МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2024 р. № 400/5231/24 Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку письмового провадження без виклику сторін та проведення судового засідання адміністративну справу,

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до Новобузького районного суду Миколаївської області, вул. Ярослава Мудрого, 8,м. Новий Буг,Миколаївська обл., Баштанський р-н,55601, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, вул. Олексія Вадатурського, 14,м. Миколаїв,54005, провизнання дій протиправними та скасування наказу від 14.03.2024 №33-аг та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Новобузького районного суду Миколаївської області та ТУ ДСА в Миколаївській області з вимогами: визнати протиправними дії Новобузького районного суду Миколаївської області щодо винесення наказу від 14 березня 2024 року №33-аг про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі заступника керівника апарату Новобузького районного суду ОСОБА_1 на 2024 рік (з 25 січня 2024 року) в розмірі 30% посадового окладу та скасувати наказ від 14 березня 2024 року №33-аг; зобов`язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області здійснити розрахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі, з урахуванням раніше виплачених сум, заступнику керівника апарату суду ОСОБА_1 відповідно до ст.52 Закону України «Про державну службу» та наказу Новобузького районного суду «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 ». від 05.12.2023 року №127-аг з 25 січня 2024 року.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що є працівником Новобузького районного суду та займає посаду заступника керівника апарату суду з 01.01.2011 року, згідно наказу ТУ ДСА в Миколаївській області №88ос від 30.12.2010р. Відповідно до Закону України «Про державну службу», а саме ч.1 ст.52 Закону, наказом від 05.12.2023р. №157-аг позивачці було встановлено з 06.12.2023р. надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 45 відсотків посадового окладу, як такій, стаж державної служби якої становить понад 15 років. Однак, 01 січня 2024 року набрав чинності Закон України «Про державний бюджет України на 2024 рік» № 0460-ІХ, абзацом другим пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» якого визначено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу. На виконання листа ТУ ДСА України в Миколаївській області №5/2-589/24 від 05.03.2024р. та роз`яснень НАДС, наказом № 33-аг від 14.03.2024р. «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі державним службовцям Новобузького районного суду» на підставі пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» позивачці як і іншим працівникам державної служби було здійснено перерахунок надбавки за вислугу років та їй було встановлено надбавку за вислугу років на державній службі на 2024 рік (з 25 січня 2024 року) у розмірі 30 відсотків посадового окладу, оскільки вислуга років на державній службі становить понад 15 років. Проте, позивачка вважає, що така позиція НАДС та ДСА України, які стали причиною видачі наказу, порушують права позивачки на належний рівень оплати праці державних службовців, гарантовані статтями 50 та 52 Закону України «Про державну службу», оскільки стаж державної служби обчислюється відповідно до статті 46 Закону України «Про державну службу» та Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №229. Так, статтями 46 та 50 Закону України «Про державну службу» встановлено, що стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки та передбачено, що заробітна плата державного службовця складається з: посадового окладу; надбавки за вислугу років. Згідно з частиною першою статті 52 Закону «Про державну службу» надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу. Крім того, позивачка вважає, що застосування Новобузьким районним судом норм Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» стосовно перерахування надбавки за вислугу років, якими звужується обсяг прав, пільг, компенсацій і гарантій державних службовців, передбачених спеціальним законом у сфері державної служби Законом України «Про державну службу» суперечить нормам, закріпленим в Конституції України та Бюджетному кодексі України, а саме: неможливість застосування нового акту до правовідносин, які виникли до набрання чинності цього акту.

Відповідач Новобузький районний суд Миколаївській області відзиву на позов не надав.

Відповідач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області надало відзив, в якому просило в задоволенні позову відмовити. Свою позицію обґрунтувало тим, що Законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік» передбачено надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу. Норми Закону України «Про державну службу» щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Оскільки, Новобузький районний суд Миколаївської області провів кваліфікацію посад, до державних службовців застосовуються вимоги Закону «Про Державний бюджет на 2024 рік».

Суд розглянув справу 21.08.2024 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, відповідно до вимог передбачених ч.5 ст.262 КАС України.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 працює в Новобузькому районному суді Миколаївської області з 2008 року, а на посаді заступника керівника апарату з 2011 року, та має стаж на державній службі 15 років.

Станом на 2023 рік, ОСОБА_2 було встановлено посадовий оклад постановою КМУ №15 від 18.01.2017 в розмірі 21255 гривень, а також встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 42 відсотків, з обрахунку 3 відсотка за кожний рік вислуги на державній службі 8927 гривень.

25.01.2024 в Новобузькому районному суді Миколаївській області проведено класифікацію посад державної служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1409 від 29.12.2023 «Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році».

14.03.2024 наказом керівника апарату Новобузького районного суду Миколаївської області №33-аг «Про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі державним службовцям місцевого суду», ОСОБА_1 встановлено набавку за вислугу років на державній службі 30 відсотка, з обрахунку 2 відсотка за кожний календарний рік стажу державної служби.

З цього часу, посадовий оклад ОСОБА_1 встановлено в розмірі 30695 гривень, а надбавку за вислугу років 9208 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України «Про державну службу» надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Відповідно до п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.

Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Грошова допомога, що виплачується державному службовцю під час надання щорічної основної відпустки, визначається у розмірі суми посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця станом на останній день місяця, що передує першому дню такої відпустки, незалежно від фактично відпрацьованого часу в місяці.

Норми Закону України «Про державну службу» щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до п.13 Прикінцевих положень Закону, умови оплати праці державних службовців, передбачені цим Законом, не застосовуються для державних службовців у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби. Оплата праці таких державних службовців здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2023 рік, при цьому стимулюючі виплати можуть бути нараховані в граничному розмірі до 50 відсотків посадового окладу на місяць.

Вирішуючи питання, що колізії між ст.52 Закону України «Про державну службу» та п.п.12, 13 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» суд приходить до висновку, що у цьому випадку немає протиріччя.

Протягом 2024 року, діють обидві норми, оскільки законодавством передбачений перехідний період реформування оплати праці державних службовців, спрямований на збільшення питомої ваги посадових окладів, та зменшення надбавок та тимчасових чи стимулюючих виплат.

Таким чином, на 2024 рік передбачено два різних правових режиму оплати праці державних службовців: 1) у разі проведення класифікації посад відповідно до постанови КМУ №1409 від 29.12.2023; 2) у разі не проведення класифікації посад.

В першому режимі застосовуються посадові оклади передбачені постановою КМУ №1409 від 29.12.2023, а в другому режимі посадові оклади передбачені постановою КМУ №15 від 18.01.2017. Також, в першому режимі передбачено розмір надбавки за вислугу років в розмірі передбаченому п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік», а в другому режимі в розмірі передбаченому ч.1 ст.50 Закону України «Про державну службу».

Враховуючи, що в Новобузькому районному суді Миколаївської області з 25.01.2024 проведено класифікацію посад, до оплати праці застосований перший режим оплати праці з застосуванням посадового окладу визначеного постановою КМУ №1409 від 29.12.2023 та надбавки за вислугу років визначеної в розмірі п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік».

За умови класифікації посад та застосування посадового окладу передбаченого постановою КМУ №1409, неможливо застосовувати положення Закону України «Про державну службу», про що прямо зазначено у п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік».

На переконання суду, вимоги позивачки є безпідставними, оскільки вона вимагає застосовувати до її оплати праці складові частини передбачені для різних правових режимів, посадовий оклад для першого, а розмір надбавки для другого. Неможливо проведення розрахунку заробітної плати позивачки з застосуванням числових операнд передбачених для різних правових режимів.

Права позивачки застосуванням до її оплати праці з 25.01.2024 нового правового режиму жодним чином не порушено, оскільки розмір надбавки за вислугу років від посадового окладу відповідно до першого правового режиму у випадку позивачки складав 8927 (42% від 21255) гривень, а відповідно до другого правового режиму 9208 (30% від 30695) гривень. Тобто, розмір надбавки за вислугу років позивачки з 25.01.2024 в абсолютних показниках зріс, а не знизився.

Надбавка у розмірі передбаченому ч.1 ст.52 Закону України «Про державну службу» протягом 2024 року, може застосовуватися виключно щодо посадових окладів, у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби відповідно до постанови КМУ №1409 від 29.12.2023.

У будь-якому випадку, Закони України «Про Державний бюджет на 2024 рік» та «Про державну службу» є нормативно-правовими актами рівної юридичної сили, але Закон «Про Державний бюджет на 2024 рік» прийнятий пізніше. Відповідно до п.2 ч.3 ст.66 Закону України «Про правотворчу діяльність» у разі виявлення колізії між нормативно-правовими актами рівної юридичної сили пріоритет у застосуванні мають норми, що містяться у нормативно-правових актах, що вступили в дію пізніше. Більш того, саме у цьому випадку, законодавець сам вирішив питання колізії між цими законами, власним застереженням у п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» про те, що норми Закону України «Про державну службу» щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Закон України «Про Державний бюджет на 2024 рік» в цій частині неконституційним не визнаний, а за таких обставин дії принцип презумпції конституційності та законності нормативно-правових актів.

У будь-якому випадку, суд не вбачає жодної протиправності в діях відповідачів, оскільки обрання ними саме цього розміру надбавки, є не свавільними діями, а виконання прямої вказівки Закону (який не був визнаний неконституційним).

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В іншому випадку, виходило б, що органи державної влади мають дискрецію на виконання прямих та чітких вимог Закону, тобто право на власний розсуд не виконувати вимоги законів, самостійно вирішуючи питання про їх неконституційність та неможливість застосування. Вочевидь, що з таким підходом погодитися неможливо.

Підстав для задоволення позову, суд не вбачає.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 257-262, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Новобузького районного суду Миколаївської області (вул. Ярослава Мудрого, 8,м. Новий Буг,Миколаївська обл., Баштанський р-н,55601 02892592) Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (вул. Олексія Вадатурського, 14,м. Миколаїв,54005 26299835) відмовити повністю.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 21.08.2024