Єдиний державний реєстр судових рішень
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/7860/19 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя - Голяшкін О.В.,
судді - Мельничук В.П., Швед Е.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 року у справі №640/7860/19 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» до Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Атланта Інвест енд Девелопмент» про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» звернулось до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №75/19-10/26-1/2504/02/2 від 25.04.2019.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що постановою №75/19-10/26-1/2504/02/2 від 25.04.2019 позивач визнаний винним у недопущенні посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва для виконання покладених на них функцій, та накладено штраф у сумі 57 630 грн, передбачений пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Підставою для застосування штрафу у постанові зазначено акт про недопущення від 12.04.2019 та протокол про правопорушення від 12.04.2019, згідно з якими директор ПрАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» не допустив посадову особу відповідача для проведення позапланової перевірки об`єкту: будівництво житлових будинків за адресою: вул. Степана Сагайдака, 101 (Маланюка, 101) у Дніпровському районі м. Києва. Позивач вважає постанову про накладення штрафу №75/19-10/26-1/2504/02/2 від 25.04.2019 протиправною та такою що підлягає скасуванню.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що відповідачем допущено ряд процедурних порушень щодо її призначення та здійснення наполягає на відсутності в його діях складу порушення, за яке його притягнуто до відповідальності.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначив, що підставою для призначення позапланової перевірки ПрАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» щодо проведення перевірки на об`єкті будівництва житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення та підземними паркінгами на вул. Сагайдака Степана, 101 у Дніпровському районі м. Києва, стало звернення ГО «Забудовам НІ», що узгоджується з вимогами частини першої статті 41 Закону №3038-VI, відповідно до якої підставами для проведення позапланової перевірки є звернення юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Таким чином, позапланова перевірка ПрАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» призначена за наявності підстав, визначених частиною першою статті 41 Закону № 3038-VI, у зв`язку з чим позивач згідно вимог пункту 14 Порядку №553 зобов`язаний був допустити посадових осіб відповідача до проведення перевірки. В той же час, директор ПрАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій», всупереч викладеному, 12.04.2019 не допустив посадових осіб відповідача до проведення позапланової перевірки, у зв`язку з чим 12.04.2019 складено акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, які отримано позивачем 19.04.2019. Вказані дії ДАБІ повністю відповідають вимогам пунктів 12, 17 Порядку №553.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, 27 березня 2019 року від Громадської організації «Забудовам Ні» до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві надійшла скарга щодо порушення законодавства України у сфері регулювання містобудівної діяльності.
На підставі звернення ГО «Забудовам Ні», відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України 01.04.2019 прийнято наказ №143 про проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва: «Будівництво житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення та підземними паркінгами на вул. Сагайдака Степана, 101 у Дніпровському районі м. Києва».
01 квітня 2019 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві виписано направлення для здійснення позапланової перевірки на об`єкті: «Будівництво житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення та підземними паркінгами на вул. Сагайдака Степана, 101 у Дніпровському районі м. Києва».
12 квітня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у м. Києві Капустіним В.О. у присутності директора ПрАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.
12 квітня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у м. Києві Капустіним В.О. складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо не допуску директором ПрАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» на об`єкт будівництва житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення та підземними паркінгами на вул. Сагайдака Степана, 101 у Дніпровському районі м. Києва. Розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 10 год 00 хв 25.04.2019 у приміщенні Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві за адресою:01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26.
12 квітня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у м. Києві Капустіним В.О. складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з вимогою допустити посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю для проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення та підземними паркінгами на вул. Сагайдака Степана, 101 у Дніпровському районі м. Києва.
Листом від 16.04.2019 за вих.№10/26-45/1604/02/2 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції України у м. Києві направлено на адресу позивача повідомлення щодо розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 10 год 00 хв 25.04.2019 у приміщенні Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві за адресою:01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 разом із копією акта від 12.04.2019 про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, протокол від 12.04.2019 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо не допуску директором ПрАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» на об`єкт будівництва, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 12.04.2019.
Постановою Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у м. Києві від 25.04.2019 №75/19-10/26-1/2504/02/2 ПрАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 57 630 грн.
Вважаючи постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у м. Києві від 25.04.2019 №75/19-10/26-1/2504/02/2 про накладення штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 №208/94-ВР (далі - Закон №208/94-ВР), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №553).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.
Згідно з частиною другою статті 41 Закону №3038-VI орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Пунктами 1, 2, 3, 4, 7 частини третьої статті 41 Закону №3038-VI визначають, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Пунктом 5 Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з п. 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
У п. 9 Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
Відповідно по п.п. 11, 12 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.
Відповідно до п. 13 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
При цьому, передбаченим у п. 13 Порядку №553 правам суб`єкта містобудування кореспондують обов`язки останнього, зокрема, допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (п. 14 Порядку №553).
У пункті 2 частини шостої статті 2 Закону №208/94-ВР передбачено, що суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Системний аналіз наведених правових норм надає підстави для висновку, що такий захід державного архітектурно-будівельного контролю, як позапланова перевірка, повинен здійснюватися у присутності суб`єкта містобудування, який має ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом та отримувати примірники цих документів, а також має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо.
Водночас, у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений Порядком №553 строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки, такий суб`єкт містобудування несе відповідальність за наведені дії у вигляді штрафу
При цьому, недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки може полягати як в активних діях підконтрольного суб`єкта господарювання, так і в ненадання ним документів щодо об`єкта перевірки.
Перевіряючи доводи апелянта, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач був присутнім на підконтрольному об`єкті під час прибуття уповноваженої особи відповідача для здійснення відповідної позапланової перевірки, але не допустив контролюючий орган до перевірки.
Разом з тим, вищевказані обставини були зафіксовані уповноваженою особою відповідача, відповідно з вимогами Порядку №553, шляхом складання відповідного акта від 12.04.2019 про недопущення посадових осіб органу ДАБК акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, а також протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.04.2019, яким повідомлено позивача, що розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться на 10 год 00 хв 25.04.2019 у приміщенні Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві за адресою:01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що уповноваженою особою відповідача до прийняття оскаржуваної позивачем постанови та накладення на нього штрафу за недопущення до перевірки, було складено припис від 12.04.2019, в якому позивачу надано можливість усунути вказані порушення, однак позивач таким правом не скористався.
При цьому, вказані документи (акт, припис та протокол) були надіслані на адресу позивача засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.
Тож, доводи апелянта щодо відсутності в його діях складу порушення, за яке його притягнуто до відповідальності, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами цієї справи.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності винесення відповідачем постанови №75/19-10/26-1/2504/02/2 від 25.04.2019про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме за недопущення до проведення перевірки.
Від суб`єкта владних повноважень відповідно до вимог законодавства, чинного на час проведення позапланової перевірки, вимагалось лише пред`явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед її проведенням, і такі законодавчі вимоги уповноваженою особою відповідача були дотримані.
Посилання апелянта на те, що наказ про призначення перевірки не відповідає вимогам законодавства і що така перевірка є незаконною, колегія суддів відхиляє, оскільки зазначений наказ у межах позову в цій справі позивачем не оскаржується та не входить до предмета спору, а відповідно до частини п`ятої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Крім того, аналізуючи ці та всі інші доводи апелянта щодо допущених, на його думку, відповідачем процедурних порушень, апеляційний суд зазначає, що саме по собі порушення процедури прийняття рішення (постанови) не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття рішення необхідно розуміти не як вимоги до самого рішення, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття рішення, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект рішення робить його неправомірним.
Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність рішення, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Отже, колегія суддів, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правомірність такого рішення.
Наведені правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №1640/3394/18 та відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України є обов`язковими для врахування колегією суддів при розгляді цієї справи,
Крім того, аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. Скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості (рішення від 24.03.1988 по справі «Олссон проти Швеції» (Olsson v. Sweden).
Аналізуючи всі доводи учасників справи, судова колегія також враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права та правильно вирішено спір по суті заявлених позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини 3 статті 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329, 331 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Голяшкін
Судді В.П. Мельничук
Е.Ю. Швед
Повний текст постанови складено 15.08.2024 року.
