ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 620/7524/23

адміністративне провадження № К/990/5144/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Дяченка Олексія Володимировича

на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року (головуючий суддя - Тихоненко О.М.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року (головуючий суддя - Костюк Л.О., судді: Бужак Н.П., Кобаль М.І.)

у справі №620/7524/23

за позовом ОСОБА_1

до військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

I. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 06 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 06 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року у сумі 63124,44 грн., із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (далі - Постанова №44);

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 16 липня 2021 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078);

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення 3 963,62 грн. в місяць у загальній сумі 160 453,85 грн. за період з 01 березня 2018 року по 16 липня 2021 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Постанови №44.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначала про те, що під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 , а саме у період з 06 вересня 2016 року по 16 липня 2021 року, їй не в повному обсязі була виплачена індексація грошового забезпечення. Зокрема з 06 вересня 2016 року було призупинено виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовцям через відсутність бюджетних асигнувань. Вважаючи, що базовим місяцем з 06 вересня 2016 по 28 лютого 2018 року є січень 2008 року, сума заборгованості складає 63 124,44 грн.

3. Крім цього зазначає, що відповідачем за період з 01 березня 2018 року по 16 липня 2021 року не виплачено індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 3 963,62 грн на місяць на загальну суму 160 453,85 грн.

4. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 06 вересня 2016 року по 16 липня 2021 року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 06 вересня 2016 року по 16 липня 2021 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року рішення суду першої інстанції змінено, другий та третій абзац її резолютивної частини викладено в такій редакції:

«Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 06 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - січень 2008 року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 06 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - січень 2008 року.»

У іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року залишено без змін.

6. Представник позивача подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо розрахунку суми індексації (у конкретній сумі) за період з 06 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, а також щодо нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення 3 963,62 грн в місяць у загальній сумі 160 453,85 грн. за період з 01 березня 2018 року по 16 липня 2021 року відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 скасувати, справу в цій частині направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, в іншій частині судові рішення залишити без змін.

7. Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 у спірний період проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

9. Згідно довідки-витягу з роздавальних відомостей щодо розміру грошового забезпечення позивача за період з вересня 2016 року по липень 2021 року індексація грошового забезпечення останній не нараховувалася та не виплачувалася.

10. У довідці військової частини НОМЕР_1 від 06 липня 2023 року №1708 сума нарахованої індексації з березня 2018 року по липень 2021 року становить 7 184,77 грн.

11. Вважаючи дії відповідача щодо невиплати індексації неправомірними, позивач звернулася до суду із цим позовом.

ІII. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначав про те, що правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок № 1078, відповідно до якого на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, зокрема, посадового окладу.

13. На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року №1294 (далі - Постанова №1294), чинної з 01 січня 2008 року, якою затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців та яка діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 (далі - Постанова №704), а саме до 01 березня 2018 року.

14. Також суд першої інстанції вказав, що місяцями, за якими здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовими місяцями) військовослужбовців, повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у упродовж січня 2008 року - березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.

15. Отже, враховуючи правову позицію, висловлену Верховним Судом в постанові від 10 вересня 2020 року у справі № 200/9297/19-а, суд першої інстанцій дійшов висновку, що базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року має застосовуватись січень 2008 року.

16. При цьому судом також враховано, що права позивача в частині базового місяця на час розгляду даної справи не порушені, оскільки нарахування та виплата індексації грошового забезпечення за спірний період взагалі не проведені, а суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.

17. Також судом наголошено про відсутність можливості встановлення конкретних сум індексації, оскільки розрахунок відповідної суми індексації відноситься до повноважень відповідача.

18. Суд апеляційної інстанції зазначив про те, що оскільки судом першої інстанції не досліджено в повному обсязі питання щодо визначення базового місяця для проведення індексації та періоду, оскаржуване судове рішення в мотивувальній частині підлягає зміні.

19. На час виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до Постанови №1294, яка набрала чинності з 01 січня 2008 року, та за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року, останній виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

20. Разом з цим судом апеляційної інстанції визначено, що після прийняття Постанови №704 базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став березень 2018 року.

21. Отже, змінюючи в частині рішення суду першої інстанції, апеляційним судом взято до уваги, що визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі Постанови № 1294.

22. Щодо визначення базового місяця індексації - березень 2018 року, то суд апеляційної інстанції, враховуючи довідку №1708 від 06 липня 2023 року, зазначив, що позивачу виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 16 липня 2021 року з урахуванням саме базового місяця індексації - березень 2018 року, а тому позовні вимоги в цій частині судом першої інстанції належним чином не досліджено.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23. Представник позивача в обґрунтування касаційної скарги вказував на те, що оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позову є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

24. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій проігноровано висновки Верховного Суду щодо необхідності визначення суми індексації, належної до виплати за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року та щодо необхідності визначення суми індексації-різниці грошового забезпечення, визначеної нормами абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 за період з 01 березня 2018 року по 16 липня 2021 року.

25. Також в обґрунтування касаційної скарги представник позивача посилається на неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, викладених у постановах від 22 червня 2023 року у справі № 520/6243/22, від 07 грудня 2023 року у справі №360/381/23, від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, відповідно до яких порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

26. Враховуючи вимоги Порядку №1078, скаржник вважає, що визначено два випадки, в яких виплачується індексація грошового забезпечення в Україні, а саме:

1) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (абзац 2 п. 1-1 Порядку №1078) (так звана поточна індексація).

2) якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац 4 пункту 5 Порядку №1078) (так звана індексація-різниця).

27. Також звертає увагу на те, що до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

28. Крім цього скаржник вказував на те, що на момент подання касаційної скарги Верховним Судом у постанові від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 було надано детальні роз`яснення щодо: а) визначення січня 2008 року у якості базового місяця для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям у період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно та відсутність у даному питанні дискреційних повноважень відповідача; б) права військовослужбовців на отримання індексації-різниці в період з 01 березня 2018 року по дату звільнення з військової служби або по дату підвищення посадових окладів за рішенням Уряду відповідно до норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078; в) необхідності розрахунку судом розміру індексації-різниці в період з 01 березня 2018 року по дату звільнення з військової служби та відсутність у даному питанні дискреційних повноважень відповідача; г) необхідності визначення судом у рішенні суми індексації грошового забезпечення, яка належить до виплати за періоди 01 грудня 2015 року - 28 лютого 2018 року та 01 березня 2018 року - дата звільнення з військової служби та відсутність у даному питанні дискреційних повноважень відповідача.

29. Також представник позивача зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; позивач позбавлений можливості спростувати обставини встановлені у оскаржуваному рішенні суду, подавши нову позовну заяву; справа становить значний суспільний інтерес для військовослужбовців та розгляд даної справи має виняткове значення для позивача.

30. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу наголошує, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексації споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку № 1078.

31. Згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова №1013) та Порядку №1078 грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення (грошового забезпечення військовослужбовців) випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції. Відповідно, для проведення подальшої індексації доходів, обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 відповідно до Порядку №1078.

32. Тому нарахована індексація позивачу за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року відповідно до норм та правил, визначених Порядком №1078, становить 0,00 грн щомісячно.

33. Відповідач вважає, що індексація грошового забезпечення позивачу проведена відповідно до вимог норм Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», оскільки суми індексації грошового забезпечення обчисленні згідно норм, правил обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів, визначених Порядком №1078, Постановою №1013 з урахуванням рівня підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом в грудні 2015 року у порядку, визначеному Додатком 5, абзацами 8-10 пункту 5 Постанови №1078.

34. Вказуючи на практику судів першої та апеляційної інстанцій у справах з подібними правовідносинами, відповідач просив касаційну скаргу в цій справі залишити без задоволення.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

35. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

36. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України з посиланням на пункти «а», «б», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

37. Спірні правовідносини склалися щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у період з 06 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця - січень 2008 року (не визначено суми належної індексації) та за період 01 березня 2018 року по 16 липня 2021 року індексації-різниці відповідно до вимог Порядку № 1078.

38. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

39. Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

40. Згідно з положеннями статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

41. Відповідно до статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

42. Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта статті 4 Закону № 1282-XII).

43. Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1282-XII індексація доходів громадян повинна проводитися за місцем їх одержання. Так як виплату заробітної плати (грошового забезпечення) здійснюють роботодавці, то і нараховувати індексацію за цим видом доходу також повинні усі без виключення роботодавці.

44. Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі № 240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі № 825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

45. З 01 грудня 2015 року положення Порядку №1078 діють із змінами, внесеними Постановою №1013.

46. Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну «базовий місяць» на «місяць підвищення доходу», ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.

47. Відповідно до висновків Верховного Суду, викладеними у постановах від 26 січня 2022 року у справі № 400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі № 420/3593/20, від 29 листопада 2021 року у справі № 120/313/20-а, від 17 січня 2022 року у справі № 420/15397/21, від 10 травня 2022 року у справі №420/15397/21, з 01 грудня 2015 року діють єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення чи виходу на роботу. Так, з 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.

48. Станом на січень 2016 року розмір посадових окладів військовослужбовців визначався Постановою №1294, яка була чинною з 01 січня 2008 року та діяла до 01 березня 2018 року, тобто до набрання чинності Постановою № 704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

49. Отже, за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку №1078 (із змінами, внесеними Постановою № 1013) є січень 2008 року.

50. При цьому, повноваження державних органів щодо визначення «місяця підвищення тарифних ставок (окладів)» для цілей застосування Порядку №1078 (із змінами, внесеними Постановою №1013) не є дискреційними, оскільки нормами означеного Порядку установлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи галузі бюджетної сфери - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 103 відсотки, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року.

51. У розглядуваній справі частково задовольняючи позовні вимоги про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 06 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із того, що обчислення такої індексації відповідач має здійснити із застосуванням січня 2008 року, назвавши його при цьому місяцем для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення («базовий місяць»).

52. Водночас, суд апеляційної інстанції не здійснив розрахунок конкретної суми індексації грошового забезпечення, належної до виплати у вказаний період, незважаючи на те, що позивач у позовній заяві звертав увагу суду на ефективний спосіб відновлення порушеного права, який виключатиме подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а також необхідність повторного звернення до суду.

53. Разом із тим, Верховний Суд у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 06 липня 2023 року у справі № 560/6684/22, від 15 серпня 2023 року у справі № 400/3784/22 підкреслював, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих ним сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.

54. Наведена позиція Верховного Суду ґрунтується на тому, що застосований судами спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, оскільки суди попередніх інстанцій в ухвалених рішеннях не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації.

55. Крім цього, ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом права на отримання щомісячної індексації - різниці за період з 01 березня 2018 року по 16 липня 2021 року.

56. Суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті позовних вимог в частині «фіксованої» суми індексації, зазначив про відсутність можливості встановлення конкретних сум індексації, оскільки розрахунок її суми відноситься до повноважень відповідача.

57. Судом апеляційної інстанції в цій частині лише зазначено про неврахування судом першої інстанції довідки від 06 липня 2023 року №1708, відповідно до якої позивачу виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 16 липня 2021 року з урахуванням базового місяця індексації - березень 2018 року.

58. Верховний Суд у постанові від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, за подібних у цій справі обставин надавав оцінку нормам абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, яка в силу приписів частини третьої статті 341 КАС України підлягає врахуванню під час касаційного перегляду цієї справи.

59. Згідно із викладеною позицією Верховного Суду, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

60. Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).

61. При цьому слід зазначити, що з 01 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

62. Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

63. Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

64. Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дає Суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

65. Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, Суд дійшов висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

66. Застосовуючи вказаний у справі №400/3826/2 підхід та ураховуючи, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, з огляду на правила пунктів 5, 102 Порядку №1078 можна прийти до висновку що березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

67. За такої умови відповідно до абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 слідує, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу ОСОБА_1 військовій частині належало вирішити питання, чи має вона право на отримання суми індексації-різниці.

68. З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

69. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

70. Суди першої й апеляційної інстанції указані правовідносини не дослідили та не перевірили істотні для справи обставини, а відтак не підтвердили й не спростували доводи ОСОБА_1 про те, що вона має право на отримання щомісячної індексації - різниці за період з 01 березня 2018 року і що це право порушив відповідач.

71. Суд апеляційної інстанції обмежився лише зазначенням про виплату відповідачем індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 16 липня 2021 року з урахуванням базового місяця індексації - березень 2018 року.

72. Тому, для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, ураховуючи спосіб, застосований Верховним Судом у справі №400/3826/21, судам у розглядуваній справі потрібно встановити:

- розмір підвищення доходу позивачки в березні 2018 року (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року);

- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078));

- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

73. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

74. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

75. Сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

76. Разом з тим, суди попередніх інстанцій формально підійшли до дослідження доказів та встановлення обставин, необхідних для правильного розв`язання спору, зокрема неправильно визначивши характер спірних правовідносин, які стосуються нарахування й виплати щомісячної суми індексації - різниці за період з 01 березня 2018 року по 16 липня 2021 року, та, як наслідок, помилково не застосували абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

77. Крім цього варто зауважити, що довідка №1709 від 06 липня 2023 року є довідкою-витягом з роздавальних відомостей про нараховані та виплачені суми індексації грошового забезпечення позивача за період з вересня 2016 року по липень 2021 року, проте посилання на таку довідку рішення суду апеляційної інстанції не містить, натомість суд звертав увагу на її зміст щодо базового місяця індексації - березень 2018 року та виплату індексації грошового забезпечення (у вказаній довідці дані стосовно сум індексації грошового забезпечення за період з вересня 2016 року по 01 березня 2018 року відсутні).

78. Слід зазначити про те, що питання розрахунку суми індексації грошового забезпечення та її стягнення у судовому порядку є актуальним для позивача також і на стадії касаційного розгляду справи.

79. Отже, оскаржувані судові рішення суперечать вимогам частини четвертої статті 242 КАС України і не відповідають завданню адміністративного судочинства, визначеного статтею 2 цього Кодексу.

80. У порушення частини четвертої статті 9 КАС України судами не вжито визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

81. Судове рішення є результатом повного і всебічного з`ясування обставин адміністративної справи (стаття 244 КАС України) та ретельної оцінки наданих сторонами й витребуваних судом доказів з метою правильного застосування норм матеріального і процесуального права (стаття 242 КАС України). Від зміни цих елементів, відповідно, може змінюватися й кінцевий результат судового рішення в адміністративній справі.

82. Таким чином, доводи представника позивача, викладені у касаційній скарзі, які слугували підставами для касаційного оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, знайшли своє підтвердження.

83. Отже, суди попередніх інстанцій не вжили усіх, визначених законом, заходів та не встановили усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

84. Водночас, обсяг повноважень суду касаційної інстанції, визначений статтею 341 КАС України, не дозволяє Суду встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

85. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

86. Ураховуючи приписи статті 353 КАС України, а також те, що неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час розгляду справи допущені як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, ці порушення неможливо виправити в суді касаційної інстанції, то оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

87. Під час нового розгляду справи суду необхідно для цілей застосування відповідних положень Порядку №1078 на підставі належних та допустимих доказів дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку вказаним обставинам й аргументам сторін та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

88. В неоскаржуваній частині, що не перевіряється Верховним Судом у межах цього касаційного провадження, рішення судів першої та апеляційної інстанцій, відповідно до правил статті 350 КАС України, підлягають залишенню без змін.

89. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дяченка Олексія Володимировича задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року у справі №620/7524/23 в частині позовних вимог щодо розрахунку суми індексації (у конкретній сумі) за період з 06 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно та щодо нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення 3 963,62 грн в місяць у загальній сумі 160 453,85 грн за період з 01 березня 2018 року по 16 липня 2021 року відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, - скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.

В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року у справі №620/7524/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

В.Е. Мацедонська,

Судді Верховного Суду