КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/3350/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач (через представника - адвоката Галкіна В.Л.) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 10.04.2024 року № 056350012542;

2) зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 02.04.2024 року, зарахувавши при цьому до пільгового підземного стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 наступні періоди стажу позивача: з 01.09.1993 по 09.02.1998 - навчання в Донецькому державному технічному університеті за спеціальністю "Підземна розробка родовищ корисних копалин"; період роботи у ДП "Артемсіль" з 01.10.1998 по 30.09.1999 кріпильником (підтримання гірничих виробок); з 01.10.1999 по 25.09.2001- заступником начальника дільниці в шахті, з 26.06.2001 по 12.05.2010 - майстром гірничим дільниці гірничих робіт, з 13.05.2010 по 24.06.2015 - заступником начальника дільниці гірничих робіт, з 25.06.2015 по 09.09.2022 - головним інженером.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків чи інших даних для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення позивача права на захист шляхом не зарахування спірного періоду до страхового стажу. Крім того вказує, що університет, у якому позивач навчався у спірний період відноситься до закладів професійної (професійно-технічної) освіти, а отже вказаний стаж навчання може бути зараховано не лише до загального трудового стажу, а і у стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників.

Ухвалою суду від 28 травня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог вказує, що пільговий стаж гр. ОСОБА_1 становить 14 років 8 місяців (враховано згідно даних наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування). Також, до страхового стажу не зараховано період навчання згідно диплому НОМЕР_1 , оскільки в долученому додатку до диплому не зазначено номер диплому. Періоди з 15.01.1996 по 15.02.1996 та з 24.06.1996 по 30.09.1996 не враховано через неякісне сканування документів (а.с.35-37).

Дослідивши матеріли справи, суд встановив наступне.

Позивач звернувся із заявою від 02.04.2024 до територіального органу Пенсійного фонду України з питання призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах в порядку визначеному Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон №1058) та доданими до заяви документами (а.с.8).

Відповідно до пункту 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Порядок №22-1), затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за № 22-1, розгляд документів, наданих для призначення пенсії позивачу провадився за принципом екстериторіальності.

Відповідно до пункту 4.2. Порядку №22-1, розгляд документів, наданих для призначення пенсії позивачу провадився за принципом екстериторіальності Головним управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Рішенням відповідача, Головного управління ПФУ в Кіровоградській області, від 10.04.2024р. №056350012542 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (а.с.15зв-16).

У спірному рішенні відповідачем зазначено наступне.

Страховий стаж позивача становить 38 років 8 місяців 1 день.

Пільговий стаж гр. ОСОБА_1 становить 14 років 8 місяців (враховано згідно даних наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування).

За результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу не зараховано період навчання згідно диплому НОМЕР_1 , оскільки в долученому додатку до диплому не зазначено номер диплому.

Для зарахування навчання необхідно надати уточнюючу довідку, видану навчальним закладом (архівним відділом) про період та форму навчання на підставі первинних документів.

Крім того до страхового стажу не враховано періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 :

з 15.01.1996 по 15.02.1996, оскільки неможливо визначити рік наказу на звільнення (неякісне сканування)

з 24.06.1996 по 30.09.1996, оскільки неможливо визначити рік наказу на прийняття (неякісне сканування).

Права на призначення пенсії з шкідливими та важкими умовами праці відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону набуде після досягнення 50 річного віку , тобто з 26.05.2026.

Позивач у позовній заяві вказує, що при розгляді заяви про призначення пенсії відповідачем не було враховано до пільгового підземного стажу, який дає право на призначення пенсії у відповідності до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» наступний стаж: з 01.09.1993 по 09.02.1998 навчання в Донецькому державному технічному університеті за спеціальністю «Підземна розробка родовищ корисних копалин», період роботи у ДП «Артемсіль» з 10.02.1998 по 30.09.1999 кріпильником (підтримання гірничих виробок), з 01.10.1999 по 25.09.2001 заступником начальника дільниці в шахті, з 26.09.2001 по 12.05.2010 майстром гірничим дільниці гірничих робіт, з 13.05.2010 по 24.06.2015 заступником начальника дільниці гірничих робіт, з 25.06.2015 по 09.09.2022р. головний інженер.

Вказує, що з форми РС-право про врахований стаж вбачається, що частина стажу, а саме з 01.01.2002 по 31.08.2016 враховано до пільгового стажу за Списком 1, однак не враховано саме до пільгового підземного стажу, який дає право на пенсію у відповідності до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Не погоджуючись із рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункт 6 абз. 1 статті 92 Конституції України).

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно з частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Згідно ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що посвідчує стаж роботи, є трудова книжка. Коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Згідно п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи.

Відповідно до трудової книжки позивача, долученої до матеріалів справи, позивач працював на наступних роботах:

-період роботи у ДП «Артемсіль» з 10.02.1998 по 30.09.1999 кріпильником (підтримання гірничих виробок);

-з 01.10.1999 по 25.09.2001 заступником начальника дільниці в шахті (а.с.10);

-з 26.09.2001 по 12.05.2010 майстром гірничим дільниці гірничих робіт (а.с.10зв-11);

-з 13.05.2010 по 24.06.2015 заступником начальника дільниці гірничих робіт (а.с.11);

-з 25.06.2015 по 09.09.2022р. головний інженер (а.с.11зв-12).

Крім того, у трудовій книжці наявні відмітки по результатам атестації робочого місяця, де підтверджено право на пільгову пенсію за Списком 1 (а.с.11-12).

Кабінетом міністрів України 31.03.1994 прийнято постанову № 202 Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, яка чинна на час розгляду справи.

Відповідно до п. І, ІІ Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, до зазначених вище робіт зокрема відносяться підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю); підземні гірничі роботи в рудниках для видобутку руд та інших корисних копалин з вмістом (в тому числі і у вміщуючих породах) двоокису кремнію 10 відсотків і більше або за наявності газодинамічних явищ, гірничих ударів: бурильники шпурів (крім зайнятих на видобутку руд чорних і кольорових металів); бурильники свердловин (підземні); гідромоніторники підземні; гірники підземні; гірники з ремонту гірничих виробок; гірничі майстри і механіки добувних і підготовчих (гірничо- капітальних) дільниць; гірничі майстри підземних дільниць; гірничомонтажники підземні; електрослюсарі підземні; енергетики підземних дільниць, їх заступники та помічники; кріпильники; майстри-підривники, підривники; машиністи бурових установок (крім машиністів бурових установок на підземному видобутку руд) та їх помічники; машиністи вантажних автомобілів (підземні); машиністи вібронавантажувальних установок; машиністи екскаваторів (підземні); машиністи електровозів (підземні); машиністи змішувальних установок гідрозакладання; машиністи навантажувальних машин; машиністи навантажувально-доставних машин; машиністи підіймальних машин (підземні); машиністи підземних установок; машиністи прохідницьких комплексів; машиністи скреперних лебідок; механіки підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних змін; роздавальники ВР; стволові (підземні).

Таким чином посади, на яких працював позивач, віднесено до списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах. Трудова книжка позивача не містить відомостей про роботу неповний робочий день на зазначених посадах.

Таким чином, так як трудова книжка має всі належні записи про трудову діяльність, позивач не був зобов`язаний надавати відповідачу будь-які інші додаткові документи для підтвердження свого стажу, а відповідач, відповідно, не мав права вимагати такі додаткові документи і всі спірні періоди мали бути враховані до пільгового підземного стажу саме на підставі трудової книжки, так як в ній зазначено про роботу повний робочий день під землею за всі спірні періоди.

Відповідно до Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №435 від 14.04.2015: - код ЗПЗ013А1- працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.

Водночас відомості Реєстру застрахованих осіб містять неповні відомості про сплату страхових внесків роботодавцем та звітування до пенсійного органу. Зокрема відсутні відомості про нарахування та сплату страхових внесків за липень-серпень 2022 року (а.с.19зв).

Також вбачається, що роботодавець почав подавати звіти до пенсійного органу з 2002 року. Відомостями Реєстру застрахованих осіб також підтверджується, що звітування по спеціальному стаж відбувалося з січня 2010 по серпень 2016 року (а.с.19зв-20).

Однак несплата страхових внесків та неподання звітів не може слугувати підставою для відмови у пенсії робітнику.

Відповідно до Закону №1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно із статтею 20 Закону №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до статті 106 Закону №1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом вищезазначених норм, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків чи інших даних для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення позивача права на захист шляхом не зарахування спірного періоду до страхового стажу.

Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до стажу періодів роботи.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 482/434/17.

Щодо періоду навчання в Донецькому державному технічному університеті за спеціальністю «Підземна розробка родовищ корисних копалин» з 01.09.1993 по 09.02.1998 суд зазначає наступне.

Відповідно до диплому НОМЕР_1 , позивач у 1998 році закінчив Донецький державний технічний університет і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Підземна розробка родовищ корисних копалин» та здобув кваліфікацію гірничого інженера (а.с.13).

Відповідно до додатку до диплому, позивач проходив навчання з 1993 року по 1998 рік (а.с.14).

Статтею 18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» (далі - Закон № 103/98-ВР) визначено, що до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать, зокрема інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне навчання).

Відповідно до частини першої статті 38 Закону №103/98-ВР час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Слід відзначити, що статтею 18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» (далі - Закон № 103/98-ВР), визначено, що до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать, зокрема інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне навчання).

Отже, університет, у якому позивач навчався у спірний період відноситься до закладів професійної (професійно-технічної) освіти.

Таким чином, вказана норма передбачає, що вказаний стаж навчання може бути зараховано не лише до загального трудового стажу, а і у стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників.

Умовами такого зарахування визначено зарахування на роботу за набутою професією у строк, що не перевищує трьох місяців між днем закінчення навчання і днем зарахування на таку роботу.

Позивач, до закінчення навчального закладу, працевлаштувався за набутою підземною професією (а.с.9-10).

Так, відповідач у спірному рішенні вказує, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу не зараховано період навчання згідно диплому НОМЕР_1 , оскільки в долученому додатку до диплому не зазначено номер диплому. Для зарахування навчання необхідно надати уточнюючу довідку, видану навчальним закладом (архівним відділом) про період та форму навчання на підставі первинних документів.

В той же час, відповідачем не надано обґрунтованих доказів, що додаток до диплому НОМЕР_1 не належить до нього.

Так, прізвище, ім`я і по батькові позивача, зазначеному у дипломі, співпадає із значеним у дипломі. Окрім того, диплом містить печатку закладу і підпис ректора закладу освіти О.А. Мінаєв.

Відповідно до наданого позивач витягу з реєстру документів про освіту ЄДЕБО з питань освіти, диплом НОМЕР_1 виданий 05.07.1998 року, а ректором відповідного закладу освіти зазначено - О.А. Мінаєв.

У свою чергу згідно з вимогами ст. 101 Закону № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. У разі сумніву або розбіжностей в документах, які враховуються при обчисленні пенсії, відповідач має вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

При цьому відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження звернення до навчального закладу, в якому навчався позивач, або архівної установи для отримання відомостей щодо спірного періоду трудового стажу позивача.

Отже, долучений до матеріалів справи, а також заяви позивача про призначення пенсії диплом НОМЕР_1 та додаток до нього від 29.06.1998 року підтверджує у позивача наявний пільговий підземний стаж за період навчання з 1993 року по 1998 рік.

Не врахування відповідачем періодів роботи згідно трудової книжки позивача з 15.01.1996 по 15.02.1996 та з 24.06.1996 по 30.09.1996 з підстав неякісного сканування суд також вважає необґрунтованим, оскільки відповідач не надав доказів, що він звертався до позивача із запитом надати якісні копії документи.

Таким чином суд дійшов висновку, що позивач маючи відповідний пільговий підземний стаж не менше 25 років, мав право на призначення пенсії не залежно від його віку виходу на пенсію, в відповідачем протиправно відмовлено у призначені пенсії.

Щодо обраного позивачем способу захисту, суд зазначає наступне.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.04.2019 у справі №204/362/17, вказано, що єдиним органом, до повноважень якого належить вирішення питання щодо наявності чи відсутності у особи права на призначення пенсії, є територіальний орган Пенсійного фонду, до якого особа звернулася із відповідною заявою. При цьому за наслідками розгляду заяви пенсійний орган повинен прийняти відповідне рішення, яке повинно бути вмотивованим. У цій же справі Верховний Суд вказав, що відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, не надав оцінку відомостям, наявним або відсутнім у трудовій книжці позивача, в той час як суд, як орган уповноважений виключно на перевірку законності та обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, позбавлений можливості приймати таке рішення, оскільки це буде свідчити про перебирання на себе судом повноважень, наданим виключно органам Пенсійного фонду.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено повноваження суду у разі задоволення позову прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що для ефективного захисту прав позивача позовні вимоги слід задовольнити шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування спірного рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та, з огляду на наявність дискреційних повноважень при прийнятті рішень про призначення чи відмову в призначенні пенсії, зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового підземного стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 наступні періоди стажу позивача: з 01.09.1993 по 09.02.1998 - навчання в Донецькому державному технічному університеті за спеціальністю "Підземна розробка родовищ корисних копалин"; період роботи у ДП "Артемсіль" з 01.10.1998 по 30.09.1999 кріпильником (підтримання гірничих виробок); з 01.10.1999 по 25.09.2001- заступником начальника дільниці в шахті, з 26.06.2001 по 12.05.2010 - майстром гірничим дільниці гірничих робіт, з 13.05.2010 по 24.06.2015 - заступником начальника дільниці гірничих робіт, з 25.06.2015 по 09.09.2022 - головним інженером.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 968.40 грн (а.с.31), який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, від 10.04.2024р року №056350012542.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 02.04.2024 року, з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 968.40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. ХИЛЬКО