інфраструктури.

Згідно із Законом України "Про критичну інфраструктуру" від 16.11.2021 №1882-ІХ об`єкти критичної інфраструктури - це об`єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам.

Галузь залізничного транспорту входить до Переліку секторів критичної інфраструктури, визначеному постановою Кабінету міністрів України від 09.10.2020 №1109.

Правилами технічної експлуатації залізниць України визначено поняття залізничної станції. Станція - роздільний пункт з колійним розвитком, що дозволяє проводити операції з приймання, відправлення, схрещення й обгону поїздів, операції з приймання, видачі вантажів та обслуговування пасажирів, а за умови розвинених колійних пристроїв - маневрову роботу з розформування та формування поїздів і технічні операції з поїздами.

Відповідно до статті 7 Статуту станції здійснюють операції, пов`язані з перевезенням пасажирів, багажу, вантажобагажу, з прийняттям, видачею вантажів вагонними, дрібними відправками та в контейнерах, а за договорами з відправниками - їх навантаження та вивантаження.

Вантажна станція Інгулець не є громадським місцем або місцем, доступним для сторонніх осіб, а під`їзна колія підприємства, що примикає до станції, не є місцем загального користування.

Відповідач не надав доказів щодо припинення роботи під`їзних колій відповідача, що примикають до цих станцій, на період дії комендантської години; письмового повідомлення позивача про припинення підприємством роботи в нічний час (під час комендантської години); ініціювання внесення змін до договору від 20.03.2020 в частині подавання/забирання вагонів в нічний час (під час комендантської години).

З огляду на викладене, суд погоджується з позивачем щодо відсутності підстав для складання актів загальної форми, які б засвідчували обставини, що звільняють вантажовласника від відповідальності на підставі телеграмного розпорядження №ЦМ-13/693 від 05.04.2022.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи зазначених актів, відсутність жодних повідомлень від відповідача щодо неможливості забирання вагонів з під`їзної колії у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, з урахуванням того, що станція призначення працює цілодобово, суд дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів, які б засвідчували передбачені виняткові умови для звільнення відповідача від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами під час воєнного стану в Україні.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №904/2019/22, від 02.06.2023 у справі №904/3538/22.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача у розмірі 3028,00грн.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", 50102, м.Кривий Ріг, вул.Рудна, 47, код ЄДРПОУ 00190905 на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця", 03680, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815 в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", 49602, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237 плату за користування вагонами у розмірі 28 218,96грн. та судовий збір в розмірі 3028,00грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 26.08.2024

Суддя С.П. Панна