Справа № 445/2499/23 Головуючий у 1 інстанції: Бакаїм М.В.

Провадження № 22-ц/811/2253/24 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2024 року м. Львів

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С.М.,

суддів: Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 13 червня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УкрКредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

вжовтні 2023року товариствоз обмеженоювідповідальністю «УкрКредитФінанс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просили стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1220-1150 від 09 червня 2023 року у розмірі 68 853,40 грн та понесенні судові витрати у розмірі 2 147,20 грн.

Позов мотивовано тим, що 09 червня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «УкрКредитФінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем товариства з обмеженою відповідальністю «УкрКредитФінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1220-1150 (Кредитний договір). На виконання вимог Договору, відповідачу ОСОБА_1 було надано наступний одноразовий ідентифікатор А5208, для підписання кредитного договору № 1220-1150 від 09 червня 2023 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Згідно умов Кредитного договору, позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 23 800, 00 грн зі строком кредитування на 300 календарних днів; заявлений строк 14 днів; промо % ставка - 1,20 % в день; стандартна % ставка 1,50 % в день.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору. На підтвердження факту видачі кредиту кредитодавець додав до позовної заяви документи що підтверджують перерахування кредитних коштів. («копію листа-довідки про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи» та «копію Довідки про перерахування суми кредиту»). Відповідач підтвердив виникнення зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме, отримавши кредитні кошти. Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі, в разі отримання ним грошових коштів.

В подальшому, відповідач всупереч умовам кредитного договору, статті 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та статтям 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування, встановленого умовами кредитного договору. Станом на 05 жовтня 2023 року загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору (сума кредиту і процентів), становлять: 68 853,40 гривень, що складається з:

- простроченої заборгованості за кредитом 23 800,00 гривень;

- простроченої заборгованості за нарахованими процентами 41 483,00 гривень;

- простроченої заборгованість по комісії за видачу кредиту 3 570,00 гривень.

Оскільки відповідач грошові кошти не повернув, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 13 червня 2024 року позовні вимоги товариство зобмеженою відповідальністю«УкрКредитФінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь товариство з обмеженою відповідальністю «УкрКредитФінанс» заборгованість в сумі 68853,40 грн за кредитним договором № 1220-1150 від 09 червня 2023 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариство зобмеженою відповідальністю«УкрКредитФінанс» 2147, 20 грн судового збору.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 , подавши в липні 2024 року апеляційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , в якій міститься прохання скасувати рішення Золочівського районного суду Львівської області від 13 червня 2024 року та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що оскаржуване рішення є незаконним та необгрунтованим у зв`язку із недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, має місце невідповідність висновків, викладених у оскаржуваному рішенні, фактичним обставинам справи. На думку заявника, описова частина оскаржуваного рішення зведена до копіювання тексту позовної заяви, без надання належної правової оцінки доданим до неї письмовим доказам.

Сторона відповідача вважає, що позивачем не доведено факту підписання кредитного договору № 1220-1150 від 09 червня 2023 року з відповідачем, оскільки у матеріалах справи не міститься жодного належного та достовірного доказу (копії листа від товариства з обмеженою відповідальністю «УкрКредитФінанс») на адресу електронної пошти відповідачки із даним ідентифікатором, довідки оператора мобільного зв`язку за зареєстрованим саме на відповідачку (а не іншу особу) номером телефону про надходження на нього від товариства з обмеженою відповідальністю «УкрКредитФінанс» смс- повідомлення із саме цим ідентифікатором, який зазначений у договорі, або ж

відеозапису процесу генерації відповідачкою даного ідентифікатора шляхом здійснення входу на веб-сайт товариства з обмеженою відповідальністю «УкрКредитФінанс» генерування даного ідентифікатора саме відповідачем при обставинах, зазначених у позовній заяві. Відтак, висновки суду першої інстанції щодо укладення відповідачкою із позивачем кредитного договору №1220-1150 від 09 червня 2023 року ґрунтуються виключно на викладених у позовній заяві твердженнях, тобто на припущеннях.

Мотивує апеляційну скаргу також і тим, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази надходження на рахунок відповідачки коштів від позивача, у тому числі і на умовах кредиту. Звертає увагу на те, що про необхідність доведення саме фінансовими установами - кредиторами факту перерахування відповідачам коштів на умовах кредиту як однієї із обов`язкових умов для визнання підставними позовних вимог про їх стягнення неодноразово наголошував і Верховний суд, зокрема, у постанові від 03 серпня 2022 у справі № 156/268/21.

19 липня 2024 року зареєстровано відзив товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому міститься прохання відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін. Відзив на апеляційну скаргу мотивований законністю та обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду, з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням вищенаведеного, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

За приписами частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною другою статті 367ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судами двох інстанцій встановлено такі обставини:

Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та Додатком до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи підтверджується, що позивач є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, та має право на здійснення банківських операцій.

Вказані обставини підтверджуються копією Свідоцтва про реєстрацію юридичної особи ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» серії ІК №116 від 01 серпня 2013 року; копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 38548598.

На офіційному веб-сайті товариства зобмеженою відповідальністю«УкрКредитФінанс» (creditkasa.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.

Клієнт створює заявку на отримання кредиту; отримує дзвінок від співробітника товариство з обмеженою відповідальністю «УкрКредитФінанс», проходить перевірку та надає сканкопії документів (паспорту та ідентифікаційного коду) або верифікується за допомогою технології BankID; (BankID-спосіб електронної автентифікації громадян за допомогою їхніх даних в банку, де вони обслуговуються); отримує рішення Кредитора щодо можливості надання кредиту; при позитивному рішенні щодо надання кредиту, Клієнт отримує доступ до «особистого кабінету», в «особистому кабінеті» Клієнт отримує гіперпосилання для ознайомлення з Офертою щодо укладення договору. Оферта, що міститься за гіперпосиланням, є пропозицією у розумінні ч.4 ст.11 Закону України «Про електрону комерцію» та, відповідно до ч.5 ст.11 Закону України «Про електрону комерцію», включає умови, викладені у Правилах надання споживчих кредитів, що є невід`ємною частиною договору, що пропонується до укладення клієнту.

Клієнт самостійно вносить до інформаційно-телекомунікаційної системи Кредитора номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредит; (відповідно до Правил надання споживчих кредитів Клієнт повинен володіти відкритим на власне ім`я банківським рахунком в українському банку, грошовими коштами на якому має змогу розпоряджатися; - діяти від власного імені, за власним інтересом, не отримувати Кредит в якості представника, агента третьої особи і не діяти на користь третьої особи (вигодонабувача або бенефіціара)). Після прийняття Клієнтом оферти, йому на телефонний номер (зазначений Клієнтом при реєстрації) надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання Кредитного договору. Клієнт в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитора, підписує Кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора;після підписання Кредитного договору інформаційно-телекомунікаційна система Кредитора, в автоматичному режимі направляє екземпляр Кредитного договору, Правила та інші супутні документи на e-mail вказаний Клієнтом (також вони доступні 24/7 в особистому кабінеті Клієнта); Інформаційно-телекомунікаційна система Кредитора, в автоматичному режимі перераховує кредитні кошти за реквізитами вказаними Клієнтом.

Так, 09 червня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «УкрКредитФінанс», Код ЄДРПОУ: 38548598 і фізичною особою ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем товариства з обмеженою відповідальністю «УкрКредитФінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1220-1150.

На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A5208 для підписання кредитного договору № 1220-1150 від 09 червня 2023 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 23 800, 00 грн зі строком кредитування на 300 календарних днів; заявлений строк 14 днів; промо % ставка - 1,20 % в день; стандартна % ставка 1,50 % в день.

Відповідач підтвердив, що ознайомлений із вказаними документами та зобов`язується виконувати їх умови. Усі зазначені документи підписані відповідачем за допомогою електронного цифрового підпису. На виконання умов договору відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 23 800,00 грн шляхом перерахунку на її банківський рахунок за допомогою системи LiqPay.

Згідно з розрахунком заборгованості, доданим до позовної заяви, заборгованість відповідача за кредитним договором № 1220-1150 від 09 червня 2023 року станом на 05 жовтня 2023 року становить 68 853,40 гривень, що складається із: - простроченої заборгованості за кредитом в сумі 23 800,00 гривень; - простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 41483,00 гривень; - простроченої заборгованості по комісії за видачу кредиту в сумі 3 570,00 гривень.

Відповідач ні суду першої, ні суду апеляційної інстанцій не надала належних та допустимих доказів, які б спростовували вищевказаний розрахунок суми боргу, як і не надала доказів щодо належного виконання нею умов кредитного договору.

Вказані обставини підтверджуються: копією довідки про перерахування суми кредиту № 1220-1150 від 09 червня 2023 року; копією договору про відкриття кредитної лінії № 1220-1150; копією паспорта споживчого кредиту; копією вимоги про усунення порушень умов Договору № 1220-1150 від 09 червня 2023 року та іншими матеріалами справи.

Перевіряючи законність рішення суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України «Кредит».

Відповідно до частини першої статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина перша статті 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини першої статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої та сьомоїстатті 11 Закону України «Про електронну комерцію»пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис»за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

ПоложенняЗакону України «Про електронну комерцію»передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид Електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підписодноразовим ідентифікатором-це данів електроннійформі увигляді алфавітно-цифровоїпослідовності,що додаютьсядо іншихелектронних данихособою,яка прийнялапропозицію (оферту)укласти електроннийдоговір,та надсилаютьсяіншій стороніцього договору(пункт6частини першоїстатті3Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістомстатті 1056-1 ЦК Українирозмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зістаттею 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідностатті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першоюстатті 13 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною третьоюстаттею 12 ЦПК України.

Згідностатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно достатті 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, доводи апеляційної скарги зводяться до того, що, на думку заявника, по- перше позивачем товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» не доведено факту укладення та підписання кредитного договору з ОСОБА_1 , по - друге, не доведено й факту перерахунку коштів саме відповідачу ОСОБА_1 .

Колегія суддів звертає увагу на те, що одним із принципів цивільного судочинства є змагальність сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та відповідно, несе ризик настання наслідків, пов`язаний із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Стороною позивачанадано доказина підтвердженнязаявлених позовнихвимог. Надані позивачем докази, колегія суддів визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості. Натомість стороною відповідача не надано доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та подані позивачем докази.

Матеріали справи не містять будь - яких доказів, які б спростували як укладення самого договору, так і отримання відповідачем коштів за таким, а відтак і проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором.

Встановивши факт укладення між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору, а також факт отримання відповідачем коштів за договором кредиту та їх неповернення у відповідності до умов вказаного договору та у строки визначені сторонами, те, що розрахунок суми заборгованості відповідає умовам кредитного договору, докази зворотнього в матеріалах справи відсутні, місцевий суд дійшов до вірного висновку про обґрунтованість вимог позивача, а відтак і про задоволення таких.

Відтак, доводи апеляційної скарги є неспроможними. Суд першої інстанції належним чином оцінив наявні в матеріалах справи докази, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції, дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстави для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, відсутні. Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки колегія суддів прийшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 141 ЦПК України підстав вирішення питання нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 382 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 13 червня 2024 року, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 16 серпня 2024 року.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В. Ніткевич