ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2024м. ХарківСправа № 922/1829/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Національного банку України, м.Київ до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гамайун", м.Харків про ліквідацію страховика за участю представників:

від позивача: Харіна Т.Г.

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Національний банк України (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гамайун" (надалі - відповідач), в якому просить прийняти рішення про ліквідацію Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гамайун" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 31901152, місцезнаходження: 61166, м. Харків, пр.Науки, буд.40, поверх 6, офіс 4-В) та призначити ліквідатора даного Товариства з числа осіб, які мають право здійснювати діяльність з ліквідації юридичних осіб.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що Національним банк зобов`язаний подати позов про ліквідацію відповідача згідно вимог ч. 2 ст. 66 Закону України "Про страхування", яка здійснюється відповідно до положень ст. 110 ЦК України, враховуючи факт: прийняття Національним банком рішення про анулювання Товариству з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гамайун" ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг від 25.04.2024 №128-рш з підстав, визначених пунктом 9 частини другої статті 123 Закону України "Про страхування"; факт відсутності у відповідача зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування), встановлений Правлінням Національного банку України в Рішенні про анулювання та який підтверджується інформацією, наданою відповідачем у листах від 08 квітня 2024 року № 08-04/2024-1 та від 12 квітня 2024 року № 12-04/2024-1.

Ухвалою від 03.06.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.07.2024.

У підготовчому засіданні 03.07.2024 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів про відкладення підготовчого засідання на 12.07.2024.

У підготовчому засіданні 12.07.2024 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 19.07.2024.

У судовому засіданні 19.07.2024 судом оголошено перерву до 02.08.2024.

26 липня 2024 року від позивача надійшли додаткові пояснення щодо його повноважень на звернення з відповідним позовом про ліквідацію страховика та щодо обраного позивачем способу захисту, які прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

01 серпня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечив у повному обсязі.

Суд зазначає, що даний відзив є таким, що подано з пропуском встановленого судом строку.

Так, в ухвалі від 03.06.2024 про відкриття провадження у даній справі відповідачу було встановлено строк для подання відзиву на позов в п`ятнадцять днів з дня вручення цієї ухвали.

Дана ухвала згідно з ч.ч.5, 7 ст.6 ГПК України направлялася судом позивачу в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. У даному випадку судом отримано таке повідомлення 03.06.2024.

Отже відповідач мав право подати відзив не пізніше 18.06.2024, однак подав його лише 01.08.2024.

При цьому до відзиву додано клопотання відповідача про надання додаткового строку для надання відзиву на позовну заяву, в якому він просить суд поновити пропущений строк. Дане клопотання обґрунтовано тим, що протягом червня 2024 року відповідач не користувався електронним кабінетом, оскільки генеральний директор ТДВ "СК "Гамайун" вимушений був покинути місто Харків у зв`язку із посиленням активних бойових дій у місті Харків, при цьому доступу до електронних ключів також не було, оскільки вони знаходяться на робочому сервері за місцем знаходження відповідача. Поновлення доступу до електронного кабінету вдалось відновити лише 30.07.2024 та фактично у цю дату позивач ознайомився із усіма електронними документами, що знаходяться в електронному кабінеті. Оскільки відповідач не мав технічної можливості вчасно отримати копію позовної заяви та ухвалу про відкриття провадження у справі, останній був позбавлений можливості своєчасно подати відзив на позов.

Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному вчиненню відповідної процесуальної дії, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Розглянувши клопотання відповідача, суд не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку на подання відзиву, оскільки відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження викладених ним обставин.

Також відповідачем не наведено поважних причин, які об`єктивно перешкоджали йому користуватися його електронним кабінетом з будь-якого робочого місця на території України, обладнаного доступом до мережі інтернет.

При цьому суд зауважує, що зберігання електронних ключів на робочому сервері за місцем знаходження відповідача та неможливість скористатися ними, зокрема, в режимі віддаленого доступу, обумовлені виключно суб`єктивними причинами, які свідчать про неналежну організацію роботи відповідача.

До того ж, відповідач не був позбавлений можливості відновити втрачений або виготовити новий електронний ключ для відновлення доступу до свого електронного кабінету в системі ЄСІТС.

Отже, у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву слід відмовити.

Статтею 207 ГПК України встановлено, що головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

За таких обставин, оскільки відповідачем не наведено поважних і об`єктивних причин пропуску строку на подання відзиву на позову заяву, суд вважає за необхідне залишити відзив від 01.08.2024 на позовну заяву без розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні 02.08.2024 підтримала доводи, викладені в позовній заяві та додаткових поясненнях у справі, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач свого представника у дане судове засідання не направив, про дату, час та місце засідання був повідомлений згідно з ч.ч.5, 7 ст.6 ГПК України шляхом направлення ухвали від 19.07.2024 в електронній формі до Електронного кабінету відповідача із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. У даному випадку судом отримано таке повідомлення 19.07.2024.

Частиною 9 статті 165 ГПК України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Згідно із пунктом 8-14 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк здійснює державне регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі на ринках небанківських фінансових послуг за діяльністю небанківських фінансових установ, інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, та осіб, які надають супровідні послуги, в межах, визначених Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" та іншими законами України.

З наданої позивачем до позову інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що видами діяльності відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гамайун" (код ЄДРПОУ 31901152) - є 65.12 інші види страхування, крім страхування життя (основний).

Згідно з наказом Національного банку України від 27 листопада 2023 року №1212-но (зі змінами, внесеними наказами Національного банку України від 18 грудня 2023 року № 1271-но та від 10 січня 2024 року № 8-но) (надалі - Наказ) призначено проведення планової інспекційної перевірки ТДВ "СК "Гамайун" станом на 01 грудня 2023 року за період діяльності з 01 липня 2021 року до 30 листопада 2023 року (включно) згідно з програмою інспекційної перевірки. Строк проведення планової інспекційної перевірки - з 08 грудня 2023 року до 10 січня 2024 року (включно).

За наслідками даної перевірки 25 квітня 2024 року Правлінням Національного банку України було прийнято Рішення №128-рш (надалі - Рішення № 128-рш), яким вирішено застосувати до ТДВ "СК "Гамайун" захід впливу у вигляді анулювання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг та анулювати ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг з підстав, визначених п. 9 ч. 2 ст. 123 Закону України "Про страхування".

Підставою для застосування такого заходу впливу стали наступні обставини, які відображені у Рішенні №128-рш.

08 січня 2024 року генеральний директор ТДВ "СК "Гамайун" ОСОБА_1 повідомила, що учасниками ТДВ "СК "Гамайун" прийнято рішення починаючи з 05 січня 2024 року не надавати інспекційній групі Національного банку України будь-яких документів та інформації.

Генеральним директором ТДВ "СК "Гамайун" ОСОБА_1 разом з листом від 08 січня 2024 року № 08-01/2024-2 надано засвідчену нотаріусом Дубенко К.Є. копію протоколу № 05-01/2024 загальних зборів у часників ТДВ "СК "Гамайун" від 05 січня 2024 року (надалі - Протокол від 05 січня 2024 року), підписаний усіма учасниками ТДВ "СК "Гамайун": ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , справжність підписів яких засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.Є., зареєстровано в реєстрі за номерами 17, 18,19. 20.21, 22, 23,24, 25.

Відповідно до Протоколу від 05 січня 2024 року учасники ТДВ "СК "Гамайун" прийняли рішення припинити надання інспекційній групі Національного банку України будь-яких документів, інформації щодо діяльності ТДВ "СК "Гамайун", починаючи з 05 січня 2024 року.

Зі змісту Протоколу від 05 січня 2024 року також випливало, що до учасників ТДВ "СК "Гамайун" доведено інформацію про те, що ненадання документів та інформації інспекційній групі відповідно до пункту 135 розділу IX Положення про організацію та проведення інспекційних перевірок на ринках небанківських фінансових послух, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 167 від 20.12.2023, вважається відмовою в проведенні інспекційної перевірки та передбачає складення акта про відмову в проведенні інспекційної перевірки, що може бути підставою для прийняття Національним банком України рішення про анулювання ліцензій.

Факт відмови ТДВ "СК "Гамайун" у проведенні планової інспекційної перевірки, а саме: ненадання документів, інформації, засвідчених копій документів та письмових пояснень на письмові запити керівника інспекційної групи Національного банку України, зафіксовано в Акті №1.

Суд зазначає, що Національний банк України відповідно до пункту 13 частини першої статті 121, пункту 9 частини другої статті 123 Закону України "Про страхування", підпункту 4 пункту 142 глави 21 розділу III Положення про застосування Національним банком України коригувальних заходів, заходів раннього втручання, заходів впливу у сфері державного регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг, затвердженого Постановою Правління національного банку України №183 від 25.12.2023, має право прийняти рішення про застосування заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії на здійснення діяльності зі страхування за наявності такої підстави, як відмова страховика у проведенні перевірки Національним банком України, зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки.

Відповідно до пункту 7 розділу II Положення про порядок призначення, здійснення та припинення тимчасової адміністрації страховика, кредитної спілки, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21.03.2023 року № 178 визначено, що:

"Національний банк під час встановлення факту відсутності або наявності в страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування) має право враховувати таку інформацію:

1) подану до Національного банку страховиком звітність за останній звітний період, що передує прийняттю такого рішення (у разі її подання). У разі неподання звітності за останній звітний період, що передує прийняттю такого рішення, - останню подану звітність страховиком;

2) інформацію, документи (їх копії), письмові пояснення щодо відсутності або наявності в страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування). подані до Національного банку страховиком на письмову вимогу Національного банку;

3) результати останньої інспекційної перевірки страховика (за наявності);

4) іншу інформацію, надану страховиком Національному банку;

5) іншу інформацію, отриману Національним банком у межах повноважень щодо здійснення державного регулювання та нагляду за діяльністю з надання фінансових послуг.

Національний банк встановлює Факт відсутності в страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування), якщо в Національного банку немає інформації, достатньої для підтвердження наявності в страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування)".

Так, у Рішенні №128-рш зазначено, що у відповідь на Вимогу Національного банку, ТДВ "СК "Гамайун" у листах від 08 квітня 2024 року № 08-04/2024-1, від 12 квітня 2024 року № 12-04/2024-1, підписаних КЕП генерального директора Чорного М.М.:

- надало копії договорів №М-230823/1 та №М-230823/2, дата набрання чинності якими відповідає даті, зазначеній у примірниках, отриманих Національним банком України від AT "РВС БАНК";

- повідомило про припинення договорів №М-230823/1 та №М-230823/2 та надало копії додаткових угод про їх припинення, а також копії платіжних інструкцій щодо повернення страхових платежів на користь AT "РВС БАНК" за припиненими договорами № М-230823/1 та № М-230823/2;

- повідомило про відсутність у ТДВ "СК "Гамайун" зобов`язань за договорами страхування (перестрахування. співстрахування).

З огляду на інформацію, наведену ТДВ "СК "Гамайун" у листах від 08 квітня 2024 року №08-04/2024-1, від 12 квітня 2024 року №12-04/2024-1, пунктом 3 резолютивної частини Рішення №128-рш встановлено факт відсутності у відповідача зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування) станом на дату прийняття Рішення № 128-рш.

Пунктом 4 резолютивної частини Рішення про анулювання вирішено звернутися до суду із відповідним позовом.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить прийняти рішення про ліквідацію Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гамайун" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 31901152, місцезнаходження: 61166, м. Харків, пр.Науки, буд.40, поверх 6, офіс 4-В) та призначити ліквідатора даного Товариства з числа осіб, які мають право здійснювати діяльність з ліквідації юридичних осіб.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 121 Закону України "Про страхування" у разі порушення страховиками або іншими особами, які відповідно до цього Закону та Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" є об`єктом нагляду Регулятора, вимог цього Закону і нормативно-правових актів Регулятора, вимог, рішень та/або розпоряджень Регулятора або здійснення страховиками ризикової діяльності, яка загрожує інтересам клієнтів чи інших кредиторів, або застосування іноземними державами або міждержавними об`єднаннями чи міжнародними організаціями до страховика санкцій, що становлять загрозу інтересам клієнтів чи інших його кредиторів та/або стабільності фінансової системи, Регулятор адекватно до вчиненого порушення або рівня загрози може застосовувати такий захід впливу, як анулювання ліцензії на здійснення діяльності із страхування.

Згідно з п.9 ч.2 ст.123 Закону України "Про страхування" регулятор має право прийняти рішення про анулювання ліцензії у разі відмови страховика у проведенні перевірки Регулятором, зокрема недопуск уповноважених осіб Регулятора до проведення перевірки, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки, відмова в доступі до приміщень, об`єктів, що використовуються при наданні фінансових послуг, або відсутність протягом першого дня перевірки особи, уповноваженої представляти інтереси страховика на час проведення перевірки.

Так, у Рішенні №128-рш Правлінням Національного банку України зазначено, що під час проведення планової інспекційної перевірки ТДВ "СК "Гамайун" станом на 01 грудня 2023 року, за період діяльності з 01 липня 2021 року до 30 листопада 2023 року (включно), генеральний директор ТДВ "СК "Гамайун" Серкутан Наталія Михайлівна 08 січня 2024 року повідомила, що учасниками ТДВ "СК "Гамайун" прийнято рішення починаючи з 05 січня 2024 року не надавати інспекційній групі Національного банку України будь-яких документів та інформації.

У зв`язку з цим, пунктом 1 Рішення №128-рш до відповідача застосовано захід впливу у вигляді анулювання ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг.

Одночасно, пунктом 3 Рішення №128-рш встановлено відсутності у відповідача зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування).

Відповідачем вищевикладені обставини щодо ненадання НБУ необхідних для перевірки документів та факту відсутності у відповідача зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування) не спростовані.

Ліквідація страховика у разі прийняття Регулятором рішення про застосування до страховика заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії страховика з підстав, не пов`язаних з віднесенням страховика до категорії неплатоспроможних, здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України. Прийняття Регулятором рішення про застосування до страховика заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії страховика з підстав, визначених пунктами 2-13, 15 частини другої статті 123 цього Закону, є підставою для звернення Регулятора до господарського суду з позовом про ліквідацію страховика (ч. 1 ст. 66 Закону України "Про страхування").

Отже, наслідком анулювання ліцензії у страховика є звернення Національного банку України з позовом про ліквідацію страховика.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 66 Закону України "Про страхування" регулятор, за умови відсутності у страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування. співстрахування), звертається до господарського суду з позовом про ліквідацію страховика відповідно до пункту 3 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України протягом одного місяця з дати прийняття Регулятором рішення про анулювання ліцензії страховика з підстав, визначених пунктами 2-13, 15 частини другої статті 123 цього Закону.

Пунктом 3 частини 1 статті 110 ЦК України визначено, що юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

За таких обставин, суд вважає законною та обґрунтованою вимогу позивача про ліквідацію відповідача, а тому позов слід задовольнити в цій частині.

Щодо вимоги позивача про призначення ліквідатора ТДВ "Страхова Компанія "Гамайун" з числа осіб, які мають право здійснювати діяльність з ліквідації юридичних осіб, суд зазначає наступне.

Статтею 5 ГПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У даному випадку способи захисту передбачені статтею 66 Закону України "Про страхування", відповідно до якої Національному банку України надано право на подання до суду:

- заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство страховика, у випадку прийняття Регулятором рішення про віднесення страховика до категорії неплатоспроможних (ч.2 ст.66 Закону України "Про страхування");

- позову про ліквідацію страховика відповідно до пункту 3 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України, за умови відсутності у страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування) (ч.3 ст.66 Закону України "Про страхування");

- позову про ліквідацію страховика відповідно до пункту 3 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України з клопотанням про призначення ліквідатора страховика з числа арбітражних керуючих у справах про банкрутство фінансових установ, за умови наявності у страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування) (ч.3 ст.66 Закону України "Про страхування").

Матеріали даної справи свідчать, що:

- по-перше, правлінням Національного банку України прийнято рішення від 25.04.2024 №128-рш про анулювання ТДВ "СК "Гамайун" ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг" з підстав, визначених пунктом 9 частини другої статті 123 Закону України "Про страхування";

- по-друге, у відповідача відсутні зобов`язання за договорами страхування (перестрахування, співстрахування).

За таких обставин, належним способом захисту є звернення до суду з позовом про ліквідацію ТДВ "СК "Гамайун" відповідно до ч.3 ст.66 Закону України "Про страхування".

Заявлення ж позивачем вимоги про призначення ліквідатора ТДВ "Страхова Компанія "Гамайун" нормою ч.3 ст.66 Закону України "Про страхування" не передбачено.

Право на позов про ліквідацію страховика та клопотання про призначення ліквідатора виникає у позивача виключно у випадку наявності у страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування) (ч.4 ст.66 Закону України "Про страхування"). У такому разі Регулятор: 1) одночасно з прийняттям рішення про анулювання ліцензії страховика з підстав, визначених пунктами 2-13, 15 частини другої статті 123 цього Закону, призначає тимчасову адміністрацію; 2) протягом одного місяця з дати прийняття Регулятором рішення про анулювання ліцензії страховика з підстав, визначених пунктами 2-13, 15 частини другої статті 123 цього Закону, звертається до господарського суду з позовом про ліквідацію страховика відповідно до пункту 3 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України та з клопотанням про призначення ліквідатора страховика з числа арбітражних керуючих у справах про банкрутство фінансових установ.

Враховуючи викладене, оскільки матеріали справи не містять доказів наявності у відповідача зобов`язання за договорами страхування (перестрахування, співстрахування), у позивача відсутнє право на заявлення вимоги про призначення ліквідатора.

Крім того, позивачем у позові не визначено конкретну особу, яку суд має призначити ліквідатором. Фактично позивач обмежився лише вказівкою, що ліквідатора слід призначити з числа осіб, які мають право здійснювати діяльність з ліквідації юридичних осіб.

Щодо посилань позивача на норму абз.2 ч.3 ст.105 ЦК України, за якою виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління (керівника) юридичної особи, слід зауважити, що вказана норма не є імперативною, оскільки передбачає лише можливість, а не обов`язковість вчинення такої дії.

При цьому, реалізація даного повноваження судом обов`язково має бути узгоджена з відповідним органом управління (керівником) юридичної особи, оскільки покладення обов`язків ліквідатора без згоди відповідної особи фактично є неправомірним. Однак у матеріалах даної справи докази надання керівником відповідача згоди на виконання ним функцій ліквідатора ТДВ "СК "Гамайун" відсутні.

З урахуванням викладеного, у задоволенні позову в частині призначення ліквідатора відповідача з числа осіб, які мають право здійснювати діяльність з ліквідації юридичних осіб, слід відмовити.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 9 статті 129 ГПК України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що відповідач не надав позивачу документів під час проведення перевірки, що стало підставою для прийняття рішення про застосування заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг, суд приходить до висновку, що спір виник саме внаслідок неправильних дій відповідача.

У зв`язку з цим, судовий збір слід покласти на відповідача у повному розмірі, сплаченому позивачем за подання даного позову.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Ліквідувати Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гамайун" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 31901152, місцезнаходження: 61166, м.Харків, пр.Науки, буд.40, поверх 6, офіс 4-В).

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гамайун" (61166, м. Харків, пр.Науки, буд.40, поверх 6, офіс 4-В, код 31901152) на користь Національного банку України (01601, м.Київ, вул.Інститутська, буд.9, код 00032106) 3028,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "12" серпня 2024 р.

СуддяМ.В. Калантай