ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18555/23

провадження № 2/753/1668/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Лузовою І. В., розглянувши в судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , представник відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (далі також - ТОВ «Євро-Реконструкція», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (далі також - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , відповідачі) про стягнення у солідарному порядку заборгованості за оплату послуги з постачання гарячої води, інфляційної складової та трьох процентів річних в загальному розмірі 62 076,32 грн.

Позов обґрунтований такими обставинами. Відповідачі є мешканцями квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а позивач надає для зазначеного будинку послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. В період з липня 2017 р. по серпень 2023 р. відповідачі не виконували належним чином зобов`язання з оплати наданої їм послуги з постачання гарячої води, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 46 367 грн. Відповідачі як боржники, що прострочили виконання грошового зобов`язання, на підставі положень статті 625 ЦК України зобов`язані сплатити зазначену суму боргу з урахуванням інфляційної складової в розмірі 12 105,32 грн та трьох процентів річних в розмірі 3 604 грн.

Ухвалою суду від 16.10.2023 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

10.11.2023 від відповідача ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву,у якому представник заперечив проти вимог позивача та просив у їх задоволенні відмовити.

На обґрунтування заперечень послався на те, що позов подано без додержання вимог статті 175 ЦПК України, вимоги позивача в цілому безпідставні, а їх частина заявлена з пропуском строку позовної давності. Вказав, що договір найму з ОСОБА_1 було укладено лише 28.01.2021, право власності відповідачів на 1/6 частину квартири виникло 10.09.2021, спадщину після смерті попереднього наймача ОСОБА_4 вони не приймали, а тому борги по оплаті послуги з постачання гарячої води за період з липня 2017 р. по 06.12.2020 (день його смерті) не успадкували. До того ж послуга з постачання гарячої води попереднім наймачем і теперішніми власниками оплачувалась вчасно та у повному обсязі, відповідно до показників лічильників. 16.05.2021 відповідачі замінили два лічильники гарячої води на нові, через місяць ОСОБА_1 звернулась до позивача із заявою, у якій повідомила про оплату послуг відповідно до показників лічильників та просила здійснити перерахунок. До заяви нею були додані квитанції про оплату за 2017 рік і документи про заміну лічильників. У здійсненні перерахунку позивач відмовив пославшись на те, що йому не надавались щомісячні показники лічильників. Разом з тим оплата здійснювалась через мобільний банкінг, у якому показання лічильників по особовому рахунку формуються автоматично. В кінці лютого 2022 р. ОСОБА_1 виїхала з м. Києва, 06.04.2022 офіційно змінила місце проживання на Львівську область, отримала довідку переселенця і проживає там по сьогодні. 23.10.2023 було здійснено заміну одного лічильника гарячої води, інший лічильник не замінювався і на цю дату мав показник 45,5 м. куб. За цей обсяг води відповідач сплатила.

Відповідач ОСОБА_3 належним чином повідомлена про розгляд справи, проте правом на подання відзиву не скористалась, жодних заяв та клопотань від неї не надходило.

20.11.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив. Заперечення проти аргументів відповідача мотивовані тим, що позовна заява у повній мірі відповідає вимогам статті 175 ЦПК України, у спірний період відповідачі проживали у квартирі та користувались житлово-комунальними послугами, а тому відповідно до статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, та статей 541, 543 ЦК України мають нести солідарну відповідальність за зобов`язаннями з їх оплати. Також відповідачі не повідомляли позивача про зміну складу користувачів послуг, документів щодо встановлення у квартирі індивідуальних засобів обліку гарячого водопостачання та про їх повірку не надавали, у зв`язку з чим розрахунки з ними мають здійснюватись згідно затверджених норм споживання. Що стосується заяви відповідача про застосування строків позовної давності, то виходячи з пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, пропущеною може бути позовна давність лише за боргом, який виник до 12.03.2017. Сам по собі факт введення в Україні воєнного стану не може вважатися належною правовою підставою для невиконання зобов`язань, оскільки неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

20.11.2023 від позивача надійшло клопотання про звільнення від сплати понесених відповідачем судових витрат.

15.04.2024 суд за власною ініціативною постановив ухвалу про розгляд справи з повідомленням сторін в судовому засіданні 07.05.2024. Одночасно суд зобов`язав позивача надати матеріали взаємозвірки розрахунків на підставі доданих до відзиву платіжних квитанцій та інших документів.

30.04.2024 від позивача надійшла заява на виконання ухвали суду та бухгалтерська довідка за послугу з постачання гарячої води.

В судове засідання 07.05.2024 сторони не з`явились, у зв`язку з чим суд відклав розгляд справи на 06.06.2024.

31.05.2024 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

17.05.2024 від позивача надійшли документи на підтвердження надсилання відповідачам копій документів, поданих на виконання ухвали суду від 15.04.2024.

В судове засідання 06.06.2024 учасники справи не з`явилися, відповідачі та їх представник про причини своєї неявки не повідомили, а тому з урахуванням заяви позивача щодорозгляду справи без участі його представника, з огляду на принцип розумності строків розгляду справи судом та достатність наявних в матеріалах справи доказів для прийняття обґрунтованого рішення,суд визнав за можливе розглянути справи за відсутності її учасників.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

За відомостями електронного реєстру територіальної громади м. Києва у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 (далі також - квартира, об`єкт нерухомого майна), станом на 01.09.2023 зареєстроване місце проживання відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_3 та чотирьох неповнолітніх (малолітніх) осіб, а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Раніше у квартирі також було зареєстроване місце проживання ОСОБА_9 (знята з реєстрації 15.11.2017) та ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 , знятий з реєстрації у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_5 ).

За життя ОСОБА_4 користування жилим приміщенням квартири здійснювалось відповідно до укладеного з ним договору найму жилого приміщення.

Наказом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» від 28.01.2021 № 34 змінено договір найму житлового приміщення та визначено основним наймачем квартири ОСОБА_1

10.09.2021 квартира була передана у власність ОСОБА_1 та членам її сім`ї: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , в рівних долях (частках) на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», що підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим відділом з питань майна, комунальної власності та приватизації державного житлового фонду Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (наказ від 10.09.2021 № 58464).

Право власності відповідачів на належну кожному з них частину квартири (1/6) зареєстроване у встановленому законом порядку, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10.04.2014 № 1198-VII виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності з 01.07.2014 є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

ТОВ «Євро-Реконструкція» має ліцензію на постачання теплової енергії, видану Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води для будинку АДРЕСА_2 .

Правовідносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Житловим кодексом України (далі - ЖК України), а також іншими нормативно-правовими актами у цій сфері.

На момент виникнення спірних правовідносин діяв Закон України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону від 24.06.2004 р. № 1875-IV (далі - Закон № 1875-IV), який містив визначення комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо-та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до статті 19 Закону № 1875-IV учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Законом № 1875-IV передбачене право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг, якому кореспондує обов`язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (стаття 20).

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 21 Закону № 1875-IV виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Такий типовий договір був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» (постанова втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 85).

Частина сьома статті 26 Закону № 1875-IV визначає, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За приписами частини другої статті 638 цього Кодексу договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною другою статті 641 ЦК України реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням укласти договір (оферту), якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (стаття 642 ЦК України).

Судом установлено, що на момент виникнення спірних правовідносин (серпень 2017 р.) ТОВ «Євро-Реконструкція» здійснювало надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої водина підставі договору, який був опублікований 23.07.2014 в офіційному віснику Київської міської ради - газеті «Хрещатик» (випуск № 103 (4503).

На той час наймачем квартири був ОСОБА_4 - батько ОСОБА_1 та дід ОСОБА_3 , який споживав передбачені договором послуги і жодних заперечень щодо умов договору не подавав, а відтак між ним та позивачем було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом акцепту публічної оферти відповідно до статті 642 ЦК України.

Обов`язок наймача своєчасно оплачувати надані йому комунальні послуги випливає і з положень статей статей 66, 67, 68 ЖК України, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведеннята Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572.

Статтею 64 ЖК України визначено, що члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Згідно статті 32 Закону № 1875-IV розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Тарифи на комунальні послуги, які надаються позивачем, формуються у відповідності з Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».

З 01.05.2019 набула чинності нова редакція Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції Закону № 2189-VIII від 09.11.2017, далі - Закон про житлово-комунальні послуги).

За нормою статті 2 Закону про житлово-комунальні послуги предметом його регулювання є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг (стаття 6 Закону про житлово-комунальні послуги).

За визначенням, наданим у статті 2 Закону про житлово-комунальні послуги, індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до положень статей 7, 9 Закону про житлово-комунальні послуги індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором, споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Дієздатні особи, які проживають та\або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами, та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (частина перша статті 9 Закону про житлово-комунальні послуги).

Відповідно до статті 12 Закону про житлово-комунальні послуги надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

11.02.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води».

На виконання цієї постанови ТОВ «Євро-Реконструкція» розробило нові типові індивідуальні договори про надання послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води, які були опубліковані на його офіційному веб-сайті 13.10.2021.

Згідно з пунктом 12 Правил надання послуги з постачання гарячої води (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1023, далі - Правила надання послуги з постачання гарячої води) послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

У разі зміни права власності або користування приміщенням у багатоквартирному будинку, з попереднім власником (користувачем) якого було укладено індивідуальний договір, договір з новим власником (користувачем) вважається укладеним із дня такої зміни.

Відповідно до пунктів 37, 38, 39 Правил надання послуги з постачання гарячої води розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги, обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є календарний місяць, оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором, споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором, споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до положень статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно з нормами статей 526, 530 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналіз вищенаведених нормативних положень в контексті установлених у цій справі фактів і обставин дає підстави для висновку, що за життя попереднього наймача ( ОСОБА_4 ) відповідачі повинні були виконувати зобов`язання з оплати фактично спожитих комунальних послуг як члени сім`ї наймача, ці зобов`язання не припинились і зі смертю ОСОБА_4 та продовжують існувати і дотепер на умовах індивідуального договору, приєднання відповідачів до якого випливає з фактів отримання послуги з постачання гарячої води та часткової оплати рахунків за таку послугу.

Зважаючи на викладене, є безпідставними доводи відповідача ОСОБА_1 про відсутність підстав для покладення на неї відповідальності за невиконання зобов`язань з оплати комунальних послуг, які надавались до моменту укладення з нею договору найму.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що в період з липня 2017 р. по січень 2022 р. оплата послуги з постачання гарячої води, яка надавалась за адресою належної відповідачам квартири, здійснювалась нерегулярно і не в повному обсязі, а починаючи з лютого 2022 р.жодних оплат за вказану послугу взагалі не надходило, внаслідок чого станом на 01.09.2023 виникла заборгованість в розмірі 46 367 грн.

Згідно з наданими позивачем поясненнями плата за спожиту у липні 2017 р. послугу з постачання гарячої води нарахована за показниками індивідуальних засобів обліку гарячої води (лічильників), починаючи з серпня 2017 р. споживачі не передавали показники лічильників та не надавали свідоцтва про їх повірку, а тому в період з серпня 2017 р. по грудень 2021 р. нарахування здійснювалось за затвердженими нормами відповідно до кількості зареєстрованих осіб: з серпня 2017 р. по жовтень 2021 р. - 6 осіб; з листопада 2021 р. - 5 осіб.

У грудні 2021 р. споживачі повідомили позивача про те, що у травні 2021 р. у квартирі встановлені нові індивідуальні засоби обліку гарячої води (заводські номери 16029051, 16029053), у зв`язку з чим позивач зробив перерахунок плати за надані послуги за період з травня по грудень 2021 р. та у подальшому здійснював нарахування за показниками лічильників.

З 13.11.2021 позивачем також нараховується плата за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, що передбачено Правилами надання послуги з постачання гарячої води.

Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання розраховується та розподіляється між усіма споживачами відповідно до Методики розподілу (пункт 15 Правил надання послуги з постачання гарячої води).

Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 31514 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.12.2018 за № 1502/32954.

Наведені пояснення узгоджуються з даними розрахунку заборгованості та бухгалтерської довідки за послугу з гарячого водопостачання.

Співставленням внесених до вказаних документів відомостей про сплачені відповідачами суми з відомостями, які містяться у наданих відповідачкою квитанціях, установлено їх повне співпадіння.

З квитанцій за грудень 2022 р., лютий 2023 р., березень 2023 р., травень 2023 р., червень 2023 р. та за липень 2023 р. вбачається, що у вказаний період відповідачка здійснювала на користь позивача оплати за централізоване опалення та за абонентське обслуговування в розмірі 46,44 грн щомісячно (згідно з пунктом 11 частини першої статті 1 Закону про житлово-комунальні послуги в редакції Закону № 1060-IX від 03.12.2020), проте вказані платежі не заявлені до стягнення у цій справі.

Що стосується оплат, здійснення яких підтверджується квитанціями за вересень, жовтень та листопад 2023 р., то суд їх не бере до уваги, оскільки вказані оплати надійшли поза межами спірного періоду (після 01.09.2023) і можуть бути зараховані на погашення заборгованості лише на стадії виконання рішення суду.

Згідно з принципом змагальності кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (статті 12, 81 ЦПК України),проте належних доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачі не надали.

З огляду на викладене суд вважає наданий позивачем розрахунок достовірним доказом розміру наявної у відповідачів заборгованості за послугу з постачання гарячої води та покладає його в обґрунтування свого рішення.

Власність зобов`язує, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (частина четверта стаття 319, стаття 322 ЦК України), нарахування плати за спожиту послугу з постачання гарячої води здійснюється за показниками лічильників,звільнення споживача від плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання закон не передбачає, а відтак зміна відповідачкою ОСОБА_1 місця проживання у зв`язку з обставиною воєнного стану не може бути підставою для звільнення її від виконання зобов`язань у спірних правовідносинах.

Вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних ґрунтуються на приписах статті 625 ЦК України, згідно яких боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання і у разі прострочення на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За змістом цієї норми інфляційні втрати на суму боргу та три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Інфляційні втрати обраховуються шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на добуток індексів інфляції за період прострочення (сукупний індекс інфляції).

Три проценти річних розраховуються по формулі: сума боргу х 3 х кількість днів прострочення платежу/365/100.

Згідно з наданими позивачем розрахунками за період з 01.07.2017 по 01.02.2022 (дату, визначену позивачем з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206, якою заборонено нарахування та стягнення штрафних санкцій, інфляційних нарахувань, процентів річних за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг до припинення чи скасування воєнного стану в Україні) його втрати від інфляції склали 12 105,32 грн, а три проценти річних за вказаний період прострочення - 3 604 грн.

Правильність нарахування позивачем інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідачами не спростована.

Позивач вважає, що обов`язок відповідачів перед ним має бути солідарним і з таким порядком стягнення заборгованості у спірних правовідносинах суд погоджується, оскільки належних даних та доказів, на підставі яких можливо було б встановити родинні відносини відповідачів з кожним з неповнолітніх мешканців (співвласників) квартири в матеріалах справи немає, що є перешкодою для застосування до спірних правовідносин положень статті 360 ЦК України щодо участі співвласників у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності.

Відповідно до положень частини першої статті 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього, а відтак кожен з відповідачів після виконання зобов`язання, пов`язаного з утриманням спільного майна, не позбавлений права заявити регресну вимогу до іншого повнолітнього співвласника.

Даючи оцінку заяві відповідача ОСОБА_1 про сплив строку позовної давності, суд виходить з наступного.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Згідно з нормою статті 257 цього Кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Спірна заборгованість виникла в період з 01.07.2017 по 01.09.2023, а позов поданий 11.10.2023, тобто більше ніж через 3 роки від моменту виникнення права на позов.

Водночас пунктом 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема статтею 257 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 на усій території України встановлений карантин, який неодноразово продовжувався та був скасований лише 01.07.2022.

Окрім того з наданого позивачем розрахунку вбачається, що у січні 2022 р. від відповідачів на рахунок позивача надійшов платіж за послугу з постачання гарячої води в сумі 911,52 грн, при тому, що до сплати у вказаному місяці було нараховано лише 257,94 грн.

Наведене свідчить про визнання боргу відповідачами, що відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перериває перебіг строку позовної давності.

Згідно з частиною третьою цієї норми після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

За таких обставин строк позовної давності у цьому спорі не пропущений, а порушене право позивача підлягає судовому захисту.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність вимог ТОВ «Євро-Реконструкція» про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у солідарному порядку заборгованості за спожиту послугу з постачання гарячої водиза період з 01.07.2017 по 01.09.2023 в розмірі 46 367 грн, інфляційної складової в розмірі 12 105,32 грн та трьох процентів річних в розмірі 3 604 грн, а усього 62 076,32 грн.

З огляду на результат розгляду справи суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідачів в рівних частках сплачений позивачем судовий збір, а витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу залишає за нею.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_10 та ОСОБА_3 солідарно на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» заборгованість за оплату послуги з постачання гарячої води в розмірі 46 367 грн, інфляційну складову боргу в розмірі 12 105,32 грн та три проценти річних в розмірі 3 604 грн, а усього 62 076 (шістдесят дві тисячі сімдесят шість) гривень 32 копійки.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» судовий збір в розмірі 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) гривні.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» судовий збір в розмірі 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) гривні.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція», код юридичної особи: 37739041, місцезнаходження: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20.

Відповідач 1: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , рнокпп: НОМЕР_1 .

Відповідач 2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , рнокпп: НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя:

Повне рішення складене 26.08.2024.