Єдиний унікальний номер судової справи 225/999/24

Номер провадження 2/225/286/2024

Дзержинський міський суд Донецької області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

20 серпня 2024 рокуДзержинський міський суд Донецької області у складі

головуючого-судді Челюбєєва Є.В.,

за участі секретаря Панасенко Г.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Донецької міської ради, третя особа: Київська міська державна адміністрація (Департамент з питань реєстрації виконавчого органу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Київської міської державної адміністрації) про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 через свого представника адвоката Кошель А.С. звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи наступним.

03.03.2001 в м. Донецьку приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Міністерства юстиції України Сидоркіною В.Г. посвідчено договір про купівлю квартири АДРЕСА_1 , та зареєстровано у реєстрі за № 595.

26.03.2001 вказаний договір про власність зареєстровано в Комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентарізації» м. Донецька, внесена запис у реєстрову книгу за № 3\16 ДК- (164) за № 138, відповідно до чинних на той час «Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб», затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 13.12.1995.

19.06.2018 ОСОБА_2 звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно юридичного департаменту Маріупольської міської ради Донецької області з метою внесення даних приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 в електронний реєстр прав власності та отримав відповідь про зупинку розгляду заяви про державну реєстрацію прав №42125081, оскільки державним реєстратором було направлено до КП «Бюро технічної інвентаризації» запит № 05\06-840 від 17.07.2018 року щодо надання інформації про реєстрацію права власності проведену у встановленому законодавством порядку до 01.01.2013 року на вказане нерухоме майно.

19.12.2023 ОСОБА_2 звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) м.Київ (реєстраційний № 58617263) з повторною заявою про реєстрацію прав власності на квартиру АДРЕСА_2 . 28.12.2023 від державного реєстратора отримана відповідь про те, що Реєстратор, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №141 встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій, а саме: подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, із зазначенням виникнення права приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .

Реєстратор повідомив, що Міністерством юстиції України 28.03.2016 було прийнято наказ № 898/5 «Про врегулювання відносин, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, що розташоване на тимчасово окупованій території України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.03.2016 за"№ 468/28598 (зі змінами). До 01.01.2013 державна реєстрація права власності та інших речових прав на об`єкти нерухомого майна, які розташовані на земельних ділянках, проводилась реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) в Реєстрі прав власності на нерухоме майно та на паперових носіях (реєстрових книгах та реєстраційних справах), які зберігаються в БТІ. Відповідно до договору купівлі-продажу від 03.03.2001 року № 595 видавник приватний нотаріус Донецького Міського нотаріального округу, відсутня інформація про проведену реєстрацію у Державному реєстрі прав, або інших електронних реєстрах або на паперових носіях. У зв`язку з вище зазначеним направлено запит до Донецької обласної військово_цивільної адміністрації. Та отримано відповідь : «що населені пункти Донецького району включені до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 N 1085-p, (із змінами). Вся територія Донецького району Донецької області, у тому числі Донецька міська територіальна громада, знаходиться в тимчасовій окупації Російською Федерацією з 07 квітня 2014 року відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668\39004. У зв`язку із викладеним, державним реєстратором було відмовлено у проведенні реєстраційних дій.

Разом з тим, на даний час з 03.03.2001, після набуття права власності на квартиру АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 був та залишається власником вказаної квартири, зареєстрованим він та його дружина ОСОБА_3 за вказаною адресою.

Наведені об`єктивні поважні причини, які виникли незалежно від волі позивача, виключають можливість реєстрації права приватної власності на квартиру за адресою АДРЕСА_3 в Державному реєстрі прав у відповідності до норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Звернення до суду із позовом про визнання права власності є єдиним способом для захисту майнового права.

Провадження у справі відкрито 05.06.2024.

08.07.2024 підготовче провадження закрито та призначено судовий розгляд справи по суті.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву з проханням розглянути справу без його участі, на задоволенні позову наполягає.

Належно повідомлений відповідач в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст. 280-281 ЦПК України заочно.

Представник третьої особи - представникКиївської міської державної адміністрації (Департамент з питань реєстрації виконавчого органу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Київської міської державної адміністрації)в судове засідання не з`явився, надав пояснення щодо спору, з яких вбачається, що19.12.2023 ОСОБА_2 звернувся із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) із зазначенням виникнення права приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . Разом із заявою було подано договір купівлі - продажу від 03.03.2001 № 595, видавник приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу; технічний паспорт, б/н від 26.03.2001, видавник БТІ м. Донецька. Оскільки відсутня інформація про проведену держану реєстрацію прав щодо заявленого об`єкта нерухомо майна у Державному реєстрі прав, інших електронних реєстрах або на паперових носіях, та на підставі вимог Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», державним реєстратором було направлено запит до Донецької обласної державної адміністрації. Проте, була отримана відповідь, що Донецька облдержадміністрація не володіє інформацією щодо зареєстрованого права власності на квартиру. Таким чином, державним реєстратором відповідно до вимог чинного законодавства України та в межах наданих повноважень було прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 70956735 від 28.12.2023.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, належно з`ясувавши дійсні обставини справи, надавши оцінку їх доводам і наданим ними доказам, приходить до наступних висновків.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З матеріалів справи вбачається, що03.03.2001 в м. Донецьку приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Сидоркіною В.Г. посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , та зареєстровано у реєстрі нотаріальних дій за № 595. 26.03.2001 на підставі вказаного договору купівлі-продажу Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» м. Донецька проведено державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 та внесено запис у реєстрову книгу за № 3\16 ДК - (164) за № 138, про що свідчить відповідний реєстраційний надпис на Договорі купівлі-продажу.

19.07.2018 ОСОБА_2 звернувся до Юридичного департаменту Маріупольської міської ради з метою внесення відомостей про квартиру АДРЕСА_4 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Маріупольської міської ради Коновкою Е.С. № 42125081 було зупинено розгляд його заяви у зв`язку з тим, що відповідно до п.3 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законом порядку до 01 січня 2013 року (у редакції, що діяла на той час), державний реєстратор обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та\або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та\або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Державним реєстратором прав на нерухоме майно направлено до КП «Бюро технічної інвентаризації» м Донецька запит від 17.07.2018 № 05\06-840 щодо надання інформації про реєстрацію права власності проведену у встановленому законодавством порядку до 01.01.2013, на квартиру АДРЕСА_2 , та розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень був зупинений. У позові зазначено, що у зв`язку з проведенням на території Донецької області з 2014 року АТО, іншої відповіді від державного реєстратора отримано не було.

19.12.2023 ОСОБА_2 звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (реєстраційний номер заяви 58617263) з повторною заявою про державну реєстрацію прав власності на квартиру АДРЕСА_2 .

28.12.2023 державним реєстратором прав на нерухоме майно департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_4 прийнято рішення №70956735 про відмову в проведенні реєстраційних дій. Як зазначено у рішенні державного реєстратора, підставою для відмови у проведенні реєстрації права власності за ОСОБА_2 є те, що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі-Закон), Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 141, встановлено наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій, а саме: подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, із зазначенням виникнення права приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . У листі-відповіді департаменту економіки облдержадміністрації від 27.12.2023 № 6/1596/0/41-23/04 зазначено, що облдержадміністрація не володіє інформацією стосовно реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 та те, що населені пункти Донецького району включені до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-p, (із змінами). Вся територія Донецького району Донецької області, у тому числі Донецька міська територіальна громада, знаходиться в тимчасовій окупації Російською Федерацією з 07 квітня 2014 року відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668\39004.

Відповідно до ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 2Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно п. 4 ч. 1ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»однією з основних засад державної реєстрації прав є внесення відомостей до Державного реєстру виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 4Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»передбачено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Відповідно до ч. 4ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Згідно ч. 2ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цьогоЗакону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про право набувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов`язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

До прийняття вказану Закону, до 03.08.2004, регулювання відносин, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, здійснювалось відповідно до Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 № 56, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.1996 за № 31/1056 (далі_Правила від 13.12.1995 № 56) Відповідно до пункту 1.4 Правил від 13.12.1995 № 56 державну реєстрацію об`єктів нерухомого майна здійснюють державні підприємства - бюро технічної інвентаризації місцевих органів державної виконавчої влади на підставі відповідних правовстановлюючих документів, за рахунок коштів власників нерухомого майна, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, який посвідчений нотаріальною конторою.

Звертаючись до суду з позовом, представник позивача вказує про те, що позивач не має можливості зареєструвати своє нерухоме майно уДержавному реєстрі речових прав на нерухоме майно через відсутність підтвердження від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію його право власності на нерухоме майно, а саме інформації відДонецького бюро технічної інвентаризації, оскільки останнє зареєстровано на тимчасово окупованій території.

Стаття 1 Протоколу Першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право мирного володіння своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У пункті 37 Постанови від 07.02.2014р. №5 « Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначає, що позови про визнання права власності, що пред`явлені на підставі статті 392 ЦК, пов`язані з невизначеністю відносин права власності позивача щодо свого майна.

З урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК України власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У п. 37 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України від 07.02.2014 №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав»наголошується, що виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, зокрема, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами.

Крім того, Верховний Суд України у своєму Узагальненні «Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ» звертає увагу, що передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» одним з правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності та інших речових прав, єукладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва або майбутній об`єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дублікат.

Згідно вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження позовних вимог позивач надав: копію паспорта громадянина України № НОМЕР_1 та Витяг до нього, в якому зазначено місце реєстрації ОСОБА_2 з 05.07.2006 за адресою: АДРЕСА_3 ; договір купівлі-продажу від 03.03.2001 р,посвідченого приватним нотаріусомДонецького міськогонотаріального округуМіністерства юстиціїУкраїни СидоркіноюВ.Г.реєстровий номер 595та який містить реєстраційний напис БТІ м. Донецька від 26.03.2001.

Враховуючи обставини справи, те, що позивач позбавлений можливості отримати підтвердження від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію його право власності на нерухоме майно, а саме інформації відДонецького бюро технічної інвентаризації, оскільки останнє зареєстровано на тимчасово окупованій території, суд вважає позовні вимоги до Донецької міської ради про визнання права власності обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 12,13,81,89, 263 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов представника позивача ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ), який діє в інтересах ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Донецької міської ради (м. Краматорськ, вул. Транспортна, 2, ЄДРПОУ 26502957), третя особа: Київська міська державна адміністрація (Департамент з питань реєстрації виконавчого органу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Київської міської державної адміністрації) (юридична адреса: 01044, м.Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, фактична адреса: 04050, м.Київ, вул. Студентська, 7, код. ЄДРПОУ 00022527) про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 53,50 кв.м., житловою площею 37,20 кв.м.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач може оскаржити рішення суду до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Є.В. Челюбєєв