РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 серпня 2024 р. Справа № 120/5878/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Управління соціального захисту та охорони здоров`я населення Джулинської сільської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Управління соціального захисту та охорони здоров`я населення Джулинської сільської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо відмови у оформленні відстрочки від призову на військову службу.

Ухвалою суду від 08.05.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано п`ятиденний строк, з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом:

- додання до позовної заяви документу про сплату судового збору або зазначити підстави звільнення від сплати судового збору, або додати обґрунтоване клопотання, заяву про звільнення від сплати судового збору (частина 3 статті 161, частина 8 статті 160, частина 5 статті 161 КАС України);

- надання належної якості копій документів, що долучені до матеріалів позовної заяви в трьох примірниках (для суду та для направлення відповідачу і третій особі);

- визначення процесуального статусу третьої особи.

23.05.2024 року позивачем на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху надано платіжну інструкцію про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 24.05.2024 року позивачу продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- надання належної якості копій документів, що долучені до матеріалів позовної заяви в трьох примірниках (для суду та для направлення відповідачу і третій особі);

- визначення процесуального статусу третьої особи.

04.06.2024 року позивачем подано уточнену позовну заяву до якої долучено належної якості копії документів, що долучені до матеріалів позовної заяви.

10.06.2024 року від позивача надійшла уточнена позовна заява у якій визначено Управління соціального захисту та охорони здоров`я населення Джулинської сільської ради в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Крім того, в уточненій позовній заяві відповідачем визначено ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою від 10.06.2024 року позовну заву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

26.06.2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки комісією з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 при розгляді заяви позивача про надання відстрочки від 10.04.2024 року за вх.№3189 було встановлено, що в наданому ним пакеті документів відсутні документи, що підтверджували б зайнятість позивача постійним доглядом за ОСОБА_2 , а саме: довідки про її перебування на обліку Управління соціального захисту населення, відомостей про надання позивачем соціальних послуг ОСОБА_2 (тристоронній договір про надання соціальних послуг, відомості з Реєстру про надавачів соціальних послуг - фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до Закону без здійснення підприємницької діяльності, про призначення компенсації за догляд, що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі тощо).

Крім того, вказано, що позивач має право повторно звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" в порядку постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 та надати визначений перелік документів.

02.07.2024 року до суду надійшли пояснення Управління соціального захисту та охорони здоров`я населення Джулинської сільської ради у яких вказано, що рішення про відмову позивачу в отриманні компенсації за догляд ніяким чином не підтверджує та не спростовує факту здійснення постійного догляду.

Ухвалою суду від 14.08.2024 року у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовлено.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

10.04.2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно абзацу 10 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" як особі, зайнятій постійним доглядом за хворою матір`ю, яка за висновком ЛКК закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду (вх.№3189 від 10.04.2024 року).

До даної заяви ОСОБА_1 додав копії наступних документів:

- військовий квиток серії НОМЕР_1 ;

- паспорт громадянина України ОСОБА_1 ;

- картку платника податків ОСОБА_1 :

- витяг з реєстру територіальної громади стосовно ОСОБА_1 ;

- свідоцтво про народження ОСОБА_1 ;

- свідоцтво про смерть ОСОБА_3 ;

- паспорт громадянина України ОСОБА_2 ;

- картку платника податків ОСОБА_2 ;

- акт обстеження матеріально-побутових умов від 08.04.2024 року;

- довідку Серединського старостинського округу №4 Джулинської сільської ради №119 від 08.04.2024 року про склад сім`ї;

- рішення про призначення/перерахунок компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 29.02.2024 року;

- висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 08.04.2024 року;

- висновок лікарсько-консультативної комісії Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги Джулинської сільської ради" від 08.04.2024 року.

Однак, відповідно до витягу з Протоколу засідання комісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 №14 від 16.04.2024, комісія вирішила відмовити ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до абзацу 10 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" через відсутність на те підстав.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у оформленні відстрочки від призову на військову службу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/202, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Зокрема, останнім Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 469/2024 від 23 липня 2024 року , продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Таким чином, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року № 389-VIII.

Указом Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 року №69/2022 оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-ХІІ від 25.03.1992 року (далі - Закон № 2232-XII в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Частиною 1 статті 1 Закону № 2232-ХІІ визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" №3543-ХІІ від 21.10.1993 року (далі - Закон №3543-XII в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до статті 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Частиною 1 статті 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, а саме: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.

В свою чергу, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно з абзацом 10 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду.

Як уже встановлено судом, позивач звернувся до першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно абзацу 10 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" як особі, зайнятій постійним доглядом за хворою матір`ю, яка за висновком ЛКК закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду.

До заяви позивач долучив ряд документів, зокрема, висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 08.04.2024, висновок лікарсько-консультативної комісії Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги Джулинської сільської ради" від 08.04.2024 року, рішення про призначення/перерахунок компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 29.02.2024 року, акт обстеження матеріально-побутових умов від 08.04.2024 року, довідку Серединського старостинського округу №4 Джулинської сільської ради №119 від 08.04.2024 року про склад сім`ї.

Так, згідно висновку лікарсько-консультативної комісії Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги Джулинської сільської ради" від 08.04.2024 року ОСОБА_2 за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду (не здатна до самообслуговування).

Висновком про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 08.04.2024 за формою №080-4/о, виданим Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги Джулинської сільської ради" рекомендовано отримання соціальної послуги.

За змістом акту обстеження матеріально-побутових умов від 08.04.2024 року ОСОБА_1 здійснює догляд за хворою мамою ОСОБА_2 .

За наслідком обстеження матеріально-побутових умов комісія прийшла до висновку, що мати ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду, не здатна до самообслуговування.

Відповідно до довідки Серединського старостинського округу №4 Джулинської сільської ради №119 від 08.04.2024 року до складу сім`ї ОСОБА_1 входить мати ОСОБА_2 .

Вказані матеріали свідчать про порушення позивачем процедури оформлення постійного догляду за його матір`ю.

При цьому, рішенням про призначення/перерахунок компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 29.02.2024 року відмовлено у компенсації, оскільки середньомісячний сукупний дохід перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму для сім`ї.

З цього приводу, представником Управління соціального захисту та охорони здоров`я населення Джулинської сільської ради у письмових поясненнях вказано, що таке рішення жодним чином не підтверджує факту здійснення постійного догляду.

Суд враховує, що згідно із преамбулою Закону України "Про соціальні послуги", цей Закон визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Статтею 1 Закону України "Про соціальні послуги" визначено, що надавачі соціальних послуг юридичні та фізичні особи, фізичні особи-підприємці, включені до розділу "Надавачі соціальних послуг" Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, а отримувачі соціальних послуг це особи/сім`ї, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, яким надаються соціальні послуги.

Статтею 15 Закону України "Про соціальні послуги" визначено порядок ведення та внесення відомостей до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг щодо надавачів та отримувачів таких соціальних послуг.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України "Про соціальні послуги" до уповноважених органів системи надання соціальних послуг належать:

1) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення;

2) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації;

3) виконавчі органи міських рад міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про соціальні послуги" надавачі соціальних послуг провадять свою діяльність відповідно до законодавства про соціальні послуги, на підставі установчих та інших документів, якими визначено перелік соціальних послуг та категорії осіб, яким надаються такі послуги, за умови забезпечення їх відповідності критеріям діяльності надавачів соціальних послуг, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Надавачі соціальних послуг можуть належати до державного, комунального або недержавного секторів.

До надавачів соціальних послуг недержавного сектору належать підприємства, установи, організації, крім визначених частиною другою цієї статті, громадські об`єднання, благодійні, релігійні організації, фізичні особи-підприємці та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності.

Працівники надавачів соціальних послуг державного/комунального та недержавного секторів та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, забезпечують надання соціальних послуг на професійній основі відповідно до вимог цього Закону.

Фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є:

1) особами з інвалідністю I групи;

2) дітьми з інвалідністю;

3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;

4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;

5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.

Фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.

З аналізу вищенаведених норм закону слідує, що особи, які у встановленому законом порядку визнані такими, що потребують стороннього постійного догляду, є соціально захищеними державою, а надання їм такого захисту, зокрема в частині постійного догляду особами з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки, здійснюється у передбаченому законом порядку, а отже, підтверджується відповідними доказами, зокрема, але не виключно, актами про встановлення факту здійснення постійного догляду за особами з інвалідністю I чи II групи, яка потребує постійного догляду, доказами отримання компенсації за догляд за такою особою, підтвердженням включення до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг тощо.

У змісті відзиву на позовну заяву вказано, що в наданому позивачем пакеті документів щодо надання відстрочки від призову відсутні документи, що підтверджували б зайнятість позивача постійним доглядом за ОСОБА_2 , а саме: довідки про її перебування на обліку Управління соціального захисту населення, відомостей про надання позивачем соціальних послуг ОСОБА_2 (тристоронній договір про надання соціальних послуг, відомості з Реєстру про надавачів соціальних послуг - фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до Закону без здійснення підприємницької діяльності, про призначення компенсації за догляд, що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі тощо).

На переконання суду, беззаперечних матеріалів на підтвердження здійснення ОСОБА_1 постійного догляду за його матір`ю, яка за висновком ЛКК закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду суду не надано, що унеможливлює визнати протиправною відмову чи бездіяльність щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу.

Щодо вимог зобов`язального характеру, то слід вказати, що на час розгляду та вирішення цієї справи, зокрема 18.05.2024 набрав чинності Закон України від 11 квітня 2024 року № 3633-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", яким статтю 23 Закону № 3543-XII викладено в новій редакції.

Пунктом 9 частини 1 статті 23 Закону України №3543-ХІІ (редакція від 18.05.2024 року) встановлено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду

Також, з 18.05.2024 діє новий Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, яким врегульовано та деталізовано процедуру надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення.

Так, відповідно до пунктів 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (п.59 Порядку №560).

Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Згідно з пунктом 61 Порядку №560 військовозобов`язані, які здійснюють догляд (постійний догляд) за особами, зазначеними у пунктах 9, 13, 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та які не мають права на призначення компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем свого перебування на військовому обліку із заявою у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, до якої додається письмова заява особи, яка потребує догляду чи постійного догляду, довільної форми із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків, про підтвердження відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані її утримувати (чоловік/дружина, працездатні діти), чи інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд.

При цьому, згідно додатку 5 до Порядку №560 документами, що підтверджують право на відстрочку за пунктом 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" є:

для особи, яка зайнята доглядом, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює догляд, та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення догляду іншим працездатним членом сім`ї, який зобов`язаний здійснювати догляд (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу іншого працездатного члена сім`ї в постійному догляді, довідка про смерть такого члена сім`ї, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім, або рішення суду про оголошення померлим, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, або акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (додаток 8), у якому зазначаються відомості про наявність (відсутність) інших працездатних членів сім`ї, які могли б здійснювати такий догляд;

для особи, яка потребує догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді.

Таким чином, на час прийняття рішення у даній справі змінився як і порядок надання відстрочки від призову під час мобілізації, так і визначено перелік документів, що необхідний для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

У даному випадку суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості повторно порушити процедуру розгляду питання щодо оформлення відстрочки, звернувшись до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" в порядку постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 та із наданням визначеного переліку документів.

При цьому, на час винесення рішення у даній справі позивачем не надано доказів, які б підтверджували право на відстрочку за пунктом 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з урахуванням додатку 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог про зобов`язання оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Отже, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

У відповідності до положень частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судовий збір не відшкодовується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 );

Третя особа: Управління соціального захисту та охорони здоров`я населення Джулинської сільської ради (вул. Соборна, 1, с. Джулинка, Гайсинський район, Вінницька область, 24450, ЄДРПОУ 44060708).

Суддя Свентух Віталій Михайлович